ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2024 року
м. Київ
справа № 511/1703/19
провадження № 51-3043км23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
перекладача ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7,
захисника ОСОБА_8,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 26 квітня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160390000464, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого 24 червня 2020 року вироком Приморського районного суду м. Одеси за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 121 Кримінального Кодексу України (далі КК України).
Короткий зміст оскаржених судових рішень:
Вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 11 грудня 2020 року ОСОБА_7 засуджено до покарання у виді позбавлення волі за:
- ч. 4 ст. 187 КК України строком на 13 років з конфіскацією майна;
- за ч. 3 ст. 146 КК України строком на 7 років;
- за ч. 3 ст. 289 КК України строком на 9 років з конфіскацією майна;
- за ч. 2 ст. 121 КК України строком 10 років .
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на 13 років з конфіскацією майна.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, за дані кримінальні правопорушення та за кримінальне правопорушення за попереднім вироком Приморського районного суду м. Одеси від 24 червня 2020 року призначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 13 років з конфіскацією майна.
Вирішено питання щодо долі речових доказів.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26 квітня 2023 року вирок районного суду залишено без змін.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
ОСОБА_7 13 червня 2019 року біля 23:50, за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження у зв`язку з розшуком, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з метою незаконного відкритого заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, викрадення людини, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом прибули до домоволодіння, розташованого на АДРЕСА_2, належного ОСОБА_10 .
Далі, реалізуючи свій злочинний намір, покликали з дому ОСОБА_10 під приводом придбання у нього вина, після чого біля воріт напали на потерпілого та спільно в короткий проміжок часу нанесли останньому удари руками та ногами по різним частинам тулуба та голови.
В результаті завданих ударів ОСОБА_7 та особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, в голову потерпілому ОСОБА_10, останньому були спричинення тілесні ушкодження, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
Продовжуючи свій злочинний намір з метою заволодіння чужим майном, після того, як довели до безпорадного стану ОСОБА_10 та подолали волю останнього до супротиву, ОСОБА_7 та вищевказана особа зайшли до будинку ОСОБА_10, і викрали майно останнього на загальну суму 2750 грн, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
В подальшому в той же день, ОСОБА_7 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, після завдання ОСОБА_10 тілесних ушкоджень та під час перебування в приміщенні будинку, реалізуючи свій злочинний намір на незаконне заволодіння транспортним засобом ОСОБА_10, незаконно заволоділи ключами від автомобіля Volkswagen Transporter д/з НОМЕР_1 вартістю 24000 грн, який належить ОСОБА_11, яким з дозволу власника користувався ОСОБА_10 та який зберігався на території домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 .
Надалі, продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_7 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з корисливих мотивів та за попередньою змовою між собою 14 червня 2019 року біля 01:00, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на АДРЕСА_2, незаконно, без згоди потерпілого помістили ОСОБА_10 до салону автомобіля Volkswagen Transporter д/з НОМЕР_1, тим самим незаконно позбавили його волі.
Після чого повторно ОСОБА_7 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, після завдання тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_10 та незаконного заволодіння його майном, 14 червня 2019 року біля 01:00 години з метою незаконного заволодіння транспортним засобом автомобілем Volkswagen Transporter д/з НОМЕР_1, сіли до вказаного автомобіля, при цьому особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, сіла за кермо вказаного автомобіля та завела двигун за допомогою ключів до вказаного транспортного засобу, після чого вони на автомобілі покинули місце вчинення злочину.
Своїми навмисними діями ОСОБА_7 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, порушили право користування ОСОБА_10 вказаним транспортним засобом та право володіння потерпілої ОСОБА_11, розпорядившись даним транспортним засобом на власний розсуд та продали його третій особі, чим завдали ОСОБА_11 матеріальної шкоди на суму 24000 грн.
Також, продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_7 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, на викраденому транспортному засобі Volkswagen Transporter д/з НОМЕР_1, реалізуючи свій злочинний намір щодо незаконного позбавлення волі та викрадення людини, вивезли ОСОБА_10 з місця події в поле поблизу АДРЕСА_3, де залишили потерпілого ОСОБА_10 з тяжкими тілесними ушкодженнями, від яких останній помер, а самі з місця вчинення злочину поїхали.
