ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/9544/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Случ О.В.,
за участю секретаря судового засідання Амірханяна Р.К.
та представників
позивача: Муха Д.О., відповідача: не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК-Центр"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024
та рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023
у справі № 910/9544/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватценроде"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК-Центр"
про зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ватценроде" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК-Центр" про: зобов`язання здійснити демонтаж неякісного металопрофілю ТП 60 оцинкований 0,8 мм загальною площею11 964 кв.м, який було придбано на підставі видаткових накладних № 02КИ072801 від 28.07.2022, № 02КИ080110 від 01.08.2022, № 02КИ080108 від 01.08.2022, № 02КИ080201 від 02.08.2022, № 02КИ080401 від 04.08.2022, та влаштовано на покрівлі будівель дільниць № 82 та № 83 за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, смт. Гостомель, площа Рекунова, 2 у місячний термін; зобов`язання здійснити заміну неякісного товару, у тримісячний термін; зобов`язання здійснити монтаж заміненого товару, у тримісячний термін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами спору укладено договір поставки у спрощений спосіб, згідно з яким відповідач, як постачальник, поставив позивачу товар, під час монтажу якого було виявлено його неналежну якість, у зв`язку з чим постачальник зобов`язаний здійснити демонтаж неякісного товару, замінити товар на належної якості та здійснити його монтаж.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 (суддя Бондарчук В.В.) позовні вимоги задоволено частково та зобов`язано здійснити заміну неякісного товару, у тримісячний термін. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 (колегія суддів у складі: Руденко М.А. - головуючий, Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Судами обох інстанцій встановлено, що 16.06.2022 між ТОВ "Ватценроде" (підрядником) та ПрАТ "Ветропак Гостомельський Склозавод" (замовником) укладено договір підряду № Р-220616, відповідно до умов якого підрядник взяв на себе зобов`язання власними силами та із залученням інших підрядних організацій виконати роботи з: проведення експертизи металоконструкцій цеху 82 та 83 дільниці виробництва замовника; комплексу робіт з демонтажу пошкоджених елементів даху та стін; ремонту даху та стін у виробничому цеху; монтажу металоконструкцій та інших пов`язаних робіт, згідно з завданням замовника та на його території за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт. Гостомель, площа Рекунова, 2 (далі - об`єкт).
За твердженням позивача, на виконання підрядних робіт за вказаним договором він звернувся до відповідача з метою придбання металопрофілю.
У період з 28.07.2022 по 04.08.2022 відповідач поставив, а позивач прийняв металопрофіль ТП60 оцинкований 0,8 мм на загальну суму 4 907 761,32 грн відповідно до видаткових накладних:
- № 02КИ072801 від 28.07.2022 на суму 1 152 177,60 грн;
- № 02КИ080110 від 01.08.2022 на суму 1 146 557,42 грн;
- № 02КИ080108 від 01.08.2022 на суму 1 181 275,36 грн;
- № 02КИ080201 від 02.08.2022 на суму 1 156 854,24 грн;
- № 02КИ080401 від 04.08.2022 на суму 270 896,70 грн.
Позивач також зазначав, що письмового договору між сторонами даного спору стосовно купівлі-продажу товару не укладалось, а з гарантійними умовами закупленого металопрофіля він був ознайомлений на офіційному сайті відповідача (https://www.tpk.ua/zavantazhennya/instrukcii; гарантійний строк експлуатування виробів з тонколистового стального прокату із захисно-декоративним лакофарбовим покриттям - 2 роки з дати відвантаження із заводу-виробника, якщо інше не підтверджено в наданих гарантійних листах або в договорах на поставку).
17.08.2022 позивачем та відповідачем складено рекламаційний акт на об`єкті будівництва, який знаходиться на території ПрАТ "Ветропак Гостомельський Склозавод", за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт. Гостомель, площа Рекунова, 2, в якому зазначено таке: "при монтажі профлиста ТП60-0,8 мм-оцинкований, який був поставлений ТОВ "ТПК-Центр" в період з 28.07.2022 по 04.08.2022 згідно з договором № 07/21/П/23 від 21.07.2022, було виявлено білий наліт на поверхні листів - загальна площа орієнтовно 8 000 кв.м. Також, на деяких ділянках з цих листів присутня іржа на кутах між верхніми і нижніми хвилями. Зазначений дефект присутній на орієнтовно 2 500 кв.м листів".
