ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2024 року
м. Київ
справа №127/21762/21
провадження № К/990/9315/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції у Вінницької області Регеші Олександра Валерійовича, Управління патрульної поліції у Вінницької області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАО № 4598148 від 07 серпня 2021 року, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Вінницької області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Мацького Є. М., суддів: Залімського І. Г., Сушка О. О.,
І. Обставини справи
1. У серпні 2021 року ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до суду з позовом до Інспектора 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції у Вінницької області Регеші Олександра Валерійовича (далі також відповідач) про скасування постанови інспектора Управління патрульної поліції у Вінницькій області серії ЕАО № 4598148 від 07 серпня 2021 року.
2. Позов мотивував тим, що 07 серпня 2021 року інспектором Управління патрульної поліції у Вінницькій області Регеша О. В. відносно ОСОБА_1 складено постанову серія ЕАО № 4598148 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП. Позивач вважає дії поліцейського протиправними та постанову незаконною з огляду на те, що електроскутер MYBRO NIUPRO MAX 2000Вт не є механічним транспортним засобом, оскільки потужність двигуна, відповідно до технічного паспорту складає 2000Вт, тобто менше ніж 3кВт. При прийнятті постанови про притягнення позивача до відповідальності, інспектор не в повній мірі дотримався вимог закону, а саме статей 245, 251, 280 КУпАП, не повно, і не всебічно з`ясовано обставини адміністративної справи.
3. Вінницький міський суд Вінницької області рішенням від 23 вересня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовив.
4. Не погодившись з ухваленим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
5. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 20 квітня 2022 року апеляційну скаргу позивача задовольнив, рішення суду від 23 вересня 2021 року скасував, прийняв нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив. Визнав протиправною та скасував постанову серії ЕАО № 4598148 від 07 серпня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною другою статті 126 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 3400 гривень, провадження у справі закрив. Стягнув з Управління патрульної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1135 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3178 грн.
6. 02 лютого 2024 року позивач подав до суду апеляційної інстанції заяву про виправлення описки в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду, в частині, з якої належить стягнути судовий збір, а саме виправити описку шляхом доповнення в абзаці 5 резолютивної частини постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року у справі № 127/21762/21 найменування органу "Управління патрульної поліції у Вінницької області" словами "Департаменту патрульної поліції (код 40108646)"
7. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06 лютого 2024 року виправив описку допущену в п`ятому абзаці резолютивної частини постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року у справі № 127/21762/21, замінивши "Управління патрульної поліції у Вінницькій області" на "Департамент патрульної поліції".
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
8. Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Вінницької області подав касаційну скаргу на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року, в якій просив скасувати вказане судове рішення.
9. В обґрунтування поданої касаційної скарги автор вважає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права в частині ухвалення рішення про виправлення описки, оскільки фактично відбулась заміна неналежної сторони у справі.
10. Верховний Суд ухвалою від 07 травня 2024 року відкрив касаційне провадження з підстав, передбачених абзацом 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення; підставами касаційного оскарження є порушення норм процесуального права.
11. Правом подати відзив на касаційну скаргу позивач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції у касаційному порядку.
ІІІ. Нормативне врегулювання
12. Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
13. Проаналізувавши доводи касаційної скарги, матеріали справи та мотиви, покладені в основу оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, Верховний Суд зазначає таке.
14. Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
15. Приписами частини першої статті 253 КАС України передбачено, що суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
ІV. Оцінка Верховного Суду
16. Отже, приписи вказаної процесуальної норми передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.
17. Перевіряючи зміст постанови суду апеляційної інстанції у співставленні з текстом оскарженої ухвали про виправлення описки та доводами Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Вінницької області, викладених у касаційній скарзі, Верховний Суд вважає вмотивованими аргументи автора касаційної скарги щодо необґрунтованості ухвали від 06 лютого 2024 року в частині виправлення описки, з огляду на таке.
18. Описками в розумінні статті 253 КАС України визнаються помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Опискою необхідно вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.
19. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо), або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення). Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.