ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 873/47/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.,
за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.
розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ресурси"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду (головуючий Сітайло Л.Г.) від 06.05.2024
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ресурси"
про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 15.12.2023
у третейській справі № 84/23
за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Столиця"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ресурси"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметалзабезпечення"
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернатива Груп"
про звернення стягнення на заставне майно.
Учасники справи:
представник позивача - Гонтар Г.А., ліквідатор,
представник відповідача-1 - Єфремова І.В., адвокат,
представник відповідача-2 - не з`явився,
представник відповідача-3 - не з`явився.
1. Короткий зміст вимог
1.1. 15.12.2023 Постійно діючий третейський суд при Асоціації українських банків (далі - Третейський суд) постановив рішення (далі - Рішення) у третейській справі № 84/23 про часткове задоволення позову Публічного акціонерного товариства "Банк Столиця" (далі - Позивач) та:
- звернення стягнення на предмет застави (товари в обороті), а саме: мазут - 100 в кількості 12 066,95 тон., що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ресурси" (далі - Відповідач-1) та зберігається за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 1-а, АЕК "Київенерго" (філія "Теплоелектроцентраль" № 6 "Київенерго"), встановивши згідно зі статтею 21 Закону України "Про заставу" спосіб реалізації предмета застави шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" з метою погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметалзабезпечення" (далі - Відповідач-2) перед Позивачем за укладеним між ними договором про надання кредиту від 19.09.2007 № 19/07-К в сумі 14 840 061 грн 36 коп.;
- звернення стягнення на предмет застави (товари в обороті), а саме: мазут М-100 в кількості 16 097,30 тон., що належить Відповідачу-1 та зберігається за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 1-а, АЕК "Київенерго" (філія "Теплоелектроцентраль" № 6 "Київенерго"), встановивши згідно зі статтею 21 Закону України "Про заставу" спосіб реалізації предмета застави шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" з метою погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернатива груп" (далі - Відповідач-3) перед Позивачем за укладеним між ними договором про надання кредиту від 26.12.2007 №24/07-К в сумі 19 789 667 грн 30 коп.;
- стягнення з Відповідача-1 на користь Позивача 25 500 грн 00 коп. сплаченого третейського збору.
1.2. 01.03.2024 Позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання Рішення Третейського суду.
1.3. 01.04.2024 Відповідач-1 подав заяву про скасування Рішення Третейського суду.
1.4. Заява обґрунтована існуванням підстав відповідно до частини другої статті 350 ГПК України для скасування Рішення, так як справа не підсудна третейському суду на підставі статті 6 Закону України "Про третейські суди", Третейський суд ухвалюючи Рішення, вирішив питання про права та обов`язки АЕК "Київенерго" (філія "Теплоелектроцентраль" № 6 "Київенерго"), яка не брала участі у справі № 84/23 (не було залучено для участі у справі), а Позивач, звертаючись до суду обрав неналежний, неефективний спосіб захисту, реалізація якого не захищає права Позивача, оскільки на момент звернення Позивача до суду та розгляду третейської справи, відповідна застава була припинена, так як листом заступника Генерального прокурора України Т. Корнякова № 05/2/3-11598-09 та ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2009 у справі № 41/207 підтверджується використання предмета застави службовими особами АЕК "Київенерго" (філія "Теплоелектроцентраль" № 6 Київенерго") та не повернення предмета застави власнику - Відповідачу-1, тоді як вжиття Відповідачем-1 заходів щодо повернення предмету застави є безрезультатним, оскільки АЕК "Київенерго", а наразі АТ "К.ЕНЕРГО" не виконало рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2009 у справі № 41/207 та ухвалу цього суду від 12.05.2009 у справі № 41/207, ухиляючись від виконання своїх зобов`язань шляхом ініціювання процедури банкрутства.
