ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 622/1370/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників сторін:
позивача - не з`явилися,
відповідача-1 - не з`явилися,
відповідача-2 - не з`явилися,
прокуратури - Валевач М. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 (колегія суддів: Попков Д. О. - головуючий, Медуниця О. Є., Стойка О. В.) і рішення Господарського суду Харківської області від 26.12.2023 (суддя Ольшанченко В. І.) у справі
за позовом керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Золочівської селищної ради
до: 1) ОСОБА_1, 2) Головного управління Держгеокадастру у Харківській області
про скасування наказів, визнання недійсними договорів, скасування реєстрації та повернення земельних ділянок,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та рух справи в судах загальної юрисдикції
1.1. У листопаді 2019 року керівник Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до Золочівського районного суду Харківської області з чотирма позовними заявами в інтересах держави в особі Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області (далі - Золочівська селищна рада) до ОСОБА_1, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Харківській області), в яких просив:
- визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держземагенства у Харківській області (далі - ГУ Держземагенста у Харківській області) від 27.10.2014 № 2855-СГ та від 05.06.2015 № 1685-СГ в частині надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 25,0328 га, 60,0000 га, 30,0000 га та 28,5170 га;
- визнати незаконними та скасувати накази ГУ Держземагенства у Харківській області від 24.12.2014 № 3629-СГ, від 15.10.2015 № 2544-СГ, від 05.02.2015 № 222-СГ та від 05.02.2015 № 224-СГ про надання ОСОБА_1 земельних ділянок в оренду;
- визнати недійсними договори оренди земельних ділянок від 26.12.2014, 14.05.2015 та 23.10.2015 з кадастровими номерами 6322683500:01:002:0446, 6322686500:01:003:0620, 6322685000:02:002:0918 та 6322684400:01:001:0533;
- скасувати державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок від 26.12.2014, 14.05.2015 та 23.10.2015 з кадастровими номерами 6322683500:01:002:0446, 6322686500:01:003:0620, 6322685000:02:002:0918 та 6322684400:01:001:0533;
- повернути державі в особі Золочівської селищної ради (об`єднаної територіальної громади) земельні ділянки з кадастровими номерами: 6322683500:01:002:0446 загальною площею 25,0328 га, 6322686500:01:003:0620 загальною площею 60,0000 га, 6322685000:02:002:0918 загальною площею 30,0000 га, 6322684400:01:001:0533 загальною площею 28,5170 га, що розташовані за межами населених пунктів Лютівської, Феськівської та Писарівської сільських рад на території Золочівського району Харківської області; судові витрати покласти на відповідачів.
1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, керівник Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області зазначав, що спірними наказами ГУ Держземагенста у Харківській області в 2014 та в 2015 роках надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок. У подальшому, як стверджував прокурор, наказами ГУ Держземагенства у Харківській області затверджено розроблені проекти землеустрою та надано ОСОБА_1 в оренду земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів Лютівської, Феськівської та Писарівської сільських рад на території Золочівського району Харківської області, зокрема, з кадастровими номерами: 6322683500:01:002:0446 площею 25,0328 га, 6322686500:01:003:0620 площею 60,0000 га, 6322685000:02:002:0918 площею 30,0000 га та 6322684400:01:001:0533 площею 28,5170 га, із земель державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарські угіддя (рілля) для ведення фермерського господарства строком на 49 років. На виконання спірних наказів між ГУ Держземагенста у Харківській області та ОСОБА_1 у 2014 та у 2015 роках укладено договори оренди земельних ділянок строком на 49 років, зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Натомість керівник Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області зауважив, що ОСОБА_1 вже надавалася земельна ділянка на підставі розпорядження Золочівської районної державної адміністрації від 03.07.1997 № 372 площею 43,28 га для розширення фермерського господарства. Крім того, як стверджував прокурор, ОСОБА_1 на підставі Державного акта серії ІІІ-ХР № 085228 також належить земельна ділянка площею 7,25 га, розташована на території Одноробівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також на підставі Державного акта від 10.04.2007 серії ЯГ № 075495 у його власності перебуває земельна ділянка площею 5,1958 га, розташована на території Олександрівської сільської ради Золочівського району Харківської області, для ведення фермерського господарства.
