ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2024 року
м. Київ
справа № 520/16250/23
адміністративне провадження № К/990/825/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого суді Берназюка Я.О., суддів: Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу №520/16250/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області,
третя особа: Харківська міська рада
про визнання дій протиправними та скасування витягу,
за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Харківській області
на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді: Кононенко З.О., суддів: Мінаєвої О.М., Калиновського В.А.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - Держгеокадастр, відповідач, скаржник), третя особа - Харківська міська рада (далі - третя особа), в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із формування витягу від 24 червня 2019 року вих. № 1040/0/45-19 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:03:007:0003 із застосування локального коефіцієнту "Земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття" із значенням 0,98858;
- скасувати витяг Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із формування витягу від 24 червня 2019 року вих. №1040/0/45-19 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:03:007:0003.
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що при формуванні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 6310138800:03:007:0003 відповідач протиправно застосував значення 0,98858 локального коефіцієнту "Земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття" у розмірі, значення якого не відповідає рішенню Харківської міської ради від 03 липня 2013 року № 1209/13 "Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року" та перевищує граничний розмір, передбачений Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року № 489 (далі - Порядок № 489).
3. Протиправність дій відповідача має своїм наслідком невірне визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки 6310138800:03:007:0003, щодо якої Харківською міською радою надано позивачу дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
4. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, за участі третьої особи Харківської міської ради, про визнання дій протиправними та скасування витягу залишено без задоволення.
5. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що розрахунок значення коефіцієнтів КмЗ (локальні фактори) при наданні витягів з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у місті Харкові здійснюється програмним шляхом в автоматизованому режимі, з використанням ГІС-технологій. Посадові особи Головного управління Держгеокадастру у Харківській області не впливають на значення зазначеного коефіцієнту і не мають технічної можливості на власний розсуд змінювати значення локальних коефіцієнтів та місцезнаходження земельних ділянок в межах економіко-планувальних зон.
6. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року скасовано. Прийнято постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та скасовано витяг від 24 червня 2019 року за вих. № 1040/0/45- 19 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:03:007:0003, виданий із застосування локального коефіцієнту "Земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття" із значенням 0,98858.
7. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції зазначив, що дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із формування витягу від 24 червня 2019 року за вих. № 1040/0/45-19 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:03:007:0003 із застосування локального коефіцієнту "Земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття" із значенням 0,98858 є протиправними, не відповідають рішенню Харківської міської ради від 03 липня 2013 року № 1209/13 та Порядку № 489.
8. При цьому суд апеляційної інстанції, враховуючи висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30 січня 2020 року у справі № 820/1804/16, вказав, що надаючи заявнику витяг за підписом заступника начальника управління, відповідач зобов`язаний був перевірити правомірність та обґрунтованість вказаних в ньому даних, які впливають на вартість грошової оцінки земельної ділянки. Формування витягу в автоматичному режимі не може бути підставою для встановлення в ньому розмірів коефіцієнтів, які не відповідають вимогам чинного законодавства.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, Держгеокадастр звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
10. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив положення Закону України "Про оцінку земель" від 11 грудня 2003 року №1378-IV (далі - Закон № 1378-IV), Порядку №489, Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 (далі - Порядок №1051), у зв`язку із чим дійшов необґрунтованих висновків про протиправність дій Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із формування Витягу від 24 червня 2019 року вих. №1040/0/45-19 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:03:007:0003 із застосування локального коефіцієнту "Земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття" із значенням 0,98858.
11. Так, доводи відповідача у касаційній скарзі полягають у тому, що до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Харківській області не належить розрахунок нормативної грошової оцінки. При цьому відповідач зазначає, що витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки за своєю суттю є інформаційною довідкою, яка відображає відомості (конкретну оцінку) про нормативну грошову оцінку конкретної ділянки, що, в свою чергу, використовується для розрахунку земельного податку та орендної плати, і не є рішенням суб`єкта владних повноважень.
12. До того ж у касаційній скарзі скаржник стверджує про те, що судом апеляційної інстанції ухвалено рішення про задоволення позову без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 12 листопада 2018 року у справі №814/789/17, від 01 лютого 2021 року у справі №804/5304/16, від 20 січня 2021 року у справі №160/2185/20, від 30 червня 2021 року у справі №804/1472/17, від 21 червня 2022 року у справі №160/3248/20.
