ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2024 року
м. Київ
справа № 523/5938/19
провадження № 61-15499св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 24 лютого 2021 року у складі судді Середи І. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Комлевої О. С., Сєвєрової Є. С.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю, виселення, зобов`язання не перешкоджати вчиняти певні дії.
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю, виселення, зобов`язання не перешкоджати вчиняти певні дії.
Позов мотивував тим, що є власником 75/100 часток домоволодіння на АДРЕСА_1 . На підставі рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 20 червня 2012 року здійснено поділ цього домоволодіння в натурі, в користування також виділено земельну ділянку площею 685 кв. м. Тобто, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 як співвласники домоволодіння АДРЕСА_1 здійснили поділ домоволодіння у судовому порядку з визначенням приміщень у житловому будинку та господарських будівель і споруд, які перейшли у власність, зокрема, ОСОБА_1
Відповідачі не виселилися з належної йому частини будинку, перешкоджають йому у відновленні дверних прорізів у належних йому приміщеннях, у закладці існуючих дверних прорізів в стіні, яка розділяє належні йому та відповідачам приміщення, у встановленні хвіртки у паркані, у користуванні виділеною йому земельною ділянкою тощо.
В порядку захисту права власності ОСОБА_1 на підставі статей 317, 319, 391 ЦК України просив суд:
- усунути перешкоди у здійсненні права власності шляхом виселення відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 з домоволодіння АДРЕСА_1, а саме з належних ОСОБА_1 приміщень: житлової кімнати 2-4, ванної кімнати 2-5, кухні 2-6, котельні літ. "В", літньої кухні літ. "Д", сараю літ. "Ж", вбиральні літ. "Е", визначених у технічному паспорті домоволодіння від 12 лютого 2003 року;
- зобов`язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 не перешкоджати ОСОБА_1 у відновленні визначених у технічному паспорті домоволодіння від 12 травня 1976 року дверних прорізів у належних йому на праві власності приміщеннях, а саме з коридору 1-2 площею 3,5 кв. м в житлову кімнату 2-4 площею 15,4 кв. м, з житлової кімнати 2-4 площею 15,4 кв. м; в кухню 2-6 площею 15,7 кв. м, визначених у технічному паспорті домоволодіння АДРЕСА_1 від 12 лютого 2003 року;
- зобов`язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 не перешкоджати ОСОБА_1 у закладці існуючих дверних прорізів в стіні, яка розділяє його частину домоволодіння від домоволодіння відповідачів, а саме з житлової кімнати 2-4 площею 15,4 кв. м (належить йому) в житлову кімнату 2-3 площею 21,3 кв. м (належить відповідачам), з кухні 2-6 площею 15,7 кв. м (належить йому) в коридор 2-2 площею 9,9 кв. м (належить відповідачам);
- зобов`язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 не перешкоджати ОСОБА_1 у встановленні хвіртки у 3/5 частині паркану № НОМЕР_1, належного йому на праві приватної власності, визначеного у технічному паспорті домоволодіння від 12 травня 1976 року, де на теперішній час згідно технічного паспорта домоволодіння АДРЕСА_1 від 12 лютого 2003 року та від 19 грудня 2013 року розташовані ворота;
- зобов`язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 не перешкоджати ОСОБА_1 у встановленні паркану по лінії розмежування належної йому на праві користування земельної ділянки площею 685 кв. м на АДРЕСА_1, згідно додатку № 6 "План поділу домоволодіння та земельної ділянки по АДРЕСА_2" до висновку № 50 судової будівельно-технічної експертизи від 11 серпня 2007 року;
- зобов`язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 не перешкоджати ОСОБА_1 у здійсненні права власності на домоволодіння на АДРЕСА_1, яке складається з: житлової кімнати 1-3 площею 21,9 кв. м, житлової кімнати 1-4 площею 5,9 кв. м, коридору 1-2 площею 3,5 кв. м, частини веранди літ. "а", підвалу під верандою, воріт № 1; 3/5 частин паркану № НОМЕР_1, 1/3 частини паркану № НОМЕР_2, цистерни Ш, частини мостіння - 1; 6/10 частин мостіння - П, розташованих на земельній ділянці площею 426 кв. м на АДРЕСА_1 ; житлової кімнати 2-4 площею 15,4 кв. м, ванної кімнати 2-5 площею 5,5 кв. м, кухні 2-6 площею 15,7 кв. м, котельні літ. "В", літньої кухні літ. "Г", сараїв літ. "Д", "Ж", вбиральні літ. "Е", визначених згідно технічного паспорта від 12 лютого 2003 року на домоволодіння на АДРЕСА_1 ;
- зобов`язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 не перешкоджати ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою площею 685 кв. м на АДРЕСА_1, межі якої визначені згідно додатку № 6 "План поділу домоволодіння та земельної ділянки по АДРЕСА_2" до висновку № 50 судової будівельно-технічної експертизи від 11 серпня 2007 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2021 року, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року, позов задоволено частково.
