ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2024 року
м. Київ
справа № 759/17146/20
провадження № 61-7914св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи за первісним позовом:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю "Комфортконсалтинг", ОСОБА_2 ;
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Змисловська Тетяна Василівна;
учасники справи за зустрічним позовом:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Комфортконсалтинг";
відповідач - ОСОБА_1 ;
третя особа - Дванадцята київська державна нотаріальна контора;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Комфортконсалтинг" на постанову Київського апеляційного суду від 11 травня 2023 року у складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Борисової О. В., Ратнікової В. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Комфортконсалтинг" (далі - ТзОВ "Комфортконсалтинг"), ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу (далі - КМНО) Змисловська Т. В., про визнання договору купівлі-продажу та акта приймання-передачі нерухомого майна недійсним, скасування рішень та записів про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що вона є спадкоємцем за заповітом після смерті її тітки - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і була власником 1/4 частини жилого будинку та 1/4 частини земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
З метою оформлення права на спадщину позивач звернулася до вказаної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак постановою Дванадцятої київської державної нотаріальної контори від 08 листопада 2018 року № 9731/0231 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю складу спадкового майна.
Як стало відомо позивачу, 29 серпня 2018 року приватний нотаріус КМНО Змисловська Т. В. здійснила державну реєстрацію договору купівлі-продажу № 3181 від 16 липня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_6., за яким новим власником 1/4 частини жилого будинку та 1/4 частини земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, став ОСОБА_2 .
Після цього за актом приймання-передачі нерухомого майна від 30 серпня 2018 року ОСОБА_2 передав вказане майно ТзОВ "Комфортконсалтинг".
Однак ОСОБА_3 ніколи не відчужувала належне їй нерухоме майно та не мала такого наміру. Між померлою ОСОБА_3 та співвласником жилого будинку ОСОБА_4 існував конфлікт щодо порядку користування спільним майном. Ще в 2013 році ОСОБА_4 постійно пропонував ОСОБА_3 укласти з ним договір довічного утримання, задля отримання права власності на її частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, а також погрожував, що у випадку її незгоди він буде чинити їй перешкоди у нормальному користуванні майном.
Протягом 2014-2016 років позивач в інтересах тітки ОСОБА_3, а також вона особисто, неодноразово зверталися до правоохоронних органів з причин протиправних дій ОСОБА_4, спрямованих на порушення права власності ОСОБА_3 .
Протягом 2015-2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 тривали судові спори щодо захисту права власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, тому відчуження ОСОБА_3 своєї частини зазначеної нерухомості у 2008 році повністю виключається.
На відсутність факту відчуження ОСОБА_3 належної їй нерухомості також вказує інформація з бази даних міського земельного кадастру станом на 17 листопада 2014 року, відповідно до якої остання є власником зазначеної земельної ділянки.
Також позивач вказувала, що під час отримання постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус повідомила, що згідно із сканкопією договору купівлі-продажу № 3181 від 16 липня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_6., яка розміщена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, підпис на зазначеному документі відрізняється від підпису ОСОБА_3 у заповіті.
З метою захисту своїх порушених прав та притягнення осіб, винних у протиправному заволодінні спадковим майном, позивач звернулася до правоохоронних органів з повідомленням про злочин. За викладеними фактами було розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Самостійно замовити проведення почеркознавчої експертизи та надати суду відповідний висновок вона не може у зв`язку з відсутністю доступу до договору купівлі-продажу № 3181 від 16 липня 2008 року.
