ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2024 року
м. Київ
справа № 753/9629/23
провадження № 61-5730св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1 ;
суб`єкт оскарження - державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко Владислав Андрійович;
заінтересована особа (стягувач) - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 27 червня 2023 року у складі судді Трусової Т. О. та постанову Київського апеляційного суду від 12 березня 2024 року у складі колегії суддів: Приходька К. П., Писаної Т. О., Журби С. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст скарги
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВПВР ДДВС МЮУ) Яковенка В. А. у виконавчому провадженні № НОМЕР_4.
Скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва у справі № 753/2965/20-ц було задоволено позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО) до нього про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Вказаним рішенням стягнуто з нього 26 502 632,50 доларів США.
На виконання рішення суду видано виконавчий лист, на підставі якого державним виконавцем ВПВР ДДВС МЮУ було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_5.
У цьому виконавчому провадженні постановою державного виконавця від 30 листопада 2020 року накладено арешт на його кошти, що містяться на відкритих рахунках в банківських установах, а постановами від 14 лютого 2022 року звернуто стягнення на його пенсію та доходи в АТ "Універсал банк", Державній навчально-науковій установі "Академія фінансового управління", Київському геріатричному пансіонаті та Державній установі "Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України" в розмірі 20% щомісяця до виплати загальної суми боргу.
Оскільки державний виконавець відмовився знімати арешт з його коштів, на які заборонено звертати стягнення згідно із Законом України "Про виконавче провадження", то він оскаржив його бездіяльність до суду.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 04 жовтня 2022 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 24 травня 2023 року, визнано протиправною бездіяльність державного виконавця, щодо незняття арештів з рахунків боржника після отримання документального підтвердження їх призначення для зарахування заробітної плати і пенсії, а державного виконавця зобов`язано у дводенний строк з дня набрання ухвалою законної сили винести постанову про зняття арешту з карткових рахунків боржника: № НОМЕР_1 в АТ "УкрСиббанк", № НОМЕР_2 в АТ КБ "Приватбанк", № НОМЕР_3 в АТ "Райффайзен Банк".
В рамках виконавчого провадження № НОМЕР_5 стягнуто 12 810,59 грн боргу та 1 281,02 грн виконавчого збору, після чого постановою державного виконавця від 01 лютого 2023 року виконавчий документ повернуто стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення.
Водночас, арешт з його грошових коштів, які містяться на рахунках спеціального призначення, не було знято.
16 травня 2023 року за заявою ФГВФО відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4 та в цей же день повторно накладено арешт на усі грошові кошти, які надходять на його рахунки, у тому числі й ті, що мають цільове призначення.
02 червня 2023 року він звернувся до державного виконавця із заявою про зняття арештів з грошових коштів на рахунках, на які відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, однак державний виконавець не розглянув вказану заяву.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив:
- зупинити стягнення на підставі виконавчого листа, виданого 11 листопада 2020 року Дарницьким районним судом міста Києва про стягнення з нього на користь ФГВФО 26 502 632,50 доларів США, який виконується державним виконавцем ВПВР ДДВС МЮУЯковенком В. А. у виконавчому провадженні № НОМЕР_4, до моменту набрання законної сили судовим рішенням, яким його скаргу буде розглянуто по суті;
- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця ВПВР ДДВС МЮУ Яковенка В. А. щодо залишення (незняття) арешту, накладеного на його рахунки постановою від 16 травня 2023 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_4, після отримання документального підтвердження, що вказані рахунки призначені для зарахування на них заробітної плати та пенсії;
- зобов`язати державного виконавця ВПВР ДДВС МЮУ, у провадженні якого перебуває виконавче провадження № НОМЕР_4, винести постанову про зняття арешту з: пенсійного карткового рахунку № НОМЕР_1 в АТ "УкрСиббанк" (МФО 351005); карткового рахунку № НОМЕР_2 в АТ КБ "ПриватБанк" (МФО 305299), який використовується для отримання заробітної плати; карткового рахунку № НОМЕР_3 в АТ "Райффайзен Банк" (МФО 300335), який використовується для отримання заробітної плати.
Короткий зміст судових рішень
Окремою ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 26 червня 2023 року зобов`язано Департамент виконавчої служби Міністерства юстиції України вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяють порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження" державними виконавцями ВПВР ДДВС МЮУ.
Окрема ухвала місцевого суду мотивована тим, що ОСОБА_1 вже оскаржував бездіяльність державного виконавця ВПВР ДДВС МЮУщодо незняття арешту з грошових коштів на тих же карткових рахунках ( НОМЕР_1 в АТ "УкрСиббанк"; НОМЕР_2 в АТ КБ "Приватбанк"; НОМЕР_3 в АТ "Райффайзен Банк"), що були арештовані в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_5 (цивільна справа № 753/9581/22).