Виселено ОСОБА_2, ОСОБА_3 з належних ОСОБА_1 приміщень в буд. на АДРЕСА_1, а саме житлової кімнати 2-4 площею 15,4 кв. м, ванної кімнати 2-5 площею 5,5 кв. м, кухні 2-6 площею 15,7 кв. м, котельні літ. "В", літньої кухні літ. "Г", сараїв літ. "Д", "Ж", вбиральні літ. "Е", визначених у технічному паспорті домоволодіння АДРЕСА_1 від 12 лютого 2003 року;
Зобов`язано ОСОБА_2, ОСОБА_3 не перешкоджати ОСОБА_1 :
у відновленні визначених у технічному паспорті домоволодіння АДРЕСА_1 від 12 травня 1976 року дверних прорізів у приміщеннях: з коридору 1-2 площею 3,5 кв. м в житлову кімнату 2-4 площею 15,4 кв. м, з житлової кімнати 2-4 площею 15,4 кв. м в кухню 2-6 площею 15,7 кв. м, визначених у технічному паспорті домоволодіння АДРЕСА_1 від 12 лютого 2003 року;
у закладці існуючих дверних прорізів в стіні, яка розділяє домоволодіння: з житлової кімнати 2-4 площею 15,4 кв. м в житлову кімнату 2-3 площею 21,3 кв. м, з кухні 2-6 площею 15,7 кв. м в коридор 2-2 площею 9,9 кв. м;
у користуванні земельною ділянкою площею 685 кв. м, у встановленні хвіртки у 3/5 частинах паркану № 3 та паркану по лінії розмежування виділеної у користування земельної ділянки площею 685 кв. м на АДРЕСА_1, б до висновку № 50 судової будівельно-технічної експертизи від 11 серпня 2007 року;
зобов`язано ОСОБА_2, ОСОБА_3 не перешкоджати ОСОБА_1 у здійсненні права власності на домоволодіння на АДРЕСА_1, яке складається з житлової кімнати 1-3 площею 21,9 кв. м, житлової кімнати 1-4 площею 5,9 кв. м, коридору 1-2 площею 3,5 кв. м, частини веранди літ. "а", підвалу під верандою, воріт № 1; 3/5 частин паркану № НОМЕР_1, 1/3 частини паркану № НОМЕР_2, цистерни Ш, частини мостіння - 1; 6/10 частин мостіння - П, розташованих на земельній ділянці площею 426 кв. м;
стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн з кожного.
Рішення місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивовано тим, що відповідачі, продовжують займати все домоволодіння та створюють перешкоди позивачу у користуванні та розпорядженні належним йому майном, що, відповідно, є правовою підставою для захисту порушеного права власності позивача від порушень, які хоч і не пов`язані із позбавленням володіння проте створюють перешкоди у користуванні та розпорядженні нерухомим майном.
ОСОБА_1 як власник 75/100 часток домоволодіння, виділених в натурі судовим рішенням, довів факт існування перешкод у здійсненні користування та розпорядження майном, натомість ОСОБА_2, ОСОБА_3 як особи, які створюють перешкоди, не довели правомірний характер своєї поведінки, а саме правомірність після набрання законної сили рішенням у справі № 1527/2-104/11 подальшого користування всіма жилими та підсобними приміщеннями домоволодіння, господарськими будівлями та спорудами, виділеними ОСОБА_1 .
