ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2024 року
м. Київ
справа № 643/19858/21
провадження № 61-9625св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державний біотехнологічний університет,
третя особа - Первинна профспілкова організація Державного біотехнологічного університету,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги Державного біотехнологічного університету та Первинної профспілкової організації Державного біотехнологічного університету на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 13 березня 2023 року у складі судді Савченко Л. І. та постанову Полтавського апеляційного суду від 29 травня 2023 року у складі колегії суддів: Прядкіної О. В., Бутенко С. Б., Обідіної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовом до Державного біотехнологічного університету, третя особа - Первинна профспілкова організація Державного біотехнологічного університету, про скасування наказу та поновлення на роботі.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що він працював на посаді першого проректора Державного біотехнологічного університету з 11 серпня 2021 року до 12 листопада 2021 року.
Вказував, що наказом від 12 листопада 2021 року № 262-к до нього безпідставно застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення та внесено відомості до трудової книжки. Вказаний наказ виданий та підписаний в.о. ректора ОСОБА_8 12 листопада 2021 року, проте про рапорт та проєкти повідомлень, які згідно з наказом зазначені як "грубе порушенням трудових обов`язків", ректору стало відомо 30 серпня 2021 року. Тому вважав, що наказ "Про застосування дисциплінарного стягнення" було винесено з порушенням статті 148 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), оскільки дисциплінарне стягнення може бути застосовано не пізніше одного місяця з дня виявлення проступку.
Крім того, описані у наказі події стосуються лише факту підготовки проєктів повідомлень та рапорту, а в описовій частині відсутнє жодне посилання на конкретну норму трудового законодавства, яку порушено. Також у ньому відсутні відомості про його вину, наявність причинного зв`язку між невиконанням працівником трудових обов`язків і негативними наслідками, які настали від такого порушення.
Просив скасувати наказ та поновити його на роботі.
Рух справи у суді першої інстанції
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.
Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 08 березня 2022 року № 2/0/9/-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану" змінено територіальну підсудність Московського районного суду м. Харкова на Октябрський районний суд м. Полтави.
Згідно з актом передачі справ від 16 серпня 2022 року справу передано з Московського районного суду м. Харкова до Октябрського районного суду м. Полтави.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 19 січня 2023 року справу прийнято до провадження у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 13 березня 2023 року у задоволенні клопотання представника Державного біотехнологічного університету про передачу справи за підсудністю до Московського районного суду м. Харкова відмовлено.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 13 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 29 травня 2023 року, позов задоволено.
Скасовано наказ від 12 листопада 2021 року № 262-к "Про застосування дисциплінарного стягнення", виданий Державним біотехнологічним університетом. Зобов`язано Державний біотехнологічний університет анулювати запис у трудовій книжці ОСОБА_1 № 34 "Про звільнення з займаної посади за одноразове грубе порушення, п. 1 ст. 41 КЗпП України". Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді першого проректора Державного біотехнологічного університету з 12 листопада 2021 року. Рішення суду в частині поновлення на роботі підлягало негайному виконанню. Стягнуто із Державного біотехнологічного університету на користь держави судовий збір у сумі 2 724,00 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що дисциплінарне стягнення було застосовано з порушенням вимог КЗпП України, а саме: невідповідність форми і змісту наказу, пропуск місячного строку з моменту виявлення проступку, а також не врахування пояснення працівника, ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника.
У свою чергу апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі Державного біотехнологічного університету.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг, позиції інших учасників справи
Державний біотехнологічний університет у червні 2023 року через підсистему "Електронний суд" подав касаційну скаргу на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 13 березня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 29 травня 2023 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до Московського районного суду м. Харкова. У касаційній скарзі заявник просив також зупинити виконання та дію рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 13 березня 2023 року; справу розглянути за його участю.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на те, що суд першої інстанції розглянув справу з порушенням правил територіальної юрисдикції, про що заявник зазначав під час розгляду в суді першої інстанції. Також суд розглянув справу за відсутності належним чином не повідомленого відповідача (пункти 5, 6 частини першої статті 411 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України).