Оскільки договір купівлі-продажу № 3181 від 16 липня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_6., не містить справжнього підпису ОСОБА_3, то він має бути визнаний недійсним у зв`язку з недодержанням в момент вчинення правочину вимог частин першої, третьої, п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Акт приймання-передачі нерухомого майна від 30 серпня 2018 року також підлягає визнанню недійсним, оскільки його було складено на підставі недійсного правочину, без волі справжнього власника.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу № 3181 від 16 липня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_6.;
- скасувати запис про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно № 27708527, вчинений приватним нотаріусом КМНО Змисловською Т. В., внесений до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 42777329 від 30 серпня 2018 року, та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 42777329 від 30 серпня 2018 року, зобов`язати державного реєстратора внести запис про скасування запису про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно № 27708527;
- скасувати запис про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно № 27708776, вчинений приватним нотаріусом КМНО Змисловською Т. В., внесений до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 42777668 від 30 серпня 2018 року, та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 42777668 від 30 серпня 2018 року, зобов`язати державного реєстратора внести запис про скасування запису про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно № 27708776;
- визнати недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна від 30 серпня 2018 року;
- скасувати запис про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно № 27719026, вчинений приватним нотаріусом КМНО Змисловською Т. В., внесений до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 42788916 від 31 серпня 2018 року, та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 42788916 від 31 серпня 2018 року, зобов`язати державного реєстратора внести запис про скасування запису про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно № 27719026;
- скасувати запис про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно № 27718532, вчинений приватним нотаріусом КМНО Змисловською Т. В., внесений до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 42788393 від 31 серпня 2018 року, та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 42788393 від 31 серпня 2018 року, зобов`язати державного реєстратора внести запис про скасування запису про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно № 27718532.
У листопаді 2020 року ТзОВ "Комфортконсалтинг" звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, третя особа - Дванадцята київська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що із заповіту від 13 червня 2014 року, начебто підписаного ОСОБА_3 та посвідченого державним нотаріусом Дванадцятої київської державної нотаріальної контори Черноморченко О. В., вбачається, що підпис та рукописний текст від імені ОСОБА_3 на ньому вчинено не ОСОБА_3, а іншою особою.
На підтвердження того, що ОСОБА_3 та сама позивач дійсно зверталася до правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування стосовно начебто незаконних дій ОСОБА_4 щодо спірного майна до первісного позову додано вісім засвідчених копій заяв та скарг, виконаних від імені ОСОБА_3 за період з 10 листопада 2014 року по 01 вересня 2015 року, а також одну заяву від свого імені, в якій вказано дату 26 вересня 2016 року. Зі змісту та зовнішнього вигляду зазначених заяв, скарг та заповіту, текст і підписи у них виконані одним почерком та в одному письменному стилі, що дає всі підстави стверджувати, що насправді ОСОБА_3 їх не писала та не підписувала, а замість неї це зробила інші особа, ймовірно ОСОБА_1 .
На користь такої позиції свідчить і той факт, що рукописний текст і підпис на заповіті виконано у швидкому темпі, що є характерним для почерку осіб молодого та середнього віку, а не осіб старечого віку, якою була ОСОБА_3, оскільки на момент підписання заповіту останній виповнилося 80 років.
За таких обставин твердження ОСОБА_1 у первісному позові про те, що підписи, виконані від імені ОСОБА_3 у договорі купівлі-продажу № 3181 від 16 липня 2008 року та в заповіті від 13 червня 2014 року відрізняються один від одного є цілком логічними, так як підпис у договорі від 16 липня 2008 року виконала сама ОСОБА_3, а у заповіті - інші особа. Тому такий заповіт підлягає визнанню недійним на підставі положень частини другої статті 1257 ЦК України.
Враховуючи викладене, ТзОВ "Комфортконсалтинг" просило визнати недійсним заповіт від імені ОСОБА_3, посвідчений 13 червня 2014 року державним нотаріусом Дванадцятої київської державної нотаріальної контори.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 14 вересня 2021 року прийнято зустрічний позов ТзОВ "Комфортконсалтинг"до спільного розгляду з позовом ОСОБА_1, об`єднано їх в одне провадження.
У лютому 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Журавльов М. М. подав до суду позовну заяву в новій редакції із зміною предмета позову, в якій, окрім вищевказаних вимог, просив також визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/4 частини жилого будинку № 3180 від 16 липня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_6.
Крім того, 07 грудня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Журавльов М. М. подав до суду клопотання, за змістом якого просив долучити до матеріалів справи копію витягу з реєстру для реєстрації нотаріальних дій за 2008 рік, том 12, та заяву ОСОБА_6 від 07 грудня 2022 року, посилаючись на те, що ці докази мають важливе значення для предмету доказування, оскільки доводять той факт, що приватним нотаріусом ОСОБА_6. договори купівлі-продажу № 3180 та № 3181 від 16 липня 2008 року не посвідчувалися.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року у складі судді Горбенко Н. О. відмовлено у прийнятті заяви представника позивача за первісним позовом - адвоката Журавльова М. М. про зміну предмета позову. Роз`яснено позивачу його право на звернення до суду із вищевказаною позовною заявою на загальних підставах.
