ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/4826/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Кролевець О. А., Мамалуя О. О.,
за участю секретаря судового засідання Москалика О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Горбачова Сергія Вікторовича
на рішення Господарського суду Харківської області
у складі судді Буракової А. М.,
від 18 березня 2023 року
та на постанову Східного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Стойки О. В., Істоміної О. А., Попкова Д. О.,
від 20 травня 2024 року
у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Горбачова Сергія Вікторовича,
до Харківського національного університету внутрішніх справ,
про визнання припиненим зобов`язання,
за участю представників:
від позивача: не з`явилися
від відповідача: не з`явилися
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
У грудні 2023 року Фізична особа-підприємець Горбачов Сергій Вікторович звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківського національного університету внутрішніх справ про визнання припиненим господарського зобов`язання Фізичної особи-підприємця Горбачова Сергія Вікторовича перед Харківським національним університетом внутрішніх справ, яке виникло на підставі договору зберігання № 62 від 11 серпня 2021 року з урахуванням додаткових угод № 1 від 11 листопада 2021 року, № 2 від 01 грудня 2021 року та № 3 від 28 грудня 2021 року щодо повернення зі зберігання або оплати вартості товару (паливних матеріалів), а саме: на суму 240 019,29 грн - внаслідок здійсненого належного виконання, а на суму 1 226 549,80 грн - внаслідок неможливості його виконання з незалежних від сторін причин.
Позовні вимоги мотивовані тим, що зобов`язання позивача перед відповідачем за укладеним між ними договором зберігання № 62 від 11 серпня 2021 року щодо повернення зі зберігання або оплати вартості товару (паливних матеріалів) є припиненими, а саме:
- зобов`язання щодо повернення паливних гранул у кількості 46,825 тон на суму 240 019,29 грн є припиненим відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України внаслідок його належного виконання, що підтверджується накладними № 243-17 від 14 лютого 2022 року та № 243-18 від 23 лютого 2022 року,
- зобов`язання щодо повернення решти товару на суму 1 226 549,80 грн є припиненим відповідно до частини першої статті 607 Цивільного кодексу України внаслідок неможливості його виконання у зв`язку з обставинами, за які жодна із сторін не відповідає, а саме: у зв`язку зі знищенням після початку повномасштабного військового вторгнення російської федерації на територію України залишків товару на складі позивача, що знаходився в місті Бахмут, яке перебуває в зоні активних бойових дій та під контролем збройних формувань країни-агресора.
2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
23 липня 2021 року між Харківським національним університетом внутрішніх справ (замовник) та фізичною особою - підприємцем Горбачовим Сергієм Вікторовичем (учасник) був укладений договір № 243 про закупівлю товарів за державні кошти, а саме: гранул паливних (ЄЗС ДК 021:2015 0911 0000-3 - тверде паливо) у кількості 230 тон на суму 1 007 400,00 грн.
Додатковою угодою № 1 від 22 жовтня 2021 року до договору про закупівлю товарів за державні кошти № 243 від 23 липня 2021 року були внесені зміни щодо кількості та вартості товару, а саме: була зменшена кількість товару з 230 тон до 223,445 тон. Ціна договору за додатковою угодою № 1 від 22 жовтня 2021 року становила 1 007 354,01 грн.
29 листопада 2021 року між Харківським національним університетом внутрішніх справ (замовник) та фізичною особою - підприємцем Горбачовим Сергієм Вікторовичем (учасник) був укладений договір № 498 про закупівлю товарів за державні кошти, а саме: гранул паливних (ЄЗС ДК 021:2015 0911 0000-3-тверде паливо) у кількості 303 тон на суму 1 559 840,97 грн.
Додатковою угодою № 1 від 22 грудня 2021 року до договору про закупівлю товарів за державні кошти № 498 від 29 листопада 2021 року були внесені зміни щодо кількості товару, а саме: була зменшена кількість товару з 303 тон до 277,3995 тон.
11 серпня 2021 року між фізичною особою - підприємцем Горбачовим Сергієм Вікторовичем (зберігач) та Харківським національним університетом внутрішніх справ (поклажодавець) був укладений договір зберігання № 62 (надалі - договір зберігання), за яким Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання з 11 серпня 2021 року по 31 грудня 2022 року гранули паливні у кількості 158 тон.
