ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2024 року
м. Київ
справа № 317/979/22
провадження № 61-3351св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць, Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - виконавчий комітет Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана її представником - адвокатом Коломоєць Іриною Василівною, на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 22 листопада 2023 року у складі судді Ачкасова О. М. та постанову Запорізького апеляційного суду від 07 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Подліянової Г. С., Гончар М. С., Кочеткової І. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - виконавчий комітет Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області як орган опіки та піклування, про встановлення місця проживання дитини з матір`ю та надання дозволу на виїзд за кордон без згоди батька.
Позовна заява мотивована тим, що 23 вересня 2006 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб. За час шлюбу у них народилась дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 10 травня 2018 року у справі
№ 332/775/18 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано.
Зазначала, що в липні 2018 року вона разом із донькою виїхали до Мексики та будучи жертвою домашнього насилля (погрози фізичною розправою, психологічного насилля та інше) з боку колишнього чоловіка (відповідача), потрапили до Сполучених Штатів Америки (далі - США). Дитина пішла до школи, почала вивчати англійську мову, робила успіхи в навчанні. Однак, через вісім місяців, за заявою батька дитини, Верховний суд Каліфорнії в Окрузі Сакраменто, розглянувши справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про повернення неповнолітньої до країни постійного проживання, постановив, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, має бути повернута до України, у супроводі батька ОСОБА_2 .
Отже, відповідач, перервавши шкільне навчання в США, відібрав дитину у неї для проживання її з ним в смт Кушугум Запорізького району Запорізької області. Вказувала, що вона не надавала згоди на проживання дитини з батьком, однак, відповідач скористався юридичними формальностями та повернув дитину до смт ОСОБА_4 для проживання з ним. Згодом, вона подала позовну заяву про визначення місця проживання дитини з нею (справа № 317/2551/19) та, дійшовши згоди щодо графіку спілкування з дитиною, подала заяву про залишення позову без розгляду.
08 вересня 2021 року рішенням комісії з захисту прав дітей Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області встановлено графік спілкування ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір`ю ОСОБА_1
14 січня 2022 року Заводським районним судом м. Запоріжжя у справі № 332/2309/20, визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з її батьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначала, що у неї є умови для повноцінного розвитку та виховання дитини, тому слід встановити місце проживання дитини з матір`ю, так як це відповідає найкращим інтересам дитини. Окрім зазначеного, вона забезпечена житлом, проживає у будинку, має окрему кімнату для дитини, перебуває у шлюбі, тобто має повноцінну сім`ю, має роботу та стабільний дохід. Важливим є те, що за місцем її проживання (у США) немає військових дій, умови проживання є безпечними та найкращими. Наразі, вона вагітна, що підтверджується довідкою, тому приїздити до України не має можливості.
Позивач вказувала, що відповідач переховується від військового обов`язку, тому забороняє спілкуватися ОСОБА_3 з нею та бабусею ОСОБА_6, так як боїться бути викритим та понести відповідальність. Графік спілкування бабусі з дитиною, встановлений рішенням суду у справі № 317/206/20 від 03 серпня 2021 року, яке не виконується з березня 2022 року, у зв`язку із чим відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2.
Крім того, посилалася на те, що дозволу на перетин кордону для проживання дитини з матір`ю відповідач не надає.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд визначити місце проживання дитини з нею протягом двох років з дня набрання рішенням законної сили, а також на час воєнного стану в Україні та надання їй дозвіл на виїзд дитини за межі України, а саме до США, без згоди та супроводу батька ОСОБА_2 у супроводі матері або інших осіб, уповноважених нею за нотаріально посвідченою згодою, протягом двох років з дня набрання рішенням законної сили, а також на час воєнного стану в Україні.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 22 листопада 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення районного суду мотивовано тим, щопід час розгляду справи № 332/2309/20 рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 14 січня 2022 року, яке набрало законної сили 17 березня 2022 року, вже визначено місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою: АДРЕСА_2 . Інших обставин, які б свідчили про суттєві зміни в житті сторін чи неповнолітньої дитини, про можливість чи необхідність змінювати місце проживання останньої, судом першої інстанції не встановлено. З представлених доказів з боку відповідача, батьком створені всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини, гармонійного розвитку його особистості в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Суд також врахував психологічний стан, недоцільність порушення стабільності повсякденного життя дитини, до чого неминуче призведе переїзд дитини у випадку, визначення її місця проживання з матір`ю.
