ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2024 року
м. Київ
справа № 234/7317/21
провадження № 51-4728 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 23 листопада 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 02 травня 2023 рокув кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12021050000000433, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Квемо-Бергебі Гальського району Абхазія, жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Краматорського міського суду Донецької області від 23 листопада 2021 рокуОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, та йому призначено покарання:
- за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді арешту на строк 4 місяці.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки з покладенням на нього відповідних обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.
Вирішено питання щодо судових витрат і речових доказів.
За обставин, викладених у вироку, ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.
Так, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше 15 вересня 2019 року, ОСОБА_7 прийняв пропозицію ОСОБА_8, який діяв за попередньою змовою в групі з невстановленою в ході досудового розслідування особою, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9, звернутися до банківської установи АТ "Ощадбанк" від імені ОСОБА_9 задля оформлення та відкриття карткового рахунку, з отриманням платіжної картки до цього рахунку на ім`я останнього.
З метою реалізації вказаного вище спільного злочинного наміру, спрямованого на незаконне заволодіння грошовими коштам ОСОБА_9, ОСОБА_8 у не встановлені досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше 15 вересня 2019 року, передав ОСОБА_7 підроблений паспорт громадянина України, виданий на ім`я ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, серії НОМЕР_1, в якому замість фотокартки ОСОБА_9 містилася фотокартка ОСОБА_7
15 вересня 2019 року приблизно о 08:20, реалізуючи спільний злочинний умисел, діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 прибув до приміщення територіального відокремленого безбалансового відділення (надалі ТВБВ) № 10004/0271 АТ "Ощадбанк", розташованого на АДРЕСА_2, де виконуючи умови вказаної вище спільної з ОСОБА_8 домовленості, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, використовуючи підроблений офіційний документ - паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_9 серії НОМЕР_1, представився працівникам банку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, та надав працівникам даної банківської установи паспорт, чим ввів їх в оману.
Після чого, ОСОБА_7 підписав від імені ОСОБА_9 "заяву про приєднання № 1844341/180117 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки)", на підставі якого відповідною банківською установою АТ "Ощадбанк" на ім`я ОСОБА_9 було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 з наданням до нього платіжної картки типу VISA "Моя картка". При цьому, ОСОБА_7 від імені ОСОБА_9 надав номер оператора мобільного зв`язку НОМЕР_3, який відрізняється від контактного номеру, раніше наданому самим ОСОБА_9 до АТ "Ощадбанк" - НОМЕР_4 .
У цей же день о 08:45 ОСОБА_7 отримав банківські документи по зазначеному рахунку та до нього платіжну картку.
В подальшому, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_7 передав ОСОБА_8 вказані документи та платіжну картку, видані на ім`я ОСОБА_9 .
З 15 вересня по 12 жовтня 2019 року, використовуючи електронно-цифрову платформу "Ощад 24/7", ОСОБА_10, ОСОБА_8 та невстановлена в ході досудового розслідування особа, шляхом обману та незаконних операцій з використанням електронно-обчислюваної техніки отримали доступ до всіх карткових рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_9 у відділеннях АТ "Ощадбанк", а саме до особового рахунку № НОМЕР_5, поточного рахунку № НОМЕР_6, вкладного (депозитного) рахунку № НОМЕР_7 та з яких незаконно заволоділи грошовими коштами шляхом зняття їх через мережу банкоматів АТ "Ощадбанк" на загальну суму 328 100 грн.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 02 травня 2023 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_7 - без змін.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
За змістом касаційної скарги захисник ОСОБА_6, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, не погоджується з судовими рішеннями стосовно ОСОБА_7, проте просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді.
На обґрунтування своїх вимог захисник вказує, щосуди надали неправильну правову оцінку обставинам кримінального провадження, внаслідок чого винуватість підзахисного не доведено поза розумним сумнівом належними доказами. Зазначає про те, що апеляційний суд перерахував докази на підтвердження винуватості ОСОБА_7, при цьому їх не проаналізував і не надав їм належної оцінки. На переконання захисника,в матеріалах провадження відсутні будь-які докази того, що існувала злочинна домовленість між ОСОБА_7, ОСОБА_8 та невстановленою особою, оскільки станом на дату ухвалення оскаржуваного вироку вина ОСОБА_8 судом не встановлена, відносно нього здійснюється досудове розслідування, результати якого не є доказом винуватості ОСОБА_7, а інша особа взагалі не встановлена.
Вважає, що судами не встановлено місце і час будь-яких злочинних домовленостей, факт наявності такої домовленості ОСОБА_7 з іншими особами, те, що ОСОБА_7 отримав банківську картку на ім`я ОСОБА_9 з використанням завідомо підробленого документу і передав її третім особам, факт здійснення засудженим операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки та отримання ним доступу до всіх карткових рахунків на ім`я ОСОБА_9, а також не встановлено факт зняття засудженим коштів ОСОБА_9 у банкоматі та заволодіння ними.
Також звертає увагу на те, що вказаний суд в порушення вимог ч. 3 ст. 404 КПК України не вирішив клопотання сторони захисту про повторне дослідження доказів, яке містилося в апеляційній скарзі. Захисник стверджує, що кримінальне провадження в апеляційному суді слухалося 10 хв, що підтверджується журналом судового засідання. Ухвала апеляційного суду є незаконною та немотивованою.
На зазначену касаційну скаргу заперечень від учасників касаційного провадження не надходило.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 просила касаційну скаргу захисника задовольнити частково, ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового розгляду, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
За ч. 2 ст. 438 КПК України у зв`язку з наявністю підстави, зазначеної у п. 1 ч. 1 вказаної статті, суд касаційної інстанції має керуватися ст. 412 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Судове рішення є актом реалізації судової влади. Якість судового рішення - це один з основних критеріїв ефективності правосуддя. Судове рішення високої якості - це рішення, яке досягає правильного результату - наскільки це дозволяють надані судді матеріали - у справедливий, швидкий, зрозумілий та недвозначний спосіб. Оцінка якості кожного рішення повинна здійснюватися тільки через використання права оскарження, установленого законом.
Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, ухвали, що перевіряються в апеляційному порядку. Вона повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції, тобто бути законною, обґрунтованою і вмотивованою.