Керівник Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області пояснював, що ОСОБА_1 є засновником та керівником, зокрема, Фермерського господарства "Альфа" (далі - ФГ "Альфа"), яке засноване 04.08.1998. Тому прокурор зазначав, що, звертаючись до ГУ Держземагенста у Харківській області із заявою про отримання земельної ділянки, ОСОБА_1 мав на меті не створення нового фермерського господарства, а розширення земель вже існуючого ФГ "Альфа" без проведення земельних торгів, тобто з порушенням чинного законодавства. Прокурор також стверджував, що ОСОБА_1 належним чином не обґрунтував заяви, подані ГУ Держземагенста у Харківській області, для отримання земельних ділянок, а ГУ Держземагенста у Харківській області не перевірило їх належним чином та не пересвідчилося у волевиявленні заявника. Тому, на думку керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області, спірні накази ГУ Держземагенства у Харківській області прийняті з порушенням вимог статті 7 Закону України "Про фермерське господарство", відтак договори оренди землі, укладені на підставі цих наказів, також мають бути визнані недійсними зі скасуванням їх державної реєстрації.
1.3. Золочівський районний суд Харківської області відкрив провадження у справах № 622/1543/19, № 622/1376/19, № 622/1377/19 та № 622/1370/19.
1.4. Згідно з ухвалами Золочівського районного суду Харківської області від 31.08.2021 залучено до участі у справі Богодухівську окружну прокуратуру Харківської області як правонаступника Дергачівської місцевої прокуратури та об`єднано в одне провадження цивільні справи: № 622/1543/19, № 622/1376/19, № 622/1377/19 із цивільною справою № 622/1370/19, присвоєно справі номер № 622/1370/19.
1.5. Золочівський районний суд Харківської області ухвалив рішення від 10.11.2021, залишене без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 18.10.2022 у справі № 622/1370/19, яким у задоволенні позовних вимог Богодухівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах Золочівської селищної ради відмовив.
1.6. Верховний Суд ухвалив постанову від 10.05.2023 у справі № 622/1370/19, якою скасував рішення Золочівського районного суду Харківської області від 10.11.2021 та постанову Полтавського апеляційного суду від 18.10.2022; провадження у справі за позовом керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області (далі - Прокурор) в інтересах Золочівської селищної ради до ОСОБА_1, ГУ Держгеокадастру у Харківській області про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування їх реєстрації та повернення земельних ділянок у відання держави закрив; роз`яснив першому заступнику керівника Харківської обласної прокуратури його право протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
1.7. Згідно з ухвалою Верховного Суду від 31.05.2023 у справі № 622/1370/19 справу № 622/1370/19 за позовом Прокурора в інтересах Золочівської селищної ради до ОСОБА_1 та ГУ Держгеокадастру у Харківській області про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування їх реєстрації та повернення земельних ділянок у відання держави передано для продовження розгляду до Господарського суду Харківської області.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Господарський суд Харківської області ухвалив рішення від 26.12.2023, залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у справі № 622/1370/19, яким у позові Прокурора в інтересах держави в особі Золочівської селищної ради до ОСОБА_1 та до ГУ Держгеокадастру у Харківській області відмовив повністю.
2.2. Суд першої інстанції зазначив, що в частині позовної вимоги Прокурора про визнання незаконними та скасування наказів ГУ Держземагентства у Харківській області позов фактично пред`явлений державою (через Прокурора), в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області до неї самої - в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області, проте це не відповідає положенням частини 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України, позивач і відповідач не можуть збігатися в одній особі, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору. Тому суд першої інстанції, враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у пунктах 7.1- 7.9 постанови від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19, дійшов висновку про відмову у позові Прокурора в цій частині позовних вимог, зазначивши, що такі позовні вимоги не є належним способом захисту, а обрання неналежного способу захисту є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Суд першої інстанції встановив, що у заявах до ГУ Держземагенства у Харківській області Бєлінський В. І. не обґрунтовував розміри земельних ділянок, не зазначив про перспективи діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів, не підтвердив наявності у нього необхідної матеріально-технічної бази для обробітку такої площі землі. За таких обставин, як зазначив суд першої інстанції, ГУ Держземагенства у Харківській області під час розгляду заяв ОСОБА_1 безпідставно використало спрощений режим отримання земель для ведення фермерського господарства всупереч цілям, визначеним Законом України "Про фермерське господарство", не перевірило можливості ОСОБА_1 здійснювати фермерську діяльність, наявності у заявника власної техніки для обробітку землі, ресурсів для залучення найманих працівників чи оренди сільськогосподарської техніки, потенційних контрагентів, а також не перевірило загалом, чи зможе потенційний орендар вести діяльність на наданих земельних ділянках. Суд першої інстанції зауважив, що наведені обставини в їх сукупності свідчать про те, що дії ОСОБА_1 щодо отримання в оренду земельних ділянок фактично були спрямовані не на ведення фермерського господарства особисто, а на отримання ФГ "Альфа" цих земельних ділянок за спрощеною процедурою, без проведення земельних торгів. Тому, як зазначив суд першої інстанції, встановлення факту порушення передбаченої Земельним кодексом України та Законом України "Про фермерське господарство" процедури отримання ОСОБА_1 в користування (оренду) земельних ділянок свідчить про доведеність та обґрунтованість позовних вимог Прокурора про визнання недійсними договорів оренди землі.