13. У справі №804/1472/17 Верховний Суд дійшов висновку, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.
14. У постановах Верховного Суду від 12 листопада 2018 року у справі №814/789/17 та від 20 січня 2021 року у справі №160/2185/20 зазначено, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі, сам по собі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, не змінює фактичне значення коефіцієнтів, що застосовані під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, так само як і самого значення нормативної грошової оцінки землі, а лише носить інформаційний характер. При цьому, саме рішення відповідної сільської, селищної чи міської ради затверджує технічну документацію щодо відповідної нормативної грошової оцінки землі.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
15. Касаційна скарга надійшла до Суду 05 січня 2024 року.
16. Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі №520/16250/23, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.
17. Ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2024 року справу призначено до розгляду у судовому засіданні.
18. Ухвалами від 29 травня 2024 року та від 17 червня 2024 року задоволено клопотання учасників справи про їх участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.
19. Інших клопотань при розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи заявлено не було.
20. У судовому засіданні, яке відбулося 18 червня 2024 року Суд, враховуючи позицію учасників справи, ухвалив рішення про продовження розгляду цієї справи в порядку письмового провадження.
Позиція інших учасників справи
21. Від позивача 05 лютого 2024 року до Суду надійшов відзив на касаційну скаргу Держгеокадастру, де зазначено, що судом апеляційної інстанції було правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, а доводи касаційної скарги висновків, наведених у оскаржуваному судовому рішенні, не спростовують. Позивач вказує, що відповідач при формуванні витягу від 24 серпня 2019 року за вих. № 1040/0/45-19 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:03:007:0003 застосовував локальний фактор "Земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття" із значенням 0,98858, що не відповідає Додатку 3 "Значення коефіцієнтів Км3 для зон впливу локальних факторів" до рішення Харківської міської ради від 03 липня 2013 року № 1209/13. Також на спростування доводів Держгеокадастру зазначає, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 24 листопада 2021 року у справі № 817/1780/17, дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути об`єктом судового оскарження.
22. Крім того, вказує, що наведені скаржником висновки Верховного Суду не є релевантними до спірних правовідносин і тому не можуть бути враховані під час їх вирішення. Зазначає, що, зокрема, спір у справі № 160/3248/20 стосується оскарження податкового повідомлення-рішення, а у справі № 814/789/17 судами встановлено наявність невизначених міською радою локальних коефіцієнтів.
23. У судовому засіданні, яке відбулося 18 червня 2024 року представник відповідача підтримав вимоги касаційної скарги і повторно зауважив, що коефіцієнти локальних факторів визначені у програмному комплексі і повністю відповідають затвердженим Харківською міською радою коефіцієнтам. Крім того, зазначив, що внести зміни у вже виданий витяг з технічної документації неможливо.
24. Представник Харківської міської ради у зазначеному судовому засіданні позицію відповідача підтримав. Додав, що зміни до переліку коефіцієнтів земельних ділянок та їх величин вносяться Харківською міською радою кожні 5-7 років згідно вимог чинного законодавства.
25. 26 червня 2024 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, де зазначено, що відповідачем не наведено жодних доводів та не надано доказів, якими могло б бути обґрунтовано застосування більшого коефіцієнту локального фактору ніж 0,95. Крім того, зауважує, що застосування локального фактору "Земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття" із значенням 0,98858 значним чином впливає на фінансові зобов`язання позивача саме в частині розміру нормативно грошової оцінки земельної ділянки.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
26. Судами попередніх інстанцій, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, встановлено, що позивачу на праві власності належать нежитлові приміщення загальною площею 1053,4 кв. м. (нежитлові приміщення №№ 1, 2, 5, 6, 7, 8, 9 першого поверху, №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 другого поверху, №№ 1, 2, 3, 4 мансарди) та нежитлові приміщення загальною площею 526,3 кв. м.(№№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8 цокольного поверху) в нежитлові будівлі літ. "В-2", розташованій за адресою: АДРЕСА_1 .
27. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вказані нежитлові приміщення як об`єкти нерухомості зареєстровані за реєстраційними номерами № 1331626963101 та № 1329392063101.
28. Нежитлова будівля літ. "В-2" на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 6310138800:03:007:0003 площею 0,1118 га, що має адресу: АДРЕСА_1 .
29. В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 6310138800:03:007:0003 зареєстрована за реєстраційним номером № 1428664363101.