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 04 жовтня 2022 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 24 травня 2023 року, визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Мурихіна С. В. щодо незняття арешту з вказаних карткових рахунків та зобов`язано винести постанову про зняття з них арешту у дводенний строк з дня набрання ухвалою законної сили.
При прийнятті цього рішення суд виходив з того, що на вказані рахунки боржника надходить заробітна плата та пенсія, а боржник, звернувшись до державного виконавця із заявою про зняття арешту з коштів на рахунках та надавши документальне підтвердження підстав для такого зняття, реалізував свої права, передбачені Законом України "Про виконавче провадження".
Тому державний виконавець зобов`язаний був зняти арешт з коштів на рахунках боржника у строк, встановлений частиною другою статті 59 цього Закону, а у разі недостатності наданих боржником документів для підтвердження підстав для зняття арешту з коштів - витребувати відповідну інформацію від банківських установ.
ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно пред`явив виконавчий документ до примусового виконання, у зв`язку з чим державний виконавець ОСОБА_2 відкрив виконавче провадження № НОМЕР_4.
В рамках даного виконавчого провадження державним виконавцем було винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти боржника, що містяться на відкритих рахунках, також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів в розмірі 24 502 632,50 доларів США.
На виконання цієї постанови було повторно було накладено арешт на кошти боржника, що знаходяться на його рахунках в АТ "УкрСиббанк", АТ КБ "Приватбанк" та в АТ "Райффайзен Банк", призначених для отримання заробітної плати та пенсії.
Дізнавшись про повторний арешт коштів на рахунках, накладення арешту на які заборонено законом, 02 червня 2023 року боржник звернувся до державного виконавця Яковенка В. А. із заявою про зняття з них арешту, до якої додав копії судових рішень у цивільній справі № 753/9581/22, довідок про доходи та виписок по картковим рахункам. Ігноруючи висновки суду, викладені у судовому рішенні, яке набрало законної сили, державний виконавець Яковенко В. А. не прийняв рішення про зняття арешту з коштів на рахунках боржника у строк, визначений Законом України "Про виконавче провадження" та пунктом 16 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 № 512/5 (далі - Інструкція), і тим самим допустив неправомірну бездіяльність.
Неправомірна бездіяльність державного виконавця призвела до порушення прав боржника ОСОБА_1 на отримання винагороди за працю та пенсії, за захистом яких він змушений був повторно звертатись до суду.
Крім того, в судовому засіданні представник стягувача посилався на неналежне виконання винесених в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_5 постанов державного виконавця про звернення стягнення на пенсію та доходи боржника в розмірі 20 відсотків, що свідчить про порушення державним виконавцем пункту 4 розділу X Інструкції, згідно з яким саме на виконавця покладено здійснення контролю за правильним та своєчасним відрахуванням із заробітної плати та інших доходів боржника.
Також судом установлено, що при підготовці розрахункових документів про перерахування коштів з рахунків боржника в банківських установах (платіжних інструкцій) було допущено помилку у написанні прізвища боржника (замість ОСОБА_1 зазначено ОСОБА_4 ), а тому такі платіжні інструкції за будь-яких умов не можуть бути прийняті до виконання.
Ураховуючи, що державними виконавцями органів державної виконавчої служби і раніше неодноразово допускались випадки порушення та довільного трактування положень Закону України "Про виконавче провадження", повного ігнорування вимог Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) щодо виконання судових рішень у цивільних справах, то суд вважав за необхідне повідомити про допущені порушення Департамент виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 27 червня 2023 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця ВПВР ДДВС МЮУ Яковенка В. А. у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 щодо не зняття арешту з карткових рахунків боржника ОСОБА_1 не пізніше наступного робочого дня після отримання документального підтвердження, що вказані рахунки призначені для зарахування на них заробітної плати та пенсії. Зобов`язано державного виконавця ВПВР ДДВС МЮУЯковенка В. А. не пізніше наступного робочого дня з дня набрання ухвалою законної сили винести постанову про зняття арешту з карткових рахунків боржника ОСОБА_1, а саме: № НОМЕР_1 в АТ "УкрСиббанк" (МФО 351005); № НОМЕР_2 в АТ КБ "Приватбанк" (МФО 305299); № НОМЕР_3 в АТ "Райффайзен Банк" (МФО 300335).
