ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2024 року
м. Київ
справа № 452/409/22
провадження № 61-11719св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, Самбірська міська рада Львівської області, Виконавчий комітет Самбірської міської ради Львівської області, Комунальне підприємство Львівської обласної ради "Самбірське міжміське бюро технічної інвентаризації",
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 03 лютого 2023 року у складі судді Галини В. П. та постанову Львівського апеляційного суду від 19 червня 2023 року у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.
у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Самбірської міської ради Львівської області, Виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області, Комунального підприємства Львівської обласної ради "Самбірське міжміське бюро технічної інвентаризації" про визнання рішень і державного акта на землю недійсними,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у лютому 2022 року звернулися до суду з вищевказаним позовом, в якому просили:
- поновити строк на звернення до суду;
- визнати незаконними та скасувати пункт 2 рішення Виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області від 22 травня 2001 року № 203 "Про прийняття в експлуатацію гаражу, добудованої до будинку веранди, переобладнання гаражу в магазин";
- визнати незаконними та скасувати пункти 1, 4 рішення Виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області від 21 червня 2001 року № 260 "Про затвердження ідеальних часток, переоформлення прав власності на будинковолодіння АДРЕСА_1, відкриття нових господарських номерів і закріплення земельних ділянок";
- визнати недійсним свідоцтво про право власності на житловий будинок серії НОМЕР_1, видане 18 вересня 2001 року Виконавчим комітетом Самбірської міської ради Львівської області ОСОБА_3 щодо належності їй 61/100 частин житлового будинку на АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним свідоцтво про право власності на житловий будинок серії НОМЕР_2, видане 13 серпня 2001 року Виконавчим комітетом Самбірської міської ради Львівської області щодо належності ОСОБА_4 39/100 частин житлового будинку на АДРЕСА_1 ;
- визнати незаконним та скасувати пункт 1.3 рішення Самбірської міської ради Львівської області 9-ої сесії 4-го скликання від 01 липня 2003 року № 39 "Про передачу і надання у власність та оренду земельних ділянок", яким передано та надано безоплатно у власність земельну ділянку ОСОБА_3 на АДРЕСА_1, площею 793 кв. м (600 кв. м та 193 кв. м із земель запасу міськземфонду), для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, у спільну сумісну власність;
- визнати незаконним та скасувати пункт 2 рішення Самбірської міської ради Львівської області 13-ої сесії 4-го скликання від 29 грудня 2003 року № 37 "Про часткове доповнення рішення міської ради "Про передачу і надання у власність оренду земельних ділянок", яким доповнено пункт 1.3 рішення міської ради від 01 липня 2003 року № 39 і передано у власність земельну ділянку ОСОБА_3 - 61/100 часток, ОСОБА_4 - 39/100 часток (спільна часткова власність) на АДРЕСА_1 площею 793 кв. м (600 кв. м та 193 кв. м із земель запасу міськземфонду), для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЛВ № 001491, виданий 03 вересня 2004 року ОСОБА_3 на земельну ділянку в АДРЕСА_1 .
На обґрунтування позовних вимог позивачі посилалися на те, що рішення Виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області від 22 травня 2001 року та від 21 червня 2001 року № 260 в частині затвердження нових ідеальних часток в праві власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 і в частині зобов`язання БТІ провести перереєстрацію права власності є незаконними і підлягають скасуванню, оскільки видані без згоди всіх співвласників будинку на АДРЕСА_1, а також видані щодо померлої особи зі зменшенням частки померлого у праві власності на будинковолодіння.
Свідоцтво про право власності на житловий будинок від 18 вересня 2001 року серії НОМЕР_1, видане ОСОБА_3 на 61/100 часток у праві власності на спірний будинок також підлягає до скасування, оскільки видане на підставі незаконних рішень Виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області.
Також незаконним є свідоцтво про право власності на житловий будинок від 13 серпня 2001 року серії НОМЕР_2, видане померлому ОСОБА_4 на 39/100 часток у праві власності на будинок без його згоди чи заяви на підставі незаконних рішень Виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області.
Рішення Самбірської міської ради Львівської області про передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки на АДРЕСА_1 і державний акт на землю серії ЛВ № 001491 від 03 вересня 2004 року є незаконними, оскільки при їх видачі порушені права позивачів, як співвласників будинку, на приватизацію земельної ділянки і не враховано первинну рівність часток земельної ділянки, закріплених за кожною половиною будинку, в тому числі рішеннями міської влади.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Самбірський міськрайонний суд Львівської області рішенням від 03 лютого 2023 року в задоволенні позову відмовив.