Водночас, відмовляючи у позові Прокурора, суд першої інстанції зазначив, що Прокурор мав об`єктивну та законодавчо визначену можливість довідатися про існування спірних наказів та про наявність рішень про державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки з моменту видачі таких наказів та проведення державної реєстрації прав на спірні земельні ділянки, тобто у 2014 та 2015 роках, оскільки, як зауважив суд першої інстанції, Прокурор, беручи на себе повноваження представляти інтереси держави у спірних правовідносинах, автоматично бере на себе обов`язок бути компетентним (обізнаним) в усіх юридично значущих обставинах цих відносин. Суд першої інстанції також виходив із того, що спірні договори укладено 26.12.2014, 14.05.2015 та 23.10.2015, проте з відповідними позовами Прокурор звернувся лише в листопаді 2019 року, тобто із пропуском встановленого законом строку позовної давності. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що Прокурор пропустив строк позовної давності для звернення до суду із цим позовом. Суд першої інстанції, розглянувши клопотання Прокурора щодо поновлення строку позовної давності, відмовив у задоволенні цього клопотання. При цьому суд першої інстанції зазначив, що Прокурор не навів поважних обставин та будь-якого фактичного, правового обґрунтування щодо пропуску позовної давності та необхідності захисту порушеного права у зв`язку з таким пропуском.
2.3. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги Прокурора, зазначив, що факт пропуску позовної давності без об`єктивних поважних причин та заяви відповідачів про застосування наслідків спливу позовної давності обґрунтовано зумовили відмову місцевим господарським судом у задоволені позовних вимог Прокурора на підставі частин 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 26.12.2023 у справі № 622/1370/19 в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок від 26.12.2014, 14.05.2015 та 23.10.2015, з кадастровими номерами 6322686500:01:003:0620, 6322685000:02:002:0918 та 6322684400:01:001:0533, скасувавши державну реєстрацію права оренди, та про зобов`язання ОСОБА_1 повернути державі в особі Золочівської селищної ради (об`єднаної територіальної громади) земельні ділянки з кадастровими номерами: 6322683500:01:002:0446 площею 25,0328 га, 6322686500:01:003:0620 площею 60,0000 га, 6322685000:02:002:0918 площею 30,0000 га, 6322684400:01:001:0533 площею 28,5170 га, розташовані за межами населених пунктів Лютівської, Феськівської та Писарівської сільських рад на території Золочівського району Харківської області; ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги Прокурора задовольнити; визнати недійсними договори оренди земельних ділянок від 26.12.2014, 14.05.2015 та 23.10.2015 з кадастровими номерами 6322683500:01:002:0446, 6322686500:01:003:0620, 6322685000:02:002:0918 та 6322684400:01:001:0533, скасувавши державну реєстрацію права оренди; зобов`язати ОСОБА_1 повернути державі в особі Золочівської селищної ради (об`єднаної територіальної громади) земельні ділянки з кадастровими номерами 6322683500:01:002:0446 площею 25,0328 га, 6322686500:01:003:0620 площею 60,0000 га, 6322685000:02:002:0918 площею 30,0000 га, 6322684400:01:001:0533 площею 28,5170 га, розташовані за межами населених пунктів Лютівської. Феськівської та Писарівськіої сільських рад на території Золочівського району Харківської області; в іншій частині рішення Господарського суду Харківської області віл 26.12.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у справі № 622/1І370/19 залишити без змін.
