ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2024 року
м. Київ
справа № 826/3763/18
касаційне провадження № К/9901/211/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Юрченко В.П., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2018 (суддя - Шрамко Ю.Т.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2018 (головуючий суддя - Василенко Я.М., судді - Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Про-Сток" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Про-Сток" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулось до суду із позовом до Київської митниці ДФС (далі - відповідач, Митниця, митний орган), в якому (в редакції заяви про уточнення позовних вимог) просило визнати протиправним та скасувати рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 14.09.2017 № UA100120/2017/000030/2.
В обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що на заяву позивача про застосування заявленої декларантом митної вартості товарів відповідачем у встановлені статтею 55 Митного кодексу України строки відповіді не надано. Таким чином, відповідно до чинного законодавства, вважається, що позивач правильно визначив митну вартість товарів, що були імпортовані в Україну згідно з контрактом від 15.06.2017 року №15-07/17, з огляду на що рішення Митниці про коригування митної вартості товарів №UA100120/2017/000030/2 від 14.09.2017 підлягає скасуванню.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 23.08.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2018, позов задовольнив: визнав протиправними та скасував рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 14.09.2017 №UA100120/2017/000030/2.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в силу положень частини десятої статті 55 Митного кодексу України відповідач зобов`язаний був скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2017/000030/2 від 14.09.2017, оскільки у встановлені законом строки митний орган не надав обґрунтованої відповіді на заяву позивача про визнання заявленої митної вартості товару, а тому вважається, що декларантом митну вартість товарів визначено правильно, з урахуванням того, що Митницею не було надано належних та допустимих доказів, які підтверджували надання відповіді на первинну заяву позивача.
Митниця, не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, звернулася до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин справи. Відповідач зазначає, що в статті 55 Митного кодексу України не передбачено обов`язкового вручення листа або направлення зазначеним способом. Також, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій взагалі не ставилося під сумнів правильність прийняття Митницею оскаржуваного рішення.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 17.01.2019 відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін, а скаргу відповідача залишити без задоволення.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 02.07.2024 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 03.07.2024.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Як установлено судами попередніх інстанцій, 15.06.2017 між Товариством та фірмою "Бекер" (Польща) було укладено контракт №15-07/17, згідно з пунктом 1.1 якого позивач придбавав у вказаної фірми товари власного виробництва, перелічені в інвойсах чи проформа-інвойсах до цього контракту, на умовах EXW 32-840 Zakliczyn, Poland.
14.09.2017 позивачем подано вантажну митну декларацію №UA100120/2017/185649 до митного органу, якою задекларовано імпорт наступного товару: 1. Вироби з пластмаси, палети прямокутної форми для транспортування товарів, нові (виготовлені із вторинної сировини): палета пластикова Р17 чорна, розм.1200*800 мм - 212 шт; палета пластикова Р2 чорна, розм.1200*800 мм - 62 шт; палета пластикова Р18 чорна, не ковзка поверхня, розм.1200*800 мм - 142 шт; палета пластикова Р20 чорна, не ковзка поверхня, розм.1200*1000 мм - 22 шт; палета пластикова Р5, розм.600*800 мм - 6 шт; палета пластикова Р87 чорна, розм.600*800 мм - 2 шт; палета пластикова Р1 чорна, розм.1200*800 мм - 2 шт; палета пластикова Р19 чорна, не ковзка поверхня, розм.1200*800 мм - 1 шт.
Позивач задекларував митну вартість вказаного товару у розмірі 297525,33 грн (еквівалент 9523,61 Євро), яку визначив за ціною товару у 285525,33 грн (еквівалент 9139,50 Євро), з урахуванням транспортних витрат 12000,00 грн (еквівалент 384,11 Євро).
14.09.2017 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2017/000030/2 від 14.09.2017, яким митну вартість товару позивача визначено за шостим (резервним) методом на рівні 14799,54 Євро.
15.09.2017 позивач подав до митного органу додаткову вантажну митну декларацію №UA100120/2017/185697 для оформлення випуску товару під гарантійні зобов`язання та сплатив митні платежі, обчислені із митної вартості товарів.
Разом з тим, 01.12.2017 Товариство подало до митного органу заяву вих. №294 про застосування митної вартості товарів заявленої декларантом разом із супровідними документами.
20.12.2017 позивачем повторно надіслано до митного органу заяву вих. №299 про скасування прийнятого рішення та повернення надмірно сплачених коштів.
Листом від 03.01.2018 №50/10/26-70-19-01 відповідач повідомив, що розглянув додаткові документи, надіслані листом 01.12.2017 №294, а відповідь на зазначене звернення надіслано заявникові листом Митниці від 07.12.2017 №11386/10/26-70-19-01 засобами поштового зв`язку 08.12.2017.
В той же час, на адвокатський запит від 18.01.2018 № 300 до Київської міської дирекції ПАТ "Укрпошта" щодо підтвердження факту пересилання чи не пересилання листа відповідачем на адресу позивача у період з 01.12.2017 по 02.01.2018 включно, листом від 23.01.2018 №1853-Б-2839 надано відповідь на вказаний запит, в якій зазначено, що ідентифікація нереєстрованих ("простих") листів оператором поштового зв`язку не здійснюється, а для ідентифікації рекомендованих листів Товариству необхідно вказати реквізити таких листів.
Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, третьою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Положеннями частини першої статті 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.