30. Пунктом 8 додатку 3 "Перелік юридичних та фізичних осіб, яким надається згода на відновлення меж земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель та споруд" до рішення Харківської міської ради № 870/17 від 20 грудня 2017 року позивачу було надано згоду на розробку технічної документації із землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та на відновлення меж земельної ділянки для експлуатації та обслуговування торгово-офісної будівлі, із земель комунальної власності (кадастровий номер 6310138800:03:007:0003) за рахунок земель житлової та громадської забудови площею 0,1118 га для експлуатації та обслуговування торговельно-офісної будівлі АДРЕСА_1.
31. Рішення Харківської міської ради № 870/17 від 20 грудня 2017 року є діючими на час подання даного позову. Право позивача на земельну ділянку не оформлено.
32. Харківською міською радою подано до Червонозаводського районного суду м. Харкова позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 1 746 514,11 грн. за використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310138800:03:007:0003 за період з 01 серпня 2019 року по 28 лютого 2022 року.
33. Розрахунок безпідставно збережених коштів за вказаний період зроблено на підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 6310138800:03:007:0003 від 24 червня 2019 року за вих. № 1040/0/45-19, що сформований відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на звернення Харківської міської ради.
34. Завищення при формуванні витягу значення 0,98858 локального коефіцієнту "Земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття" вплинуло на кінцевий результат нормативної грошової оцінки земельної ділянки і призвело до завищення вартості нормативної грошової оцінки земельної ділянки 6310138800:03:007:0003, що впливає на розмір стягуваної з ОСОБА_1 суми коштів за використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310138800:03:007:0003 за 2019 рік.
35. Позивач вважає, що його права порушені відповідачем і можуть бути відновлені шляхом скасування вказаного витягу від 24 червня 2019 року за вих. № 1040/0/45-19 у зв`язку з чим звернувся із позовом до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
36. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
37. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
38. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
39. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
40. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
41. Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року відповідає не повністю, а викладені у касаційній скарзі доводи є частково обґрунтованими з огляду на таке.
42. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
43. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
44. У касаційній скарзі скаржник вказує на неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень Закону №1378-IV, Порядку №489 та Порядку №1051, внаслідок чого суд, на думку скаржника, дійшов необґрунтованих висновків про протиправність вчинених Держгеокадастром дій із формування витягу від 24 червня 2019 року вих. №1040/0/45-19 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:03:007:0003 із застосування локального коефіцієнту "Земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття" із значенням 0,98858.
45. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
46. Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
47. Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
48. Відповідно до пункту "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України (далі - ЗК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
49. Статтею 201 ЗК України передбачено, що грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.
50. Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
51. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
52. Згідно з положеннями частини п`ятої статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
53. Частиною першою статті 13 Закону України "Про оцінку земель" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
54. Відповідно до статті 1 Закону № 1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
55. Статтею 18 Закону № 1378-IV встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше, ніж один раз на 5-7 років.
56. Відповідно до статті 15 цього ж Закону підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Згідно з положеннями статті 23 Закону України "Про оцінку землі" виготовлена технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.
57. Рішення рад щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК України. Зокрема, у цьому пункті зазначено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
58. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради. Таке рішення офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року.
59. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 2 березня 2016 року у справі № 3-476гс15, Верховного Суду від 31 липня 2018 року у справі № 804/7823/14, від 30 жовтня 2018 року у справі № 804/2111/14, від 12 листопада 2018 року у справі № 814/789/17, від 20 грудня 2018 року у справі № №826/11716/17 та від 28 вересня 2020 року у справі № 808/995/18.
60. Закон № 1378-IV визначає правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.
61. Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
62. За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (частини перша, друга статті 20 Закону № 1378-IV).
63. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина третя статті 23 Закону № 1378-IV).
64. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 січня 2015 року № 15, Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
65. Згідно з підпунктом 29 пункту 4 цього Положення Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань видає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки.
66. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 823/902/17 вказала, що у правовідносинах, пов`язаних з оцінкою земель та земельних ділянок, Держгеокадастр і його територіальні органи здійснюють публічно-владні управлінські функції. Тому перевірка законності їх дій (бездіяльності), рішень, зокрема під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, має здійснюватися адміністративним судом.
