ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/177/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 (суддя Босий В. П.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 (Сибіга О. М. - головуючий, судді Палій В. В., Вовк І. В.) у справі
за заявою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"
про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"
до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"
про стягнення 16 122 268,74 грн,
1. Короткий зміст судових рішень
1.1. В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/177/22 за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (далі - ПАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі") до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про стягнення 16 122 268,74 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на користь ПАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" заборгованість у розмірі 16 122 268,74 грн та судовий збір у розмірі 241 834,03 грн.
25.07.2022 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.
31.01.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ПАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі", в якій стягувач просить суд звернути стягнення на грошові кошти Державного біотехнологічного університету, який має заборгованість перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго".
Існування боргу Державного біотехнологічного університету перед відповідачем заявник обґрунтовує наявністю рішення Господарського суду Харківської області від 11.10.2023 у справі № 922/2584/23, зміненого постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2024, яким стягнуто з Державного біотехнологічного університету на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго": 1 288 281,59 грн заборгованості за спожиту електричну енергію за період січень-лютий 2021 року; 197 227,64 грн пені; 408 717,13 грн відсотків річних; 491 967,82 грн інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 у справі №910/177/22, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024, відмовлено в задоволенні заяви ПАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про звернення стягнення на грошові кошти, що належать Державному біотехнологічному університету.
Рішення судів аргументовані тим, що матеріали заяви не містять доказів на підтвердження невиконання рішення у справі №922/2584/23 станом на момент подання та розгляду даної заяви і що стягнута за ним заборгованість є непогашеною, що в свою чергу, позбавляє суд можливості дійти беззаперечного висновку про наявність у Державного біотехнологічного університету заборгованості перед боржником у даній справі.
2. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
2.1. ПАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" звернулося із касаційною скаргою в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і задовольнити заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать Державному біотехнологічному університету.
Заявник стверджує, що Державний біотехнологічний університет має безспірну заборгованість у розмірі 2 386 194,18 грн перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго". 19.01.2024 представником ПАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" було направлено адвокатський запит до Державного біотехнологічного університету щодо надання відомостей (довідки) про стан боргу у справі № 922/2584/23. 29.01.2024 надійшла відповідь на запит, згідно з якою, борг відповідно до Постанови Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 по справі № 922/2584/23 в розмірі 2 386 194,18 грн. наявний та не оплачений.
Судами не надано належної оцінки доказам наявності боргу Державного біотехнологічного університету перед Боржником ДПЗД "Укрінтеренерго", а саме роздруківці постанови Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 по справі № 922/2584/23, копії адвокатського запиту від 24.01.2024, копії відповіді від 29.01.2024 № 04-93.
Послідовна та стала правова позиція щодо предмета дослідження у цій категорії справ щодо застосування положень статті 336 ГПК України висловлена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2020 у справі N 910/5300/17 та постановах Верховного Суду від 17.01.2023 у справі N 904/1182/20, від 23.07.2018 у справі N 925/1048/17, від 11.09.2019 у справі N 902/1260/15, від 01.08.2019 у справі N 927/313/18, від 06.02.2020 у справі N 913/381/18.
У постанові Верховного Суду від 25.09.2020 у справі 913/558/17 зроблено висновок про те, що помилковим є покладення судами на стягувача тягаря доведення стану виконання (часткового виконання) рішення суду у цій же справі. Помилковим є зазначення судами, як додаткових мотивів для відмови у задоволенні заяви з посиланням на положення частин восьмої, дев`ятої статті 336 ГПК України про те, що судам не було надано документів про фактичні дані та стан виконання (часткового виконання) або невиконання рішення.
2.2. У відзиві на касаційну скаргу Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" вказує на безпідставність доводів скаржника, просить залишити без змін оскаржені судові рішення. Зауважує, що Державний біотехнологічний університет подавало касаційну скаргу в межах справи № 922/2584/23, тобто відповідна заборгованість оспорюється зазначеною особою, а отже відсутні підстави для задоволення заяви позивача в порядку статті 336 ГПК України.
3. Позиція Верховного Суду
3.1. За змістом статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
3.2. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
3.3. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2012 №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист.
Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців, є Закон України "Про виконавче провадження".
Заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб (пункт 1 частини 1 статті 10 Закону України "Про виконавче провадження").
Порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, визначено статтею 336 ГПК України.
Відповідно до частини першої статті 336 ГПК України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі № 905/1642/19 зазначив, що подана в порядку статті 336 ГПК України виконавцем чи стягувачем заява про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є по суті вимогою про стягнення коштів з такої особи з визначених законом підстав, що у разі її задоволення судом має відповідати та забезпечувати досягнення мети виконавчого провадження - реальне виконання судового рішення, шляхом стягнення грошових коштів з особи, яка має заборгованість перед боржником.