УХВАЛА
01 липня 2024 року
м. Київ
Справа № 990/56/24
Провадження № 11-136заі24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М.І.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.
перевірила апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє через адвоката Скречко Марту-Марію Андріївну, про перегляд рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 травня 2024 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Вища рада правосуддя (далі - ВРП) про визнання протиправним та скасування рішення від 16 січня 2024 року № 2/пс-24, і
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 16 січня 2024 року № 2/пс-24, а також зобов`язати Комісію ухвалити рішення про рекомендування ОСОБА_1 для переведення на посаду судді Київського окружного адміністративного суду.
Прохання мотивував тим, що у зв`язку зі скасуванням у судовому порядку рішень ВРП від 17 травня 2010 року № 344/0/15-10 та № 345/0/15-10 "Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді окружного адміністративного суду міста Києва за порушення присяги", а також постанови Верховної Ради України від 03 червня 2010 року № 2316-ІV "Про звільнення суддів" в частині його звільнення, з 16 березня 2006 року автоматично поновлена дія постанови Верховної Ради України "Про обрання суддів" від 16 березня 2006 року № 3565-ІV, якою компетентний орган обрав його на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва безстроково. Відтак відпали всі перепони з реалізації права на здійснення професійної діяльності судді.
Втім станом на час звернення до суду він не може здійснювати правосуддя з незалежних від нього причин, бо не був зарахований до штату суддів Окружного адміністративного суду міста Києва. Це, своєю чергою, призводить і до невиконання рішення Європейського Суду з прав людини від 19 січня 2017 року у справі "Куликов та інші проти України".
29 листопада 2023 року позивач звернувся зі заявою до ВРП та ВККС про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, виконання рішення ЄСПЛ та вирішення питання про переведення його на посаду судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва. У відповідь на цю заяву від її адресатів отримав відмову.
Вважає рішення ВККС від 16 січня 2024 року № 2/пс-24 незаконним та таким, що підлягає скасуванню, позаяк воно основувалося на Законі України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри" від 09 грудня 2023 року № 3511-ІХ (далі - Закон № 3511-ІХ), який не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
На переконання позивача, питання переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня у разі реорганізації чи ліквідації суду, стосується та вирішується за правилами Закону № 3511-ІХ відносно судді, який перебуває у штаті відповідного суду та отримує суддівську винагороду. Водночас позивача протиправно не зачислили до штату суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, хоча його заява про переведення до Київського окружного адміністративного суду є способом виконання рішення ЄСПЛ від 19 січня 2017 року, постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 травня 2018 року у справі № 800/305/17 та рішення ВРП від 26 січня 2021 року.
Оскільки зі заявою до ВРП та ВККС щодо реалізації свого права бути переведеним до іншого суду позивач звернувся до набрання чинності Законом № 3511-ІХ, то тоді, за його баченням, правила згаданого Закону з огляду на вимоги статті 58 Конституції України не можуть застосовуватися до спірних правовідносин. Зважаючи на висновки Конституційного Суду України, викладені у рішеннях від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, вважає, що у його випадку не може бути застосована зворотна дія закону у часі, адже правовідносини між ним та ВРП, ВККС щодо переведення на посаду судді виникли до набрання чинності Законом № 3511-ІХ.