ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2024 року
м. Київ
справа № 308/4804/22
провадження № 61-5814св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Закарпатська обласна прокуратура, Державна казначейська служба України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 вересня 2023 року у складі судді Дергачової Н. В. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 07 березня 2024 року у складі колегії суддів: Мацунича М. В., Куштана Б. П., Джуги С. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Закарпатської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 20 серпня 2012 року він перебував у трудових правовідносинах з Акціонерним банком "Укргазбанк" (далі - АБ "Укргазбанк").
З 01 грудня 2017 року він обіймав посаду заступника начальника відділення № 280/06 АБ "Укргазбанк".
20 жовтня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) внесено відомості про кримінальне провадження за № 42018070000000356 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України
(далі - КК України).
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 жовтня 2018 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 жовтня 2018 року відсторонено підозрюваного ОСОБА_1 , від посади заступника начальника відділення № 280/06 Акціонерного баку "Укргазбанк" (далі - АБ "Укргазбанк") на час досудового розслідування на строк два місяці, тобто до 22 грудня 2018 року.
Наказом АБ "Укргазбанк" від 26 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звільнений з роботи на підставі пункту 2 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України.
Вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 вересня 2019 року у справі № 308/1912/19, залишеним без змін ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 16 лютого 2022 року, ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за частиною третьою статті 368 КК України.
Із часу внесення відомостей до ЄРДР і до набрання чинності вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 вересня 2019 року, тобто понад 3,5 роки, ОСОБА_1 перебував під слідством та судом за "сфабрикованим" обвинуваченням. Зазначене завдало йому моральної шкоди, що виявилося у порушенні нормальних життєвих зв`язків, втрати стабільної роботи, неможливості протягом тривалого часу працевлаштуватися за спеціальністю та значного порушення стану здоров`я, що призвело до тривалого лікування та неможливості повного відновлення стану здоров`я, зокрема внаслідок розладу вегетативної нервової системи.
Його затримання відбулося неподалік від місця роботи, на очах у керівництва, колег та підлеглих, а інформацію щодо можливого вчинення ним тяжкого злочину було поширено серед значного кола осіб через мережу Інтернет, що призвело до знищення його репутації серед близьких йому людей та клієнтів банку.
Протягом семи років він неодноразово звертався до різних банківських установ з метою працевлаштування, однак йому відмовляли, зокрема, у зв`язку із відмовою від банківської безпеки, яку надав відділ безпеки АБ "Укргазбанк", або його негативною характеристикою, як працівника банку.
Посилаючись на наведене, ОСОБА_1 просив стягнути із Державного бюджету України на його користь 2 500 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст ухвалених судових рішень
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 вересня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнено з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1, на відшкодування моральної шкоди 1 098 800,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач довів, що після повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення він більше місяця хворів, втратив роботу, інформацію щодо пред`явлення йому обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину поширено серед широкого кола осіб, що завдало непоправної шкоди його діловій та особистісній репутації та призвело до моральних страждань.
Урахувавши тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках позивача, погіршення стану здоров`я, втрату роботи та звичного кола спілкування, інші негативні наслідки, які пов`язані із необхідністю докласти додаткових зусиль для відновлення та організації життя, а також покращення стану здоров`я, у зв`язку із перебуванням під слідством та судом протягом 41 місяця, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди у чотирикратному розмірі - 1 098 800,00 грн.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 07 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури задоволено частково.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 вересня 2023 року змінено в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди, зменшено розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню на користь позивача з 1 098 800,00 грн до суми 1 045 200,00 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що він має право на відшкодування моральної шкоди відповідно до положень Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".
Однак, суд першої інстанції помилково розрахував період перебування позивача під слідством та судом, зазначивши 41 місяць, замість 39 місяців, що є підставою для зменшення розміру відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1 підлягає зменшенню.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У квітні 2024 року Закарпатська обласна прокуратура із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 вересня 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 07 березня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуального права, просить оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог та розподілу судових витрат скасувати, ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Як на підставу касаційного оскарження Закарпатська обласна прокуратура посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 758/824/17, від 20 вересня 2018 року у справі № 686/23731/15-ц,
від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17, від 21 серпня 2019 року у справі № 523/13432/16-ц, від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц,
від 17 листопада 2021 року у справі № 755/5684/18-ц, від 18 травня 2022 року у справі № 522/2493/18, від 15 серпня 2023 року у справі № 569/20230/21,
від 31 серпня 2022 року у справі № 306/701/20 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 суди попередніх інстанцій не врахували, що у статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, встановлено на рівні 1 600,00 грн.
Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження того, що завдані позивачу моральні страждання призвели до погіршення стану його здоров`я, порушення стосунків з оточуючими людьми, а також суттєво обмежили його права та можливості, які потребують додаткових майнових витрат, а тому дійшли помилкового висновку, що завдана йому моральна шкода підлягає відшкодуванню у чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством та судом.
Касаційна скарга містить клопотання про розгляд справи за участю представника Закарпатської обласної прокуратури.
У травні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1, у якій він просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 22 квітня 2024 року касаційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 вересня 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 18 березня 2024 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Закарпатської обласної прокуратури, з підстав, визначених пунктом 1частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано із Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області матеріали цивільної справи № 308/4804/22; надано учасникам справи строк для подання відзиву.
У червні 2024 року матеріали справи № 308/4804/22 надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи
з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги Закарпатської обласної прокуратури, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 вересня 2019 року у справі № 308/1912/19, залишеним без змін ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 16 лютого 2022 року та постановою Верховного Суду від 07 грудня 2022 року, ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за частиною третьою статті 368 КК України та виправдано за недоведеністю його вини у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.
На підтвердження погіршення стану здоров`я позивач надав: листок непрацездатності серії АДМ № 704071 за період з 07 серпня 2018 року до 09 серпня 2018 року; листок непрацездатності серії АДМ № 621285 за період
з 26 жовтня 2018 року до 07 листопада 2018 року із позначкою продовжує хворіти; листок непрацездатності серії АДМ № 760255 за період з 08 листопада 2018 року до 19 листопада 2018 року із позначкою продовжує хворіти; довідка від 03 грудня 2018 року № 16/8 про перебування на амбулаторному лікуванні з 03 грудня 2018 року; консультативний висновок спеціаліста від 13 квітня 2022 року; електронне направлення від 13 квітня 2022 року № 6149-8622-8531-0579 на планову консультацію лікаря невролога.
Під слідством та судом ОСОБА_1 перебував повних 39 місяців.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік" мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 6 700,00 грн.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди і відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.