67. Така позиція узгоджується з висновком Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, висловленою у постанові від 24 листопада 2021 року у справі № 817/1780/17, та Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постановах від 07 грудня 2021 року у справі № 808/4207/17, від 30 серпня 2022 року у справі № 500/2804/18, від 05 липня 2023 року у справі № 240/2816/21.
68. При цьому у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року у справі № 817/1780/17 викладено правовий висновок, зокрема про те, що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновку про належність обраного способу захисту прав.
69. Таким чином, враховуючи вказані висновки, колегія суддів зазначає, що дії Держгеокадастру, вчинені під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, а також оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель можуть бути предметом судового розгляду в контексті перевірки адміністративним судом законності і правомірності таких дій.
70. З огляду на це, колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги стосовно того, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не є рішенням суб`єкта владних повноважень та не може бути предметом судового розгляду.
71. При цьому Суд також не бере до уваги твердження про необхідність врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 12 листопада 2018 року у справі №814/789/17, від 01 лютого 2021 року у справі №804/5304/16, від 20 січня 2021 року у справі №160/2185/20, від 30 червня 2021 року у справі №804/1472/17, від 21 червня 2022 року у справі №160/3248/20 про те, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер, з огляду на відступлення Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 24 листопада 2021 року у справі № 817/1780/17 від указаного правозастосування. Колегія суддів зазначає, що така позиція є сталою, що підтверджується зокрема висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 17 травня 2023 року у справі № 807/168/18, від 05 липня 2023 року у справі № 240/2816/21, від 13 березня 2024 року у справі № 160/1745/20 та від 24 червня 2024 року у справі № 460/14725/22, і жодних мотивів відступу від неї у касаційній скарзі Держгеокадастром не наведено.
72. Повертаючись до спірних правовідносин, колегія суддів вказує, що предметом спору у цій справі є питання правомірності дій Держгеокадастру щодо формування витягу від 24 червня 2019 року за вих. № 1040/0/45-19 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:03:007:0003 із застосування локального коефіцієнту "Земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття" із значенням 0,98858.
73. Так, згідно із статтею 12 Закону № 1378-IV нормативно-методичне регулювання оцінки земель здійснюється у відповідних нормативно-правових актах, що встановлюють порядок проведення оцінки земель, організації і виконання землеоціночних робіт, склад і зміст технічної документації та звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, вимоги до них, порядок їх виконання.
74. Нормативно-правові акти з проведення оцінки земель, які розробляються з урахуванням вимог положень національних стандартів, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
75. З метою реалізації положень статті 12 Закону № 1378-IV наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року № 489 "Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2016 року за № 1647/29777, затверджено Порядок № 489, який визначає процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (втратив чинність з 06 травня 2023 року на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04 квітня 2023 року № 716, водночас був чинним на момент виникнення спірних правовідносин).
76. Зазначеним Порядком визначено процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, змінено розрахунок нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки.
77. При цьому останній є обов`язковим для територіальних органів Держгеокадастру при формуванні витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок.
78. Відповідно до пункту 3 Порядку № 489 нормативний акт набирає чинності з дня його офіційного опублікування і застосовується з 1 січня 2017 року.
79. Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин, Порядок № 489 був чинним нормативно-правовим актом, застосування якого було обов`язковим для територіальних органів Держгеокадастру при наданні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, та який в силу вимог чинного законодавства визначає процедуру проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок населених пунктів.
80. Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку № 489 інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.
81. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку № 489 в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.
82. За змістом пункту 3 цього розділу нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою, одним із показників якої є Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.
83. За правилами пункту 6 цього ж розділу коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою: Км = Км1 * Км2 * Км3, де:
Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення;
Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони);
Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.
84. Відповідно до пункту 10 розділу ІІ Порядку № 489 вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається з урахуванням територіально- планувальних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей місця її розташування в межах економіко-планувальної зони за формулою: Цн = Цнз х Кф х Км3. Значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів.
85. Для обчислення Км3 враховуються локальні фактори, наведені в додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50.
86. Вихідними даними для обчислення коефіцієнта Км є затверджені матеріали Генеральної схеми планування території України, схем планування території Автономної Республіки Крим та областей, генеральні плани населених пунктів у частині, яка характеризує існуючий стан населеного пункту. Значення коефіцієнтів установлюються за результатами пофакторних оцінок кожної групи з урахуванням питомої ваги рентоутворювальних факторів у формуванні загального рентного доходу в межах населеного пункту та його економіко- планувальних зон.