1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2024 року

м. Київ

справа № 420/4409/22

касаційне провадження № К/990/31438/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року (головуючий суддя - Левчук О.А.)

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Лук`янчук О.В.; судді: Бітов А.І., Ступакова І.Г.)

у справі № 420/4409/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОХІМСПЕЦМОНТАЖ"

до Головного управління ДПС в Одеській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НАФТОХІМСПЕЦМОНТАЖ" (далі - ТОВ "НАФТОХІМСПЕЦМОНТАЖ", позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС в Одеській області, відповідач, податковий орган, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 січня 2022 року № 1218/15-32-07-01-22 та № 1220/15-32-07-01-22.

В обґрунтування позовних вимог платник зазначив, що висновки контролюючого органу про фіктивність господарських операцій позивача з його контрагентами є безпідставними та спростовуються належним чином оформленими первинними документами.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 23 січня 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року, позов задовольнив.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, покликаючись на порушення судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року та направити справу на новий розгляд.

Мотивуючи касаційну скаргу, ГУ ДПС в Одеській області наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з контрагентами.

Ухвалою від 23 жовтня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу.

Відзив на касаційну скаргу від позивача не надійшов, що, з огляду на частину четверту статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судових інстанцій.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судовими інстанціями норм процесуального права під час встановлення фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судовий розгляд встановив, що відповідач провів документальну планову виїзну перевірку ТОВ "НАФТОХІМСПЕЦМОНТАЖ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2018 року по 30 червня 2021 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2018 року по 30 червня 2021 року, за результатами якої склав акт від 24 листопада 2021 року № 25373/15-32-07-01-17/37475676.

Відповідно до висновків акта перевірки контролюючий орган встановив порушення платником, зокрема, вимог:

пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 4 541 882,00 грн;

пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 5 774 561,00 грн.

Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган зазначив про порушення правил формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат при обчисленні податку на прибуток при господарських операціях позивача з придбання у контрагентів Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬГІС ТОРГ", Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ ЮГА", Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙДО ОПТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ТРЕЙД ЛТД", Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРКАНА РЕСУРС", Приватного підприємства "ЄВРАЗІЯ МАРІН", Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛІНОЙС-ГРАНД", Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-СТРОЙ ГРУП", Товариства з обмеженою відповідальністю "СІРІБРО", Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙБУД КОМПАНІ", Товариства з обмеженою відповідальністю "АРІЯ СТРОЙ ГРАД", Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРАКСА" будівельно-монтажних робіт. Такі висновки податковий орган обґрунтовував тим, що зазначені контрагенти не могли власними силами виконати взяті на себе зобов`язання за договорами, які відображені в актах виконаних робіт, через відсутність необхідного обсягу трудових ресурсів та недекларування ними залучення сторонніх субпідрядних організацій для здійснення відповідного обсягу робіт. Також, відповідач посилався на наявність складених відносно вказаних контрагентів рішень про відповідність платників податку на додану вартість критеріям ризиковості.

На підставі висновків акта перевірки податковий орган 19 січня 2022 року прийняв податкові повідомлення-рішення:

№ 1220/15-32-07-01-22, яким збільшив суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 6 968 201,00 грн, з яких за податковим зобов`язанням 5 574 561,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 1 393 640,00 грн;

№ 1218/15-32-07-01-22, яким збільшив суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на 4 721 163,00 грн, з яких за податковим зобов`язанням 4 541 882,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 179 281,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття податковим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд зазначає таке.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК Україна передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.


................
Перейти до повного тексту