Рішення місцевий суд мотивував тим, що позивачами пропущено встановлений трирічний строк для оскарження рішень Виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області, свідоцтв про право власності на житловий будинок та державного акта на право власності на земельну ділянку, який виданий на ту частину земельної ділянки, що відповідає пропорційності розподілу часток у будинку.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що позивачам ще до 16 липня 2010 року було відомо про існування свідоцтва про право власності на житловий будинок від 13 серпня 2001 року, виданого Виконавчим комітетом Самбірської міської ради Львівської області на підставі рішення Виконкому Самбірської міської ради Львівської області від 21 червня 2001 року № 260 про те, що померлий ОСОБА_4 був власником лише 39/100 часток житлового будинку на АДРЕСА_1 .
Самбірська міська рада та її виконавчий комітет, приймаючи оспорювані рішення, діяли в межах наданих законодавством повноважень, враховуючи прохання сторін, висловлені у їхніх заявах, що стосувалися прийняття в експлуатацію добудованих приміщень, перерозподіл ідеальних часток в будинковолодінні, присвоєнні окремих вуличних номерів, оформленні права власності на будинковолодіння та земельних ділянок.
Саме за життя ОСОБА_5, спадкоємиця частини будинку після смерті чоловіка ОСОБА_4, МБТІ провело перерахунок ідеальних часток у будинковолодінні АДРЕСА_2, та зазначено частки у співвідношенні 61/100 (відповідач-1) та 39/100 (спадкоємець ОСОБА_5 ). ОСОБА_5 та позивачі у цій справі отримавши видані їм 16 липня 2010 року свідоцтва про право на спадщину на 1/3 частку від 39/100 частин житлового будинку на АДРЕСА_1 провели реєстрацію права власності за кожним з них на 13/100 часток.
Ні ОСОБА_5, ні позивачі не оспорювали на той момент прийняті рішення; у вказаному свідоцтві є посилання на свідоцтво про право власності на житловий будинок від 13 серпня 2001 року та рішення Виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області від 21 червня 2001 року № 260, тому право позивачів на спадкування не є порушеним, оскільки таке право після його отримання ними не оскаржувалось; позовні вимоги про визнання незаконними та скасування пунктів рішень виконкомів та державного акта є похідними, тому також не підлягають задоволенню.
До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Тобто право спадкоємця є похідним від прав, які існували у спадкодавця на момент відкриття спадщини та успадкувати можливо тільки те майно, яке належало спадкодавцю на час смерті, тому позивачами не доведено порушення їхніх прав щодо спадкування часток в спірному будинку, оскільки таке право у них існувало б за умови належності цього майна спадкодавцю на час смерті, звернення спадкодавця до суду з позовом за захистом права власності на це майно, оспорювання права власності відповідача-1, що у цій справі не встановлено.
Львівський апеляційний суд постановою від 19 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишив без задоволення, а рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 03 лютого 2023 року залишив без змін.
Постанову апеляційний суд мотивував тим, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, не підлягають задоволенню та не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції порушено норми матеріального чи процесуального права під час розгляду даної справи.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
Від ОСОБА_1 у серпні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 03 лютого 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 19 червня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове про задоволення позову.
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що оспорювані рішення Самбірської міської ради Львівської області, свідоцтво про право власності на будинок та державний акт на право власності на землю були прийняті щодо померлої особи та оформлено на таку особу право власності зі зменшенням його частки у праві власності, що належало йому за життя; на час прийняття оспорюваних рішень було порушено права спадкоємців, які прийняли спадщину.
Вирішення питання щодо зміни пропорцій часток у праві власності на будинок на АДРЕСА_1 могло відбутися виключно за згодою решти учасників (усіх спадкоємців) і в установленому законом порядку.
Судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки всім доказам, що є в матеріалах справи.
При отриманні свідоцтва про право на спадщину у 2010 році позивачам не було відомо, що зміни в розмірі часток у спільній власності на жилий будинок, що сталися у зв`язку з самовільною добудовою ОСОБА_3 призвели до незаконних змін установленого порядку користування ними земельною ділянкою та без врахування їхніх прав на приватизацію, тому Самбірська міська рада Львівської області не мала правових підстав передавати у власність земельну ділянку померлому і одному із співвласників будинку без наявності заяв інших співвласників і без врахування їхніх прав на приватизацію земельної ділянки.
