ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2024 року
м. Київ
справа № 466/3465/21
провадження № 61-12203 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі: публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк", товаристо з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал";
особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги, - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" з ринку,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" з ринку на ухвалу Львівського апеляційного суду від 07 липня 2023 року у складі колегії суддів: Шандри М. М., Крайник Н. П., Левика Я. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк"), товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (далі - ТОВ "Вердикт Капітал") про визнання договорів про відступлення права вимоги недійсними.
Позовна заява обґрунтована тим, що 15 грудня 2006 року між ним, ОСОБА_1, і ПАТ "ВіЕйБі Банк" був укладений договір про надання кредиту № 143/06сп.
Того ж дня у забезпечення виконання кредитних зобов`язань між ним і ПАТ "ВіЕйБі Банк" був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком І. Я., зареєстрований в реєстрі за № 5521.
28 листопада 2019 року між ПАТ "ВіЕйБі Банк" і ТОВ "Вердикт Капітал" укладений договір про відступлення права вимоги № 212009 та договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С. С., зареєстрований в реєстрі за № 12541, за умовами яких первісний кредитор відступив, а новий кредитор набув право вимоги, зокрема за кредитним договором № 143/06сп від 15 грудня 2006 року та іпотечним договором від 15 грудня 2006 року. При цьому договорами про відступлення права вимоги від 28 листопада 2019 року встановлено розмір заборгованості боржника перед новим кредитором у сумі 1 711 204, 54 грн.
Разом з тим, ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 30 серпня 2012 року у справі № 2-3170/2011 за позовом ПАТ "ВіЕйБі Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ТОВ "Тиверія" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 143/06сп від 15 грудня 2006 року було затверджено мирову угоду, умовами якої визначено, що сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором (зі змінами і доповненнями до нього) на день укладення цієї мирової угоди становить 582 110, 84 грн. Ухвала про затвердження мирової угоди набрала законної сили 05 вересня 2012 року.
Вважав, що договори про відступлення права вимоги суперечать ухвалі Галицького районного суду міста Львова від 30 серпня 2012 року, що є підставою для визнання їх недійсними.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 212009 від 28 листопада 2019 року, укладений між ПАТ "ВіЕйБі Банк" і ТОВ "Вердикт Капітал" в частині відступлення права вимоги за кредитним договором № 143/06сп від 15 грудня 2006 року, та договір про відступлення права вимоги за іпотечними договорами від 28 листопада 2019 року, укладений між ПАТ "ВіЕйБі Банк" і ТОВ "Вердикт Капітал", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С. С., зареєстрованим в реєстрі за № 12541, в частині відступлення права вимоги за іпотечним договором від 15 грудня 2006 року, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком І. Я., зареєстрованим в реєстрі за № 5521.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 18 лютого 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсними договір про відступлення права вимоги № 212009 від 28 листопада 2019 року, укладений між ПАТ "ВіЕйБі Банк" і ТОВ "Вердикт Капітал" в частині відступлення права вимоги за кредитним договором № 143/06сп від 15 грудня 2006 року, та договір про відступлення права вимоги за іпотечними договорами від 28 листопада 2019 року, укладений між ПАТ "ВіЕйБі Банк" і ТОВ "Вердикт Капітал", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С. С., зареєстрований в реєстрі за № 12541, в частині відступлення права вимоги за іпотечним договором від 15 грудня 2006 року, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком І. Я., зареєстрованим в реєстрі за № 5521.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оспорювані договори про відступлення права вимоги від 28 листопада 2019 року суперечать ухвалі Галицького районного суду м. Львова від 30 серпня 2012 року у справі № 2-3170/2011, якою затверджено мирову угоду та встановлено розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 143/06сп від 15 грудня 2006 року (зі змінами і доповненнями до нього) у сумі 582 110, 84 грн на день укладення мирової угоди. При укладенні оспорюваних правочинів відповідачі фактично змінили обсяг відповідальності позивача з 582 110, 84 грн до 1 711 204, 54 грн, що є підставою для визнання їх недійсними у відповідній частині на підставі частини першої статті 215 ЦК України.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 07 липня 2023 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ "ВіЕйБі Банк", виведенням якого з ринку здійснюється Фондом гарантування вкладів безпосередньо, на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 лютого 2022 року відмовлено.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції від 18 лютого 2022 року, яке ухвалено за відсутності представника ПАТ "ВіЕйБі Банк", належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, проте з апеляційною скаргою апелянт звернувся лише 03 липня 2023 року, доказів того, що строк на апеляційне оскарження пропущено унаслідок виникнення обставин непереборної сили, не надав. Оскільки апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі положень частини другої статті 358 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2023 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" з ринку (далі - ФГВФО з питань безпосереднього виведення ПАТ "ВіЕйБі Банк" з ринку) подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного суду від 07 липня 2023 року й передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Підставою касаційного оскарження указаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі № 520/899/18, від 30 жовтня 2019 року у справі № 548/2296/18 тощо (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); недослідження зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 жовтня 2023 року касаційне провадження у справі відкрито, витребувано цивільну справу № 466/3465/21 із Шевченківського районного суду м. Львова.
У листопаді 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2024 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не враховано, що ПАТ "ВіЕйБі Банк" не було повідомлено судом першої інстанції про розгляд справи, призначений на 18 лютого 2022 року, унаслідок чого банк був позбавлений можливості надати свої заперечення на позов; копія рішення на адресу банку судом не направлялась.
Вказує, що 20 березня 2015 року було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначено уповноважену особу Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, проте копія рішення суду першої інстанції від 18 лютого 2022 року була отримана ФГВФО з питань безпосереднього виведення ПАТ "ВіЕйБі Банк" з ринку на запит лише 20 червня 2023 року.
Вважає, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на апеляційний перегляд судового рішення
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скарги
У листопаді 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від представника ОСОБА_1 - адвоката Качмара І. О., у якому зазначено, що підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає, оскільки доводи касаційної скарги не свідчать про те, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права; просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ФГВФО з питань безпосереднього виведення ПАТ "ВіЕйБі Банк" з ринку задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.