Ухвала місцевого суду мотивована тим, що заява позивача про зміну предмета позову не відповідає вимогам статті 49 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), оскільки позивач змінює не тільки предмет, але й підстави позову і її слід розглядати як новий позов з новими позовними вимогами.
Також протокольною ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року позивачу за первісним позовом відмовлено у задоволенні клопотання про встановлення додаткового строку для подання доказів та приєднання доказів до матеріалів справи, залишено без розгляду клопотання.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року у складі судді Горбенко Н. О. відмовлено у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 . Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ТзОВ "Комфортконсалтинг".
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що ні позивачем за первісним позовом, ні позивачем за зустрічним позовом не надано суду жодних належних доказів у розумінні статей 76, 77 ЦПК України, на підтвердження заявлених вимог, які б свідчили про відсутність особистого волевиявлення померлої ОСОБА_3 при укладенні оспорюваних договорів та заповіту, а докази, що наявні у справі не є достатніми для встановлення оспорюваних обставин.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
12 січня 2023 року ОСОБА_1 та її представник - адвокат Журавльов М. М. подали апеляційну скаргу на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року та ухвалу цього суду від 08 грудня 2022 року про відмову у прийнятті заяви про зміну предмету позову, до якої включено заперечення на вищевказану протокольну ухвалу від 08 грудня 2022 року.
Постановою Київського апеляційного суду від 11 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року задоволено частково. Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року скасовано. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року, до якої включено заперечення на протокольну ухвалу цього суду від 08 грудня 2022 року, задоволено частково. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 скасовано і ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 42788916 від 30 серпня 2018 року вчинене державним реєстратором - приватним нотаріусом КМНО Змисловською Т. В. про державну реєстрацію за ТзОВ "Комфортконсалтинг" права власності на 1/4 частину земельної ділянки площею 0,08 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000 000 000:75:161:0051. Припинено право власності за ТзОВ "Комфортконсалтинг" на 1/4 частину земельної ділянки площею 0,08 га, кадастровий номер 8000 000 000:75:161:0051, номер запису про право власності № 27708527, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що рішення районного суду в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ТзОВ "Комфортконсалтинг" про визнання заповіту недійсним сторони не оскаржували, тому, з огляду на положення статті 367 ЦПК України, колегія суддів перевірила законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Щодо ухвали Святошинського районного сулу міста Києва від 08 грудня 2022 року про відмову у прийнятті заяви про зміну предмета позову, апеляційний суд зазначив, що ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року розгляд справи було повернуто на стадію підготовчого провадження. Тому уточнена позовна заява позивачем подана під час підготовчого судового засідання, а строк на подання ОСОБА_1 уточненої позовної заяви та строк її подання не було пропущено. В цій заяві позивач фактично доповнила позовні вимоги вимогами про визнання недійсним договору купівлі-продажу 1/4 частини жилого будинку № 3180 від 16 липня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_6. та скасування запису про державну реєстрацію відповідних речових прав на нерухоме майно вчинених на підставі цього договору. За таких обставин висновок районного суду про зміну позивачкою предмету і підстав позову суперечить наявним у справі доказам, а оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права та з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, що є підставою для скасування ухвали суду. Поряд з цим, в день відмови в прийнятті вищевказаної уточненої позовної заяви судом ухвалено рішення по суті спору, а відтак відсутні підстави для скасування вказаної ухвали з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Також колегія суддів відхилила доводи апеляційної скарги про необхідність прийняття до розгляду апеляційним судом вимог, які не були прийняті до розгляду і не були розглянуті районним судом, вказавши, що таке рішення не позбавляє ОСОБА_1 заявити відповідні вимоги в іншому провадженні.
Зібраними у справі доказами в їх сукупності встановлено, що оспорюваний ОСОБА_1 договір купівлі-продажу 1/4 частини земельної ділянки від 16 липня 2008 року № 3181 не був посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_6., тобто не було додержано вимоги закону про нотаріальне посвідчення оспорюваного договору, що вказує на його нікчемність і виключає можливість визнання такого договору недійсним. Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позову про визнання недійсним правочину, який є нікчемним з вищенаведених підстав.
