ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2024 року
м. Київ
справа № 127/28320/20
провадження № 51-6956км23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
а також у режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника ОСОБА_6 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 29 травня 2023 року і ухвалу Вінницького апеляційного суду від 29 серпня 2023 року та прокурора на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 29 серпня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020010001925, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Гнівань, Вінницької області, зареєстрованого у АДРЕСА_1 ), проживаючого там же по АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 29 травня 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 307 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_7 зараховано строк попереднього ув`язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 24 жовтня 2020 року по день набрання вироком законної сили.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 визначено рахувати з дня набрання вироком законної сили, а запобіжний захід у виді тримання під вартою - продовжено.
Вирішено питання про долю речових доказів та щодо процесуальних витрат.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 29 серпня 2023 року вирок місцевого суду залишено без змін.
Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він, діючи умисно, з метою збуту, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановленому місці, у невстановлені дату та час, незаконно придбав психотропну речовину в особливо великих розмірах - амфетамін, яку незаконно зберігав при собі, а також, за місцем свого тимчасового проживання -в кабінці на другому поверсі хостелу "VIP", що по АДРЕСА_3 .
В подальшому 24 жовтня 2020 року в період часу з 12:40 по 14:05 годин, працівниками Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області, в ході проведення огляду місця тимчасового проживання ОСОБА_7 було виявлено 95 полімерних пакетиків із порошкоподібною речовиною та електронні ваги із нашаруванням порошкоподібної речовини - амфетаміном, загальною масою 35,68265 г.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , зазначаючи про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати оскаржені судові рішення та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Аргументуючи свою позицію, стверджує, що обвинувальний вирок ґрунтується на припущеннях і неналежних та недопустимих доказах. Вважає, що оскільки огляд місця події та вилучення порошкоподібної речовини у ОСОБА_7 були проведені з істотним порушенням вимог КПК України, то результати цих слідчих дій та похідні фактичні дані не можна брати до уваги.
Також сторона захисту стверджує, що місцевий суд в порушення вимог закону взяв до уваги показання обвинуваченого, які той давав під час досудового розслідування перебуваючи під тиском працівників правоохоронних органів, та проігнорував ті фактичні дані, що ОСОБА_7 озвучив під час допиту в суді.
У свою чергу апеляційний суд на зазначені порушення уваги не звернув, залишив без уваги доводи сторони захисту про неповноту судового розгляду та порушення права на захист і постановив рішення, яке не відповідає вимогам статей 370 і 419 КПК України.
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий судовий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Зазначає, що без оцінки апеляційного суду залишися доводи сторони захисту про застосування у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 недозволених методів слідства, перевірка яких є обов`язковою.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 просив задовольнити його касаційну скаргу на викладених у ній підставах та зазначив, що касаційну скаргу сторони обвинувачення підтримує лише в частині доводів щодо допущених апеляційним судом процесуальних порушень.
Прокурор ОСОБА_5 підтримав доводи та вимоги касаційної скарги сторони обвинувачення і зазначив, що доводи захисника, наведені в касаційній скарзі, щодо залишення без перевірки заяв засудженого про застосування недозволених методів, є обґрунтованими.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції, згідно зі ст. 438 КПК України, є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості й умотивованості судового рішення, вбачається, що: законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Апеляційний суд, виконуючи свої повноваження, із дотриманням визначеної Главою 31 КПК України процедури повинен перевірити рішення суду першої інстанції з точки зору його законності й обґрунтованості (це передбачає оцінювання оскарженого судового рішення на відповідність нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам провадження та дослідженим у судовому засіданні доказам), а також ухвалити рішення, яке повною мірою відповідатиме ст. 370 КПК України і статтям 419 або 420 цього Кодексу.
Така перевірка повинна бути зроблена з додержанням усіх вимог чинного законодавства, об`єктивно, неупереджено, а її результатом має бути законне й справедливе вирішення поданих апеляційних скарг для реалізації прав кожного на справедливий суд і перевірку законності й обґрунтованості оскаржених рішень суду першої інстанції.
За приписами ст. 419 КПК України в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені мотиви, з яких цей суд виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, якими він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.