ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2024 року
м. Київ
справа № 636/4174/23
провадження № 51-1530км24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча ОСОБА_1,
судді: ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5,
захисник ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції (далі - прокурор), на вирок Харківського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023220000000598, стосовно
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилась та проживає у АДРЕСА_1, засудженої за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженої внаслідок м`якості, виклала вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування оскарженого судового рішення та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Свої доводи прокурор мотивує тим, що апеляційний суд не врахував, що ОСОБА_7 вчинила злочин проти основ національної безпеки України, що становить особливо велику суспільну небезпеку для держави; здійснювала дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти у період воєнного стану, а призначене їй основне покарання у виді позбавлення волі строком на один рік не відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання й не сприятиме виправленню засудженої та запобіганню вчиненню нею нових правопорушень.
Зазначає, що суд належним чином не проаналізував дані, наявні у кримінальному провадженні, які мають правове значення при виборі заходу примусу, а рішення суду апеляційної інстанції не містить жодних мотивів визначення саме мінімального розміру покарання у виді позбавлення волі.
Вказує, що судом апеляційної інстанції належним чином не враховано, що ОСОБА_7, будучи пенсіонеркою за віком, з ідеологічних спонукань почала співпрацювати з окупантами та добровільно вчиняла дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора. Вказані дії свідчать про її добровільну співпрацю з ворогом, та не є способом виживання в умовах окупації.
На думку прокурора, суд апеляційної інстанції належним чином не мотивував, а також не надав оцінку всім доводам, викладеним в апеляційній скарзі прокурора, чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, а саме п.2 ч.1 ст.419 КПК України.
Захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 надіслала заперечення на касаційну скаргу прокурора, у якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення без зміни.
Зміст судових рішень, у тому числі оскарженого, і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 11 жовтня 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, та призначено їй покарання у виді арешту на строк 6 місяців, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги на строк 10 років.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбутого ОСОБА_7 основного покарання у виді арешту зараховано строк її попереднього ув`язнення з 26 червня 2023 року, із співвідношення одному дню позбавлення волі відповідає один день арешту.
Вироком Харківського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року апеляційну скаргу прокурора задоволено частково.
Вирок Чугуївського міського суду Харківської області від 11 жовтня 2023 року стосовно ОСОБА_7 в частині призначеного покарання - скасовано та постановлено новий вирок в цій частині.
Призначено ОСОБА_7 за ч.3 ст.111-1 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги на строк 10 (десять) років.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано засудженій ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 26 червня 2023 року по 14 грудня 2023 року, включно, із розрахунку, один день попереднього ув`язнення до одного дня позбавлення волі.
В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу, просив скасувати оскаржуваний вирок і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Захисник просив вирок залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення. Іншим учасникам було належним чином повідомлено про час і місце судового розгляду, але в судове засідання вони не зʼявилися.
Мотиви Суду
Згідно із ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду щодо фактичних обставин, доведеності винуватості ОСОБА_7 і правильність кваліфікації її дій у касаційній скарзі не оспорюються, а тому в касаційному порядку не перевіряються.