ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2024 року
м. Київ
справа № 179/1332/22
провадження № 61-2426св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2023 року, додаткове рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2023 року у складі судді Чорної А. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 січня 2024 рокуу складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Барильської А. П., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2022 року акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", банк) звернулося до суду
з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
2. Позов обґрунтований тим, що 13 березня 2007 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір
№ DNM0GK00005356, згідно з яким банк зобов`язався надати їй кошти
у розмірі 12 000 дол. США на строк до 16 березня 2027 року, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.
3. 01 листопада 2007 року між Закритим акціонерним товариством "ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ "ПриватБанк") та Закритим акціонерним товариством "Акцент-Банк" (далі - ЗАТ "Акцент-Банк") було укладено договір факторингу № 1, згідно з яким ЗАТ КБ "ПриватБанк" відступає
ЗАТ "Акцент-Банк" у повному обсязі права вимоги до боржників, зокрема, ОСОБА_1 . Згідно з пунктом 1 договору факторингу ЗАТ КБ "ПриватБанк" здійснює відступлення прав витребування на свою користь платежів за кредитом, комісією, процентами, винагородами та іншими неустойками.
4. 25 квітня 2014 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ПАТ "Акцент-Банк" було укладено додаткову угоду до договору факторингу №1 від 01 листопада 2007 року, згідно з якою наразі кредитором за кредитним договором
від 13 березня 2007 року № DNM0GK00005356 та договором забезпечення
є АТ КБ "ПриватБанк".
5. У зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором від 13 березня 2007 року № DNM0GK00005356, станом на 09 листопада 2022 року, утворилася заборгованість у загальному розмірі 20 100,98 дол. США.
6. Посилаючись на викладене, АТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути
з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором
від 13 березня 2007 року № DNM0GK00005356у загальному розмірі
20 100,98 дол. США, з яких: за кредитом - 9 179,93 дол. США, за процентами за користування кредитом - 2 037 дол. США, комісія за користування кредитом - 360 дол. США, пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань -
8 523,35 дол. США.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
7. Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області
від 14 вересня 2023 року у позові відмовлено, а додатковим рішенням цього
ж суду від 21 вересня 2023 року стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк"на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн.
8. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 січня 2024 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення, рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2023 року та додаткове рішення цього ж суду від 21 вересня 2023 року залишені без змін.
9. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, вказав, що правом вимоги до відповідачки наділений, відповідно до закону та умов договору факторингу, лише
ПАТ "Акцент-Банк".
10. АТ КБ "ПриватБанк" безпідставно заявило вимоги щодо стягнення заборгованості до відповідачки, оскільки право вимоги за кредитним договором від 13 березня 2007 року № DNM0GK00005356, позичальником за яким є ОСОБА_1, до позивача у встановленому законом порядку не переходило, та належить ПАТ "Акцент-Банк".
11. Через те, що у позові відмовлено за необґрунтованістю, заява відповідачки про застосування позовної даності залишена без задоволення.
12. Ухвалюючи додаткове рішення про стягнення 10 000 грн на відшкодування витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, врахував характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13. У касаційній скарзі АТ КБ "ПриватБанк" просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухваливши нове судове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
14. 19 лютого 2024 року АТ КБ "ПриватБанк" подало касаційну скаргу на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області
від 14 вересня 2023 року, додаткове рішення цього ж суду від 21 вересня
2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 січня
2024 року.
15. Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, відмовлено у задоволенні клопотання АТ КБ "ПриватБанк" про зупинення виконання додаткового рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 16 січня 2024 року.
16. У травні 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
17. Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
18. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду
від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010, від 19 лютого 2020 року
у справі № 755/9215/15-ц (додаткова), Верховного Суду від 06 червня
2018 року у справі № 2033/2-1649/2011, від 07 квітня 2021 року у справі № 202/32035/13, від 12 квітня 2022 року у справі № 640/14229/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
19. Крім того, вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та наявність передбачених пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржених судових рішень (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
20. Вважає, що суди внаслідок неповного з`ясування обставин справи та неналежного дослідження доказів дійшли помилкового висновку про те, що АТ КБ "ПриватБанк" є неналежним позивачем, фактично ухилившись від вирішення спору по суті та, без достатніх підстав, звільнивши відповідачку від виконання обов`язків за кредитним договором.
