ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2024 року
м. Київ
справа № 638/473/23
провадження № 51-310км24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 травня 2023 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року у кримінальному провадженні щодо
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який народився та зареєстрований у АДРЕСА_1 ), жителя АДРЕСА_2 ), раніше неодноразово судимого, останній раз - 08 листопада 2021 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 153, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 189 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 2 місяці, звільненого 21 січня 2022 року за відбуттям покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 травня 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Суд визнав ОСОБА_7 винуватим у таємному викраденні чужого майна, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, за обставин детально викладених у вироку.
Як установив суд, ОСОБА_7 03 січня 2023 року о 14 годині, діючи в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу із квартири АДРЕСА_3, повторно, таємно викрав два мобільні телефони "MEIZU" та "Blackview", заподіявши ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 3 754 грн 67 коп.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року апеляційну скаргу засудженого залишено без задоволення, а вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 травня 2023 року щодо нього без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати вирок місцевого суду і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Аргументуючи свої вимоги, посилається на відсутність доказів його вини у вчиненні вказаного кримінального правопорушення. Стверджує, що у матеріалах провадження відсутні докази того, що телефон "MEІZU" належить потерпілому ОСОБА_8 . Указаний телефон є його власністю і з ним його було звільнено зі слідчого ізолятору 21 січня 2021 року. Крім того, зазначає, що призначене йому покарання є суворим, а відсутність матеріальної шкоди та заявленого потерпілим позову про відшкодування збитків давали суду підстави для застосування до нього вимог статей 69 та 75 КК України.
Позиції учасників судового провадження
Захисник у судовому засіданні просила касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити, судові рішення щодо нього скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги засудженого та просив зазначені судові рішення залишити без зміни.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, позицію прокурора та перевіривши доводи, викладені у касаційній скарзі засудженого, дослідивши матеріали кримінального провадження, Суд дійшов висновків, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи у суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з вимогами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Доводи засудженого щодо незгоди з наданою судом оцінкою доказів, оспорювання встановлених за результатами судового розгляду фактів із викладенням власної версії події стосуються по суті невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що, виходячи з вимог ст. 438 КПК України, не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Під час перегляду судових рішень колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, вбачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як убачається з вироку, висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, зроблено з додержанням приписів ст. 23 КПК України на підставі з`ясування всіх обставин, що належать до предмета доказування, які підтверджено на ретельно та всебічно досліджених у судовому засіданні доказах з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, оціненими відповідно до правил ст. 94 цього Кодексу. Ці докази у сукупності та взаємозв`язку є достатніми для ухвалення обвинувального вироку. Обвинувачення засудженому сформульовано на підставі фактичних обставин кримінального правопорушення, встановлених судом згідно з вимогами ст. 91 КПК України. Вирок суду відповідає вимогам статей 370, 374 КПК України і є обґрунтованим.
Так, у своїх висновках щодо доведення винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України, суд першої інстанції обґрунтовано поклав у основу обвинувального вироку показання засудженого, який, хоча і не визнав свою винуватість у вчиненому ним діянні проте стверджував, що один телефон потерпілого взяв щоб присвітити собі під ноги, а інший телефон віддав у заставу за пляшку горілки та планував його потерпілому повернути.
На підтвердження встановлених обставин щодо винуватості ОСОБА_7, судом першої інстанції також ураховано дані, що, зокрема, містяться у наступних доказах:
- протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05 січня 2023 року, відповідно до якої ОСОБА_8 03 січня 2023 року за адресою: АДРЕСА_4 виявив відсутність своїх мобільних телефонів марки "MEIZU" та "Blackview", чим заподіяно йому матеріальну шкоду приблизно у розмірі 5 000 грн (Т. 1 а. п. 67);
- протоколі огляду предмета від 06 січня 2023 року - мобільного телефону марки "Blackview" модель "А60" у корпусі синього кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1, ІМЕІ2: НОМЕР_2, який 03 січня 2023 року було викрадено у ОСОБА_8 і який 05 січня 2023 року ним було викуплено у охоронця автостоянки (Т. 1 а. п. 61- 63);
- протоколі огляду предмета від 06 січня 2023 року - мобільного телефону марки "MEIZU" модель "М612Н" у корпусі білого кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_3, ІМЕІ2: НОМЕР_4 з тріщиною на склі, який 03 січня 2023 року було викрадено у ОСОБА_8 і який у цей же день потерпілим було виявлено у ОСОБА_7 (Т. 1 а. п. 64-66);
- протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06 січня 2023 року, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_9 впізнав чоловіка на ім`я ОСОБА_10, який 03 січня 2023 року продав йому мобільний телефон марки "Blackview" у корпусі синього кольору (Т. 1 а. п. 57-59);
-висновку експерта № 16М від 09 січня 2023 року за результатами проведення судової товарознавчої експертизи вартість мобільних телефонів марки "MEIZU" модель "М612Н" у корпусі білого кольору та марки "Blackview" модель "А60" у корпусі синього кольору, що належать ОСОБА_8 складає, відповідно:1 266 грн 67 коп. та 2 488 грн (Т. 1 а. п. 73-76).
Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення і правильно кваліфікував його дії за ч. 4 ст. 185 КК України.
Наведені у вироку фактичні дані було отримано у порядку, визначеному кримінальним процесуальним Кодексом, а законність їхнього формування та процесуального закріплення не викликає сумніву. Тому вони згідно зі ст. 84 КПК України є доказами у кримінальному провадженні.
Твердження засудженого про те, що телефон "MEІZU", який він передав потерпілому, належить йому особисто на праві власності і потерпілий не має до цього телефону ніякого відношення, є надуманими та повністю спростовуються доказами наведеними у вироку.