УХВАЛА
03 липня 2024 року
м. Київ
Справа № 907/825/22
Провадження № 12-13гс24
Велика Палата Верховного Суду у складі
головуючого судді Уркевича В. Ю.,
судді-доповідача Банаська О. О.,
суддів Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.,
представників:
позивача (Товариства з додатковою відповідальністю ?Будівельне управління ?Промжитлобуд?) - Ільницький М. П. (в режимі відеоконференції)
відповідача (Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради) -
Баняс В. Ю. (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 25 травня 2023 року
у складі судді Ремецькі О. Ф.
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 02 жовтня 2023 року
у складі колегії суддів: Скрипчук О. С. (головуючий), Матущака О. І., Плотніцького Б. Д.
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю ?Будівельне управління ?Промжитлобуд?
до Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради
про визнання укладеним договору,
УСТАНОВИЛА:
Ухвалою від 05 червня 2024 року Велика Палата Верховного Суду повідомила учасників справи № 907/825/22 (провадження № 12-13гс24), що судове засідання з розгляду касаційної скарги Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради на рішення Господарського суду Закарпатської області від 25 травня 2023 року, постанову Західного апеляційного господарського суду від 02 жовтня 2023 року відбудеться03 липня 2024 року.
У судове засідання з`явились представники сторін.
07 червня 2024 року представником позивача Товариства з додатковою відповідальністю ?Будівельне управління ?Промжитлобуд?подано до Великої Палати Верховного Суду письмову промову, що була запланована ним до проголошення під час судового засідання.
Частинами першою, другою статті 118 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 298 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, а згідно із частиною першою статті 295 цього Кодексу учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
При розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним (частини перша, п`ята статті 161 ГПК України).
Представник позивача не просив дозволу подати додаткові письмові пояснення (письмову промову) щодо окремих питань справи, а Велика Палата Верховного Суду не визнавала необхідним їх одержання від учасників справи та не призначала строк для їх подання.
З огляду на зазначене, 03 липня 2024 року протокольною ухвалою Велика Палата Верховного Суду відповідно до частини другої статті 118 ГПК залишила без розгляду подану представником позивача Ільницьким М. П. письмову промову як заяви по суті справи, поданої поза межами строку, встановленого ГПК України.
Відповідно до частини другої статті 216 ГПК України якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.