19.08.2022 позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 (вих. № 105/22), в якій просив здійснити заміну неякісних профлистів на нові належної якості у строк 6-ти робочих днів з дня отримання цієї претензії (відповідач претензію отримав 31.08.2022, проте відповіді не надав).
В подальшому, 06.12.2022 позивач звернувся до судово-експертної компанії "Алінгез" із заявою про проведення комплексного будівельно-технічного та товарознавчого експертного дослідження, за результатами проведення якого надано висновок експертів № 3-1142.22 від 09.01.2023, з наступними висновками:
1. Враховуючи вимоги нормативно-правових актів та за результатами проведеного обстеження листів металопрофілю ТП60 оцинкований 0,8 мм, які влаштовані на покрівлі будівель дільниць № 82 і № 83 за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, смт. Гостомель, площа Рекунова, 2, експертом було встановлено, що на металопрофілі ТП 60 оцинкований 0,8 мм, який було придбано ТОВ "Ватценроде" у ТОВ "ТПК-Центр" на підставі видаткових накладних № 02КИ072801 від 28.07.2022, № 02КИ080110 від 01.08.2022, № 02КИ080108 від 01.08.2022, № 02КИ080201 від 02.08.2022, № 02КИ080401 від 04.08.2022 та влаштовано на покрівлі будівель дільниць № 82 і № 83 за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, смт. Гостомель, площа Рекунова, 2 (далі - листи металопрофілю), наявні дефекти у вигляді пошкодження від корозії, зокрема утворення іржі.
2. Враховуючи вимоги нормативно-правових актів та результати проведеного обстеження, а також приймаючи до уваги наступне:
- те, що у копії рекламаційного акта від 17.08.2022 вказано про те, що саме при монтажі оцинкованого профлиста ТП60-0,8 мм було виявлено білий наліт та іржу на поверхні листів, тобто ні монтаж, ні експлуатація листів за призначенням ще не відбувалися;
- те, що пошкоджень від монтажу та експлуатації у вигляді подряпин поверхні листів, через які могли виникнути корозійні пошкодження, не виявлено;
- те, що корозійні пошкодження на покрівлі розосереджені локально по всій площі, а не на окремій ділянці, де могло б статися пошкодження протикорозійного захисту в результаті монтажу та/або експлуатації,
експерт прийшов висновку, що дефекти на металопрофілі ТП60 оцинкований 0,8 мм, який влаштовано на покрівлі будівель дільниць № 82 і № 83 за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, смт. Гостомель, площа Рекунова, 2, відносяться до дефектів виготовлення конструкцій, зокрема порушення технологічного процесу.
3. Враховуючи вимоги нормативно-правових актів та за результатами проведеного обстеження листів металопрофілю, наявні дефекти у вигляді пошкодження від корозії, зокрема утворення іржі, на всій площі покрівлі.
4. Ринкова вартість ремонтно-будівельних робіт по заміні пошкоджених листів металопрофілю, станом на момент проведення дослідження складає 8 580 771,00 грн.
5. Листи металопрофілю з дефектами, такими як пошкодження від корозії, зокрема утворення іржі, встановленими у п. 1 даного висновку, не відповідає вимогам нормативно-правових актів, зокрема, п. 4.2 ДСТУ Б В.2.6-9:2008 "Профілі сталеві листові гнуті з трапецієподібними гофрами для будівництва. Технічні умови"; п. 14 ДСТУ Б В.2.6-199:2014 "Конструкції сталеві будівельні. Вимоги до виготовлення" та п. 4 ДСТУ Б В.2.6-193:2013 "Захист металевих конструкцій від корозії. Вимоги до проектування".
6. Дефекти металопрофілю, встановлені у п. 1 даного висновку є істотними.
07.06.2023 позивач надіслав відповідачу претензію № 2 (вих. № 128/22), посилаючись на висновок експертів № 3-1142.22 від 09.01.2023, просив здійснити заміну неякісних профлистів на нові належної якості у строк 3 місяці з дати отримання претензії.
