ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2024 року
м. Київ
справа № 553/3035/22
провадження № 61-4502св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого- Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1,
відповідач- ОСОБА_2,
третя особа- Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мироненка Станіслава Станіславовича на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 30 жовтня 2023 року, ухвалене у складі судді Філіп`євої В. В., та постанову Харківського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 08 вересня 2007 року між нею та відповідачем зареєстрований шлюб, який розірвано рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 05 липня 2010 року у справі № 2-2208/10.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дочка ОСОБА_3, яка після розірвання шлюбу залишилася проживати разом із нею.
Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 25 червня 2010 року у справі № 2-2645/10 з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання дочки, після чого відповідач фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків щодо дитини.
Вказувала на те, що 31 січня 2015 року вона вдруге уклала шлюб та змінила прізвище на " ОСОБА_1".
Зазначала, що відповідач не бере будь-якої участі у вихованні дочки, остання знаходиться на повному її утриманні. Заборгованість відповідача за аліментами станом на 30 червня 2022 року становить 214 827,49 грн. Відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, жодного разу не телефонував дочці, не цікавився її шкільним життям, захопленнями, здоров`ям, а отже злісно ухиляється від виконання батьківських обов`язків, що є підставою для позбавлення його батьківських прав.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 30 жовтня 2023 року,
у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного суду від 29 лютого 2024 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_1, залишено без задоволення, рішення Зміївського районного суду Харківської області від 30 жовтня 2023 року залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків та, враховуючи бажання відповідача відновити відносини з дочкою, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову про позбавлення відповідача батьківських прав.
При цьому суд першої інстанції зазначив, що неможливість відповідача брати активну участь у житті дитини зумовлена об`єктивними причинами, оскільки батьки дитини проживають у різних містах та між ними склалися неприязні стосунки, однак певні необхідні дії, що має вчинити батько, зокрема, надання дозволу на виїзд дитини за кордон, він виконував без жодних перешкод.
Крім того, відповідач перераховував грошові кошти на карткові рахунки позивача на потреби дитини.
Надаючи оцінку висновку Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав, суд першої інстанції зазначив, що висновок не містить жодних аргументів щодо винної поведінки батька, умов проживання його сім`ї, виключних обставин про нехтування батьківськими обов`язками, а також доводів про неможливість зміни винної поведінки відповідача (якщо така була) в кращу сторону. Також у висновку не наведено, яким чином позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відповідатиме найкращим інтересам дитини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У березні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мироненко С. С. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що позбавлення батьківських прав, хоча і є крайнім заходом впливу, однак у цій справі така необхідність та пропорційність застосування, за обставин цієї справи, є доведеною та обґрунтованою.
Правильно встановивши фактичні обставини справи, суди неправильно розтлумачили поняття винного ухилення від виконання батьківських обов`язків і дійшли помилкового висновку, що бездіяльність відповідача, що полягає у невиконанні ним батьківських обов`язків, свідчить про відсутність та недостатність підстав для позбавлення останнього батьківських прав відносно його дочки, яка проживає разом з матір`ю.
Також суди не звернули уваги на той факт, що при вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав визначальним є ставлення саме батька до дитини та його бажання спілкуватися і брати участь у вихованні дитини.
Суди не встановили обставин, які б свідчили про те, що відповідач бажає спілкуватися з дочкою та брати участь у її вихованні, натомість всі докази у справі підтверджують, що відповідач остаточно і свідомо самоусунуся від виконання своїх обов`язків з виховання дитини, яка залишилася проживати з матір`ю.
Суди не врахували, що відповідач не виконує своїх батьківських обов`язків, дочку не відвідує протягом 14 років, не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, на лікування, а також не сплачує аліменти у мінімальному розмірі, дитині не телефонує, не цікавиться її життям та здоров`ям.
Крім того, суди не надали оцінки бажанню самої дитини, яка за своїм віком вправі висловити власну думку щодо спілкування з біологічним батьком, та не дослідили відсутність хоча б мінімальних зв`язків дитини із відповідачем, оскільки вони були втрачені, впродовж більше чотирнадцяти років проживання відповідача окремо та відсутності його ініціативи у спілкуванні з дочкою.