3.2. Заступник керівника Харківської обласної прокуратури, звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник вважає, що суди застосували положення статей 261, 267, 391 Цивільного кодексу України, статтю 152 Земельного кодексу України без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, постановах Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 607/15489/15-ц, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц; статті 391 Цивільного кодексу України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.08.2023 у справі № 922/1832/19, від 10.01.2024 у справі № 922/1130/23; частини 2 статті 215, частин 1, 2 статті 228 Цивільного кодексу України без урахування висновків щодо застосування цих норм, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17, від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, у постанові Верховного Суду від 09.08.2023 у справі № 922/1832/19; статей 14, 73, 74, частини 1 та пунктів 4, 5 частини 3 статті 162, частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України щодо принципу "jura novit curia" ("суд знає закони") без урахування висновку щодо застосування цих норм, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19, у постановах Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 9901/172/20, від 01.07.2021 у справі № 9901/381/20, від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18, від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14, від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц, від 02.11.2022 у справі № 685/1008/20, від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18; статей 1, 7, 8, 12 Закону України "Про фермерське господарство", статей 116, 121, 123, 134 Земельного кодексу України без урахування висновків про застосування цих норм, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 525/1225/15-ц, від 15.01.2020 у справі № 627/1351/18, від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19, постановах Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 314/3881/15-ц, від 25.09.2019 у справі № 397/30/17, від 29.01.2020 у справі № 927/83/19, від 25.03.2020 у справі № 357/2418/15-ц, від 30.06.2020 у справі № 665/2508/16-ц, від 27.08.2020 у справі № 922/1948/19, від 17.09.2020 у справі № 917/1416/19, від 07.03.2023 у справі № 922/3108/19, від 14.03.2023 у справі № 922/1974/19, від 07.06.2023 у справі № 922/3737/19, від 13.06.2023 у справі № 908/1445/20, постановах Верховного Суду України від 03.02.2016 у справі № 6-2902цс15, від 11.05.2016 у справі № 6-2903цс15, від 18.05.2016 у справі № 6-248цс16.
3.3. Заступник керівника Харківської обласної прокуратури також зазначає, що справа № 622/1370/19, яка розглядається, містить виключну правову проблему і передача справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Прокурор, посилаючись на постанови Верховного Суду від 09.08.2023 у справі № 922/1832/19, від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц, від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19, стверджує, що Верховний Суд вказував у цих постановах на такий спосіб захисту цивільного права, як усунення перешкод власнику у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 Цивільного кодексу України). Проте у деяких випадках Верховний Суд, перевіряючи правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в аналогічних, на думку скаржника, правовідносинах (постанови Верховною Суду від 02.11.2022 у справі № 922/3166/20, від 06.06.2023 у справі № 922/3120/19, від 07.06.2023 у справі № 922/3737/19, від 08.02.2023 у справі № 922/3589/21, від 19.09.2023 у справі № 917/724/21, від 20.02.2024 у справі № 922/3953/21), стверджував про існування між сторонами договірних правовідносин і застосування такого способу захисту, як визнання правочину недійсним (стаття 215 Цивільного кодексу України), та в подальшому, за наслідками розгляду заяв відповідачів про застосування наслідків спливу позовної давності, до вимог Прокурора застосовувалася позовна давність.
Таким чином, на думку заступника керівника Харківської обласної прокуратури, очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо комплексного застосування норм матеріального права, а саме статей 1, 7, 8, 12 Закону України "Про фермерське господарство", статей 116, 121, 123, 134 Земельного кодексу України, частини 2 статті 215, частини 2 статті 228, статей 261, 267, 391 Цивільного кодексу України з метою забезпечення вимог верховенства права, невід`ємною складовою якого є дотримання принципу юридичної визначеності, що обумовлює однакове застосування норми права, недопущення можливостей для її довільного трактування, оскільки юридична визначеність норми права є основною умовою забезпечення кожному ефективного судового захисту незалежним судом.
Отже, за твердженням заступника керівника Харківської обласної прокуратури, Великій Палаті Верховного Суду необхідно з`ясувати питання щодо:
- ефективного способу захисту порушеного права власності держави (його складових - права користування та розпорядження) на земельну ділянку, не пов`язаного з позбавленням титульного володіння, що відповідає змісту відповідного права, характеру його порушення та спричиненим наслідкам, стосовно випадків користування особами, які раніше нібито набули право користування такою земельною ділянкою під видом її отримання для ведення фермерського господарства, але за відсутності у так званого орендаря правових підстав для користування земельною ділянкою (користування землею на підставі нікчемного договору):
- набуття особою права оренди на земельну ділянку нібито для ведення фермерського господарства за відсутності підстави, визначеної частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України (за відсутності рішень уповноважених органів щодо розпорядження земельною ділянкою у визначений законом спосіб);
- правової кваліфікації правочину, укладеного за наслідками таких діянь, вчинених з метою отримання земельної ділянки без дотримання конкурентних засад, як такого, що спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою державної чи комунальної власності;
- права власника земельної ділянки (держави / територіальної громади) вимагати усунення перешкод у користуванні належним йому майном.
