ОКРЕМА ДУМКА
судді Великої Палати Верховного Суду Короля В. В.
на постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2024 року у справі № 990SCGC/3/24 (провадження № 11-22сап24)
за скаргою ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя
від 26 грудня 2023 року № 1400/0/15-23, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 21 липня 2021 року № 1646/3дп/15-21.
Короткий виклад історії справи
1. Рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 21 липня 2021 року № 1646/3дп/15-21 суддю Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за допущення істотного дисциплінарного проступку у розумінні частини дев`ятої статті 109 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VІІІ) та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
2. Вища рада правосуддя (далі - ВРП) рішенням від 26 грудня 2023 року № 1400/0/15-23 залишила без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 21 липня 2021 року № 1646/3дп/15-21 про притягнення судді Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
3. 25 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою на рішення ВРП від 26 грудня 2023 року № 1400/0/15-23 "Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 21 липня 2021 року № 1646/3дп/15-21 про притягнення судді Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності" (далі - Спірне рішення).
4. ОСОБА_1 вважає, що, приймаючи Спірне рішення, ВРП неповно дослідила всі обставини справи, а саме: рішення не містить мотивів, з яких цей орган дійшов відповідних висновків.
Скаржниця твердить, що у Спірному рішенні відсутні посилання на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді. Вважає, що ВРП повинна була перевірити не лише наявність посилань в рішенні дисциплінарного органу на положення статті, яким визначено види дисциплінарної відповідальності судді, а й перевірити, чи наведено в такому рішенні всі ознаки складу правопорушення, які б дозволили притягти суддю до відповідальності.
У скарзі мовиться і про те, що ВРП не конкретизувала, в яких саме питаннях поведінка ОСОБА_1 порочила звання судді і підривала авторитет правосуддя, яким чином інкриміноване їй правопорушення стосувалось питань моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, проявів неповаги до колег та учасників судового розгляду.
Також ОСОБА_1 зазначає, що Спірне рішення не містить мотивів стосовно її доводів, наведених у скарзі на рішення дисциплінарного органу, про невідповідність скарги ОСОБА_2 вимогам пункту 4 частини другої статті 107 Закону № 1402-VІІІ, про належність та допустимість як доказів протоколів негласних (слідчих) розшукових дій у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 . На думку скаржниці, у Спірному рішенні відсутні мотиви, з яких ВРП та її дисциплінарний орган дійшли висновку про умисний характер вчиненого суддею дисциплінарного проступку, та аргументи щодо пропорційності і співмірності застосованого до неї дисциплінарного стягнення.
Крім того, ОСОБА_1 вважає, що ВРП порушила встановлені законом строки притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
5. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2024 року скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 26 грудня 2023 року № 1400/0/15-23 "Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 21 липня 2021 року № 1646/3дп/15-21 про притягнення судді Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності" залишено без задоволення. Рішення Вищої ради правосуддя від 26 грудня 2023 року № 1400/0/15-23 у справі № 990SCGC/3/24 залишено без змін.
Основні мотиви, викладені в рішенні ВРП та постанові Великої Палати Верховного Суду
6.У Спірному рішенні ВРП погодилася з висновками її Третьої Дисциплінарної палати, згідно з якими в діях судді ОСОБА_1 наявний склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ, а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності.
7. Таких висновків Третя Дисциплінарна палата ВРП дійшла за результатами розгляду дисциплінарної скарги з огляду на таке.
06 липня 2017 року в провадження судді Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 надійшов для розгляду обвинувальний акт від 07 квітня 2016 року у кримінальному провадженні № 42016000000000960 (справа № 638/16050/16-К) за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 369-2 Кримінального кодексу України (далі - КК України), а саме прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або пропозиція чи обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди.