Судами першої та апеляційної інстанцій прийнято оскаржувані судові рішення без урахування висновків про застосування норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 923/466/17.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Від Самбірської міської ради Львівської області у вересні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оформленням спадщини після смерті ОСОБА_4 займалась його дружина ОСОБА_5, яка отримувала у БТІ відповідні витяги та довідки, оформляла замовлення послуг, здійснювала їх оплату тощо, що підтверджує її вступ в управління спадковим майном.
Згідно з матеріалами інвентаризаційної справи та актом міжвідомчої комісії від 25 квітня 2001 року будівництво прибудов та добудов до будинку АДРЕСА_1 здійснювалося ще за життя ОСОБА_4, жодних заперечень з його боку щодо проведених ним та ОСОБА_3 реконструкцій у сторін не було.
Позивачам ще до 16 липня 2010 року відомо про існування свідоцтва про право власності на житловий будинок від 13 серпня 2001 року.
Самбірська міська рада та її виконавчий комітет, приймаючі рішення, діяли в межах наданих законодавцем повноважень, враховуючи прохання сторін, висловлені у заявах, що стосувалися прийняття в експлуатацію добудованих приміщень, перерозподіл ідеальних часток в будинковолодінні, присвоєнні окремих вуличних номерів, оформленні права власності на будинковолодіння та земельних ділянок.
До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Тобто право спадкоємця є похідним від прав, які існували у спадкодавця на момент відкриття спадщини та успадкувати можливо тільки те майно, яке належало спадкодавцю на час смерті.
Позивачами не доведено порушення їх прав щодо спадкування часток в спірному будинку, оскільки таке право у них існувало б за умови належності цього майна спадкодавцю на час смерті, звернення спадкодавця до суду з позовом за захистом права власності на це майно, оспорювання права власності відповідача-1, що у цій справі встановлено не було.
Від ОСОБА_3 у вересні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що у касаційній скарзі не міститься посилань на жодну постанову Верховного Суду, в якій був би викладений висновок про застосування норми права, що не врахований апеляційним судом.
Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів; Верховний Суд є судом права, а не факту; встановлення фактичних обставин справи та надання оцінки доказам належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій як судів факту, тоді як до повноважень суду касаційної інстанції належить перевірка правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права.
Оскаржувані судові рішення прийняті з урахуванням правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 04 жовтня 2022 року у справі № 452/1417/19, від 03 травня 2022 року у справі № 520/5386/15-ц.
При оформленні права власності на спадкове майно усі спадкоємці мали можливість дізнатись про правовстановлюючі документи на майно, що належало спадкодавцю; з боку позивачів не вжито жодних заходів щодо приватизації земельної ділянки, відповідно передчасно стверджувати про порушення їх прав на приватизацію земельної ділянки.
Діду позивача не виділялась у власність земельна ділянка площею 793 кв. м, а лише 600 кв. м під будівництво будинку.
Лише 01 липня 2003 року виник новий об`єкт речових прав - земельна ділянка площею 793 кв. м, з яких 600 кв. м попередньо виділених при будівництві будинку та додатково 193 кв. м із земель запасу Самбірської міської ради Львівської області. Будь-якого рішення про виділення земельної ділянки площею 793 кв. м на користь позивачів, їх правопопередників та відповідача-1 раніше 01 липня 2003 року не приймалось.
Позивачам ще до 16 липня 2010 року було відомо про існування свідоцтва про право власності на житловий будинок від 13 серпня 2001 року, згідно з яким померлий ОСОБА_4 був власником лише 39/100 частин житлового будинку на АДРЕСА_1 .
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 16 серпня 2023 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Самбірського міськрайонного суду Львівської області.
Справа № 452/409/22 надійшла до Верховного Суду 24 серпня 2023 року.
Фактичні обставини справи, з`ясовані судами
Рішенням Виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області від 06 жовтня 1950 року ОСОБА_2, 1909 року народження, виділено земельну ділянку на АДРЕСА_3 площею 600 кв. м.
У висновку на реєстрацію домоволодіння від 27 листопада 1953 року зазначено, що новозбудоване домоволодіння на АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 подарував 1/2 частину спірного будинку сину ОСОБА_4, 1932 року народження, що підтверджується договором дарування, посвідченим нотаріусом Самбірської державної нотаріальної контори Терлецькою І. М. 29 грудня 1970 року.