З часу звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом, а саме з серпні 2022 року, відповідач не змінив своєї поведінки, свого ставлення до дитини та жодним чином не почав виконувати своїх батьківських обов`язків щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_3 .За час розгляду справи відповідач жодного разу не телефонував своїй дитині, не відвідував її; не вітав зі святами та днем народженням; враховуючи воєнний стан та напружену військову обстановку в Україні, не цікавився як себе почуває дитина, чи перебуває вона у безпечному місці, який її психологічний стан після виття сирен та вибухів у країні, не цікавився, як на теперішній час проходить навчання його дитини, у якому форматі воно відбувається (онлайн/офлайн) та чи потребує його дитина якихось додаткових занять для підготовки для майбутнього вступу до ВНЗ, не цікавився наявністю друзів та в якому оточенні проводить час його дитина.
Суди помилково вважали, що заперечення відповідача проти позову викликане бажанням батька змагатися за свої батьківські права з метою їх збереження для відновлення батьківських відносин із своєю дитиною.
Суди не врахували, що відповідач бажає зберегти батьківські права на свою дочку ОСОБА_3, яка є третьою неповнолітньою дитиною відповідача, лише з метою збереження можливості перетинати державний кордон України та мати відстрочку від обов`язкової мобілізації.
ОСОБА_2 виїхав за межі України 28 лютого 2022 року, тобто на п`ятий день після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України. Цей виїзд став можливий тільки завдяки тому, що відповідач є батьком трьох неповнолітніх дітей.
При цьому перед виїздом за кордон ОСОБА_2 подумав тільки про себе та свою нову родину та навіть не поцікавився, де в цей час перебувала його дочка ОСОБА_3, чи існує пряма загроза її життю та здоров`ю, та навіть не запропонував допомогти вивезти її разом з іншими своїми дітьми у безпечне місце.
Підставами касаційного оскарження судових рішень представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 211/559/16-ц (провадження № 61-19765св19), від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18 (провадження № 61-10531св21), від 26 січня 2022 року у справі № 203/3505/19 (провадження № 61-14351св21), від 26 квітня 2022 року у справі № 520/8264/19 (провадження № 61-19984св21).
Відзив на касаційну скаргу від відповідача не надходив.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У квітні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2024 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
08 вересня 2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_6 ) зареєстровано шлюб, який розірваний рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 05 липня 2010 року у справі № 2-2208/10.
У шлюбі у сторін народилась дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 25 червня 2010 року у справі № 2-2645/10 з ОСОБА_2 на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 червня 2010 року до повноліття дитини.
31 січня 2015 року позивачка уклала шлюб вдруге та змінила прізвище на " ОСОБА_1".
Згідно з довідкою ОСББ "Харківський маєток" від 01 липня 2022 року № 81 ОСОБА_1 зареєстрована й проживає за адресою: АДРЕСА_1, разом з дочками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до довідки КЗ "Зміївський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 від 23 червня 2022 року, дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 01 вересня 2011 року до 31 серпня 2014 року відвідувала дошкільний навчальний заклад № 3, мати ОСОБА_1 постійно приводила і забирала дитину, відвідувала батьківські збори. Батько ОСОБА_2 у закладі освіти дочку не відвідував, у вихованні участі не брав.
Згідно з листом дитячої музичної школи № 5 ім. Римського-Корсакова від 14 липня 2022 року № 22, дитина ОСОБА_3 навчалася в музичній школі з 01 вересня 2014 року до 31 травня 2022 року. За період навчання плату за навчання вносила мати ОСОБА_1, яка відвідувала школу і концертні заходи. Батько ОСОБА_2 у музичній школі дочку не відвідував, не цікавився успіхами навчального процесу.
Відповідно до довідки Харківської гімназії № 12 Харківської міської ради від 06 лютого 2022 року № 01-66/69, учениця ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 2014 року і до цього часу навчається у цій гімназії. За час навчання батько ОСОБА_2 до адміністрації гімназії та класного керівника з питань навчання дочки не звертався, не брав участі у батьківських зборах. В умовах воєнного стану комунікація між батьками і закладом освіти відбувається онлайн та через телефонний зв`язок, які в документообігу гімназії не фіксуються.