Подальші правочини, які були вчинені з посиланням на правочин, який є нікчемним в силу закону, не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (нікчемністю). У зв`язку з цим відсутні також підстави для визнання недійсним акта приймання-передачі нерухомого майна від 30 серпня 2018 року.
Оскільки докази, які доводять той факт, що приватним нотаріусом ОСОБА_6. договір купівлі-продажу № 3181 від 16 липня 2008 року не посвідчувався, узгоджуються і не суперечать іншим наявним у справі доказам, такі мають значення для предмету доказування, тому суд апеляційної інстанції визнав помилковою протокольну ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року, постановлену під час повернення районного суду до підготовчого судового засідання, якою позивачу за первісним позовом відмовлено у задоволенні клопотання про встановлення додаткового строку для подання доказів та приєднання доказів до матеріалів справи, залишено без розгляду клопотання. Тому суд апеляційної інстанції взяв до уваги докази, які були долучені районним судом до матеріалів справи, однак помилково не були враховані судом першої інстанції.
Зареєструвавши право власності на земельну ділянку на підставі вищевказаного договору від 16 липня 2008 року № 3181, ОСОБА_2 передав це нерухоме майно до статутного фонду створеного ним ТзОВ "Комфортконсалтинг", та за останнім зареєстровано право власності на 1/4 частину земельної ділянки площею 0,08 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000 000 000:75:161:0051 про що приватним нотаріусом КМНО Змисловською Т. В. як державним реєстратором вчинено запис про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно № 27719026, внесений до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 42788916 від 30 серпня 2018 року. Цих обставин та наявності зареєстрованого права власності на спірну земельну ділянку за ТзОВ "Комфортконсалтинг" представники останнього - адвокати Шупик О. А., Володько С. С. не заперечували в суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційним судом встановлено, що відповідач порушив право позивача шляхом реєстрації свого права стосовно спірного нерухомого майна, яке йому не належало, то така реєстрація безумовно створює елемент правової невизначеності, а отже її скасування дозволить ефективно відновити порушене право позивача.
Аргументи щодо обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав за встановлених судом обставин є безпідставними та спростовуються висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) та в постанові Верховного Суду від 22 лютого 2023 року у справі № 918/1034/21.
З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 42788916 від 30 серпня 2018 року вчиненого державним реєстратором - приватним нотаріусом КМНО Змисловською Т. В. про державну реєстрацію за ТзОВ "Комфортконсалтинг" права власності на 1/4 частину земельної ділянки площею 0,08 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000 000 000:75:161:0051 запис № 27708527 із припиненням речових прав ТзОВ "Комфортконсалтинг" на вказаний об`єкт нерухомості.
Оскільки ОСОБА_2 не є зареєстрованим власником спірного нерухомого майно, то вимоги про скасування рішень про державну реєстрацію права власності на вищевказану земельну ділянку за ОСОБА_2 не є ефективним способом захисту порушеного права
Враховуючи, що суд апеляційної інстанції не вправі приймати на стадії апеляційного розгляду позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу 1/4 частини жилого будинку № 3180 від 16 липня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_6., то відсутні й підстави перегляду вимог про скасування вчинених на підставі цього договору записів про державну реєстрацію відповідних речових прав на нерухоме майно.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2023 року ТзОВ "Комфортконсалтинг" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 11 травня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення Святошинського районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року та ухвалу цього суду від 08 грудня 2022 року.
Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389, пункту 4 частини третьої статті 411 ЦПК України та обґрунтована тим, що апеляційний суд не врахував правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18, від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19, постанові Верховного Суду від 22 лютого 2023 року у справі № 918/1034/21 тощо, а також - встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із Святошинського районного суду міста Києва.
13 липня 2023 року справа № 759/17146/20 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2024 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ТзОВ "Комфортконсалтинг" мотивована тим, що в цій справі ОСОБА_1 заявила вимоги про визнання недійсними правочинів, скасування записів про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та зобов`язання державного реєстратора внести відповідні записи, однак апеляційний суд вийшов за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності скасував рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а також припинив право власності за ТзОВ "Комфортконсалтинг" на 1/4 частину спірної земельної ділянки.