Первинна профспілкова організація Державного біотехнологічного університету у липні 2023 року через засоби поштового зв`язку подала касаційну скаргу на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 13 березня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 29 травня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. У касаційній скарзі заявник також просить зупинити виконання та дію рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 13 березня 2023 року; розглянути справу за участю третьої особи.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на неврахування апеляційним судом правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 734/508/17 та від 19 січня 2021 року у справі № 466/6109/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Зазначає також, що судами прийнято судові рішення з порушенням норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
У липні 2023 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 (через підсистему "Електронний суд" та засобами поштового зв`язку) надійшов відзив на касаційну скаргу Державного біотехнологічного університету, в якому позивач, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення судів - без змін, оскільки вони є законними; провести розгляд справи за участю позивача.
У серпні 2023 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 (через підсистему "Електронний суд" та засобами поштового зв`язку) надійшов відзив на касаційну скаргу Первинної профспілкової організації Державного біотехнологічного університету, в якому позивач, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення судів - без змін, оскільки вони є законними; провести розгляд справи за участю позивача.
У серпні 2023 року до Верховного Суду від Державного біотехнологічного університету (через підсистему "Електронний суд") надійшли додаткові пояснення у справі, в яких відповідач наводить додаткові аргументи з приводу того, що у період з 16 серпня 2022 року до 18 січня 2023 року судова справа перебувала в Октябрському районному суді м. Полтави без реєстрації, тобто поза межами юрисдикції суду і без правил судового розгляду, незважаючи на те, що згідно з Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України 20 серпня 2019 року № 814, канцелярія щоденно протягом робочого часу суду забезпечує прийняття та реєстрацію документів, що подаються до відповідного суду в паперовій формі.
У серпні 2023 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 (через підсистему "Електронний суд" та засобами поштового зв`язку) надійшли додаткові пояснення у справі, що є запереченням на додаткові пояснення відповідача Державного біотехнологічного університету, в якому позивач не погоджується з їх змістом, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги Державного біотехнологічного університету та залишити оскаржувані рішення судів без змін.
У вересні 2023 року до Верховного Суду від Державного біотехнологічного університету (через підсистему "Електронний суд") надійшли додаткові пояснення у справі, в яких відповідач зазначає про суперечливість практики Октябрського районного суду м. Полтави щодо застосування статті 31 ЦПК України та вирішення питання про повернення (передачу справ за встановленою підсудністю) до Московського районного суду м. Харкова, наводячи приклади 11 ухвал цього суду по інших справах.
У вересні 2023 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 (через підсистему "Електронний суд" та засобами поштового зв`язку) надійшли додаткові пояснення у справі, що є запереченням на додаткові пояснення відповідача Державного біотехнологічного університету, в яких позивач не погоджується з їх змістом та зазначає, що справа № 643/19858/21 надійшла з Московського районного суду м. Харкова до Октябрського районного суду м. Полтави 16 серпня 2022 року, тобто до 22 листопада 2022 року, тому на законних підставах була розглянута Октябрським районним судом м. Полтави, що підтверджується його сталою практикою на прикладі 6 ухвал по інших справах. Повторно просить відмовити у задоволенні касаційної скарги Державного біотехнологічного університету та залишити оскаржувані рішення судів без змін.
Оскільки в силу статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, Верховний Суд не бере до уваги документи, додані заявниками та позивачем, на підтвердження їхніх доводів, що не були предметом розгляду судами попередніх інстанцій, та здійснює розгляд справи за наявними у справі матеріалами.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 29 червня 2023 року касаційна скарга Державного біотехнологічного університету передана на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Погрібний С. О., Ступак О. В.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 07 липня 2023 року касаційна скарга Первинної профспілкової організації Державного біотехнологічного університету передана на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Погрібний С. О., Ступак О. В.
