ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2024 року
м. Київ
справа № 759/17678/22
провадження № 61-2299св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,Гулька Б. І., Лідовця Р. А., учасники справи:
заявники: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
заінтересована особа - Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, в інтересах яких діє адвокат Бузанов Дмитро Вікторович, на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року у складі судді Ключника А. С. та постанову Київського апеляційного суду від 17 січня 2024 року у складі колегії суддів: Таргоній Д. О., Голуб С. А., Слюсар Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви про встановлення факту, що має юридичне значення
У грудні 2022 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою про встановлення факту народження дітей на тимчасово окупованій території України, яка обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі - АР Крим) у них народилася дочка ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 - син ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвами про народження дітей, виданими окупаційною владою, які не відповідають вимогам чинного законодавства України.
Посилаючись на те, що встановлення факту народження дітей на території України необхідно для отримання свідоцтв про народження, встановленого законодавством України зразка, підтвердження громадянства України, а також з метою реалізації належних дітям прав та свобод громадян України, заявники просили:
встановити факт народження дитини жіночої статі - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у м. Сімферополі, АР Крим, Україна, а також встановити дані про її батьків: мати - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянка України, батько - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянин України;
встановити факт народження дитини чоловічої статі - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, у м. Сімферополь, АР Крим, Україна, а також встановити дані про її батьків: мати - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянка України, батько - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянин України.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року заяву задоволено частково.
Встановлено факт народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, дитини жіночої статі - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Сімферополі АР Крим, Україна, для проведення державної реєстрації народження дитини у відповідних органах реєстрації актів цивільного стану України.
Встановлено факт народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, дитини чоловічої статі - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у
м. Сімферополі АР Крим, Україна, для проведення державної реєстрації народження дитини у відповідних органах реєстрації актів цивільного стану України.
Зазначено відомості про батьків: мати - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 ; батько - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянин України.
У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.
Задовольняючи заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про встановлення факту народження дітей на тимчасово окупованій території України частково, суд першої інстанції, урахувавши необхідність визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті, зокрема щодо народження дітей, з метою захисту прав громадян України, дослідивши надані заявниками докази, дійшов висновку, що такі підтверджують факт народження ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Сімферополі АР Крим, дитини жіночої статі - ОСОБА_3, батьком дитини зазначено ОСОБА_2, а також факт народження ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Сімферополі АР Крим, дитини чоловічої статі - ОСОБА_4, батьком дитини зазначено ОСОБА_2 .
Водночас суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог заявників щодо внесення відомостей про те, що матір`ю дітей є ОСОБА_1, оскільки зазначені обставини не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду справи, зокрема, згідно зі свідоцтвами про народження дітей їх матір`ю зазначено ОСОБА_5 .
Постановою Київського апеляційного суду від 17 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 .
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що звертаючись до суду із заявою про встановлення факту народження дітей, заявники також просили встановити відомості про батьків: мати - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянка України, батько ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянин України.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять доказів на підставі яких можна встановити відомості про ОСОБА_1, як матір ОСОБА_3, народженої ІНФОРМАЦІЯ_1
у м. Сімферополі АР Крим та ОСОБА_4, народженого ІНФОРМАЦІЯ_2
у м. Сімферополі АР Крим.
Водночас апеляційний суд зазначив, що на порушення вимог частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд першої інстанції вийшов за межі заявлених вимог, зазначивши відомості про матір дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, не звернувши увагу на те, що таких вимог заявники не заявляли.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У лютому 2024 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Бузанов Д. В., засобами поштового зв`язку подали до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 січня 2024 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви про встановлення факту народження дітей та відомостей стосовно батьків.
Як на підставу касаційного оскарження заявники посилаються на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 7 Закону України "Про громадянство України" та статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що зміна прізвища ОСОБА_6 відбулася у зв`язку із укладенням шлюбу, державна реєстрація якого не визнається державними органами України, а отже, заявники не довели, що у громадян України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилися діти, про встановлення факту народження яких вони просять.
Посилаючись на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 23 листопада 2022 року у справі № 759/7001/22, суди не звернули увагу на те, що у згаданій постанові також зазначено, що при наданні оцінки, зокрема свідоцтву про народження дитини, довідці медичного характеру як доказам, потрібно враховувати, що хоча такі документи не є юридично дійсними, але вони можуть підтверджувати, що певна установа, яка не діє відповідно до українського законодавства, але de facto існує на тимчасово окупованій території, зафіксувала факт народження дитини. Правова оцінка документам, поданим заявником на підтвердження факту народження на тимчасово окупованій території України, зокрема документам, виданим органами та установами самопроголошених утворень, розташованих на окупованій території України, надається судом цивільної юрисдикції в сукупності з іншими доказами під час розгляду заяви про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України в порядку статті 317 ЦПК України. Саме рішення суду про встановлення такого факту є підставою для державної реєстрації народження та для внесення відомостей про батьків дитини відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення суду.
Суди не дослідили зібрані у справі докази, а тому дійшли помилкового висновку про те, що неможливо підтвердити належність матері до громадянства України. Відмова у задоволенні заяви про встановлення юридичного факту - народження дітей на тимчасово окупованій території впливає на визначення походження дітей, набуття ними громадянства України, незалежно від волі батьків отримувати паспорт громадянина України, встановлювати юридичний факт реєстрації шлюбу, як підставу для зміни прізвища з дівочого " ОСОБА_7" на " ОСОБА_8". Фактично до досягнення повноліття, без встановлення юридичного факту, діти будуть вважатися належними до громадянства Російської Федерації, що не відповідає волі заявників.
Касаційна скарга містить клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: копії заяви про встановлення факту реєстрації шлюбу, копії свідоцтва про шлюб від 14 серпня 2015 року серії НОМЕР_1 .
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 16 лютого 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1,
ОСОБА_2, в інтересах яких діє адвокат Бузанов Д. В.,передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2024 року (після усунення недоліків) відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, в інтересах яких діє адвокат Бузанов Д. В.,з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, витребувано із Святошинського районного суду міста Києва матеріали цивільної справи № 759/17678/22; надано учасникам справи строк для подання відзиву.
У травні 2023 року матеріали справи № 759/17678/22 надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 у місті Сімферополі АР Крим Україна, народила дитину жіночої статі ОСОБА_3 . Батько дитини - ОСОБА_2, про що зазначено у свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 у місті Сімферополі АР Крим Україна, народила дитину чоловічої статі ОСОБА_4 . Батько дитини - ОСОБА_2, про що зазначено у свідоцтві про народження серії НОМЕР_3 .
Правове обґрунтування
Згідно з частинами першою, другою, сьомою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 1-1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами;
2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу;
6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.