ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2024 року
м. Київ
справа № 335/10567/18
провадження № 61-5393св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Запорізького обласного управління публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України",
відповідачі: ОСОБА_1 (третя особа за зустрічним позовом), ОСОБА_2 (позивачка за зустрічним позовом),
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Запорізького обласного управління акціонерного товариства "Ощадбанк" на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 11 грудня 2023 року у складі судді Геєць Ю. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 05 березня 2024 року у складі колегії суддів: Крилової О. В., Кухаря С. В., Полякова О. З.
Історія справи
1. У вересні 2018 року ПАТ "Державний ощадний банк України" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
2. На обґрунтування позовних вимог ПАТ "Державний ощадний банк України" зазначало, що 13 березня 2008 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір про іпотечний кредит № 2773, згідно з умовами якого банк надав боржнику кредит у сумі 45 866,00 євро зі сплатою 11,5 % річних, з терміном остаточного погашення 13 березня 2023 року.
3. На забезпечення виконання умов кредитного договору 13 березня
2008 року між банком та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір. Предметом іпотеки є трикімнатна квартира, що розташована за адресою:
кв. АДРЕСА_1 .
4. 13 липня 2009 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 1750, згідно з умовами якого поручитель зобов`язалася перед кредитором відповідати солідарно у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов`язання за договором про іпотечний кредит
від 13 березня 2008 року № 2773, а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.
5. У зв`язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору станом на 22 серпня 2018 року виникла заборгованість у сумі 36 062,44 євро, з яких: заборгованість за кредитом - 28 643,62 євро; заборгованість за процентами - 5 688,78 євро; пеня за прострочення процентів - 699,83 євро; пеня за прострочення кредиту - 734,54 євро; 3 % річних від простроченої суми процентів по кредиту - 143,10 євро; заборгованість 3 % річних від простроченої суми кредиту - 152,57 євро.
6. Ураховуючи наведене, ПАТ "Державний ощадний банк України" просило судстягнути солідарно з відповідачів заборгованість у сумі 36 062,44 євро.
7. Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 січня 2019 року позовні вимоги ПАТ "Державний ощадний банк України" про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 у солідарному порядку на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" заборгованість у сумі 36 062,44 євро, з них: заборгованість за кредитом - 28 643,62 євро; заборгованість за процентами - 5 688,78 євро; пеня за прострочення процентів - 699,83 євро; пеня за прострочення кредиту - 734,54 євро; 3 % річних від простроченої суми процентів по кредиту -
143,10 євро; 3 % річних від простроченої суми кредиту - 152,57 євро. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
8. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 січня 2023 року поновлено ОСОБА_2 процесуальний строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення, заяву задоволено, заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя 14 січня 2019 року скасовано, призначено справу до розгляду.
9. У січні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ "Державний ощадний банк України", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1, про визнання договору поруки припиненим.
10. На обґрунтування вимог зустрічного позову ОСОБА_2 посилалася на те, що у 2019 році між банком та позичальником було досягнуто згоди щодо погашення заборгованості за договором про іпотечний кредит від 13 березня 2008 року № 2773, шляхом продажу предмета іпотеки (квартири), після чого зобов`язання за кредитом буде припинено.
11. У рамках досягнутих домовленостей банком було погодження розірвання договору іпотеки для добровільного продажу квартири та погашення заборгованості за кредитом.
12. 05 серпня 2019 року між іпотекодержателем (банком) та іпотекодавцем ОСОБА_3 було укладено договір про розірвання договору іпотеки у зв`язку з реалізацією предмета іпотеки в позасудовому порядку з метою погашення заборгованості за договором про іпотечний кредит від 13 березня 2008 року № 2773.
13. Крім того, 05 серпня 2019 року було укладено договір купівлі-продажу квартири (предмету іпотеки) за ціною 585 274,00 грн.
14. Вважала, що зазначене є підставою для застосування за аналогією закону до спірних правовідносин положень частини шостої статті 36 Закону України "Про іпотеку" та припинення основного зобов`язання.
15. З огляду на зазначене, її порука є припиненою, у зв`язку з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. Подальші вимоги банку до поручителя за договором вважала недійсними, у зв`язку з припиненням основного зобов`язання - виконання зобов`язання за договором про іпотечний кредит від 13 березня 2008 pоку № 2773, шляхом реалізації предмета іпотеки у позасудовому порядку в рахунок погашення заборгованості.
16. Крім того посилалася на наявність підстав для припинення поруки відповідно до частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України.
17. Відповідно до пункту 1.2 договору про іпотечний кредит, кредит надавався строком на 180 місяців зі строком остаточного погашення не пізніше 13 березня 2023 року.
18. В той же час умовами договору було передбачено обов`язок позичальника повернути кредит достроково при настанні обставин порушення умов договору: пунктом 1.5 договору на позичальника було покладено обов`язок внесення щомісячного ануїтетного платежу в сумі 535,80 євро, щомісячно до 25 числа місяця.