3.4. ГУ Держгеокадастру у Харківській області у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у задоволенні касаційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури, постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 26.12.2023 у справі № 622/1370/19 залишити без змін. ГУ Держгеокадастру у Харківській області зазначає про безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі, та правильність встановлення судами попередніх інстанцій обставин щодо відсутності поважних причин для поновлення пропущеного Прокурором строку позовної давності.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що наказами ГУ Держземагенства у Харківській області від 27.10.2014 № 2855-СГ та від 05.06.2015 № 1685-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" Бєлінському В. І. надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів на території Золочівського району Харківської області. Орієнтовний розмір земельних ділянок, зокрема, 30,0000 га, 25,0328 га, 28,5170 га та 60,0 га за рахунок земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) для ведення фермерського господарства (код згідно з КВЦПЗ - 01.02).
ОСОБА_1 зобов`язано замовити розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок із урахуванням вимог статті 26 Закону України "Про землеустрій"; розроблені та погоджені відповідно до статті 186-1 Земельного кодексу України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок після отримання позитивного висновку обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації подати на затвердження відповідно до вимог статей 186, 186-1 Земельного кодексу України.
4.2. Господарські суди попередніх інстанцій також зазначили, що матеріали справи містять Державний акт на право постійного користування землею серії ХР-13-00-000890 від 10.07.1997, виданий ОСОБА_1 за розпорядженням Золочівської райдержадміністрації від 03.07.1997 № 372 (43,28 га); Державний акт на право приватної власності на землю серії III-ХР № 085228 від 17.12.2002 виданий ОСОБА_1 на підставі розпорядження Золочівської райдержадміністрації від 11.04.2006 № 320 (7,25 га); Державний акт на право власності на земельну ділянку від 10.04.2007, виданий ОСОБА_1 на підставі розпорядження Золочівської райдержадміністрації від 25.11.2002 № 150 (5,1958 га).
4.3. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 11.12.2014, 02.10.2015 та 28.01.2015 ОСОБА_1 звернувся із заявами до ГУ Держземагенства у Харківській області та ГУ Держгеокадастру у Харківській області з проханням затвердити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства загальною площею 25,0328 га, 28,5170 га, 30,0000 га із земель запасу сільськогосподарського призначення та площею 60,0000 га із земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів на території Лютівської, Феськівської, Одноробівської Першої та Писарівської сільських рад Золочівського району Харківської області строком на 49 років. До заяв додано такі документи: погоджений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки; підписаний орендарем проект договору оренди земельної ділянки.
4.4. Наказами ГУ Держземагенства у Харківській області від 24.12.2014 № 3629-СГ, від 05.02.2015 № 224-СГ, від 05.02.2015 № 222-СГ, та наказом ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 15.10.2015 № 2544-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду", затверджено розроблені "Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок на умовах оренди ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, розташованих за межами населених пунктів Лютівської, Одноробівської Першої, Писарівської та Феськівської сільських рад на території Золочівського району Харківської області". Надано ОСОБА_1 в оренду земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів Лютівської, Одноробівської Першої, Писарівської, Феськівської сільських рад на території Золочівського району Харківської області з кадастровими номерами 6322683500:01:002:0446 площею 25,0328 га, 6322684400:01:001:0533 площею 28,5170 га, 6322685000:02:002:0918 площею 30,0000 га та 6322686500:01:003:0620 площею 60,0000 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарські угіддя (рілля) для ведення фермерського господарства (код згідно з КВЦПЗ - 01.02) строком на 49 років. Вирішено укласти договори оренди земель з ГУ Держземагенства у Харківській області та з ГУ Держгеокадастру у Харківській області.
4.5. 26.12.2014 та 14.05.2015 між ГУ Держземагенства у Харківській області і ОСОБА_1 та 23.10.2014 між ГУ Держгеокадастру у Харківській області і ОСОБА_1 укладено договори оренди спірних земельних ділянок із земель державної власності сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя (рілля) строком на 49 років.
4.6. 12.05.2016 укладено додаткові угоди про внесення змін до договорів оренди земель від 26.12.2014, 14.05.2015 та 23.10.2014 щодо розміру орендної плати.
