У Х В А Л А
04 липня 2024 року
м. Київ
Справа № 360/917/23
Провадження № 11-85апп24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Кривенди О. В.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Короля В. В., Мазура М. В., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.
перевірила наявність підстав для прийняття до провадження справи № 360/917/23 за позовом виконувача обов`язків керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області до Державного навчального закладу "Сєверодонецький професійний ліцей" про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Луганської обласної прокуратури на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року,
УСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2023 року виконувач обов`язків керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області (далі ? позивач, Прокурор) звернувся до суду в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області з позовом до Державного навчального закладу "Сєвєродонецький професійний ліцей" (далі - відповідач, ДНЗ "Сєвєродонецький професійний ліцей"), в якому просив:
? визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати випускникам навчального закладу ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2, одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною сьомою статті 8 Закону України від 13 січня 2005 року № 2342?IV "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" (далі - Закон № 2342-IV);
? зобов`язати ДНЗ "Сєвєродонецький професійний ліцей" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що Сєвєродонецька окружна прокуратура Луганської області за результатами перевірки ДНЗ "Сєвєродонецький професійний ліцей" встановила ненарахування та невиплату двом випускникам цього навчального закладу із числа дітей-сиріт, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2, одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною сьомою статті 8 Закону № 2342?IV. Водночас сам факт випуску з навчального закладу є підставою для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів, встановлених законом. Держава делегувала навчальним закладам повноваження щодо виплати зазначеної допомоги, тому ДНЗ "Сєвєродонецький професійний ліцей" є суб`єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), який неналежно виконує делеговані йому повноваження щодо реалізації державних гарантій захисту прав і свобод дітей як соціально вразливої категорії населення.
Позивач зазначав, що Служба у справах дітей Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (далі - Служба) як орган, уповноважений здійснювати заходи щодо реалізації державної політики з питань соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, протягом розумного строку не виявила порушень закону, на запит органу прокуратури не надала інформацію про випускників ДНЗ "Сєвєродонецький професійний ліцей", а лише повідомила, що до Служби не надходили відомості, скарги та інша інформація щодо порушення прав дітей, тому відповідні заходи не вживалися. Крім того, Службою повідомлено, що при плануванні бюджету установи на 2023 рік не були заплановані кошти на подачу позову до суду.
З огляду на зазначене та враховуючи, що Служба свої повноваження не виконала, Прокурор вважав, що набув право на звернення до суду із цим позовом з метою захисту порушених прав дітей-сиріт.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Луганський окружний адміністративний суд ухвалою від 29 вересня 2023 року, яка була залишена без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року, позов Прокурора залишив без розгляду.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що Прокурор не обґрунтував порушення інтересів держави, захист яких має здійснювати Служба, та фактично звернувся до суду з позовом на захист прав та інтересів дітей-сиріт, яким після закінчення навчального закладу не виплачено одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 8 Закону № 2342-IV. Водночас прокурор не підтвердив, що діти-сироти, які досягли повноліття та набули адміністративної процесуальної дієздатності у розумінні частини другої статті 43 КАС України, неспроможні захистити свої права самостійно, у зв`язку із чим є потреба захисту їх інтересів прокурором.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Луганська обласна прокуратура подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На обґрунтування доводів касаційної скарги Прокурор зазначив, що здійснення представництва інтересів держави прокурором у цьому спорі виникає внаслідок невжиття уповноваженим органом - Службою дій по виконанню законодавчо встановлених соціальних гарантій для пільгової категорії дітей, а саме представництва та захисту прав та інтересів випускників ДНЗ "Сєвєродонецький професійний ліцей" із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Крім того, Прокурор зауважує, що навіть після досягнення повноліття на дітей вказаної категорії розповсюджуються гарантії щодо їх повного державного забезпечення, а порушення цих прав підриває авторитет держави, яка гарантувала захист прав дитини, позбавленої батьківського піклування.
За наведених обставин Прокурор стверджує, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили наявність підстав для представництва ним інтересів держави та дійшли помилкового висновку про залишення позову без розгляду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 січня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. Підставою для відкриття касаційного провадження стало оскарження постанови суду апеляційної інстанції після перегляду ухвали суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, зазначеної в частині другій статті 328 КАС України, та посилання скаржника в касаційній скарзі на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
19 квітня 2024 року заступником Генерального прокурора подано клопотання про передачу справи № 360/917/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою від 26 квітня 2024 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду задовольнив клопотання заступника Генерального прокурора та передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 346 КАС України.