19. Пунктом 4.2.2 договору передбачено право банку, при виникненні простроченої заборгованості за кредитом чи процентами більше ніж на 2 (два) місяці, а також в інших випадках, передбачених цим договором, вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за цим договором, та стягнути заборгованість, за цим договором в примусовому порядку.
20. В той же час пунктом 4.3.3 договору передбачено обов`язок клієнта безумовно повернути всю суму кредиту достроково, отримання окремої вимоги банку не вимагається.
21. З огляду на те, що останній платіж за кредитом було здійснено позичальником 07 грудня 2016 року в розмірі 279,99 євро, строк повернення кредиту настав 25 березня 2017 року - через два місяці після 25 січня 2017 року (дати, коли повинен бути внесений черговий платіж).
22. Пунктом 4.2 договору поруки визначено, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов`язання за договором про іпотечний кредит від 13 березня 2008 року № 2773 не пред`явить вимоги до поручителя.
23. Виходячи з того, що строк повернення кредиту настав 25 березня
2017 року, з позовом до поручителя кредитор мав право звернутися протягом шести місяців, тобто до 25 вересня 2017 року. Однак, позовна заява банком була пред`явлена до суду лише 10 вересня 2018 року, майже через рік після закінчення строку дії поруки.
24. Ураховуючи наведене, ОСОБА_2 просила суд визнати договір поруки від 13 липня 2009 року № 1750 припиненим.
25. У червні 2023 року ПАТ "Державний ощадний банк України" скористалося своїм правом на зміну позовних вимог.
26. Зазначало, що в процесі розгляду справи, між банком та позичальником було досягнуто згоди щодо часткового погашення заборгованості за кредитним договором, шляхом добровільного продажу предмета іпотеки, а саме трикімнатної квартири, що розташована за адресою: кв. АДРЕСА_1 .
27. Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 05 серпня 2019 року, квартира, що є предметом іпотеки, була продана за ціною 585 274,00 грн. Кошти від продажу зазначеної квартири були переведені у валюту наданого кредиту та сплачені в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором.
28. Таким чином, заборгованість за кредитним договором була зменшена та станом на 04 травня 2023 року становила 17 855,66 євро, з яких: заборгованість за кредитом - 15 865,70 євро; 3 % річних від простроченої суми процентів по кредиту - 352,51 євро; 3 % річних від простроченої суми кредиту - 1 637,45 євро; пеня за період з 16 серпня 2018 року по 04 травня 2023 року - 73 705,72 грн.
29. Уточнивши позовні вимоги ПАТ "Державний ощадний банк України" просило суд стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Запорізьке обласне управління АТ "Ощадбанк", заборгованість у сумі 17 403,56 євро: заборгованість за кредитом - 16 692,55 євро; 3 % річних від простроченої суми процентів по кредиту - 341,40 євро; 3 % річних від простроченої суми кредиту - 369,61 євро. Крім того, просило стягнути пеню у розмірі 73 705,72 грн.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
30. Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя
від 11 грудня 2023 року позовні вимоги ПАТ "Державний ощадний банк України" залишено без задоволення, зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.
31. Визнано припиненою поруку за договором поруки від 13 липня 2009 року № 1750, укладеним між ВАТ "Державний ощадний банк України" (правонаступником якого є ПАТ "Державний ощадний банк України") та ОСОБА_2 .
32. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
33. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що реєстрація
АТ "Державний ощадний банк України", який є іпотекодержателем нерухомого майна, припинення іпотеки перед відчуженням предмету іпотеки на користь третьої особи свідчить про застосування банком позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки, передбаченого пунктом 6.6. іпотечного договору від 13 березня 2008 року. Враховуючи зазначене, подальші вимоги банку до позичальника та поручителя є недійсними, у зв`язку з припиненням основного зобов`язання за договором про іпотечний кредит від 13 березня
2008 року № 2773. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 про припинення зобов`язання за договором поруки від 13 липня 2009 року № 1750 у зв`язку з виконанням основного зобов`язання (зверненням стягненням на предмет іпотеки у позасудовому порядку) є належним способом захисту прав поручителя.
Основний зміст та мотиви судового рішення апеляційного суду
34. Постановою Запорізького апеляційного суду від 05 березня 2024 року апеляційну скаргу АТ "Державний ощадний банк України" залишено без задоволення. Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 11 грудня 2023 року залишено без змін.
35. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог
ПАТ "Державний ощадний банк України" у зв`язку з припиненням основного зобов`язання, а також наявності правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 . Додатково зауважено, що договір поруки було укладено щодо забезпечення договору про іпотечний кредит. Поручитель була обізнана про забезпечення кредитного договору іпотекою, а подальші зміни у правовідносинах сторін, (укладення між банком та позичальником угоди про продаж боржником предмета іпотеки), суттєво змінили права та обов`язки за іпотечним кредитуванням, що також впливає на існування поруки у змінених умовах договору між позичальником-іпотекодавцем та боржником.
