ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/12267/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, В.В. Білоуса, Картере В.І.,
за участю секретаря судового засідання Громак В.О.
учасники справи:
позивач - Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом",
представники позивача - Калежнюк І.В., Лозицька О.Л., в порядку самопредставництва юридичної особи,
відповідач 1 - Міністерство Юстиції України,
представник відповідача 1 - не з`явився,
відповідач 2 - Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві,
представник відповідача 2 - Статкевич В.В., в порядку самопредставництва юридичної особи,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
на рішення Господарського суду міста Києва
від 24.10.2023
у складі судді: Зеленіної Н.І.,
та постанову Північного апеляційного господарського суду
від 04.03.2024
у складі колегії суддів: Алданової С.О. - головуюча, Корсака В.А., Євсікова О.О.,
у справі за позовом
Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
до 1. Міністерства юстиції України
2. Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві
про стягнення 3 518 600,31 грн.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст вимог
1. Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (далі - Відповідач 2) про стягнення коштів, які були списані з рахунків позивача на підставі постанови про стягнення виконавчого збору від 10.09.2021 (ВП №34029225), визнаної незаконною у судовому порядку, на суму 3 518 600,31 грн., яка складається з 3 472 835,00 грн. - суми безпідставно набутих коштів, 17 982,63 грн. - 3% річних та 27 782,68 грн. - інфляційних втрат.
1.1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що стягнення органом ДВС виконавчого збору у розмірі 3 472 835,00 грн. є безпідставним, тому зазначені кошти підлягають поверненню позивачу на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Крім того, за прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано 17 982,63 грн. 3% річних та 27 782,68 грн. інфляційних втрат.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
2. У провадженні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 34029225 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 08.02.2012 № 18/113-53/81 про стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом" заборгованості.
3. Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору від 10.09.2021 у межах виконавчого провадження № 34029225 постановлено стягнути з боржника - ДП "НАЕК "Енергоатом" виконавчий збір у розмірі 12 730 868,93 грн. За результатами примусового списання коштів, на підставі виставлених державним виконавцем платіжних вимог у межах виконавчого провадження №34029225, з рахунків підприємства протягом вересня 2021 року були списані грошові кошти в рахунок сплати виконавчого збору у розмірі 3 472 835,00 грн., які в подальшому перераховані до державного бюджету України.
4. Постановою Верховного Суду від 27.04.2023 у справі № 640/26475/21 позовні вимоги ДП "НАЕК "Енергоатом" задоволені повністю, визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В. від 10.09.2021 № 34029225 про стягнення виконавчого збору.
5. Позивач звернувся до Міністерства юстиції України із заявою від 16.05.2023 № 01-9503/10-вих про повернення коштів - виконавчого збору у розмірі 3 472 835,00 грн.
6. Листом від 19.06.2023 № 01-11933/10-вих позивач повторно звернувся до Міністерства юстиції України з проханням повідомити про рух поданої заяви.
7. Листом Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 19.06.2023 № 78599/77571-33-23/20.1 повідомлено, що постанова Верховного Суду від 27.04.2023 у справі № 640/26475/21 та заява від 16.05.2023 № 01-9503/10-вих не є підставами для повернення коштів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
8. Рішенням від 24.10.2023 Господарський суд міста Києва задовольнив позовні вимоги ДП "НАЕК "Енергоатом";
стягнув з Державного бюджету України на користь ДП "НАЕК "Енергоатом" (код ЄДРПОУ - 24584661) 3 472 835,00 грн. - безпідставно отриманих коштів; 17 982,63 грн. - 3% річних та 27 782,68 грн. - інфляційних втрат, а також 52 779,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.
8.1. Місцевий господарський суд зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що виконавчою службою не отримано кошти чи вони утримуються за наявності правових підстав або ж були повернуті позивачу.
8.2. Також суд першої інстанції зазначив, що Головне управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету є органом, який здійснює повернення коштів, які було помилково або надмірно зараховано до бюджету, за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, яким, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 "Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету", у цьому випадку виступає Міністерство юстиції України.
8.3. Крім того, з огляду на виникнення між сторонами у цій справі грошового зобов`язання, яке полягає у поверненні безпідставно сплачених позивачем грошових коштів, а також наявність прострочення у виконанні цього зобов`язання та відсутність спеціальних норм, які регулюють правовідносини, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про застосування положень статті 625 ЦК України також є обґрунтованими.
8.4. Місцевий господарський суд зазначив, що участь органів Державного казначейства України як співвідповідача є ознакою, притаманною для всіх спорів про зобов`язання зі сплати коштів державного бюджету, тому, встановивши наявність підстав для стягнення 3% річних та збитків від інфляції, суд дійшов висновку, що таке відшкодування може здійснюватися лише за рахунок коштів Державного бюджету через Державну казначейську службу України.