Районний суд вважав, що зміна місця проживання малолітньої дитини на час вирішення спору не відповідає найкращим інтересам дитини. При цьому, суд взяв до уваги висновок від 02 серпня 2022 року № 7 Відділу "Служби у справах дітей" як представника органу опіки і піклування Кушугумської селищної ради, затверджений рішенням Виконавчого комітету Кушугумської селищної ради № 166 від 24 листопада 2022 року, відповідно до якого не є доцільним визначення місця проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір`ю ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції послався на Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифіковану Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо врахування якнайкращих інтересів дитини.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 07 лютого 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Коломоєць І. В., залишено без задоволення.
Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 22 листопада 2023 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції, який, врахувавши наявність спору між батьками щодо місця проживання малолітньої дитини, що у досудовому порядку не вирішений, психофізіологічні особливості дитини, ї виходячи з балансу інтересів дитини та батьків, з найкращих інтересів дитини, дійшов обґрунтованого висновку щодо недоцільності визначення місця проживання дитини разом з матір`ю.
Апеляційний суд вважав, що районним судом правильно враховано мотивований висновок відділу "Служби у справах дітей" як представника органу опіки та піклування Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької № 7 від 02 серпня 2022 року, лист за вих. № 73 від 31 березня 2023 року Відділу "Служби у справах дітей" як представника органу опіки і піклування Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області, відповідно до яких зазначені органи вважають не доцільним визначити місце проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір`ю.
Апеляційним судом враховано рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 14 січня 2022 року у справі № 332/2309/20, яким визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із батьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою: АДРЕСА_2 а
Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідач ніяк не перешкоджає доньці у спілкуванні з матір`ю, позивачкою не доведено факту перешкоджання відповідачем у спілкуванні з малолітньою ОСОБА_3 на відміну від періоду, коли дитина була протизаконно вивезена до США з рідного, сталого середовища - ОСОБА_1 більш ніж як пів року перервала всі контакти. Дитину було вивезено до США зі свідомим грубим порушенням умов дозволу на виїзд наданого батьком. ОСОБА_3 більше не мала можливості спілкуватися з батьком ОСОБА_2, бабусею та дідусем, подругами тощо. Зокрема, позивачка ніяк не утримує доньку, аліменти не сплачує, тобто не приймає участі у матеріальному забезпеченні дитини, натомість вимагає забезпечувати ресурсами для зв`язку, що відповідач робить за власний кошт згідно тарифів країни перебування.
Суд відхилив доводи апеляційної скарги про те, що висновок № 7 органу опіки та піклування не є належним доказом, оскільки такий висновок є обґрунтованим, відповідає інтересам малолітньої дитини, обставини, які у ньому зазначені, ОСОБА_1 не спростовані.
Крім того, апеляційний суд вважав необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо того, що судами не була врахована думка дитини, оскільки на час ухвалення рішення судом першої інстанції дитині виповнилося 11 років, ОСОБА_1 не порушувала питання про заслуховування думки дитини. Натомість під час перегляду справи судом апеляційної інстанції представник позивача заперечила проти з`ясування такої думки дитини без участі представника органу опіки та піклування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Коломоєць І. В. посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким її позов задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У березні 2024 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
У квітні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 червня 2024 року справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Коломоєць І. В., мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не повно встановлено обставини справи, що має наслідком ухвалення судового рішення, яке не відповідає вимогам процесуального закону та відповідає якнайкращим інтересам дитини.
Зокрема, суди не дослідили умови проживання дитини в загальній кімнаті, в якій проживають п`ять сторонніх осіб, відсутність окремого ліжка, шкільного приладдя, медичного забезпечення. Не дослідили також повідомлення вчительки від 26 жовтня 2022 року, в якому зазначено, що дитина не має друзів та не вивчає шведську мову; відсутність у відповідача роботи, доходу, коштів на існування, автомобіля та житла у Швеції.
