ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2024 року
м. Київ
справа № 756/1484/22
провадження № 51-622км24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
засудженого у режимі відеоконференції ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року у кримінальному провадженні щодо
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше неодноразово судимого-останній раз 24 грудня 2021 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 4 місяці,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 06 лютого 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за попереднім вироком Оболонського районного суду м. Києва від 24 грудня 2021 року більш суворим за цим вироком ОСОБА_7 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано у строк визначеного ОСОБА_7 за цим вироком покарання, відбуте частково покарання за попереднім вироком Оболонського районного суду м. Києва від 24 грудня 2021 року та строк його попереднього ув`язнення з 06 лютого 2023 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 ухвалено рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Суд визнав ОСОБА_7 винуватим у відкритому викраденні чужого майна, вчиненого повторно, за обставин детально викладених у вироку.
Як установив суд, ОСОБА_7 03 грудня 2021 року о 20 годині 10 хвилин у приміщенні магазину "Єва", розташованого на АДРЕСА_2, шляхом вільного доступу із стелажів магазину, повторно, таємно викрав косметичні товари, з якими пройшов повз каси та направився до виходу, при цьому його дії були помічені працівником магазину, яка намагалась його зупинити та повернути викрадене. ОСОБА_7, усвідомлюючи, що його протиправні дії викриті працівником магазину, з метою відкритого викрадення майна, вчиненого повторно, ігноруючи прохання працівника магазину повернути майно та її спроби завадити йому покинути приміщення магазину, відштовхнув її та вибіг з приміщення. Зазначеними діями ОСОБА_7 спричинив ТОВ "РУШ" майнову шкоду на загальну суму 616 грн 90 коп.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року апеляційні скарги засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 -без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що матеріалами кримінального провадження не доведено винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину. Зазначає, що суд апеляційної інстанції у порушення вимог ч. 3 ст. 404 КПК України безпідставно відмовив у повторному дослідженні доказів, якими суд першої інстанції обґрунтував винуватість засудженого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, внаслідок чого було порушено право на захист. Так, сторона захисту ставила питання про повторне дослідження: відеозапису з камер відеоспостереження магазину "Єва" від 03 грудня 2021 року; протоколу огляду предметів від 07 грудня 2021 року; акту інвентаризації від 03 грудня 2021 року; протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06 грудня 2021 року; протоколу огляду місця події від 04 грудня 2021 року; показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Вважає, що така відмова апеляційним судом є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке позбавило суд можливості перевірити належним чином доводи сторони захисту.
Позиції учасників судового провадження
Захисник та засуджений у судовому засіданні висловили доводи на підтримання касаційної скарги та просили її задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу захисника необґрунтованою та просив залишити її без задоволення, а судове рішення без зміни.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та засудженого, міркування прокурора та перевіривши доводи, викладені у касаційній скарзі, дослідивши матеріали кримінального провадження, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи у суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
На будь-яких інших підставах, зокрема через неповноту судового розгляду та невідповідність висновків, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, суд касаційної інстанції не вправі приймати рішення про скасування чи зміну оскаржуваних судових рішень, а виходить з обставин, установлених судом.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Доводи сторони захисту щодо незгоди з даною судом оцінкою доказів, оспорювання встановлених за результатами судового розгляду фактів із викладенням власної версії подій стосуються по суті невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що, виходячи з вимог ст. 438 КПК, не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення вбачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як убачається з вироку, висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2
ст. 186 КК України, зроблено з додержанням приписів ст. 23 КПК на підставі з`ясування всіх обставин, що належать до предмета доказування, які підтверджено на ретельно та всебічно досліджених у судовому засіданні доказах з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, оціненими відповідно до правил ст. 94 цього Кодексу. Ці докази у сукупності та взаємозв`язку є достатніми для ухвалення обвинувального вироку. Обвинувачення засудженому сформульовано на підставі фактичних обставин кримінального правопорушення, встановлених судом згідно з вимогами ст. 91 КПК. Вирок суду відповідає вимогам статей 370, 374 КПК і є обґрунтованим.