В частині вимоги про зобов`язання не перешкоджати здійснювати право власності у приміщеннях в будинку АДРЕСА_1, а саме житлова кімната 2-4 пл. 15,4 кв. м; 2-5 ванна кімната площею 5,5 кв. м; 2-6 кухня площею 15,7 кв. м; літ. "В" - котельня, літ. "Г" - літня кухня, літ. "Д", "Ж" - сараї, літ. "Е" - вбиральня, не підлягає задоволенню, оскільки достатнім способом захисту є виселення відповідачів з вказаних приміщень.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2023 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її із Суворовського районного суду м. Одеси.
01 грудня 2023 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2024 року зупинено виконання оскаржуваних рішень до закінчення касаційного провадження.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі скаржник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 520/8073/16-ц, від 12 квітня 2022 року у справі № 569/12646/19.
У касаційній скарзі зазначається, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що відповідачі не перешкоджають позивачу у доступі до його майна. ОСОБА_1 не виконав роботи, які були покладені на нього за рішенням суду від 20 червня 2012 року у справі № 1527/2-104/11 щодо поділу приміщень домоволодіння на АДРЕСА_1 .
Суд вже розглядав позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 у справі № 523/6919/15-цпро виселення, вселення, усунення перешкод в користуванні житловою площею, земельною ділянкою, стягнення матеріальної та моральної шкоди (рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 07 квітня 2016 року у справі № 523/6919/15-ц).
У цій справі суди першої та апеляційної інстанцій прийняли оскаржувані рішення без проведення судової будівельно-технічної експертизи саме на теперішній час.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу позивач ОСОБА_1 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи
Суд встановив, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 20 червня 2012 року у справі № 1527/2-104/11 задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Одеської міської ради про поділ майна, визнання права власності на нерухоме майно, встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Виділено ОСОБА_1 на праві приватної власності житлову кімнату 1-3 площею 21,9 кв. м, житлову кімнату 1-4 площею 5,9 кв. м, коридор 1-2 площею 3,5 кв. м, 1/2 частину веранди літ. "а", підвал під верандою, ворота № 1, 3/5 частин паркану № 3, 1/3 частину паркану №4, цистерну Ш, 1/2 частину мостіння - 1, 6/10 частин мостіння - П, розташованих на земельній ділянці площею 426 кв. м на АДРЕСА_1 ;
Виділено ОСОБА_1 на праві приватної власності в будинку АДРЕСА_1 житлову кімнату 2-4 площею 15,4 кв. м, ванну кімнату 2-5 площею 5,5 кв. м, кухню 2-6 площею 0,15 кв. м, котельню літ. "В", літню кухню літ. "Г", сараї літ. "Д", "Ж", вбиральню літ. "Е";
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 75/100 частин домоволодіння, розташованого на АДРЕСА_1 ;
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію різниці вартості поділу спільного майна у розмірі 20 412,00 грн;
Виділено ОСОБА_1 у користування земельну ділянку площею 685 кв. м на АДРЕСА_1 ;
Покладено на ОСОБА_1 виконання робіт при поділі приміщень домоволодіння АДРЕСА_1 ;
Опалення домоволодіння АДРЕСА_1 залишено у спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на період переобладнання приміщень та облаштування окремих систем опалення приміщень кожним із співвласників домоволодіння.
Рішення у справі № 1527/2-104/11 набрало законної сили.
У справі № 1527/2-104/11 була призначена судом та проведена судова будівельно-технічна експертиза щодо поділу майна та встановлення порядку користування земельною ділянкою (висновок від 11 серпня 2007 року № 50 ТОВ ОФ "Інюг-Експертиза").
20 березня 2018 року та 25 лютого 2019 року позивач звертався до Хаджибеївського ВП та Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області щодо прийняття заходів до ОСОБА_2, яка перешкоджає в поділі та користуванні спільним будинком. За результатами розгляду звернення було рекомендовано звернутися до суду для вирішення питання в порядку цивільного судочинства.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.