Вважає, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що висновки органу опіки та піклування зроблено зі слів батька, без підтверджуючих документів, без пояснень матері, без обстеження умов проживання та не заслухавши думку дитини.
Посилається на психологічне насилля з боку відповідача щодо нього у питаннях спілкування і побачень з дитиною. При цьому пояснювальну записку відповідача та висновок Відділу служби у справах дітей № 7 від 02 серпня 2022 року вважає недопустимими доказами у справі.
Суди не надали належної уваги доказам її повної інтеграції у США та створення належних умов для проживання доньки.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18), від 08 квітня 2020 року у справі № 205/1621/18 (провадження № 61-23366св19), від 04 серпня 2021 року у справі № 654/4307/19 (провадження № 61-19210св20), від 01 березня 2023 року у справі № 643/16285/20 (провадження № 61-530св23) та від 22 березня 2023 року у справі № 757/13688/21-ц (провадження № 61-12610св22), що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень представник ОСОБА_1 - адвокат Коломоєць І. В. вказує неправильне застосування судами норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, представник ОСОБА_1 - адвокат Коломоєць І. В. зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази та встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У квітні 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Усенко А. В. подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначив про необґрунтованість доводів касаційної скарги та відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, які відповідають положенням статей 263-265 ЦПК України.
Посилається на те, що позивачка не позбавлена можливості спілкуватися з донькою шляхом аудіо-, відео- розмов через мобільний додаток Viber. Крім того, позивачка була обізнана про виїзд доньки за кордон, та її посилання на насильство в сім`ї не підтвердилися під час розгляду справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 23 вересня 2006 року перебували у зареєстрованому шлюбі.
Від шлюбу сторони мають малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1, виданим Кушугумською селищною радою Запорізького району Запорізькій області 27 березня 2012 року, актовий запис № 22 (том 1, а. с. 7).
З огляду на заяву ОСОБА_2, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Козиряцькою О. В. 19 червня 2018 року посвідчено згоду ОСОБА_2 на надання тимчасового виїзду малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за кордон до Мексики та країн Шенгенської угоди, у період з 08 липня 2018 року до 18 липня 2018 року у супроводі її матері ОСОБА_1 та повернення дитини до місця її проживання по закінченню терміну перебування за кордоном (том 1, а. с. 7 зворот).
Згідно з рішенням Комісії з питань захисту прав дитини Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області, ухваленого відділом "Служби у справах дітей" Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області від 08 вересня 2021 року, ОСОБА_1 було встановлений графік спілкування матері з малолітньою дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без присутності батька, а саме: необмежене спілкування дитини з матір`ю засобами телефонного, поштові електронного та іншого засобу зв`язку без присутності батька; щодня - з понеділка по п`ятницю включно, з 19.00 до 20.00 години за київським часом, спілкування з дитиною в режимі відеозв`язку через мережу Інтернет без присутні батька; щосуботи та щонеділі з 20.00 до 22.00 годин за київським часом, спілкування з дитиною в режимі відеозв`язку через мережу Інтернет без присутності батька; зобов`язано ОСОБА_2 погоджувати з ОСОБА_1 усі зміни місця навчання, місця проживання, перетину кордону донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно із законодавством України (том 1, а. с. 10).
Відповідно до наказу Верховного Суду Каліфорнії Округу Сакраменто від 15 березня 2019 року, 14 березня 2019 року суд постановив, відповідно до положень Гаазької конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, що неповнолітню дитину ОСОБА_8, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 має бути повернуто в Україну, у супроводі її батька, ОСОБА_9 .
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 14 січня 2022 року у справі № 332/2309/20 визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із батьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою: АДРЕСА_2 (том 1, а. с. 11-13).
Як вбачається з доданих позивачкою документів, позивачка у цей час проживає у США, де винаймає житло, що підтверджується договором оренди житлового приміщення (том 1, а. с. 15).
ОСОБА_1 з 31 грудня 2020 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_10, що підтверджується дозволом та свідоцтвом про шлюб, укладеним у окрузі Сакраменто, штат Каліфорнія, США (том 1, а. с. 18).