Підстави передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
Суд касаційної інстанції зазначив, що наразі відсутній єдиний підхід у формуванні судової практики щодо застосування статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VII) у категорії спорів, в яких прокурор звертається до суду та обґрунтовує інтерес держави у сфері охорони дитинства бездіяльністю виконавчого органу місцевого самоврядування щодо нездійснення контролю та ініціювання виплати навчальними закладами, де проходили навчання діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 8 Закону № 2342-IV.
За висновком колегії суддів, ця справа містить виключну правову проблему (питання) щодо поширення поняття "інтерес держави" на сферу охорони дитинства та підстав для представництва прокурором у суді таких інтересів у випадку, якщо орган місцевого самоврядування не здійснює (неналежним чином здійснює) повноваження щодо контролю за виплатою дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, одноразової грошової допомоги.
В ухвалі суду касаційної інстанції мовиться, що за інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень на момент постановлення цієї ухвали судами першої інстанції розглянуто понад 500 справ за позовом прокурора у подібних спірних правовідносинах, тобто проблема забезпечення захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 8 Закону № 2342-IV, виходить за межі інтересів окремої дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, або окремої групи таких дітей, а набуває масштабного характеру, створюючи реальну загрозу інтересам держави.
Також колегією суддів зазначено, що у правозастосовній практиці Верховного Суду немає єдиного правового підходу до питання, чи може прокурор представляти у суді інтереси держави у сфері охорони дитинства в особі Служби у справах дітей. Зокрема, у постанові від 28 січня 2021 року у справі № 380/3398/20 Верховний Суд вказав, що у сфері захисту прав дітей прокурор діє в інтересах держави, а не окремо взятої дитини.
У постанові від 30 березня 2023 року у справі № 160/12744/22 за позовом керівника окружної прокуратури в інтересах держави до департаменту міської ради про визнання протиправною його бездіяльності щодо невиплати одноразової грошової допомоги та зобов`язання вчинити дії Верховний Суд дійшов висновку, що пред`явлення прокурором позову спрямоване на захист інтересів держави у сфері охорони дитинства та прав третіх осіб: дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Водночас у постанові від 18 листопада 2021 року Верховний Суд в аналогічній справі № 140/4953/20 зазначив, що оскарження прокурором невиплати одноразової грошової допомоги стосується інтересів фізичних осіб, а не держави.
У постановах від 07 серпня 2023 року у справі № 120/2940/23, від 11 жовтня 2023 року у справі № 120/6160/23 та від 31 жовтня 2023 року у справі № 480/1729/23 Верховний Суд вказав, що з позовної заяви прокурора про виплату дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після закінчення навчального закладу одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 8 Закону № 2342-IV, не вбачається інтересів держави.
У постанові від 19 березня 2024 року в аналогічній справі № 340/11/23 Верховний Суд дійшов висновку, що оскарження прокурором невиплати дітям-сиротам та дітям, позбавлених батьківського піклування, після закінчення навчального закладу одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною сьомою статті 8 Закону № 2342-IV, направлено на захист охоронюваного законом інтересу конкретно визначених осіб у спосіб фактично надання правничої допомоги таким особам, що не узгоджується з Конституцією України та європейськими стандартами в частині повноважень, якими наділений прокурор щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, та свідчить про намагання прокурора повернутись до так званого "загального нагляду" (нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина; нагляду за додержанням законів із цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами).
Висновок Верховного Суду у справі № 340/11/23, на переконання колегії суддів, не узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 07 листопада 2018 року у справі № 553/4650/14-а(К/9901/1396/18) за позовом прокурора в інтересах особи із числа дітей, позбавлених батьківського піклування, про визнання неправомірною бездіяльності навчального закладу щодо невиплати випускнику з числа дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразової грошової допомоги та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити таку допомогу.
У зазначеній справі Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що одноразова грошова допомога є соціальною гарантією державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; що розгляд позовних вимог прокурора з приводу визнання протиправними дій, зобов`язання навчального закладу донарахувати та виплатити недоотриману одноразову грошову допомогу, виплата якої гарантована державою, є державною соціальною допомогою та покладена на навчальний заклад, належать до юрисдикції адміністративних судів.