При цьому наслідком скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію за ТзОВ "Комфортконсалтинг" права власності на 1/4 частину зазначеної земельної ділянки, а також припинення права власності ТзОВ "Комфортконсалтинг" на це нерухоме майно, є відновлення державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 як за попереднім власником земельної ділянки, а не повернення у стан, що існував до відповідної державної реєстрації.
Такий спосіб захисту як скасування рішення про державну реєстрацію з одночасним припиненням прав допускається виключно у разі наявності договірних відносин між власником та володільцем, за умови реєстрації прав за таким володільцем, однак відсутність договірних відносин (про що стверджує позивач в цій справі) та неодноразове відчуження майна зумовлюють використання іншого способу захисту, зокрема шляхом пред`явлення віндикаційного позову. Натомість спосіб захисту шляхом визнання недійсним правочину/договору, який не підписаний стороною (підписано сторонньою особою), не є способом захисту, установленим законом, що є самостійною підставою для відмови в позові.
Крім того, апеляційний суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі показань свідка приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_6 та наданих ним оригіналів Книги та Реєстру реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_6, які зареєстровані відповідальними працівниками Міністерства юстиції України. Однак ці доказиодержані з порушенням порядку, встановленого законом, тобто є недопустимими, оскільки ЦПК України не передбачено надання свідком для огляду суду оригіналів доказів по справі і приватний нотаріус КМНО ОСОБА_6. втратив статус приватного нотаріуса ще 22 травня 2009 року та не передав документи нотаріального діловодства на відповідальне зберігання до Київського державного нотаріального архіву, що є дійсною причиною відсутності цих документів в розпорядженні Київського міського нотаріального архіву.
Скасовуючи ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року, якою відмовлено у прийнятті заяви представника позивача за первісним позовом - адвоката Журавльова М. М. про зміну предмета позову, апеляційний суд не звернув увагу на відсутність доказів направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи, у зв`язку з чим суд першої інстанції не міг прийняти її до розгляду та був зобов`язаний повернути її заявнику.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Журавльов М. М. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ТзОВ "Комфортконсалтинг", в якому зазначив, що вона є обґрунтованою в частині не повного відновлення становища, що існувало до реєстрації нікчемного правочинну, а саме суд скасував лише одне рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності за ТзОВ "Комфортконсалтинг", а необхідним є скасування також рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 . Тому касаційна скарга ТзОВ "Комфортконсалтинг" підлягає задоволенню частково з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині касаційна скарга є незаконною та необґрунтованою та підлягає відхиленню.
Фактичні обставини справи, встановлені апеляційним судом
ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 84 роки померла ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданим 26 березня 2018 року виконавчим комітетом Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області (т. 2 а.с. 3).
Згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 040986, виданим 15 лютого 2008 року, ОСОБА_3 була власником земельної ділянки площею 1/4 від 0,800 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000 000 000:75:161:0051 (т. 2 а.с. 20).
Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Дванадцятої київської державної нотаріальної контори 06 червня 1996 року, ОСОБА_3 є спадкоємцем майна після померлого ОСОБА_7, а саме: 1/4 частини жилого будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (т. 2 а.с. 21).
За життя ОСОБА_3 13 червня 2014 року все її майно, рухоме та нерухоме, де б воно не було і з чого б воно не складалося і, взагалі, все те, що буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповідала ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заповіт посвідчено державним нотаріусом Дванадцятої київської державної нотаріальної контори Черноморченко О. В. 13 червня 2014 року, зареєстровано в реєстрі за №3469 (т. 2 а.с. 8).
Постановою державного нотаріуса Дванадцятої київської державної нотаріальної контори Черноморченко О. В. від 08 листопада 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/4 частку жилого будинку та 1/4 частку земельної ділянки, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, у зв`язку з відсутністю складу спадкового майна, оскільки за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 144346290 від 07 листопада 2018 року та сканкопій документів, наявних в реєстрі, вбачається, що вказане майно належить іншій особі (т. 2 а.с. 30).