1.5. 02.04.2024 Північний апеляційний господарський суд від 02.04.2024 ухвалив про: поновлення Відповідачу-1 строку на подання заяви про скасування Рішення Третейського суду, прийняття до розгляду заяви Відповідача-1 про скасування Рішення Третейського суду, об`єднання в одне провадження розгляд заяви Відповідача-1 про скасування Рішення Третейського суду (справа №873/58/24) та розгляд заяви Позивача про видачу наказу на примусове виконання Рішення Третейського суду (справа № 873/47/24), здійснення спільного розгляду заяви Відповідача-1 про скасування Рішення Третейського суду з раніше поданою та прийнятою до провадження заявою Позивача про видачу наказу на примусове виконання Рішення Третейського суду.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2.1. 06.05.2024 Північний апеляційний господарський суд ухвалив:
- відмовити у задоволенні заяви Відповідача-1 про скасування Рішення Третейського суду;
- залишити без змін Рішення Третейського суду;
- задовольнити заяву Позивача про видачу наказу на примусове виконання Рішення Третейського суду;
- видати після набрання законної сили цією ухвалою, наказу на примусове виконання Рішення Третейського суду такого змісту:
1) " Звернути стягнення на предмет застави (товари в обороті), а саме: мазут - 100 в кількості 12 066,95 тон., що належить Відповідачу-1 та зберігається за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 1-а, АЕК "Київенерго" (філія "Теплоелектроцентраль" № 6 Київенерго"), встановивши згідно зі статтею 21 Закону України "Про заставу" спосіб реалізації предмета застави шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" з метою погашення заборгованості Відповідача-2 перед Позивачем за укладеним між ними договором про надання кредиту від 19.09.2007 № 19/07-К в сумі 14 840 061 грн 36 коп.;
2) Звернути стягнення на предмет застави (товари в обороті), а саме: мазут М-100 в кількості 16 097,30 тон, що належить Відповідачу-1 та зберігається за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 1-а, АЕК "Київенерго" (філія "Теплоелектроцентраль" № 6 Київенерго"), встановивши згідно зі статтею 21 Закону України "Про заставу" спосіб реалізації предмета застави шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" з метою погашення заборгованості Відповідача-3 перед Позивачем за укладеним між ними договором про надання кредиту від 26.12.2007 № 24/07-К в сумі 19 789 667 грн 30 коп.
3) стягнути з Відповідача-1 на користь Позивача 25 500 грн 00 коп. сплаченого третейського збору".
- стягнути з Відповідача-1 на користь Позивача витрати зі сплати судового збору за подання заяви про видачу наказу про примусове виконання рішення третейського суду в сумі 1 514 грн 00 коп.
2.2. Судове рішення мотивоване відсутністю підстав для скасування Рішення Третейського суду, оскільки Ввідповідач-1 не надав суду будь-яких доказів того, що у Третейського суду були відсутні правові підстави приймати до розгляду позов за вимогами Позивача до відповідачів, задовольняти його та ухвалювати рішення, а відповідні аргументи Відповідача-1 є припущеннями. В частині вимог про видачу наказу на виконання Рішення Третейського суду суд зазначив про відсутність встановлених законом підстав для відмови у задоволенні відповідної заяви Позивача та наявність підстав для видачі виконавчого документа на примусове виконання вказаного рішення, а також встановленим фактом невиконання боржником (Відповідачем-1) добровільно Рішення Третейського суду.
3. Встановлені судами обставини
3.1. Сторони уклали третейські угоди у вигляді третейського застереження в договорах застави товарів в обороті від 25.11.2008 №19/07-K-2Z та №24/07-К-4Z. Пунктом 5.2 договорів застави товарів в обороті від 25.11.2008 №19/07-K-2Z та №24/07-К-4Z сторони передбачили те, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, спір розглядається в Постійно діючому Третейському суді при асоціації українських банків.
3.2. Боржник (Відповідач-1) добровільно не виконав Рішення Третейського суду.
4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги
4.1. 18.05.2024 Відповідач-1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2024 та прийняти нову ухвалу - про задоволення заяви Відповідача-1 про скасування Рішення Третейського суду та про відмову Позивачу у видачі наказу на примусове виконання зазначеного рішення.
5. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
5.1. Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, залишив поза увагою інші визначені Позивачем підстави для скасування Рішення Третейського суду, що визначені частиною другою статті 350 ГПК України, статті 51 Закону України "Про третейські суди", оскільки зазначив та оцінив лише одну із заявлених Відповідачем-1 підстав для скасування Рішення Третейського суду, однак залишив поза увагою та без належного правового дослідження подані Відповідачем-1 та наявні в матеріалах справи докази у цій справі, зокрема щодо відсутності предмета застави, на який звернуто стягнення, через використання його службовими особами АЕК "Київенерго", що свідчить про визначення в Рішенні неналежного способу захисту Позивачем права у спірних правовідносинах, який не призведе до відновлення відповідного права Позивача, а також про вирішення Рішенням про права та обов`язки АЕК "Київенерго", у якого перебував на зберіганні відповідний предмет застави.
При цьому скаржник зауважив, що підтвердженням ухвалення Рішення Третейського суду про права та обов`язки АЕК "Київенерго" (наразі після зміни найменування, АТ "К.Енерго") є звернення 30.04.2024 ліквідатора вказаної компанії, арбітражним керуючим Паркулабом В.Г., до Північного апеляційного господарського суду із заявою про скасування оскаржуваного Відповідачем-1 у цій справі Рішення Третейського суду, в якому Третейський суд зазначив місце перебування заставного майна за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 1-а, АЕК "Київенерго" (філія "Теплоелектроцентраль" № 6 Київенерго"), що передбачає виконання оскаржуваного Рішення Третейського суду шляхом зобов`язання АЕК "Київенерго" (змінене найменування АТ "К.Енерго"), повернути зі зберігання заставне майно (мазут), що перебуває у нього.
5.2. Крім цього скаржник зауважив, що чинним законодавством не передбачено право третейського суду розглядати спір щодо неіснуючого майна та приймати рішення, яке ніколи неможливо виконати, а розгляд справи, яка внаслідок зазначених обставин не підвідомча третейському суду та ухвалення останнім рішення, що неможливо виконати, є грубим порушенням Третейським судом приписів статей 4, 34, 38 Закону України "Про третейські суди", тому відповідний спір між сторонами не підвідомчий третейським судам.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
6.1. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує аргументи скаржника, наголошуючи на тому, що скаржник помиляється щодо відсутності предмета застави, на яке звернуто стягнення згідно з Рішенням Третейського суду, тоді як Відповідач-1 ухиляється від виконання своїх зобов`язань заставодержателя та оскаржуваного Рішення, а наявність мазуту як предмета застави підтверджується ухвалою Верховного Суду від 24.01.2023 у справі № 910/6042/21.
6.2. Також Позивач зазначає, що права та обов`язки АЕК "Київенерго" не були предметом розгляду третейської справи № 84/23, ніяких договірних правовідносин між Позивачем та АЕК "Київенерго" не виникало та договори не укладались, а визначене місцезнаходження АЕК "Київенерго" є адресою виконання Рішення Третейського суду. При цьому Позивач, заперечуючи посилання скаржника на справу 41/207, зазначає, що Позивач не був учасником такої справи, про нього у відповідних рішення відсутня згадка, а мазут, про якій в ній згадується, не має відношення до того мазуту, що є предметом розгляду у третейській справі у цій справі.
7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
Щодо повноважень господарського суду у розгляді справ щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів
8.1. За змістом частини другої статті 24, частини другої статті 25 та частини другої статті 253 ГПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом; Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
8.2. Частиною першою статті 346 ГПК України передбачено, що сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та (або) обов`язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.
Відповідно до частини третьої статті 349 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду.
Частиною четвертою цієї статті ГПК України визначено, що суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 350 цього Кодексу.
8.3. Згідно з частиною першою статті 350 ГПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.
Відповідно до частини другої цієї статті ГПК України рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо:
1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
3) третейську угоду визнано судом недійсною;
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
Аналогічні положення містяться у статті 51 Закону України "Про третейські суди".
Перелік підстав, за яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
8.4. Щодо наказу на примусове виконання рішення третейського суду, то згідно з частиною третьою статті 354 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.
8.5. У статті 355 ГПК України наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, а саме: (1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом; (2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; (3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; (4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; (5) третейська угода визнана недійсною; (6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; (7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; (8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; (9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.