Смерть ОСОБА_10 настала через проміжок часу від 4-6 до 12-24 годин після спричинення тілесних ушкоджень та полягає в прямому причинному зв`язку із заподіяною йому закритою черепно-мозковою травмою у вигляді крововиливів під м`які мозкові оболонки в тім`яно-скроневої і лобної ділянці зліва та потиличної області, крововиливів в кору лівої тім`яної долі, в стволові відділи головного мозку, що ускладнилося розвитком вираженого набряку головного мозку, що зумовило порушення, а потім і припинення функції центральної нервової системи, зупинку серця і дихання.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. При цьому стверджує, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 370 КПК України та суд, всупереч вимогам ст. 404 КПК України, відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про повторне дослідження доказів та виклику свідків, та в порушення приписів ст. 419 КПК України не надав належну оцінку доводам апеляційних скарг сторони захисту, не перевірив належним чином доводи щодо застосування до ОСОБА_7 недозволених методів слідства. Зазначає про наявність сумнівів в об`єктивності та неупередженості суду апеляційної інстанції, який не задовольнив подані клопотання про відвід прокурору та самій колегії суддів. Також цим судом в супереч вимог КПК України не надано останнє слово його підзахисному. Крім того, стверджує, що апеляційним судом неправильно вказані анкетні дані ОСОБА_7, а саме те, що він є особою без громадянства.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений та його захисник підтримали подану скаргу, а прокурор заперечував проти її задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також наявність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як установлено частинами 1, 2 ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При цьому колегія суддів виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій, неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не є предметом перегляду в касаційному суді. Разом з тим суд касаційної інстанції здійснює перевірку того, чи додержалися суди попередніх інстанцій процесуальної вимоги про доведення винуватості поза розумним сумнівом.
Мотиви суду
Надаючи оцінку доводам касаційної скарги захисника щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанцій, колегія суддів виходить з наступного.
Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Ухвала апеляційного суду є рішенням суду вищого рівня стосовно законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції, яке перевіряється в апеляційному порядку, і повинна відповідати вимогам статей 370, 419 КПК України. За правилами ч. 2 ст. 419 КПК України при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Як слідує з матеріалів кримінального провадження, не погоджуючись із вироком, засуджений та його захисник подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на допущену неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотні порушенням вимог кримінального процесуального закону, просили вирок суду першої інстанції скасувати та виправдати ОСОБА_7 у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінальних правопорушень. При цьому вказували на те, що вирок ґрунтується виключно на припущеннях сторони обвинувачення та під час судового розгляду достеменно не встановлено, ким саме, де та як вчинено злочини. Сторона захисту наголошувала на тому, що до ОСОБА_7 під час його затримання були застосовані незаконні методи розслідування (використано зброю та прострелено ногу), а також вчинено тиск з метою отримання визнавальних показань. Вказували, що жоден зі свідків не був очевидцем обставин та подій, тому пояснення ряду свідків є неналежними доказами. Натомість, пояснення свідка ОСОБА_12 взагалі спростовують причетність ОСОБА_7 до скоєння злочинів, а висновок судово-імунологічної експертизи №528 від 23 липня 2019 року не підтверджує причетність ОСОБА_7 до скоєння злочинів та є неналежним доказом, оскільки ним не виключається походження крові людини на коробці, рушнику, тампоні зі змивом з бетонного відмостку будинку, зіскобі ґрунту, вилучених під час огляду місця події в домоволодінні ОСОБА_10 як від потерпілого ОСОБА_10, так і від обвинуваченого ОСОБА_7 .
Незважаючи на доводи касаційної скарги захисника, на переконання колегії суддів, апеляційний суд ретельно перевірив доводи скарг про достатність та допустимість тих доказів, якими районний суд обґрунтував доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та дійшов висновку, що при їх збиранні органом досудового розслідування не було порушено вимоги кримінального процесуального закону.