Ухвалою від 11 липня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Державного біотехнологічного університету (з підстав, передбачених пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України), витребував матеріали справи № 643/19858/21 із Октябрського районного суду м. Полтави, відмовив у задоволенні клопотання Державного біотехнологічного університету про зупинення виконання та дії рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 13 березня 2023 року та встановив учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою від 27 липня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Первинної профспілкової організації Державного біотехнологічного університету (з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України), відмовив у задоволенні клопотання Первинної профспілкової організації Державного біотехнологічного університету про зупинення виконання та дії рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 13 березня 2023 року та встановив учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
У листопаді 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи № 643/19858/21.
Розпорядженням в. о. заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 27 червня 2024 року № 863/0/226-24 на підставі службової записки судді Гулейкова І. Ю. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 27 червня 2024 року справу передано судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення судів - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 працював із 11 серпня 2021 року до 12 листопада 2021 року в Державному біотехнологічному університеті на посаді першого проректора, згідно з наказом від 10 серпня 2021 року № 4-п, що підтверджується копією дубліката трудової книжки НОМЕР_1 від 30 червня 2015 року.
Наказом від 12 листопада 2021 року № 262-к "Про застосування дисциплінарного стягнення", на підставі пункту 1 частини першої статті 41, пункту 2 частини першої статті 147 КЗпП України, ОСОБА_1 звільнено з посади першого проректора Державного біотехнологічного університету.
Підставою для звільнення були рапорт ОСОБА_1 від 30 серпня 2021 року, доповідна записка проректора з НПР та міжнародної діяльності ОСОБА_2 від 11 листопада 2021 року, пояснення ОСОБА_1 від 12 листопада 2021 року.
В цьому наказі зазначено, що перший проректор Державного біотехнологічного університету (ДБТУ) ОСОБА_1, який згідно з тимчасовою штатною структурою та розподілом посадових обов`язків здійснює керівництво відділом кадрів, 30 серпня 2021 року особисто підготував для підпису в. о. ректора ДБТУ та подальшого вручення 4 "Повідомлення (пропозиції) про переведення на посаду" ректорам Харківського національного аграрного університету імені В. В. Докучаєва ОСОБА_3, Харківського національного технічного університету сільського господарства імені П. Василенка ОСОБА_4, Харківського державного університету харчування та торгівлі ОСОБА_5, в. о. ректора Харківської державної зооветеринарної академії ОСОБА_7, які містили чисельні порушення вимог КЗпП України, порядку діловодства та недостовірні відомості. Також, 30 серпня 2021 року ОСОБА_1 направив на ім`я в. о. ректора ДБТУ рапорт з доданням вищезазначених повідомлень, з вимогою прискорити процес їх підписання та вручення, обґрунтовуючи це недостовірним твердженням, що термін контрактів між МОН та ректорами спливає 05 вересня 2021 року. Підписання вищезазначених повідомлень у редакції, що була підготовлена ОСОБА_1, та вручення їх у зазначені ним терміни, призвели б до грубого порушення законодавства про працю, чисельних порушень трудових прав Ульянченка, Нанки, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Вказана дія ОСОБА_1 є одноразовим грубим порушенням його трудових обов`язків як першого заступника керівника ДБТУ.
Із вказаним наказом ОСОБА_1 ознайомлений 12 листопада 2021 року, про що свідчить його підпис, та з яким не погодився, про що поставив відмітку.
12 листопада 2021 року від ОСОБА_1 відібрані письмові пояснення, в яких він виклав свою позицію.
Рапорт ОСОБА_1 та повідомлення в. о. ректора ДБТУ ОСОБА_8 отримав 30 серпня 2021 року, та як слідує із резолюції від 31 серпня 2021 року, направив ОСОБА_2 для відповідної роботи.