У цій справі органом досудового розслідування встановлено, що 24 грудня 2019 року адвокат Вездауцан І. М., який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_3 у вказаному кримінальному провадженні, прибув до Дзержинського районного суду міста Харкова з метою подання на розгляд судді ОСОБА_1 клопотання про повернення обвинуваченому ОСОБА_3 вилучених 02 травня 2016 року під час обшуку за місцем його проживання грошових коштів у сумі 31 713 доларів США та 1 295 грн.
Цього ж дня на першому поверсі приміщення Дзержинського районного суду міста Харкова у Вездауцана І. М. відбулася зустріч із суддею цього суду ОСОБА_1, під час якої він повідомив судді про свій намір подати вказане клопотання.
Ознайомившись із доводами клопотання про повернення вилучених під час проведення обшуку коштів, суддя ОСОБА_1 повідомила про недостатність обґрунтувань у клопотанні для його задоволення, зазначивши при цьому про необхідність надання додаткових документів, які підтверджують, що арешт на майно ОСОБА_3 у кримінальному провадженні не накладався.
15 січня 2020 року під час зустрічі в службовому кабінеті № 122 Дзержинського районного суду міста Харкова Вездауцан І. М. повідомив ОСОБА_1, що відповіді на питання, чи накладалися слідчими суддями Печерського районного суду міста Києва арешти на майно ОСОБА_3, він не отримав, однак такі рішення відсутні. Суддя запропонувала йому на наступному судовому засіданні подати клопотання в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про повернення грошових коштів.
Після цього суддя ОСОБА_1 з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення висловила Вездауцану І. М. прохання надати їй неправомірну вигоду у сумі 4 000 доларів США (що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 15 січня 2020 року становило 96 102,8 грн) за вчинення нею як службовою особою, яка займає відповідальне становище, в інтересах третьої особи - ОСОБА_3 дій з використанням наданої їй влади, а саме за винесення ухвали про повернення йому вилучених під час проведення обшуку за місцем його проживання грошових коштів.
30 січня 2020 року ОСОБА_1 під час зустрічі у службовому кабінеті судді після повідомлення Вездауцану І. М. інформації, що згідно з відповіддю Печерського районного суду міста Києва судді вказаного суду арешт на вилучене у ОСОБА_3 майно не накладали, підтвердила свій намір отримати неправомірну вигоду за прийняття судового рішення в інтересах ОСОБА_3 у судовому засіданні, запланованому на 5 лютого 2020 року, та узгодила підготовку захисником проєкту відповідної ухвали.
Під час судового засідання 5 лютого 2020 року адвокат Вездауцан І. М. заявив клопотання в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про повернення вилучених під час досудового розслідування грошових коштів, після чого суддя ОСОБА_1 оголосила перерву до 20 березня 2020 року для надання можливості прокурору у провадженні підготувати письмові заперечення на доводи клопотання захисника.
Цього ж дня після судового засідання суддя ОСОБА_1 у своєму службовому кабінеті повідомила Вездауцана І. М. про необхідність надання їй підготовленого ним проєкту ухвали на знімному носії інформації та підтвердила свої наміри під час наступного судового засідання винести ухвалу про задоволення клопотання в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про повернення вилучених грошових коштів за умови надання неправомірної вигоди.
У подальшому призначені суддею ОСОБА_1 на 20 березня, 6 та 30 квітня 2020 року судові засідання не відбулись у зв`язку із запровадженням карантину.
Під час зустрічі 21 травня 2020 року у службовому кабінеті судді ОСОБА_1 підтвердила свій намір під час наступного судового засідання винести ухвалу про задоволення клопотання, отримала від захисника проєкт такої ухвали суду та зазначила, що неправомірну вигоду їй необхідно передати після судового засідання.
У подальшому ОСОБА_1 повідомила Вездауцана І. М., що судове засідання і розгляд клопотання про повернення грошових коштів ОСОБА_3 в цей день не відбудуться, наступне судове засідання призначила на 27 травня 2020 року.
27 травня 2020 року ОСОБА_1 у судовому засіданні з 12:59 до 14:12 розглянула клопотання захисника Вездауцана І. М. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про повернення вилучених під час досудового розслідування грошових коштів та видалилась до нарадчої кімнати орієнтовно до 15:30.
