ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/15128/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Мамалуй О. О.,
за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д. А.,
за участю представників:
позивачів 1-2 - Рудніцький О. Л.
відповідача - Янушевич О. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ"
про ухвалення додаткового рішення
у справі № 910/15128/23
за позовом 1) ОСОБА_1, 2) ОСОБА_2
до Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ"
про визнання недійсним рішення загальних зборів
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (позивач 1) та ОСОБА_2 (позивач 2) звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" про визнання недійсним рішення загальних зборів членів Атогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" від ряду № 6, яке оформлене протоколом загальних зборів членів кооперативу від ряду № 6 від 18.02.2022.
Хід розгляду справи
2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 змінено мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023.
4. Постановою Верховного Суду від 20.06.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 910/15128/23 залишено без змін.
Стислий виклад вимог заяви та аргументи учасників справи
5. Автогаражний кооператив по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" звернувся до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/15128/23 у якій просить стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь заявника 18 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції.
6. Представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги до 6 000 грн. Заперечення щодо зменшення обґрунтовані тим, що заявлений відповідачем розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт.
Щодо суті поданої заяви про ухвалення додаткового рішення
7. За приписами пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
8. Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
9. Відповідно до частини першої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
10. Згідно з частиною другою статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
11. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
12. Згідно з частиною четвертою статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
13. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).
14. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).
15. Частиною восьмою статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
16. Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
17. Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
18. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи
Аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
19. Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
20. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Такий висновок міститься в п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в п.5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
21. Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West" проти України").
22. Тобто, нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33- 34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
23. Так, з матеріалів справи вбачається, що 06.12.2023 між Автогаражним кооперативом по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" та Адвокатським об`єднанням "Президіум Партнерс" укладено Договір про надання правової допомоги № 06/12/2023.
24. Як вбачається з п.1.1 Договору, клієнт доручає, а адвокатське об`єднання зобов`язується надавати за винагороду клієнту чи вказаним ним особам правову допомогу в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим договором.
25. За умовами п.4.1 Договору, вартість правової допомоги за договором визначається на основі погодинних ставок адвокатського об`єднання відповідно до загальної кількості годин, фактично витрачених на надання правової допомоги за договором. Поточні ставки адвокатського об`єднання містяться у Додатку № 1, який є невід`ємною частиною цього договору. Адвокатське об`єднання зазначає загальну суму винагороди за надану правову допомогу у рахунках на оплату та у актах приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Розрахунок вартості правової допомоги міститься у Додатку до акта приймання-передачі виконаних робіт, який є його невід`ємною частиною.
26. У пункті 6.1 Договору сторони погодили, що договір укладений на невизначений строк і вступає в дію з дати його підписання сторонами.
27. Додатком № 1 до Договору № 06/12/2023 про надання правової допомоги від 06.12.2023 сторони погодили ставки адвокатського об`єднання на надання правової допомоги.
28. 23.06.2024 між адвокатським об`єднанням та кооперативом складено Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 26/06/2024, у якому зазначено про надання виконавцем правової допомоги в обсязі 15 год, загальною вартістю 18 000 грн. а саме:
- підготовка відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у справі № 910/15128/23 (включає витрачений адвокатом час на вивчення матеріалів скарги, підготовку відзиву, додатків до нього, оформлення документів та відправку - 15 000 грн;
- участь в касаційному розгляді 20.06.2024 об 11 год 30 хв. за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у справі № 910/15128/23 - 3 000,00 грн.
29. Дослідивши надані відповідачем докази на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу у Верховному Суді, Суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення на позивачів витрат відповідача на професійну правничу допомогу.
30. Разом з цим, як вже було зазначено вище, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.