ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2024 року
м. Київ
справа № 520/26143/23
адміністративне провадження № К/990/16819/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів Шишова О. О., Яковенка М. М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року, постановлену суддею Зоркіною Ю. В., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2024 року, прийняту колегією суддів у складі Любчича Л. В., Спаскіна О. А., Присяжнюк О. В., у справі № 520/26143/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
У вересні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07 травня 2020 року: № 4706-5505-2027 на суму податкового зобов`язання 7468,02 грн з орендної плати з фізичних осіб, № 47034-5505-2027 на суму податкового зобов`язання 16633,45 грн з орендної плати з фізичних осіб, № 47035-5505-2027 на суму податкового зобов`язання 42989,22 грн з орендної плати з фізичних осіб.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2024 року, позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 240 та частин третьої і четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (у зв`язку з пропущенням встановленого строку звернення до суду).
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті у 2020 році, тоді як позивач звернувся до суду лише у вересні 2023 року. При цьому, надаючи оцінку доводам апелянта про поважність причин пропуску звернення до суду, суди попередніх інстанцій зазначили, що наведені позивачем причин пропуску строку є неповажними.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, а справу направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач стверджує, що суди попередніх інстанцій формально підійшли до оцінки наведених ним причин пропуску звернення до суду та не надали належну та повну оцінку таким обставинам:
- податкові правовідносини виникли та набули характеру спірних до зміни судової практики щодо застосування коротших строків звернення до суду;
- протягом тривалого часу контролюючий орган не надавав розрахунок суми податкового зобов`язання, що ускладнювало можливість вчинення процесуальних дій у визначений строк, оскільки позивачу не було відомо, з чого саме складається сума податкового зобов`язання та чи є така сума правильно обчисленою;
- Торгово-промислова палата України у листі від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 підтвердила існування з 24 лютого 2022 року надзвичайних та непереборних обставин, що також зумовило пропущення строку звернення до суду.
Верховний Суд ухвалою від 09 травня 2024 року відкрив касаційне провадження за указаною касаційною скаргою.
Відповідач подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому уважає необґрунтованими та безпідставними доводи касаційної скарги, оскільки суди попередніх інстанцій правильно застосували норми процесуального законодавства, які визначають наслідки пропущення встановленого строку звернення до суду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.
Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Так, положеннями частини другої статті 122 КАС України унормовано, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/11673/20 (постанова від 27 січня 2022 року) сформував правовий висновок, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору, визначається частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суди попередніх інстанцій установили, що оскаржувані у цій справі податкові повідомлення-рішення від 07 травня 2020 року № 4706-5505-2027, № 47034-5505-2027, № 47035-5505-2027 отримані позивачем 30 жовтня 2020 року і саме з зазначеної дати починається відлік шестимісячного строку звернення до суду з оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень.
Позивач направив позовну заяву поштою 18 вересня 2023, тобто з пропуском передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку звернення до суду майже на два з половиною роки.
Разом з позовною заявою позивач подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій зазначив, що причиною несвоєчасного подання позову є неотримання розрахунку грошового зобов`язання за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, а тому позивач не міг знати чи правильно розраховане податкове зобов`язання та, відповідно, чи є такі рішення правомірними.
Позивач просив суд урахувати, що позивач вже звертався до суду з позовом з тим самим предметом, але з інших підстав, оскільки така підстава як неправильний розрахунок грошового зобов`язання була йому невідома з огляду на ненадання податковим органом розрахунку грошового зобов`язання. При цьому ці обставини суд визнав такими, що не є нововиявленими, у зв`язку з чим позивач вимушений подавати окремий новий позов.
Також позивач звертав увагу, що судова практика щодо тлумачення норм права стосовно застосування коротших строків звернення до суду була змінена вже після того як виникли та набули характеру спірних правовідносини між позивачем та контролюючим органом.
Окрім цього, позивач зазначив про те, що на цей час існують форс-мажорні обставини, що пов`язані із введенням воєнного стану та які є істотною перешкодою щодо вчасного вчинення відповідних процесуальних дій.
У силу приписів пунктів 3 та 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви серед іншого з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року відкрито провадження у справі. Щодо заяви позивача про поновлення строку звернення у цій ухвалі зазначено, що, ознайомившись позовною заявою та доданими до неї документами, на час відкриття провадження у справі, повідомленим позивачем обставини справи стосовно неотримання розрахунку, суддя приходить до висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом та вважає за можливе поновити позивачу строк звернення до суду.
У зв`язку з цим суд першої інстанції заяву позивача про поновлення строку звернення до суду задовольнив: визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновив йому строк звернення до суду.
У подальшому, Харківський окружний адміністративний суд ухвалою від 21 листопада 2023 року залишив позовну заяву без руху та надав позивачеві строк для надання заяви про поновлення строку на звернення до суду.
Позивач подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, яку суд першої інстанції ухвалою від 11 грудня 2023 року залишив без задоволення, а позовну заяву - без розгляду.
Колегія суддів звертає увагу, що норми КАС України допускають ситуацію, коли суд під час розгляду справи може дійти інших висновків у питанні щодо поновлення строку звернення до суду ніж ті, що були зроблені під час відкриття провадження у справі.
Так, частиною четвертою статті 123 КАС України передбачено, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, колегія суддів не вбачає порушень процесуального права в діях суду першої інстанції щодо визнання свого попереднього висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду позивачем передчасним. Суд першої інстанції діяв в межах своїх повноважень, наданих процесуальним законом, надав позивачу строк для подання заяви про поновлення строку з зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до суду. Вказане не може бути розцінене як порушення принципу правової визначеності та не може бути підставою для скасування судових рішень.