Перебуваючи в нарадчій кімнаті, ОСОБА_1 запросила Вездауцана І. М. до підсобного приміщення на першому поверсі будівлі Дзержинського районного суду міста Харкова, де повідомила про необхідність передачі неправомірної вигоди, і близько 14:33 одержала від Вездауцана І. М. неправомірну вигоду у сумі 4 000 доларів США (згідно з курсом Національного банку України - 107 611,6 грн).
8. Суддю Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя у зв`язку із притягненням її до кримінальної відповідальності рішеннями ВРП від 23 червня 2020 року
№ 934/0/15-20 - до 28 липня 2020 року та від 23 липня 2020 року № 2239/0/15-20 - строк продовжено до 23 вересня 2020 року.
9. 28 травня 2020 року судді ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, а саме - прохання надати для себе та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.
10. Рішенням ВРП від 30 березня 2021 року № 723/0/15-21 суддю Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.
11. Підставою для відкриття дисциплінарного провадження стала скарга ОСОБА_2 щодо неналежної поведінки судді Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 На обґрунтування своїх доводів про наявність таких обставин він послався на розміщене на офіційному веб-сайті ВРП рішення
від 23 червня 2020 року № 934/0/15-20 "Про задоволення клопотання заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н. І. про тимчасове відсторонення судді Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності" та наявність у ЗМІ повідомлення "НАБУ та САП викрили на хабарі Харківського суддю".
12. У Спірному рішенні ВРП визнала правомірним використання відомостей досудового розслідування, викладених у рішенні за наслідками розгляду клопотань про тимчасове відсторонення, опублікованому на її офіційному веб-сайті.
13. З цією позицією погодилася і Велика Палата Верховного Суду, пославшись на те, що відомості, необхідні ВРП для здійснення своїх повноважень, можуть бути отримані з будь-яких джерел у порядку, встановленому законодавством.
14. У рішенні від 26 грудня 2023 року № 1400/0/15-23 ВРП зазначила, що вважає правильним висновок її Третьої Дисциплінарної палати про те, що поведінка судді порушує стандарти безсторонності суду, етичні норми поведінки судді та викликає обґрунтовані сумніви у здатності судді безсторонньо виконувати свої функції, порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, свідчить про умисний характер допущених проступків, оскільки суддя ОСОБА_1 не могла не усвідомлювати неправомірності та неетичності таких своїх дій, які порушують вимоги закону.
15. Зазначені порушення, як указано у Спірному рішенні, виявилися у тому, що мало місце позапроцесуальне спілкування судді ОСОБА_1 з адвокатом Вездауцаном І. М. і під час неодноразових зустрічей суддя висловлювала прохання надати їй неправомірну вигоду за прийняття нею рішення про повернення вилучених під час досудового розслідування грошових коштів ОСОБА_3 . Також встановлений факт зустрічі судді ОСОБА_1 з адвокатом Вездауцаном І. М. у підсобному приміщенні Дзержинського районного суду міста Харкова та отримання від нього неправомірної вигоди в той час, коли вона видалилась до нарадчої кімнати для постановлення процесуального рішення, що свідчить про порушення порядку перебування судді в нарадчій кімнаті.
16. Велика Палата Верховного Суду визнала обґрунтованими висновки ВРП та її дисциплінарного органу про те, що дії судді ОСОБА_1,що полягають у позапроцесуальному спілкуванні її з адвокатом, який діяв в інтересах учасника кримінальної справи, яка перебувала в неї на розгляді, порушують стандарти безсторонності суду та етичні норми поведінки судді, викликають обґрунтовані сумніви у здатності судді безсторонньо виконувати свої функції, створюють уявлення про можливість вплинути на прийняття судового рішення у позапроцесуальний спосіб, що завдає істотної шкоди авторитету правосуддя і порочить звання судді, а отже, свідчать про наявність підстав для притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.