З довідок, наданих ОСОБА_1 та її чоловіком ОСОБА_10 вбачається, що вони мають роботу у США. Позивачкою були надані фото будинку, у якому вона проживає разом із чоловіком та другою дитиною у США.
З повідомлення про дію Служби громадянства та імміграції США Міністерства внутрішньої безпеки, ОСОБА_1 перебуває у США як особа, яка має статус тимчасово захищеної особи, яке дійсне з 19 лютого 2022 року до 19 жовтня 2023 року. Крім того, ОСОБА_1 має дозвіл на працевлаштування з 19 лютого 2022 року до 19 жовтня 2023 року (том 1, а. с. 199-211).
З роздруківки переписки та наданого DVD-диску, на якому зафіксовані відеозаписи розмов між позивачкою та відповідачем, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вели діалог щодо спілкування та приїзду малолітньої ОСОБА_3 до матері у США, та ОСОБА_2 пропонував позивачці оплатити переліт та готель на двох і тоді він би привіз доньку у США до матері на тиждень (том 1, а. с. 110).
Відповідно до висновку від 02 серпня 2022 року № 7 Відділу "Служби у справах дітей" як представника органу опіки і піклування Кушугумської селищної ради щодо доцільності визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з її матір`ю ОСОБА_1, який було затверджено рішенням Кушугумської селищної ради № 166 від 24 листопада 2022 року, Служба у справах дітей вважає не доцільним визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 разом з матір`ю, оскільки було встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2, має склад сім`ї: батько - ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, мати - ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_6, донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На час проживання скарг та заяв на нього до селищної ради від сусідів та мешканців не надходило. Відповідно до довідки ТОВ "Центр Газ запчастини" від 03 травня 2019 року № 40 ОСОБА_2 працював на підприємстві з 04 листопада 2011 року в якості менеджера інтернет-магазину. Під час роботи зарекомендував себе з позитивної сторони, старанний, до обов`язків ставиться сумлінно і кваліфіковано. Працівниками відділу "Служби у справах дітей" був складений акт обстеження умов проживання ОСОБА_2 . Житло складається з двох жилих кімнат, кухні, ванної кімнати, санвузла, коридору. В дитячій кімнаті зроблений сучасний ремонт, в наявності шафа-купе з дитячим одягом та взуттям, ліжко, письмовий стіл, стілець, спортивний куточок, комп`ютер, шафа з книжками та іграшками. Будинок має електро, газо-водопостачання, оснащений сучасною побутовою технікою. Таким чином, для дитини створені всі умови для проживання, виховання та розвитку. Згідно з довідкою Кушугумської гімназії "інтелект" Запорізького району Запорізької області від 02 травня 2022 року № 01-13/0126 ОСОБА_3 навчається у закладі в 4-Б класі. Відвідує щоденно онлайн заняття. Під час навчання активна, завдання виконує своєчасно на високому рівні. Батько ОСОБА_2 підтримує постійний телефонний зв`язок з класним керівником. Зазначили, що батько піклується за дитину, яка повністю забезпечена усім необхідним, тому, враховуючи вищезазначене, відділ Служби у справах дітей, як представник органу опіки та піклування Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області вважає не доцільним визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 разом з матір`ю (том 1, а. с. 239-241).
З листа Відділу "Служби у справах дітей" як представника органу опіки і піклування Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області за вих. № 73 від 31 березня 2023 року, на сьогоднішній день ОСОБА_3 разом із своїм батьком знаходиться в Швеції. По прибуттю в Швецію отримала гідні умови проживання, повноцінне харчування та навчання. ОСОБА_3 успішно закінчила адаптаційний клас в шведській школі, продемонструвавши високий рівень знань і активно вивчає швецьку мову. Навчаючись в Швеції, ОСОБА_3 продовжувала дистанційне навчання в Україні, вона успішно закінчила навчальний рік продемонструвавши високі успіхи в навчанні. ОСОБА_3 постійно спілкується з позивачкою, шляхом аудіо, відео розмов. Тому вважають, що проживання дитини разом з батьком буде відповідати принципу "найкращих інтересів дитини" та є пріоритетом при вирішенні цієї справи з огляду на ситуацію, яка виникла при виїзді ОСОБА_3 до Сполучених Штатів Америки (том 2, а. с. 1-2).