Відповідач претензію не задовольнив та відповіді не надав, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом у даній справі.
Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для здійснення відповідачем заміни поставленого неякісного товару у тримісячний термін, з огляду на підписаний сторонами рекламаційний акт від 17.08.2022 та здійснену на замовлення позивача експертизу № 3-1142.22 від 09.01.2023 (з яким погодився суд апеляційної інстанції). В решті вимог відмовлено, з огляду на відсутність укладеного між сторонами спору договору про погодження повернення поставленого товару неналежної якості та покладення додаткових витрат на відповідача, ураховуючи, що приписами законодавства відсутній обов`язок у постачальника щодо монтажу/демонтажу поставленого товару неналежної якості. Судом також зазначено про те, що позивачем було виявлено недоліки під час монтажу, а тому він мав можливість зупинити монтаж неякісного товару та вимагати його заміни, однак таких дій не було вчинено.
Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів, відповідач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити рішення, яким справу передати на новий розгляд.
Доводи скаржника зводяться до того, що позивачем отримано товар без будь-яких заперечень та зауважень щодо якості та товаросупровідних документів на підтвердження якості металопрофілю. Водночас, наданий позивачем до матеріалів справи висновок експертів не підтверджує неякісність поставленого відповідачем товару, оскільки експертами не перевірялась продукція на відповідність технічним умовам, а ними було використано ряд стандартів, які не підлягали до застосування. При цьому з урахуванням фактичних обставин справи, виконання судового рішення за заявленими вимогами є неможливим та свідчить про неналежний спосіб захисту, обраний позивачем, оскільки без проведення демонтажу неможливо саме замінити товар щодо якого виник спір. Висновок суду про наявність істотних недоліків щодо якості товару базується на наданому позивачем висновку експерта. При цьому суд в порушення вимог ст. 86, 104 ГПК України не надав йому належної оцінки, та як наслідок дійшов хибного висновку про доведеність обставин, які мають значення для справи, пославшись при цьому на доказ, який є неналежним. Позивачем не доведено, що недоліки були виявлені саме щодо поставленого відповідачем товару, оскільки їх можна було виявити під час його приймання, а не монтажу. При цьому, підписаний з боку відповідача директором філії в м. Києві 17.08.2022 рекламаційний акт не мав бути прийнятий судом першої інстанції, оскільки у товариства немає філій, відповідно, і немає такої посади як директор філії.
Скаржником умотивовано подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме - судами першої та апеляційної інстанції не застосовано положення ч. 2 ст. 15, ст. 268 ГК України, неправильно застосовано ч. 2 ст. 678 ЦК України, без урахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 13.12.2019 у справі № 904/5002/18, від 30.04.2020 у справі № 904/8794/17, від 09.06.2022 у справі № 904/974/21, від 06.12.2022 у справі № 925/1429/21, від 02.02.2023 у справі № 916/604/21; судами першої та апеляційної інстанції порушено ст.ст. 76, 77, 80, 86, 98, 104 ГПК України та не враховано висновків щодо застосування цих норм права, зокрема, викладених у постановах Верховного Суду від 15.11.2019 у справі № 909/887/18, від 05.12.2018 у справі № 916/1813/16.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2024, відкрито провадження за касаційною скаргою з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 02.07.2024 та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 24.06.2024.
До Верховного Суду 24.06.2024 від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому представник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на правильність викладених у них висновків та помилковість доводів скаржника. Також ним подано заяву про зловживання процесуальними правами, у якій він вказує, що подання касаційної скарги направлене виключно на затягування процесу судочинства, і просить постановити ухвалу про стягнення з відповідача в дохід державного бюджету штрафу за зловживання процесуальними правами та залишити касаційну скаргу без розгляду.
Переглянувши постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів в межах підстав касаційного оскарження, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень визначено застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Суд враховує, що судовими рішеннями в подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є (1) предмети спору, (2) підстави позову, (3) зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце (4) однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (аналогічна позиція викладена у постановах ВП ВС від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018 у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц).
Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи ((див. постанови Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 року у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (пункт 22)).)
