ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2024 року
м. Київ
справа № 459/550/23
провадження № 61-1242св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 11 вересня 2023 року у складі судді Новосада М. Д. та постанову Львівського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року у складі Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.,
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2023 року акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 11 вересня 2023 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року, позовну заяву АТ КБ "ПриватБанк" залишено без розгляду.
3. Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що представник позивача повторно не з`явився у судове засідання, про поважні причини неявки належним чином суд не повідомив, підтверджуючих документів щодо причин неявки представника повторно не надав, суди дійшли висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду через повторну неявку позивача в судове засідання.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
4. У січні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ КБ "ПроиватБанк".
5. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 04 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
6. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. У касаційній скарзі АТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу до місцевого суду для продовження розгляду.
8. Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 14 травня 2021 року у справі № 523/15493/18, від 26 травня 2021 року у справі № 618/398/20, від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18, від 09 липня 2020 року у справі № 751/4890/19, від 10 листопада 2021 року № 756/2137/20 тощо.
9. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, а саме безпідставно та необґрунтовано залишили позовну заяву без розгляду, посилаючись на пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України, проігнорувавши той факт, що позивач своєчасно подав до суду заяву про відкладення розгляду справи та повідомив про причини своєї неявки, надав усі необхідні документи для розгляду справи (відповідь на відзив, відзив на заяву про застосування строків позовної давності, заперечення по справі), що свідчить про те, що суди попередніх інстанцій не здійснили оцінку поважності такої причини неявки, не повідомили позивача про те, що розгляд справи за його відсутності є неможливим, не надали оцінку щодо неможливості вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
10. Також заявник посилається на те, що судом апеляційної інстанції не було перевірено та досліджено, чи було здійснено судом першої інстанції повідомлення позивача про дату, час і місце судових засідань, призначених на 18 липня 2023 року та 11 вересня 2023 року.
11. Судами не встановлено, що позивач протидіяв правильному вирішенню спору, перешкоджав своєчасному, всебічному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, зловживав процесуальними правами або вчиняв дії, спрямовані на ущемлення прав та інтересів відповідача.
12. Дії позивача щодо прохання відкласти судові засідання (з наданням відповідних заяв) не свідчать про їх неправомірність, оскільки ухвалою міського суду явка учасників справи обов`язковою не визнавалась.
13. Якщо позивач не з`явився до суду, проте надав суду всі наявні в нього докази, навів у заявах по суті свою вичерпну позицію, що дає змогу суду здійснити оцінку підстав позову та обґрунтованість позовних вимог, тому не вбачається підстав для самостійного ініціювання судом питання про залишення позову без розгляду виключно через неявку позивача та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності. Самостійне ініціювання судом питання про залишення позову без розгляду за наявності в нього можливості розгляду справи за відсутності позивача є виходом за межі принципу диспозитивності судового процесу, обмеження права на захист та ухиленням суду від виконання його основної функції - правосуддя.
Відзиву на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
14. У лютому 2023 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
15. Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 11 вересня 2023 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року, позовну заяву АТ КБ "ПриватБанк" залишено без розгляду.
Позиція Верховного Суду
16. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
17. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
18. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
19. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
20. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
21. Касаційна скарга містить лише доводи щодо протиправного залишення позовної заяви без розгляду, тому справа переглядається лише в межах доводів касаційної скарги.
22. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
23. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
24. Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
25. У відповідності до статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
26. На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
27. Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
28. Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.