Згідно з розрахунком заборгованості по виконавчому провадженню № НОМЕР_1, яке відкрито відповідно до виконавчого листа від 25 червня 2010 року № 2-2645, заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів становить 214 827,49 грн.
Відповідно до уточненого розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів станом на 28 лютого 2023 року становить 254 263, 54 грн.
Згідно з платіжними інструкціями, за період з 09 червня 2016 року до лютого 2023 року ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 здійснював грошові перекази на карту ПриватБанка на загальну суму 85 450,00 грн.
Інформація щодо ОСОБА_2 у Єдиному реєстрі боржників відсутня.
Згідно з довідками про місце роботи від 24 січня 2023 року ОСОБА_2 з січня до серпня 2015 року постійно працював на посаді директора ТОВ "ТЛК Європа", а з листопада 2016 року до грудня 2022 року - на посаді директора ТОВ "Олл Трак Партс" та мав постійний регулярний дохід, у зв`язку з чим представник відповідача ОСОБА_9 подав заяву до відділу ДВС про здійснення перерахунку заборгованості зі сплати аліментів.
Відповідно до відповіді в.о. начальника Зміївського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України О. Нагорної від 27 лютого 2023 року, у зв`язку з наявністю заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2 тимчасово обмежено у праві керування транспортними засобами, у праві полювання, у праві користування зброєю, у праві виїзду за межі України.
14 червня 2023 року в.о. начальника Зміївського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України О. Нагорна у листі № 12254 зазначила, що на рахунки Державної виконавчої служби надійшли грошові кошти в сумі 1 700,00 грн від ОСОБА_2 у рахунок погашення заборгованості за аліментами, однак на рахунок стягувача вони не перераховані у зв`язку з відсутністю в матеріалах виконавчого провадження банківських реквізитів ОСОБА_1 .
Згідно з інформацією Державної прикордонної служби України № 4369 від 02 березня 2023 року, ОСОБА_2 у період з 07 березня 2018 року до 02 березня 2023 року неодноразово виїжджав за межі України, востаннє виїхав 28 лютого 2022 року (т. 2, а. с. 3-4)
21 лютого 2023 року представники Служби у справах дітей по Основ`янському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради провели обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1, та склали акт обстеження, згідно з яким умови проживання добрі, для виховання й розвитку дитини обладнано окрему кімнату, є піаніно, місце для навчання й дозвілля.
20 квітня 2023 року Департаментом служб у справах дітей Харківської міської ради (ІІІ особа) до суду направлено висновок № 156 щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо його неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У вказаному висновку зазначено, що дитина після розірвання шлюбу між батьками постійно проживає разом з матір`ю, яка пояснила, що батько тривалий час ухиляється від обов`язків по вихованню та утриманню дитини, ніколи дочку не відвідує, наявна заборгованість зі сплати аліментів.
До висновку Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради додано копію письмових пояснень неповнолітньої ОСОБА_3, згідно з якими вона не заперечує проти позбавлення батьківських прав її батька, оскільки не пам`ятає, коли бачила його в останній раз.
Свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона є матір`ю позивачки і тому їй добре відомі обставини виховання онуки ОСОБА_3, яку виховує й утримує тільки мати ОСОБА_11 . До досягнення дитиною 8-річного віку її інколи забирала до себе додому баба з боку відповідача - ОСОБА_12 . Чи бачив при цьому дитину і чи спілкувався з нею сам батько, свідку невідомо. Останні 5-6 років відповідач взагалі не цікавився дитиною та їй не телефонував.
Свідок ОСОБА_13 пояснила, що працювала вихователем дошкільного закладу у м. Зміїв, який відвідувала ОСОБА_3, дитиною опікувалася лише мама, яка брала активну участь в житті садочку, завжди відвідувала батьківські збори. Батько дитини до дитячого садочку жодного разу не приходив.