ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2024 року
м. Київ
справа № 756/10060/17
провадження № 51-3003км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючогоОСОБА_1,суддівОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4,прокурора засудженого захисника ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу засудженого на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 23 квітня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 29 серпня 2023 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Шепетівки Хмельницької області, жителя АДРЕСА_2Оскаржені судові рішення
1. Оскарженим вироком ОСОБА_6 засуджено за частиною 2 статті 121 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців.
2. Суд визнав доведеним, що 22 квітня 2017 року приблизно о 23:30 біля кооперативу "Заграва" на проспекті АДРЕСА_1 засуджений на ґрунті неприязних відносин ударами кулаків в голову заподіяв ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок яких потерпілий помер у лікарні 07 травня 2017 року.
3. Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 травня 2020 року вирок залишено без змін.
4. Велика Палата Верховного Суду постановою від 31 серпня 2022 року скасувала ухвалу апеляційного суду і призначила новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
5. За результатами нового розгляду апеляційний суд оскарженою ухвалою залишив вирок без змін.
Вимоги і доводи касаційної скарги
6. Засуджений, посилаючись на пункти 1 та 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить скасувати оскаржені рішення, а кримінальне провадження закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК.
7. Він стверджує, що його винуватості у вчиненні злочину не доведено, а висновки суду ґрунтуються на припущеннях і недопустимих доказах.
8. Зокрема, він вважає недопустимим висновок судово-медичної експертизи трупа потерпілого № 1136/2, оскільки:
- її призначив слідчий, який не мав на це повноважень,
- порушені права обвинуваченого, передбачені частинами 2 та 3 статті 80 КПК,
- експерт не попереджений про відповідальність за статтею 384 КК,
- висновок ґрунтується матеріалах, які не надавались для дослідження.
9. Також він вважає недопустимим висновок судово-медичної експертизи № 031?203-2019 згідно доктрини "плодів отруйного дерева".
10. Крім того, він звертає увагу на те, що не було проведено огляду місця події, а показання свідків є суперечливими.
11. На його думку, апеляційний суд в ухвалі належним чином не спростував доводів, наведених у його апеляційній скарзі, тому його ухвала не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.
Позиції учасників провадження
12. Засуджений та його захисник підтримали касаційну скаргу в повному обсязі.
13. Прокурор заперечила проти задоволення касаційних вимог сторони захисту, просила залишити судові рішення без зміни.
14. Іншим учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Оцінка Суду
15. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені доводи, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення.
16. Частиною 2 статті 433 КПК передбачено, що касаційна інстанція переглядає рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги. Згідно з частиною 2 статті 438 КПК при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення касаційна інстанція має керуватися статтями 412-414 КПК. Відповідно до статті 433 КПК касаційна інстанція є судом права, тому оцінка доказів у справі є завданням перш за все судів попередніх інстанцій. Проте за наявності відповідних доводів сторони кримінального провадження Суд здійснює перевірку того, чи додержалися суди процесуальної вимоги про доведення винуватості поза розумним сумнівом.
Щодо допустимості висновку експертизи трупа
17. Сторона захисту вважає, що висновок судово-медичної експертизи трупа потерпілого № 1136/2 є недопустимим доказом, серед іншого, внаслідок того, що її проведено на підставі постанови, винесеноїслідчим, який не входив до складу слідчої групи.
18. Суд нагадує, що цей довід було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду, яка в згаданій постанові (див. пункт 4 вище) дійшла висновку, що у випадку призначення експертизи слідчим, який не входить до складу визначеної у кримінальному провадженні слідчої групи суд, вирішуючи питання про допустимість даних висновку експерта як доказів, повинен у межах доводів сторін перевірити, чи призвів спосіб призначення експертизи до порушення тих чи інших прав і свобод людини, передбачених Конвенцією та/або Конституцією України.[1]