Постанова
Іменем України
27 червня 2024 року
м. Київ
справа № 262/7209/13-к
провадження № 51-3704км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Пролетарського районного суду м. Донецька від 14 листопада 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 29 квітня 2014 року в кримінальному провадженні № 12013050890001097за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя
АДРЕСА_1 ), раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 389 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Пролетарського районного суду м. Донецька від 08 вересня 2008 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.
2. Згідно з постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 11 лютого 2011 року ОСОБА_6 звільнено умовно - достроково на 1 рік 11 місяців і 04 дні від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі із залишенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
3. Оскарженим вироком Пролетарського районного суду м. Донецька від 14 листопада 2013 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 389 КК України на 1 рік обмеження волі.
4. На підставі статей 71, 72 КК України за сукупністю вироків призначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 11 місяців 10 днів із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
5. Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 29 квітня 2014 року вирок Пролетарського районного суду м. Донецька від 14 листопада 2013 року щодо ОСОБА_6 залишено без змін.
6. Згідно з вироком ОСОБА_6, перебуваючи з 16 березня 2011 року на обліку в кримінально-виконавчій інспекції Пролетарського району м. Донецька, де йому було роз`яснено порядок та умови відбування покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, діючи умисно, з метою ухилення від відбування зазначеного покарання, повідомив завідомо неправдиві відомості про те, що посвідчення про право керувати транспортними засобами ним було втрачено, та 04 березня, 01 і 10 квітня 2011 року керував транспортними засобами та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 121, ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), про що співробітниками ДАІ було складено відповідні протоколи та повідомлено кримінально-виконавчу інспекцію. Після цього 16 червня 2011 року у ОСОБА_6 було вилучено посвідчення водія, повторно ознайомлено його з правилами та умовами відбування покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами та попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування зазначеного покарання.Незважаючи на це, 25 березня 2013 року стосовно ОСОБА_6 було складено адміністративний протокол за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
7. У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить вирок та ухвалу щодо нього скасувати і закрити кримінальне провадження за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України. На обґрунтування своїх вимог зазначає, що не заперечує порушення ним Правил дорожнього руху, однак, за їх вчинення його було притягнуто до адміністративної відповідальності, а притягнення до відповідальності двічі за одне й те саме правопорушення є недопустимим. Вважає, що його дії неправильно кваліфіковано судом за ч. 1 ст. 389 КК України як ухилення від позбавлення права займатися певною діяльністю, оскільки вони не мали постійного щоденного триваючого характеру, строк відбуття покарання за вироком від 08 вересня 2008 року закінчився 15 січня 2013 року, відтак 25 березня 2013 року він керував транспортним засобом після відбуття покарання. Крім того, стверджує, що попередній вирок, за яким його виправдано у пред`явленому обвинуваченні, було скасовано апеляційним судом виключно з процесуальних підстав через відсутність на технічному носії запису судового засідання, що позбавляло суд першої інстанції права за результатами нового судового розгляду постановити обвинувальний вирок.
Рух справи
8. Ухвалами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 червня 2014 року відкрито касаційне провадження за зазначеною касаційною скаргою та витребувано з Пролетарського районного суду м. Донецька матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 .
9. Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу України та визначено, що судом касаційної інстанції є Верховний Суд, у зв`язку із чим матеріали касаційної скарги ОСОБА_6 передано до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
10. На даний час Пролетарський районний суд м. Донецька знаходиться на тимчасово окупованій території і, незважаючи на вжиті Верховним Судом заходи, матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 із Пролетарського районного суду м. Донецька до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду не надійшли, інформація про місце знаходження кримінального провадження відсутня.
11. Беручи до уваги те, що від дати витребування матеріалів кримінального провадження минув значний час, а заходи, спрямовані на їх отримання для розгляду в касаційному порядку, виявилися безрезультатними, враховуючи зміст питань, порушених у касаційній скарзі, особливості процедури касаційного перегляду та повноваження суду касаційної інстанції, а також те, що в матеріалах касаційного провадження наявні копії судових рішень, які оскаржуються, Верховний Суд дійшов висновку про можливість здійснення касаційного розгляду за документами і матеріалами, поданими ОСОБА_6, а також додатково отриманими Верховним Судом за результатами вжитих заходів, оскільки в цьому конкретному випадку таких документів і матеріалів буде достатньо для ухвалення відповідного судового рішення.
Позиції учасників судового провадження
12. У засіданні суду касаційної інстанції прокурор вважала за можливе здійснювати розгляд касаційного провадження за наявними у ньому матеріалами, просила відхилити касаційну скаргу.
Мотиви Суду
13. Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позицію прокурора, перевіривши матеріали касаційного провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.