ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2024 року
м. Київ
справа № 175/1741/18
провадження № 61-1807св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць, Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересовані особи: орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області,
особа, яка подала апеляційну скаргу,- ОСОБА_2, правонаступником якого є ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана її представником - адвокатом Білою Яною Геннадіївною, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Городничої В. С., Петешенкової М. Ю., Максюти Ж. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст заяви
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою у порядку окремого провадження про визнання ОСОБА_4 недієздатною. Свою заяву уточнила у лютому 2019 року після проведення за ухвалою суду судово-психіатричної експертизи.
В обґрунтування заяви зазначала, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є її бабусею по лінії матері. З червня 2017 року ОСОБА_4 проживає разом з нею. У 2007 році ОСОБА_4 отримала травму, яка вплинула на її психічний стан, у зв`язку із чим тривалий час перебувала на лікуванні.
Вказувала, що ОСОБА_4 страждає на психічний розлад, з 2009 року не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, що підтверджується висновком судово-психіатричного експерта від 30 серпня 2018 року № 7.
З урахуванням наведеного та уточнених вимог ОСОБА_1 просила суд визнати ОСОБА_4 недієздатною з 2009 року, а також призначити її опікуном останньої.
Короткий зміст судових рішень суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2019 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
Визнано ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, недієздатною з 2009 року. Встановлено опіку над ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та призначено опікуном ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5, задоволено частково.
Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2019 року скасовано.
Заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною залишено без розгляду.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 липня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (касаційне провадження № 61-5204св20).
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2019 року - без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (касаційне провадження № 61-7043св21).
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, правонаступником якого є ОСОБА_3, задоволено.
Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована наявністю сумнівів у належності Висновку судово-психіатричного експерта КП "Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня" Дніпропетровської обласної ради від 08 жовтня 2019 року № 129, який покладено в основу оскаржуваного рішення районного суду.
Суд апеляційної інстанції врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29 вересня 2021 року у цій справі, характер правовідносин та ухилення заявника від проведення повторної судово-психіатричної експертизи при новому розгляді в суді апеляційної інстанції, та дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, недієздатною у зв`язку із недоведеністю вимог.
Оскільки вимога ОСОБА_1 про встановлення опіки над ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, як над недієздатною, та призначення опікуном ОСОБА_1 є похідною від вимоги про визнання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатною, у задоволенні якої відмовлено, апеляційний суд вважав за необхідне відмовити і в задоволенні вказаної вимоги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції або залишити в силі рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2019 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У лютому 2024 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
У квітні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 червня 2024 року справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд не вжив усіх можливих заходів для проведення повторної експертизи. Зокрема, суд мав можливість постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу.
Вважає, що суд допустив розголошення лікарської таємниці, надавши особі, яка подала апеляційну скаргу, вільний доступ до матеріалів справи. При цьому у матеріалах справи є лист сина ОСОБА_4, у якому зазначено, що остання є не траспортабельною, тому вона не могла приїхати у Київ для проведення експертизи.
Посилається на відсутність у апеляційного суду повноважень на скасування ухвали від 06 квітня 2022 року про призначення експертизи.
Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 127/3862/16-ц (провадження № 61-15761св18), що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, ОСОБА_1 зазначає про порушення апеляційним судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме постанова суду апеляційної інстанції оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У квітні 2024 року представник ОСОБА_3 - адвокат Шахов Д. А. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що доводи заявника не містять обґрунтованих підстав для скасування оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції.
Посилається на те, що ОСОБА_1 та її представник були належно повідомлені щодо призначення повторної судово-психіатричної експертизи, про необхідність забезпечення явки підекспертної ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до експертної установи, а також обов`язку виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року. Зазначені процесуальні обов`язки вони не виконали. При цьому не повідомили суд про причини невчинення таких дій. Вважає, що в діях заявника та його представника наявне зловживання процесуальними обов`язками.
У квітні 2024 року представник ОСОБА_3 - адвокат Шахов Д. А. подав до Верховного Суду додаткові пояснення у справі.
Ураховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 41-43 постанови від 25 січня 2022 року у справі № 761/16124/15-ц (провадження № 14-184цс20), у пунктах 20-22 постанови від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (провадження № 14-31цс22), колегія суддів залишає без розгляду подані представником ОСОБА_3 - адвокатом Шаховим Д. А. додаткові пояснення у справі, оскільки вони по суті є штучним поданням додаткового відзиву на касаційну скаргу поза межами визначеного процесуального строку.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є для ОСОБА_1 рідною бабусею по лінії матері ОСОБА_6 (том 1, а. с. 15).
15 жовтня 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладений договір позики на суму 184 000,00 Євро та 690 000,00 доларів США (том 1, а. с. 60).
На забезпечення виконання вказаного договору позики 20 березня 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Черниш Є. В. (том 1, а. с. 61-63).
Відповідно до умов цього договору накладено іпотечне обтяження на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 398,1 кв. м, житловою площею 79,6 кв. м, та земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,2352 га.
На час розгляду справи зобов`язання за вказаними договорами не виконані та є предметом розгляду в інших судових справах.
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 травня 2017 року у справі № 175/3089/17 у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання позики з додатковими угодами недійсними, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2017 року вказане рішення залишено без змін (том 2, а. с. 65-70).
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2017 року у справі № 203/3835//16-ц у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання іпотечних договорів недійсними відмовлено. Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 травня 2017 року залишено без змін (том 2, а. с. 52-64).
Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 червня 2018 року у справі № 200/3123/18 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за договором позики задоволено. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 04 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 повернуто як подану передчасно (том 2, а. с. 42-51).
Висновком судово-психіатричного експерта КП "Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня" Дніпропетровської обласної ради від 08 жовтня 2019 року № 129 встановлено, що ОСОБА_4 виявляє ознаки хронічного стійкого психічного розладу у формі розладів особистості та поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку складного генезу (гіпертонічна хвороба, церебросклероз, наслідки перенесеного порушення мозкового кровообігу). За своїм психічним станом, починаючи з 2009 року і до моменту дослідження іспитована не може розуміти значення своїх дій і керувати ними (том 1, а. с. 198-200).
У висновку судово-психіатричного експерта КП "Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня" Дніпропетровської обласної ради від 08 жовтня 2019 року № 129 зазначено, що ОСОБА_4 за своїм психічним станом з 2009 року не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
У лютому 2020 року ОСОБА_1 в інтересах недієздатної ОСОБА_4 звернулась до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Черниш Є. В., ОСОБА_7, ОСОБА_9, про визнання недійсними договорів позики та додаткових угод, договору іпотеки, договору про переведення боргу. Предметом спору є будинок та земельна ділянка, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2020 року цивільна справа № 203/598/20 за вказаним позовом передана на розгляд за підсудністю до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах недієздатної ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Черниш Є. В., ОСОБА_7, ОСОБА_9, про визнання недійсними договорів позики та додаткових угод, договору іпотеки, договору про переведення боргу повернуто заявнику з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 185 ЦПК України.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1, яка подана її представником - адвокатом Білою Я. Г., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.