Відповідно до копії договору купівлі-продажу 1/4 частини земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_6. 16 липня 2008 року та зареєстрованим в реєстрі за № 3181, ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_2 купив 1/4 частину земельної ділянки площею 0,08 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000 000 000:75:161:0051 (т. 2 а.с. 28).
На підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса КМНО Змисловської Т. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 42777392 від 30 серпня 2018 року, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 27708527 від 29 серпня 2018 року про право власності ОСОБА_2 на 1/4 частку вищевказаної земельної ділянки (т. 2 а.с. 22-26).
Згідно з копією договору купівлі-продажу 1/4 частини жилого будинку, посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_6. 16 липня 2008 року та зареєстрованим в реєстрі за № 3180, ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_2 купив 1/4 частину жилого будинку загальною площею 183,3 кв. м, жилою площею 16,4 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 29).
На підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса КМНО Змисловської Т. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 42777668 від 30 серпня 2018 року, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 27708776 від 29 серпня 2018 року про право власності ОСОБА_2 на 1/4 частку вищевказаного жилого будинку (т. 2 а.с. 22-26).
За актом приймання-передачі нерухомого майна від 30 серпня 2018 року ОСОБА_2 передав, а ТзОВ "Комфортконсалтинг" в особі представника Седляра В. В. прийняло майно, а саме: 1/4 частку земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000 000 000:75:161:0051, площею 0,08 га, реєстраційний номер об`єкта майна 164854180386; 1/4 частку житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 164854180386 (т. 2 а.с. 27).
На підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса КМНО Змисловської Т. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 42788393 від 31 серпня 2018 року, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 27718532 від 31 серпня 2018 року про право власності ТзОВ "Комфортконсалтинг" на 1/4 частку вищевказаного жилого будинку(т. 2 а.с. 22-26).
Також на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса КМНО Змисловської Т. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 42788916 від 31 серпня 2018 року, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 27719026 від 31 серпня 2018 року про право власності ТзОВ "Комфортконсалтинг" на 1/4 частку вищевказаної земельної ділянки (т. 2 а.с. 22-26)
Допитаний районним судом як свідок приватний нотаріус КМНО ОСОБА_6. суду показав, що 16 липня 2008 року не посвідчував укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 договір купівлі-продажу 1/4 частини земельної ділянки площею 0,08 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000 000 000:75:161:0051, натомість посвідчив інший договір відчуження майна між іншими особами. На підтвердження цих обставин свідок надав Реєстр реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_6, завірену копію витягу з якого суд першої інстанції долучив до матеріалів справи (т. 3 а.с. 50-64).
Допитаний апеляційним судом у цій справі свідок ОСОБА_6. також показав, що не посвідчував договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16 липня 2008 року № 3181, а цього ж дня посвідчив інший договір купівлі-продажу між іншими особами із використанням відповідного бланку. На підтвердження цих показань свідок надав до апеляційного суду оригінали Книги та Реєстру реєстрації нотаріальних приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_6, які зареєстровані відповідальними працівниками Міністерства юстиції України (т. 3 а.с. 226-229).
З оглянутих апеляційним судом оригіналів вищевказаних документів, витягу з Реєстру реєстрації нотаріальних дій за 2008 рік, який є в матеріалах цивільної справи вбачається, що 16 липня 2008 року вчинялися нотаріальні дії щодо посвідчення довіреностей та інших договорів відчуження (дарування) нерухомого майна між іншими особами, будь-які правочини за участі ОСОБА_3 вказаним нотаріусом 16 липня 2008 року не посвідчувалися (т. 1 а.с. 221, 236, т. 2 а.с. 28, 29 т. 3 а.с. 62-64).
Крім того, апеляційним судом встановлено, що за життя ОСОБА_3 протягом 2014-2017 років тривали судові спори (у справі № 759/21671/14-ц, у справі № 759/4505/15-ц і у справі № 759/4532/16-ц) щодо домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Касаційна скарга ТзОВ "Комфортконсалтинг" не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
За змістом касаційної скарги постанова апеляційного суду оскаржується лише в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 та в частині скасування ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року, а тому в силу положень вищенаведеної частини першої статті 400 ЦПК України переглядається Верховним Судом тільки в означених частинах.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина третя статті 13 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.