З доповідної записки проректора з НПР та міжнародної діяльності ОСОБА_2 від 11 листопада 2021 року випливає, що повідомлення про переведення на посаду виготовлено на бланку ДБТУ із зазначенням підписантів в. о. ректора та голови комісії з реорганізації відповідного ВУЗу, що суперечить вимогам діловодства, так як на бланку ДБТУ може міститися виключно підпис керівника або цей лист повинен бути спільним від двох закладів. Також повідомлення містить розділ про його особисте вручення під підпис кожному ректору (в. о. ректора), посада якого підлягає скороченню. В порушення вимог статті 492 КЗпП України щодо попередження про вивільнення працівників не пізніше ніж за два місяці, у повідомленні ректору пропонується повідомити відділ кадрів про розгляд пропозиції до 05 вересня 2021 року. При цьому листами МОН від 22 червня 2021 року ректори були попереджені про припинення їх повноважень без однозначних пропозицій іншої роботи в тому самому закладі. Інформація про отримання цих повідомлень від МОН ректорами (в. о. ректорами), до ДБТУ не надходила. Надання цих пропозицій було покладено МОН на голів комісій з реорганізації ВУЗів. Пропозиції не були надані, але враховуючи отримання ректорами листів МОН, їм пропонується надати під підпис пропозиції з вимогою повідомити про прийняте рішення в строк, що пізніший за визначеним законом двохмісячний, на один місяць і 27 днів. Крім того, цей строк визначений на 05 вересня 2021 року, який припадає на неділю. У пропозиції також зазначено, що вона надається разом з листом МОН, що є неможливим, а ректори зазначають власноруч під підпис дату його отримання в цей час. Також пропозиція не містить дати та вихідного номеру, а також виконавця, що є порушенням встановленого порядку діловодства і КЗпП України. При наданні пропозицій належить також врахувати строки, встановлені статтею 494 КЗпП України, а саме, що первинні професійні спілки, членами яких є ректори (в. о. ректори), повинні бути повідомлені про їх звільнення не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень. Довідково до рапорту додані також проєкти пропозицій ректорам (в. о. ректора) від липня 2021 року без зазначення дати, які містять аналогічні порушення, та взагалі не були зареєстровані і можуть бути вручені також тільки в цей час, що є грубим порушенням порядку діловодства та КЗпП України. Також згідно з підпунктом 4 пункту 15 наказу МОН від 18 червня 2021 року № 689 "Про утворення державного біотехнологічного університету" комісії з реорганізації ВУЗів зобов`язані попередити працівників про реорганізацію та забезпечити дотримання їх прав та гарантій. Таким чином, підписання і вручення пропозицій, підготовлених ОСОБА_1, призвело б до вчинення чисельних грубих порушень законодавства про працю, чисельних порушень трудових прав ректорів (в. о. ректора), виникнення обґрунтованих підстав для задоволення їх безспірних вимог (у разі подальшого досудового або судового оскарження дій ДБТУ), а також службового підроблення та грубого порушення законодавства про працю, що, можливо, містить склад сукупності злочинів.
Правове регулювання та мотиви, з яких виходить Верховний Суд
Встановлено й це підтверджується матеріалами справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційних скарг цих висновків не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Основоположні засади реалізації права на працю визначені положеннями статті 43 Конституції України, якою закріплено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Статтею 139 КЗпП України встановлено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Статтею 147 КЗпП України визначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.
Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника передбачені у статтях 40, 41 КЗпП України.
Так, пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України передбачено, що трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.
Відповідно до частини третьої статті 41 КЗпП України розірвання договору у випадках, передбачених частинами першою і другою цієї статті, провадиться з додержанням вимог частини третьої статті 40, а у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті, - також вимог статті 43 цього Кодексу.
Важливим елементом застосування пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України є звільнення працівника за порушення, яке має ознаки одноразовості. Так, і рішення компетентного органу власника підприємства, і наказ про звільнення повинні містити чітко сформульоване одноразове порушення, яке стало підставою для звільнення.