11 жовтня 1990 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір довічного утримання, згідно з умовами якого ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_3 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, які знаходяться у АДРЕСА_1 та розташовані на земельній ділянці площею 600 кв. м.
На підставі даного договору ОСОБА_3 отримала реєстраційне посвідчення, видане Самбірським МБТІ про право власності на 1/2 частину житлового будинку.
Згідно з технічним паспортом, складеним Самбірським МБТІ 08 липня 1991 року, загальна площа житлового будинку складала 135,4 кв. м, з них підвал площею 32,3 кв. м (підвал складався з приміщень, позначених на технічному плані цифрами "І" площею 16,0 кв. м та "II" площею 16,3 кв. м), квартира № 1 площею 48,1 кв. м (квартира складається з приміщень, позначених на технічному плані цифрами "2-1" площею 9,2 кв. м, "2-2" площею 18,3 кв. м та площею 20,6 кв. м, що сумарно становить 48,1 кв. м) та квартира № 2 площею 55,0 кв. м (квартира складається з приміщень, позначених на технічному плані цифрами "1-1" площею 4,9 кв. м, "1-2" площею 10,0 кв. м, "1-3" площею 20,9 кв. м, "1-4" площею 19,2 кв. м, що сумарно становить 55,0 кв. м).
Також у технічному паспорті наявна інформація про співвласників будинку на АДРЕСА_1, а саме: ОСОБА_4 - 1/2 частку і ОСОБА_3 - 1/2 частку.
Згідно з експлікацією приміщень, домоволодіння складалося з житлового будинку 1950 року побудови (літера А-1), стайні (літера Б), гаража (літера В), літньої кухні (літера Г), стайні (літера Д), вбиральні (літера Е), відмостки та огорожі.
Із витягу з рішення Виконавчого комітету Самбірської міської ради Львіської області народних депутатів від 25 вересня 1991 року № 533 судами встановлено, що ОСОБА_2 дозволено узаконити раніше переобладнаний сарай під гараж на АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Співвласниками будинку на АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 - 1/2 частка і ОСОБА_3 - 1/2 частка.
Підприємцю ОСОБА_6 на підставі розпорядження Виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області від 02 березня 1998 року № 19 було надано дозвіл на відкриття торгової точки-магазину на АДРЕСА_6 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 .
Із технічного паспорту, складеного МБТІ 12 березня 2001 року судами встановлено, що площа спірного будинку збільшилась та становить 153,9 кв. м. Зокрема, ОСОБА_3 добудовано сіни (приміщення позначене літерою "А"), тамбур (приміщення позначене літерою "А-1"), реконструйовано гараж у магазин (позначений літерою "Б-2").
Станом на 2001 рік будинок складався з приміщень: "І" площею 3,5 кв. м, 1 площею 14,2 кв. м, 1-2 площею 1,4 кв. м, 1-3 площею 4,7 кв. м, 1-4 площею 7,8 кв. м, 1-5 площею 20,6 кв. м, 1-6 площею 18,3 кв. м, 1-7 площею 1,4 кв. м, 1-8 площею 9,2 кв. м, 1-10 площею 10,3 кв. м, 1-11 площею 8,6 кв. м, 1-12 площею 20,4 кв. м. Додатково споруджений магазин площею 79,1 кв. м.
Із довідки Самбірського МБТІ від 14 травня 2001 року судами встановлено, що МБТІ на підставі заяв співвласника ОСОБА_3 та спадкоємця частини будинку ОСОБА_5 провело перерахунок ідеальних часток у будинковолодінні АДРЕСА_2, пропорційно сторони користувались частинами житлового будинку та надвірних споруд у співвідношенні 61/100 (відповідач-1) та 39/100 (спадкоємець ОСОБА_5 ).
Рішенням Самбірської міської ради Львівської області від 22 травня 2001 року № 203 прийнято в експлуатацію самовільно добудовані та реконструйовані: ОСОБА_4 - гараж розміром 4,0 на 6,0 кв. м, ОСОБА_3 - веранду (у складі сіней площею 20,3 кв. м та тамбура площею 3,5 кв. м), а також переобладнаний гараж у магазин загальною площею 43,4 кв. м. Пунктом 2 вказаного рішення доручено Самбірському МБТІ провести перерозподіл часток власності у будинку та видати свідоцтво на право власності.