Ухвала місцевого суду мотивована тим, що боржник, звернувшись до державного виконавця із заявою про зняття арешту з коштів на рахунках та надавши документальне підтвердження призначення цих рахунків для зарахування на них пенсії та заробітної плати, реалізував свої права, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", та не отримавши задоволення своїх вимог скористався своїм законним правом на оскарження бездіяльності державного виконавця у судовому порядку.
Неприйняттям рішення у формі постанови про зняття арешту з карткових рахунків боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від боржника заяви та документального підтвердження призначення вказаних рахунків для зарахування на них заробітної плати та пенсії державний виконавець діяв всупереч вимог Закону України "Про виконавче провадження", тобто допустив неправомірну бездіяльність, внаслідок чого порушив права боржника на отримання винагороди за працю та на соціальний захист, які підлягають захисту у спосіб, визначений статтею 451 ЦПК України - шляхом визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання державного виконавця винести постанову про зняття арешту з коштів на цих рахунках.
Підстав для задоволення вимог скарги про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа суд не вбачав, оскільки зупинення вчинення виконавчих дій належить до виключних повноважень виконавця, а вжиття судом заходів забезпечення скарги за аналогією із забезпеченням позову цивільний процесуальний закон не передбачає.
Постановою Київського апеляційного суду від 12 березня 2024 року апеляційні скарги ФГВФО та ВПВР ДДВС МЮУ залишено без задоволення, а ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 27 червня 2023 року та окрему ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 26 червня 2023 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду щодо прийняття окремої ухвали та по суті вирішення скарги є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційних скарг не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2024 року ФГВФО через свого представника - адвоката Мостепанюка В. І. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, а 16 травня 2024 року - уточнену касаційну скаргу на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 27 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 березня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 .
Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389, пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України та обґрунтована тим, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20, від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19, а також - не дослідили зібрані у справі докази.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2024 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Дарницького районного суду міста Києва, а також зупинено виконання ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 27 червня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 12 березня 2024 року до закінчення їх перегляду у касаційному порядку.
18 червня 2024 року справа № 753/9629/23 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2024 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ФГВФО мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не зазначили правової підстави, відповідно до якої державний виконавець мав витребувати від банківської установи інформацію для підтвердження спеціального призначення рахунків.
Постановою державного виконавця накладено арешт на кошти боржника, що містяться на його рахунках, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Банківські установи, які отримали відповідну постанову державного виконавця про накладення арешту на грошові кошти боржника, без будь-яких зауважень прийняли її до виконання та не повідомили виконавця про наявність заборон чи перешкод у накладенні відповідного арешту.
Під час звернення до державного виконавця із заявою про зняття арешту з грошових коштів боржник не надав достатніх доказів на підтвердження того, що рахунки мають спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
ОСОБА_1 просив головного державного виконавця зняти накладений арешт з пенсійного карткового рахунку та двох карткових рахунків в банківських установах, тоді як арешт було накладено на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках боржника.
Стягувач має право щонайменше на 20 відсотків коштів, які отримує боржник у вигляді заробітної плати чи пенсії, однак матеріали справи не містять доказів на підтвердження здійснення таких відрахувань та, зокрема, використання карткових рахунків виключно для зарахування заробітної плати.
Накладення арешту та його зняття можливе лише з майна (коштів) боржника, однак суд першої інстанції зобов`язав державного виконавця винести постанову про зняття арешту з карткових рахунків боржника.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокатШтокалов Є. А. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленим відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи, тому підстави для їх скасування відсутні.
Фактичні обставини справи
У ВПВР ДДВС МЮУ перебувало виконавче провадження № НОМЕР_5 з примусового виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 15 липня 2020 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ФГВФО майнової шкоди (справа № 753/2965/20).
Виконавче провадження № НОМЕР_5 відкрито 25 листопада 2020 року та того ж дня постановою державного виконавця накладено арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору.
Постановою державного виконавця від 30 листопада 2021 року накладено арешт на грошові кошти боржника, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів.
На виконання цієї постанови було накладено арешт на кошти боржника, що знаходяться на рахунках, призначених для отримання заробітної плати та пенсії, а саме:
- № НОМЕР_1 в АТ "УкрСиббанк";
- № НОМЕР_2 в АТ КБ "ПриватБанк";
- № НОМЕР_3 в АТ "Райффайзен Банк".
Постановою державного виконавця від 14 лютого 2022 року звернуто стягнення на пенсію ОСОБА_1 у розмірі 20% щомісяця до виплати загальної суми боргу.
Постановою державного виконавця від 14 лютого 2022 року звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1, які він отримує в АТ "Універсал Банк" у розмірі 20% щомісяця до виплати загальної суми боргу.