При цьому колегія суддів враховує позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження №14-16цс20), відповідно до якої у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.
На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Водночас колегія суддів зазначає, що слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
Так скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції не застосовано положення ч. 2 ст. 15, ст. 268 ГК України, неправильно застосовано ч. 2 ст. 678 ЦК України, без урахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 13.12.2019 у справі № 904/5002/18, від 30.04.2020 у справі № 904/8794/17, від 09.06.2022 у справі № 904/974/21, від 06.12.2022 у справі № 925/1429/21, від 02.02.2023 у справі № 916/604/21; судами першої та апеляційної інстанції порушено ст. 76, 77, 80, 86, 98, 104 ГПК України та не враховано висновки щодо застосування цих норм права, зокрема, викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2019 у справі № 909/887/18, від 05.12.2018 у справі № 916/1813/16.
У справі № 904/5002/18 предметом позову були вимоги про заміну продукції неналежної якості та стягнення штрафу за поставку продукції неналежної якості. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач за договором поставки № ЦЗВ-05-04817-01 від 20.11.2017 поставив продукцію з дефектами, які були виявлені протягом гарантійного строку експлуатації (відповідно до акта комісії від 02.05.2018, складеного за участю представника виробника - АТ "Дніпропетровський стрілочний завод", рейки рамні прямі з вістряком кривим типу Р65 марки 1/11-1/9 проект М1740.11.000; (-01) із заводськими №№ 276 та 280 не витримали гарантійного терміну експлуатації по пропущеному тоннажу та гарантованому мінімальному строку експлуатації), не здійснив її заміну на якісну продукцію та не сплатив штраф у розмірі 20 %.
Верховний Суд у постанові від 13.12.2019 дійшов висновку, що відповідно до ст. 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Відповідно до ч. 6 ст. 269 ГК України постачальник (виробник) зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.
Отже, за загальним правилом відповідальність продавця за недоліки товару може наступати у випадках, якщо недоліки виникли до передання товару покупцеві або якщо їх виникнення обумовлене причинами, що виникли до передачі товару. І відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця ризику випадкової загибелі та випадкового знищення товару, саме на покупця у такому випадку покладається обов`язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару.
Водночас, у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 904/8794/17 про стягнення вартості отриманого замовником товару неналежної якості, від 09.06.2022 у справі № 904/974/21 про стягнення штрафу та зобов`язання замінити неякісний товар, від 06.12.2022 у справі № 925/1429/21 про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення коштів (сплачених за обладнання, 4 000,00 грн коштів за доставку обладнання, 19 044,00 грн збитків від простою підприємства, 3 % річних у розмірі 529,57 грн, інфляційні втрати в розмірі 92,04 грн), від 02.02.2023 у справі № 916/604/21 у справі про стягнення заборгованості за поставлений товар відповідно до умов договору поставки, укладеного між сторонами, за первісним позовом та стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання умов цього договору в частині повної та своєчасної поставки замовленого товару за зустрічним позовом.
За висновком Верховного Суду у справі № 904/5002/18, суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову, належним чином не встановили причини недоліків продукції, на яку за умовами договору встановлено гарантійний строк експлуатації, безпідставно поклавши обов`язок доведення цих обставин на позивача (покупця), а не на відповідача (постачальника), який не надав взагалі жодних заперечень по суті спору. Незважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достовірність докази, які б підтверджували відповідні обставини (причини виникнення недоліків), що мають суттєве значення для справи, жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, а відповідач взагалі не доводив жодними доказами, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу, суди обох інстанцій, безпідставно відмовили у задоволенні клопотання позивача з тих підстав, що в матеріалах справи наявні докази, за результатом дослідження яких суд вбачає можливим без спеціальних знань та залучення експертів вирішити питання про наявність або відсутність підстав для заміни відповідачем товару неналежної якості.
Суди, відмовивши у позові з підстав недоведеності, фактично поклали ризик настання негативних наслідків, пов`язаних з невчиненням процесуальних дій (не проведення судової експертизи), на позивача, чим порушили принцип змагальності сторін (п. 4 ч. 3 ст. 2 ГПК України), суть якого визначена у ст. 13 цього Кодексу та полягає в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.