21. Наполягає, що із 25 квітня 2014 року саме АТ КБ "ПриватБанк" має право вимоги за кредитним договором від 13 березня 2007 року
№ DNM0GK00005356 до ОСОБА_1 .
22. Задовольняючи вимогу відповідачки про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суди не зазначили чим ці витрати підтверджені.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
23. У травні 2024 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат
Салтисюк Ю. В., подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу,
в якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
24. Зазначає, що позивач не має до неї права вимоги, оскільки єдиний доказ на який він посилається як підставу своїх вимог це договір відступлення прав вимоги від 25 квітня 2014 року № 7, укладений між
ПАТ "Акцент-Банк" та ПАТ КБ "ПриватБанк", проте оригінал цього договору судам не надано, а отже цей доказ не може бути взятий до уваги відповідно до частини шостої статті 95 ЦПК України.
25. Вважає, що суди правильно встановили, що договором факторингу
від 01 листопада 2017 року не було передбачено право фактора на наступне відступлення права вимоги на користь третіх осіб, тому договір відступлення прав вимоги від 25 квітня 2014 року № 7 є недійсним, як такий, що суперечить положенням статті 1083 ЦК України.
26. Витрати відповідачки на професійну правничу допомогу у розмірі
10 000 грн є співмірними зі складністю справи, відповідають критеріям реальності та розумності.
Обставини справи, встановлені судами
27. 13 березня 2007 року між АТ КБ "ПриватБанк"та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № DNM0GK00005356.
Згідно з пунктом 1 кредитного договору позивач зобов`язався надати відповідачці кредитні кошти шляхом надання готівкою через касу на строк
з 13 березня 2007 року до 16 березня 2027 року включно, у вигляді непоновлювальної кредитної лінії у розмірі 12 000 дол. США, зі сплатою за користування кредитом у розмірі 1 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і винагороди за надання фінансового інструменту, щомісяця в період сплати у розмірі 0,20 % від суми виданого кредиту, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з пунктом 3.11 договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно
з пунктом 6.2 договору. Періодом сплати вважати період з 21 до 28 числа кожного місяця.
28. 01 листопада 2007 року між АТ КБ "ПриватБанк" (клієнт)та
ЗАТ "Акцент-Банк" (фактор) було укладено договір факторингу № 1.
Згідно з пунктом 1 договору факторингу фактор зобов`язується передати грошові кошти в сумі, визначеній у пункті 8 цього договору
в розпорядження клієнта за плату, розмір якої встановлено пунктом 4 цього договору, а клієнт зобов`язується відступити факторові у повному обсязі права вимоги до боржників, що випливають з договорів, перелік яких визначено у додатку № 1 до цього договору.
За цим договором клієнтом здійснюється відступлення прав вимоги на отримання на свою користь від боржників платежів за кредитом, комісією, процентами, винагородами та іншим неустойками, які існують у клієнта відповідно до умов договорів на дату укладання цього договору згідно
з розрахунком (додаток № 1 до цього договору).
Відповідно до пункту 10 договору факторингу від 01 листопада
2007 року № 1 цей договір набуває чинності з моменту укладання його сторонами і діє до повного виконання зобов`язань.
Згідно з пунктом 11 договору факторингу від 01 листопада 2007 року
№ 1 внесення змін до цього договору допускається лише за згодою сторін. Узгоджені сторонами зміни до цього договору вносяться у письмовій формі.
29. 25 квітня 2014 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" (новий кредитор) та
ПАТ "Акцент-Банк" (кредитор) було укладено договір уступки прав вимоги
№ 7.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
30. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
31. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.