Вказані договори оренди земельних ділянок та додаткові угоди про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно в розділі про державну реєстрацію іншого речового права. Форма власності земельних ділянок з кадастровими номерами 6322683500:01:002:0446 площею 25,0328 га, 6322684400:01:001:0533 площею 28,5170 га, 6322685000:02:002:0918 площею 30,0000 га та 6322686500:01:003:0620 площею 60,0000 га - державна, власник - ГУ Держземагенства у Харківській області та держава Україна в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області. Інформаційні довідки сформовано станом на 25.04.2018, 03.05.2018, 18.12.2019 та 22.12.2020.
4.7. Згідно з інформацією ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 07.05.2018 № 340/112-18, наданою на запит заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області, відповідно до Книг реєстрації державних актів на право власності на землю, державних актів на право постійного користування землею та договорів оренди ОСОБА_1 було видано Державний акт на право постійного користування землею серії ХР-13-00-000890, та Державні акти на право приватної власності на землю серії ЯГ № 075495, серії ІІІ-ХР № 085228, серії ХР-13-00-076971 станом на 01.01.2013, додано копії відповідних Державних актів.
4.8. Відповідно до інформації Слобожанського управління Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області від 21.08.2019 № 25983/9/20-40-50-05-10 ОСОБА_1 є керівником або засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження-1881", Селянської Спілки Управління фермерських господарств, Господарської організації Сільгосптоваровиробників, ФГ "Альфа".
4.9. Згідно з інформацією, розміщеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 є засновником, керівником та підписантом ФГ "Альфа", яке засноване та зареєстроване 04.08.1998.
4.10. Станом на 12.08.2019 за ОСОБА_1 на праві власності сільськогосподарська техніка, самохідні машини та механізми в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Харківській області не обліковуються згідно з відповіддю на запит Дергачівської місцевої прокуратури від 12.08.2019 № 7.0/9706.
4.11. Відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 27.09.2018 № 7018-СГ Золочівській селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Золочівської селищної ради у комунальну власність передано 687 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 8167,6480 га, які розташовані за межами населених пунктів Золочівської селищної об`єднаної територіальної громади на території Золочівського району Харківської області згідно з додатком до цього наказу, за актом приймання-передачі земельних ділянок. На використання земельних ділянок площею 195,8416 га встановлені обмеження. На земельних ділянках загальною площею 3002,2536 га наявні обтяження речових прав третіх осіб. Вказано, що право власності на земельні ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
4.12. Згідно з рішенням ХІІ сесії VІІІ скликання Золочівської селищної ради від 30.10.2018 № 1941 вирішено прийняти 687 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність Золочівської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Золочівської селищної ради, які згідно з даними Державного земельного кадастру розташовані за межами населених пунктів на території Золочівської селищної об`єднаної територіальної громади, загальною площею 8167,6480 га. Відділу земельних ресурсів Золочівської селищної ради доручено провести роботу щодо оформлення права комунальної власності відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" на земельні ділянки, вказані в пункті 1 даного рішення.
4.13. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна № 359201127, № 359196911, № 359200256, № 359198579, сформованих станом на 20.12.2023: кадастрові номери 6322685000:02:002:0918 (30 га), дата реєстрації 11.06.2021, 6322686500:01:003:0620 (60 га), дата реєстрації 07.02.2019, 6322684400:01:001:0533 (28,517 га), дата реєстрації 11.06.2021, 6322683500:01:002:0446 (25,0328 га,) дата реєстрації 11.06.2021, власник - територіальна громада, Золочівська селищна рада.
4.14. Спір у справі виник у зв`язку з наявністю чи відсутністю правових підстав для скасування наказів, визнання недійсними договорів, скасування реєстрації та повернення земельних ділянок.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
5.2. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення Прокурора, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення з огляду на таке.
5.3. Предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Золочівської селищної ради до ОСОБА_1, ГУ Держгеокадастру у Харківській області про скасування наказів, визнання недійсними договорів, скасування реєстрації та повернення земельних ділянок. Підставою позову, на думку Прокурора, є порушення вимог чинного законодавства, зокрема, положень Закону України "Про фермерське господарство", Земельного кодексу України.
5.4. Колегія суддів зазначає, що відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України "Про фермерське господарство" та іншими нормативно-правовими актами України.
5.5. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
5.6. Згідно із частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
5.7. Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
5.8. За правилом статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
5.9. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами 2, 3 статті 134 цього Кодексу.
5.10. За змістом частини 3 статті 134 Земельного кодексу України земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34 (для сінокосіння і випасання худоби), 36 (для городництва) та 121 (для ведення фермерського господарства; а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу.
5.11. Відповідно до частини 2 статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.