Узагальнені доводи касаційної скарги
36. 10 квітня 2024 року АТ "Державний ощадний банк України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 11 грудня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 05 березня 2024 року, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги АТ "Державний ощадний банк України" задовольнити та відмовити ОСОБА_2 у задоволенні зустрічних позовних вимог.
37. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та
апеляційної інстанції заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц,
від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц, від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17, у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 761/17280/16-ц, від 13 квітня 2022 року у справі № 201/15087/14, від 03 серпня 2022 року у справі № 756/11478/19, від 17 серпня 2022 року у справі № 666/6191/15,
від 12 жовтня 2022 року у справі № 2-1068/11, від 18 жовтня 2022 року у справі № 2-1814/11, від 29 листопада 2022 року у справі № 446/229/20 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
38. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не врахували, що добровільна реалізація предмета іпотеки не є зверненням стягнення на предмет іпотеки, а тому не може бути підставою для припинення зобов`язання.
39. Зосереджує увагу на тому, що суми, отриманої від реалізації позичальником в добровільному порядку предмету іпотеки, не вистачило для погашення усієї заборгованості, яка виникла у зв`язку з порушенням основного зобов`язання, а тому банк має право на стягнення непогашеної заборгованості.
40. Вважає, що застосування до спірних правовідносин частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку" є помилковим. Також вважає, що приписи зазначеної статті поширюються лише на такий спосіб, як продаж іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі іпотечного договору за договором купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку".
41. Зауважує, що Закон України "Про іпотеку" не відносить до позасудового врегулювання розірвання іпотечного договору за згодою сторін та подальший продаж іпотекодавцем нерухомого майна, який вже є предметом іпотеки, за власним волевиявленням та від власного імені.
42. Посилається на те, що якщо повернення кредиту забезпечується іншим способом забезпечення виконання зобов`язань, наприклад порукою, то у такому випадку правила частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку" не діють і кредитор має право на погашення всієї заборгованості і після реалізації предмета іпотеки в добровільному порядку.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
43. Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків.
44. Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 335/10567/18, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
45. 23 травня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
46. Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
47. 13 березня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 було укладено договір про іпотечний кредит № 2773, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 45 866,00 євро, зі сплатою 11,5 процентів річних, зі строком остаточного погашення 13 березня 2023 року.
48. Відповідно до пункту 1.5 кредитного договору позичальник зобов`язується щомісячно до 25 числа місяця, наступного за звітним, здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані банком проценти ануїтетними платежами в сумі 535,80 євро, шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань починаючи з квітня 2008 року на відповідні позичкові рахунки позичальника, відкриті у філії ЗОУ ВАТ "Державний ощадний банк України". Сплату останнього ануїтетного платежу слід здійснити до 13 березня 2023 року. При сплаті останнього ануїтетного платежу банк та позичальник здійснюють звірку сум нарахованих та сплачених процентів за користування кредитом, в рахунок погашення кредиту та сплати нарахованих банком процентів не пізніше 13 березня 2023 року.
49. Згідно з пунктом 3.4 кредитного договору банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення суми кредиту в цілому, або у визначеній банком частині, сплати процентів за його користування та інших платежів, що належать до сплати за цим договором або невиконання чи неналежного виконання позичальником будь-яких зобов`язань за іпотечним договором, в тому числі у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником будь-яких зобов`язань за іпотечним договором.
50. Підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 розділу 4 кредитного договору передбачено право банку вимагати від позичальника належного виконання останнім взятих на себе зобов`язань по цьому договору.
51. При виникненні простроченої заборгованості за кредитом та процентами більше ніж на 2 місяці, а також в інших випадках, передбачених цим договором, банк наділений правом вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за цим договором, і стягнути заборгованість за цим договором у примусовому порядку, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором.
52. Відповідно до розділу 4 кредитного договору позичальник зобов`язується належним чином виконувати взяті на себе зобов`язання за цим договором; повернути кредит в сумі 45 866,00 євро, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, своєчасно сплачувати комісійні винагороди, встановлені цим договором, а у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов`язань по цьому договору сплатити штрафні санкції, у строки та на умовах, що визначені цим договором; у разі порушення умов цього договору та/або іпотечного договору достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів за фактичний час користування кредитними ресурсами, комісійних винагород, штрафів та інших належних до сплати платежів відповідно до чинного законодавства України. Сторони домовилися, що розмір збитків визначатиметься банком самостійно, на що позичальник цим надає свою згоду.
53. Відповідно до пункту 5.2 розділу 5 кредитного договору за порушення взятих на себе зобов`язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів за цим договором, позичальник зобов`язується сплатити на користь банку пеню у розмірі 0,05 % від суми несплаченого платежу, за кожний день прострочення.
54. На забезпечення виконання умов кредитного договору 13 березня
2008 року між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір. Предметом іпотеки є трикімнатна квартира, що розташована за адресою: кв.
АДРЕСА_1 .