8.5. Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд не виявив помилок, у зв`язку з чим дійшов висновку, що вимоги в цій частині підлягають задоволенню в заявленому розмірі.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
9. Постановою від 04.03.2024 Північний апеляційний господарський суд апеляційні скарги Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 у справі № 910/12267/23 - залишив без задоволення;
рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 залишив без змін;
судові витрати, понесені сторонами у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України та Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві.
9.1. Апеляційний господарський суд зазначив, що визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Мурихіна С.В. від 10.09.2021 №34029225 про стягнення виконавчого збору, у зв`язку з виконанням якої стягнутий виконавчий збір, є підставою для повернення відповідних коштів, оскільки правова підстава для їх стягнення є такою, що відпала.
9.2. Апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з Державного бюджету України грошових коштів на суму 3 472 835,00 грн. на підставі статті 1212 ЦК України.
9.3. Суд апеляційної інстанції зазначив, що, з огляду на виникнення між сторонами у цій справі грошового зобов`язання, яке полягає у поверненні безпідставно сплачених позивачем грошових коштів, а також наявність прострочення у виконанні цього зобов`язання та відсутність спеціальних норм, які регулюють вказані правовідносини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вимоги позивача про застосування до наявних правовідносин статті 625 ЦК України є обґрунтованими.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
10. Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 03.04.2024 звернувся з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 у справі №910/12267/23.
11. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/12267/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Картере В.І., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2024.
12. Ухвалою Верховного Суду від 23.04.2024 касаційну скаргу залишено без руху відповідно до статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
13. 30.04.2024 від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, разом з доказами сплати судового збору на суму 84 446,40 грн.
14. Ухвалою від 20.05.2024 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі № 910/12267/23 за касаційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024.
повідомив учасників справи, що розгляд касаційної скарги Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 відбудеться 25.06.2024 о 11:00.
15. 18.06.2024 до Верховного Суду від провідного юрисконсульта АТ "НАЕК "Енергоатом" - І. Калежнюк надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому представниця позивача зазначила, що висновки Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, стосуються інших правовідносин та не мали бути враховані судами. Водночас АТ "НАЕК "Енергоатом" вважає, що рішення Господарського суд у міста Києва від 24.10.2023 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 у справі № 910/12267/23 ухвалені відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права та з урахуванням релевантних висновків Верховного Суду.
16. 18.06.2024 від представника Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві Ярового Я.В. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому представник просив касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 у справі № 910/12267/23 задовольнити в повному обсязі, оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ДП "НАЕК "Енергоатом" в повному обсязі.
16.1. У відзиві зазначено, що позивач не звернувся до суду з вимогою про зобов`язання контролюючого органу вчинити певні дії, а звернувся до суду саме з вимогою про стягнення коштів з державного бюджету на переконання Головного управління Казначейства саме тому, що окрім виконавчого збору ставить питання про стягнення з бюджету 3% річних та інфляційних втрат. Також у відзиві зазначено, що механізм стягнення 3% річних та інфляційних втрат, які не були зараховані до державного бюджету, Порядком № 845 та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють відносини у сфері бюджетного законодавства, та якими визначено повноваження Казначейства щодо стягнення коштів місцевого бюджету та державного бюджетів не визначений.
17. Представниця Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві у засіданні суду 25.06.2024 повністю підтримала вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній, просила Суд скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ДП "НАЕК "Енергоатом" в повному обсязі.
18. Представники АТ "НАЕК "Енергоатом" в судовому засіданні 25.06.2024 проти вимог та доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у Відзиві, просили оскаржені судові рішення залишити без змін.
19. Інші учасники провадження у справі, зокрема, представник Міністерства юстиції України, у судове засідання повноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.
20. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.
21. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 06.05.2024 № 271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.05.2024 № 3684-IX, Верховний Суд розглядає справу № 910/12267/23 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника
(Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України)
22. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає про норми права, що невірно застосовані судом, зокрема:
- частину сьому статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" - у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню;
- пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України - господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці - стаття 30 Закону України "Про виконавче провадження", якою врегульовано особливості виконання кількох рішень у разі надходження на виконання кількох виконавчих документів щодо одного боржника, виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.
22.1. Також скаржник аргументував, що судами попередніх інстанцій не застосовано висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 808/2265/16 та постанові Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 911/100/18.
22.2. Крім того скаржник доводив, що у розумінні статей 509, 625 ЦК України виконавчий збір не може вважатися ні боргом, ні грошовим зобов`язанням, оскільки між позивачем та відповідачем відносини виключно публічно-правові.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
23. Відповідно до вимог частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
24. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
25. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
26. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.