Згідно з підпунктами 2.1.1., 2.1.2., 2.1.3. пункту 2.1. договору зберігання Зберігач приймає товар на зберігання, забезпечує повне збереження товару, а після закінчення зберігання повертає Поклажодавцю той самий товар (для індивідуально-визначених речей) або рівну кількість речей того самого роду і якості (для речей, визначених родовими ознаками), забезпечує наявність пристосованих для зберігання товару приміщень, що охороняється, виключає доступ сторонніх осіб до товару.
У підпунктах 2.1.7., 2.1.8. пункту 2.1. договору встановлений обов`язок Зберігача повернути товар Поклажодавцю повністю або частково відповідно до вимоги останнього не пізніше 14 днів з дня отримання такої вимоги та обов`язок повернути товар повністю після припинення Договору.
Згідно з пунктом 5.1. договору зберігання договір діє з моменту підписання до 31 грудня 2022 року.
У подальшому між фізичною особою - підприємцем Горбачовим Сергієм Вікторовичем та Харківським національним університетом внутрішніх справ були укладені додаткові угоди № 1 від 11 листопада 2021 року, № 2 від 01 грудня 2021 року та № 3 від 28 грудня 2021 року до договору зберігання, за якими до договору зберігання були внесені зміни щодо кількості переданого на відповідальне зберігання товару.
На виконання договору зберігання між фізичною особою - підприємцем Горбачовим Сергієм Вікторовичем та Харківським національним університетом внутрішніх справ були складені накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, а саме:
- від 28 вересня 2021 року щодо відпуску (внутрішнього переміщення) гранул паливних у кількості 158 тон;
- від 13 листопада 2021 року щодо відпуску (внутрішнього переміщення) паливної деревини у кількості 7,50 скл.м. та деревного вугілля у кількості 0,40 тон.
- від 15 листопада 2021 року щодо відпуску (внутрішнього переміщення) гранул паливних у кількості 65,445 тон;
- від 28 грудня 2021 року щодо відпуску (внутрішнього переміщення) гранул паливних на загальну кількість 277,399 тон.
Усього Поклажодавець передав, а Зберігач прийняв на відповідальне гранули паливні у загальній кількості 500,8445 тон, паливну деревину у кількості 7,50 скл.м. та деревне вугілля у кількості 0,40 тон.
На підставі видаткових накладних: від 05 листопада 2021 року № 1641.11-1-1к, від 12 листопада 2021 року № 243-2, від 16 листопада 2021 року № 243-3, від 17 листопада 2021 року № 243-4, від 22 листопада 2021 року № 243-5, від 26 листопада 2021 року № 243-6, від 06 грудня 2021 року № 243-7, від 20 грудня 2021 року № 243-9, від 22 грудня 2021 року № 243-10, від 24 грудня 2021 року № 243-11, від 28 грудня 2021 року № 243-12, від 29 грудня 2021 року № 243-13, від 06 січня 2022 року № 243-14, від 12 січня 2022 року № 243-15, від 25 січня 2022 року № 243-16, від 02 серпня 2022 року № 12, від 03 серпня 2022 року № 13 та від 04 серпня 2022 року № 14 Харківський національний університет внутрішніх справ фактично отримав зі зберігання за договором паливні гранули в кількості 231,22 тон.
Згідно з довідкою відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Харківського національного університету внутрішніх справ № 4/613-д від 23 жовтня 2023 року залишок паливних матеріалів, які Зберігач за договором зберігання не повернув Поклажодавцю станом на 19 жовтня 2023 року - склав 270,024 тон паливних гранул і вугілля та 7,5 складометрів паливної деревини на суму 1 465 484,28 грн.
У грудні 2023 року фізична особа-підприємець Горбачов Сергій Вікторович звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківського національного університету внутрішніх справ про визнання припиненим господарського зобов`язання, що виникло на підставі договору зберігання № 62 від 11 серпня 2021 року з урахуванням додаткових угод до нього щодо повернення зі зберігання або оплати вартості товару на суму 240 019,29 грн внаслідок здійсненого належного виконання цього зобов`язання та на суму 1 226 549,80 грн внаслідок неможливості його виконання з незалежних від сторін причин.
Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначені зобов`язання позивача перед відповідачем є припиненими відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України внаслідок належного виконання та відповідно до частини першої статті 607 Цивільного кодексу України внаслідок неможливості виконання у зв`язку з обставинами, за які жодна із сторін не відповідає.
3. Короткий зміст оскаржуваних рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів, мотиви їх ухвалення.