Постановою державного виконавця від 14 лютого 2022 року звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1, які він отримує у Державній навчально-науковій установі "Академія фінансового управління" у розмірі 20% щомісяця до виплати загальної суми боргу.
Постановою державного виконавця від 14 лютого 2022 року звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1, які він отримує у Київському геріатричному пансіонаті у розмірі 20% щомісяця до виплати загальної суми боргу.
Постановою державного виконавця від 14 лютого 2022 року звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1, які він отримує у Державній установі "Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України" у розмірі 20% щомісяця до виплати загальної суми боргу.
01 серпня 2022 року ОСОБА_1, в інтересах якого діяв представник ОСОБА_5, звернувся до органу державної виконавчої служби із заявою про зняття арешту з грошових коштів на рахунках, що мають спеціальний режим призначення, додавши до заяви копії довідок про доходи та виписки по картковим рахункам.
Листом від 22 серпня 2022 року в.о. заступника директора Департаменту - начальник відділу примусового виконання рішень повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для зняття арешту з рахунків, оскільки повноваження щодо повернення постанови виконавця без виконання у разі визначення рахунків зі спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом, покладено на банківську установу, де відкрито такі рахунки.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 04 жовтня 2022 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: визнано неправомірною бездіяльність головного державного виконавця ВПВР ДДВС МЮУМурихіна С. В. у виконавчому провадженні № НОМЕР_5, щодо незняття арешту з карткових рахунків боржника ОСОБА_1 після отримання документального підтвердження, що вказані рахунки призначені для зарахування на них заробітної плати та пенсії; зобов`язано головного державного виконавця ВПВР ДДВС МЮУМурихіна С. В. у дводенний строк з дня набрання ухвалою законної сили винести постанову про зняття арешту зкарткових рахунків боржника ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в АТ "УкрСиббанк" (МФО 351005), № НОМЕР_2 в АТ КБ "Приватбанк" (МФО 305299), № НОМЕР_3 в АТ "Райффайзен Банк" (МФО 300335).
Постановляючи вищевказану ухвалу, суд виходив з того, що державний виконавець, діючи у відповідності з вимогами Закону України "Про виконавче провадження", зобов`язаний був зняти арешт з коштів на рахунках боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надання боржником документів, які підтверджують, що на ці кошти заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а у разі недостатності наданих боржником документів для підтвердження спеціального призначення цих рахунків мав витребувати відповідну інформацію від банківських установ.
З таким висновком суду першої інстанції погодився Київський апеляційний суд, який своєю постановою від 24 травня 2023 року відмовив у задоволенні апеляційних скарг Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та ФГВФО, а ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 04 жовтня 2022 року залишив без змін.
Постановою державного виконавця від 01 лютого 2023 року виконавчий лист було повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Зі змісту цієї постанови вбачається, що в рамках виконавчого провадження з боржника стягнуто борг за виконавчим документом в сумі 12 810,59 грн та виконавчий збір в сумі 1 281,02 грн.
Своє рішення державний виконавець мотивував тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними, а згідно з пунктом 10-2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.
У подальшому, на виконання судового рішення у цивільній справі № 753/9581/22 державним виконавцем в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_5 винесено постанову від 12 червня 2023 року про зняття арешту з рахунків боржника ОСОБА_1 НОМЕР_1, НОМЕР_2 та НОМЕР_3 .
09 травня 2023 року стягувач повторно пред`явив виконавчий лист № 753/2965/20-ц до примусового виконання шляхом подання заяви про примусове виконання рішення до ВПВР ДДВС МЮУ.
У заяві про примусове виконання рішення стягувач зазначив відомості про кошти боржника на рахунках в АТ "УкрСиббанк", АТ КБ "Приватбанк" та АТ "Райффайзен Банк" та просив накласти на них арешт.
16 травня 2023 року державним виконавцем ВПВР ДДВС МЮУ Яковенком В. А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_4.
В цей же день постановою державного виконавця накладено арешт на грошові кошти боржника, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів в розмірі 24 502 632,50 доларів США.
На виконання цієї постанови знову було накладено арешт на кошти боржника, що знаходяться на рахунках, призначених для отримання заробітної плати та пенсії, а саме: № НОМЕР_1 в АТ "УкрСиббанк" (МФО 351005); № НОМЕР_2 в АТ КБ "Приватбанк" (МФО 305299); № НОМЕР_3 в АТ "Райффайзен Банк" (МФО 300335), що підтверджується виписками по картковим рахункам і не оспорюється органом державної виконавчої служби та стягувачем.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 27 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо розгляду скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.