Господарський суд Харківської області рішенням від 18 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20 травня 2024 року, відмовив у задоволенні позову повністю.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач не довів обставин, якими він обґрунтував свої позовні вимоги, а саме:
- не довів обставин виконання ним зобов`язання щодо повернення зі зберігання паливних гранул у кількості 46,825 тон на суму 240 019,29 грн за накладними № 243-17 від 14 лютого 2022 року та № 243-18 від 23 лютого 2022 року, оскільки ці видаткові накладні не підписані представниками відповідача, не містять відбитку печатки відповідача та в матеріалах справи відсутні докази визнання відповідачем факту одержання товару за цими накладними, з огляду на що суди дійшли висновку про те, що ці видаткові накладні не свідчать про отримання відповідачем від позивача товару за договором зберігання у кількості 46,825 тон на суму 240 019,29 грн;
- не довів настання обставин фактичного знищення решти товару на суму 1 226 549,80 грн, що викликали неможливість виконання передбаченого договором зберігання обов`язку позивача повернути поклажодавцю цей товар, оскільки не довів того, що зазначені ним у позові обставини були форс-мажорними саме для договору зберігання № 62 від 11 серпня 2021 року, не надав доказів повідомлення відповідача про наявність форс-мажорних обставин за договором зберігання, не довів обставин того, що переданий йому відповідачем на зберігання товар знаходився саме у місті Бахмут та був знищений саме внаслідок бойових дій, тобто з незалежних від сторін причин.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі позивач - фізична особа-підприємець Горбачов Сергій Вікторович просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 18 березня 2024 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20 травня 2024 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
Як на підстави касаційного оскарження судових рішень позивач послався на пункти 3 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначив про те, що суди попередніх інстанцій:
- неправильно застосували статті 607 та 936 Цивільного кодексу України, статтю 79 Господарського процесуального кодексу України. При цьому скаржник послався на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування цих норм права в контексті визначення юридичних наслідків загибелі товару внаслідок неочікуваних сторонами широкомасштабних бойових дій, в умовах коли товар зберігався на складі, який потрапив в зону активних бойових дій, а потім в зону окупації, при цьому місце зберігання товару в укладеному договорі сторонами не визначалось;
- порушили статтю 86 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, надаючи оцінку доказам щодо виконання чи не виконання позивачем договірного зобов`язання з повернення зі зберігання гранул паливних у кількості 46,825 т на суму 240 019,29 грн проігнорували однотипний характер групи доказів в сукупності (видаткові накладні без підпису з боку відповідача), проявили дискримінаційний підхід до наданих сторонами доказів, надали перевагу наданій відповідачем суду довідці № 4/613-д від 23 жовтня 2023 року, що була складена в односторонньому порядку відповідачем та не є первинним документом бухгалтерського обліку, а є по суті внутрішньо-організаційним документом відповідача, який не має наперед встановленого доказового значення, та не взяли до уваги надану позивачем як доказ у справі картку складського обліку позивача, яка є таким самим внутрішньо-організаційним документом, як і довідка відповідача;
- порушили статтю 79 Господарського процесуального кодексу України, оскільки проігнорували сукупність обставин у взаємному зв`язку, а саме: обставини того, що в розпорядженні відповідача наявна більшість видаткових накладних, отриманих від позивача з його підписом, в той час як у розпорядженні позивача відсутні вказані накладні з підписом відповідача з причин недобросовісності останнього, а також обставини того, що відповідач на стадії розгляду справи в суді першої інстанції не надавав відзив на позов та не спростовував факт отримання товару за накладними № 243-17 від 14 лютого 2022 року та № 243-18 від 23 лютого 2022 року;
- не обґрунтували свій висновок про те, що надані позивачем докази неможливості виконання договірного зобов`язання у зв`язку з обставинами, за які жодна із сторін не відповідає, не підтверджують позовних вимог.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Відповідач відзив на касаційну скаргу не надав.
Позиція Верховного Суду
7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого господарського суду та господарського суду апеляційної інстанцій.
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами попередніх інстанцій, дослідивши правильність застосування та дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частинами першою, сьомою статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
За змістом частини першої та пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 202 Господарського кодексу України ту у статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання (господарське зобов`язання) припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Крім того, за змістом положень частини першої статті 202 Господарського кодексу України та статті 607 Цивільного кодексу України зобов`язання (господарське зобов`язання) припиняється неможливістю його виконання.