ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2024 року
м. Київ
справа № 686/18872/21
провадження № 61-12645св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Петрова Є. В.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Пророка В. В., Ситнік О. М.,
учасники справи:
позивач - заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області,
відповідачі: ОСОБА_1, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 липня 2023 року в складі колегії суддів: Грох Л. М., Янчук Т. О., Ярмолюка О. І., у справі за позовом першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області до ОСОБА_1, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання недійсним наказу, зобов`язання повернути земельну ділянку, визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки, державної реєстрації права власності,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2021 року перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області (далі - Гвардійська сільська рада) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області) про визнання недійсним наказу, зобов`язання повернути земельну ділянку, визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки, державної реєстрації права власності.
В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначав, що наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 13 травня 2016 року № 22-11777-СГ затверджено проект землеустрою та передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,37 га, кадастровий номер 6825081800:02:004:0315, призначену для ведення особистого селянського господарства, із земель сільськогосподарського призначення державної власності. На підставі цього наказу 18 жовтня 2016 року зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.
Позивач зазначав, що ОСОБА_1 неправомірно набула спірну земельну ділянку у власність, оскільки на ній розташований водний об`єкт (струмок), який бере початок та протікає через суміжну земельну ділянку з кадастровим номером 6825081800:02:004:0316. Земельна ділянка розташована по обидва берега вказаного струмка без назви. Інша частина земельної ділянки вкрита природною та болотною рослинністю, площа прибережної захисної смуги в межах земельної ділянки становить 1,0344 га.
Оскільки чинним законодавством не передбачено право безоплатної приватизації громадянами та юридичними особами земель водного фонду, земельна ділянка перебуває під особливою охороною держави, має обмежений режим господарювання та не може передаватися у приватну власність, то її зайняття треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. Тому позивач вважав, що ОСОБА_1 зобов`язана повернути земельну ділянку державі в особі Гвардійської сільської ради.
З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просив суд:
- визнати недійсним наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 13 травня 2016 року № 22-11777-СГ про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,37 га, кадастровий номер 6825081800:02:004:0315;
- зобов`язати ОСОБА_1 повернути територіальній громаді в особі Гвардійської сільської ради спірну земельну ділянку;
- визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки;
- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1061773568250), припинивши її право власності на земельну ділянку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням від 31 березня 2023 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в задоволенні позову прокурора відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався тим, що прокурор не надав достатніх та допустимих доказів на підтвердження наявності водного об`єкта в межах спірної земельної ділянки на час її передачі у власність відповідачу, а отже, не довів факт виділення і передачі вказаної ділянки із земель водного фонду. Матеріалами проекту землеустрою щодо відведення вказаної ділянки підтверджується її належність до земель сільськогосподарського призначення, що позивач не спростував, тому наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області про передачу землі у власність відповідача прийнято з дотриманням законодавства.
Вимога зобов`язати відповідача повернути земельну ділянку є неефективним способом захисту, при цьому позивач не довів порушення прав та інтересів держави в особі Гвардійської сільської радищодо неповернення спірної земельної ділянки відповідачем у справі. Вимога про скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки та права на неї також не підлягає задоволенню з підстав недоведеності порушення права територіальної громади.
Постановою від 27 липня 2023 року Хмельницький апеляційний суд апеляційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури задовольнив частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 березня 2023 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким позов задовольнив частково.
Визнав незаконною та скасував у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,37 га, кадастровий номер 6825081800:02:004:0315.
Скасував державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1,37 га, кадастровий номер 6825081800:02:004:0315 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1061773568250).
У іншій частині позовних вимог відмовив.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь Хмельницької обласної прокуратури 5 675,00 грн понесених судових витрат.
Додатковою постановою від 24 серпня 2023 року Хмельницький апеляційний суд стягнув з ОСОБА_1 на користь Хмельницької обласної прокуратури 2 481,00 грн понесених судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги прокурора в частині визнання незаконними та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірної земельної ділянки та права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, апеляційний суд керувався тим, що позивач підтвердив належними та допустимими доказами, що в межах спірної земельної ділянки протікає струмок (ліва притока ІІ порядку річки Смотрич), а тому спірна земельна ділянка належить до земель водного фонду та не могла передаватися у приватну власність. У зв`язку з чимсуд дійшов висновку про порушення законних прав та інтересів держави в особі Гвардійської сільської ради, оскільки вилучення з порушенням закону земель водного фонду, зміна їх цільового призначення та передача у приватну власність порушує інтереси територіальної громади, яку представляє сільська рада.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру від 13 травня 2016 року № 22-11777-СГ та зобов`язання ОСОБА_1 повернути спірну земельну ділянку, суд керувався тим, що позивач обрав неефективний спосіб захисту, оскільки задоволення таких вимог не приведе до захисту або відновлення порушеного права територіальної громади.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
21 серпня 2023 року заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 липня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання ОСОБА_1 повернути спірну земельну ділянку водного фонду територіальній громаді в особі Гвардійської сільської ради та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вказану вимогу.
Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права (частина перша статті 15, стаття 16, стаття 391 ЦК України, частина друга статті 152 ЗК України) та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року в справі № 504/2864/13 (провадження № 14-452цс18), від 12 червня 2019 року в справі № 487/10128/14 (провадження № 14-473цс18), від 11 вересня 2019 року в справі № 487/10132/14 (провадження № 14-364цс19), від 15 вересня 2020 року в справі № 372/1684/14 (провадження № 14-740цс19), від 23 листопада 2021 року в справі № 359/3373/16 (провадження № 14-2цс21) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд в оскаржуваній постанові, встановивши, що частина спірної земельної ділянки належить до земель водного фонду та протиправно перебуває у приватній власності ОСОБА_1, дійшов помилкового висновку про те, що зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку територіальній громаді в особі Гвардійської сільської ради є неефективним способом захисту, та з цих підстав відмовив у задоволенні зазначеної вимоги прокурора.
Вказує на те, що, відмовляючи у задоволенні зазначеної вимоги, суд не усунув порушення закону та залишив незахищеним право власності територіальної громади на землі водного фонду, що свідчить про те, що суд залишив спір по суті не вирішеним, а порушене право власності територіальної громади на земельну ділянку водного фонду - не відновленим.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2023 року ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що викладені в ній доводи є безпідставними та не впливають на правильність вирішення спору судом апеляційної інстанції, висновки якого вважає законними та обґрунтованими, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
У жовтні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження.
Фактичні обставини справи, з`ясовані судами
Наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 13 травня 2016 року № 22-11777-СГ затверджено проект землеустрою та передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,37 га, кадастровий номер 6825081800:02:004:0315, призначену для ведення особистого селянського господарства, із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами села Гелетинці Гвардійської сільської ради Хмельницького району. На підставі цього наказу 18 жовтня 2016 року зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку (т. 1, а. с. 13, 39).
Згідно з довідкою з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх власниками земель, землекористувачами, угіддями від 30 листопада 2015 року № 32-28-99.1-3991/0/15-15 ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, наявною у проекті землеустрою, відповідно до статистичної звітності (форма № 6-зем) земельна ділянка, яка відводиться у власність ОСОБА_1, загальною площею 1,37 га, належить до сільськогосподарських угідь - сіножаті (т. 1, а. с. 175).
Відповідно до акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкта земельної ділянки від 29 січня 2021 року № 4-ДК/30/АП/09/01/-21 на земельній ділянці з кадастровим номером 6825081800:02:004:0315 розташовано водний об`єкт та його прибережно-захисні смуги - струмок, природний водотік якого проходить через зазначену земельну ділянку. Земельна ділянка розташована по обидва береги струмка без назви. Інша частина цієї земельної ділянки вкрита природною та болотною рослинністю. Площа прибережної захисної смуги в межах цієї земельної ділянки відповідно до статті 60 ЗК України та статті 88 ВК України становить 1,0344 га (т. 1, а. с. 19-22).
Згідно з інформацією, наданою Регіональним офісом водних ресурсів у Хмельницькій області Державного агентства водних ресурсів України (лист від 29 грудня 2020 року № 1427), за наявними матеріалами агентства та використанням Публічної кадастрової карти України спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6825081800:02:004:0315 (як і інші земельні ділянки з кадастровими номерами 6825081800:02:004:0316, 6825081800:02:004:0319, 6825081800:02:004:0320, 6825081800:02:004:0321, 6825081800:02:004:0322, 6825081800:02:004:0323, 6825081800:02:004:0324, 6825081800:02:004:0309, 6825081800:02:004:0325, 6825081800:02:004:0326, 6825081800:02:004:0330) розташована по обидва береги струмка без назви - ліва притока ІІ порядку річки Смотрич - ліва притока річки Дністер (басейн річки Дністер) (т. 1, а. с. 26-28).
Ці ж обставини підтверджуються збірним кадастровим планом земельних ділянок, які розташовані на території Гелетинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, розробленим Хмельницькою філією Державного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" на підставі викопіювання з кальки контурів справи по коректуванню планово-картографічних матеріалів зйомок минулих років колгоспу "Шлях Леніна" села Гелетинці Хмельницького району Хмельницької області, планом землекористування колгоспу 1998 року, якими зафіксовано наявність вказаного водного об`єкта в межах спірної ділянки (т. 1, а. с. 29-36).
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 27 квітня 2022 року в справі № 924/820/21, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06 вересня 2022 року та постановою Верховного Суду від 11 січня 2023 року, позов першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Гвардійської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливський затишок" задоволено частково. Зобов`язано ТОВ "Мисливський затишок" повернути територіальній громаді в особі сільради земельні ділянки з кадастровими номерами 6825081800:02:004:0309, 6825081800:02:004:0319, 6825081800:02:004:0320, 6825081800:02:004:0321, 6825081800:02:004:0322, 6825081800:02:004:0323, 6825081800:02:003:0324, що розташовані за межами села Гелетинці Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області (т. 1, а. с. 113-142).
Під час розгляду зазначеної справи суди встановили, що земельні ділянки як на момент передачі їх у власність третім особам, так і на час розгляду справи на підставі частини першої статті 58 ЗК України та статті 4 ВК України належали до земель водного фонду. Крім того, суди встановили, що через зазначені земельні ділянки протікає струмок без назви - ліва притока ІІ порядку річки Смотрич - ліва притока річки Дністер, а спірні ділянки розташовані в межах прибережної захисної смуги.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 15 червня 2023 року в справі № 686/18876/21 встановлено належність суміжної земельної ділянки з кадастровим номером 6825081800:02:004:0316 до земель водного фонду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Постанова апеляційного суду оскаржується в частині відмови у задоволенні позовних вимог прокурора про зобов`язання ОСОБА_1 повернути спірну земельну ділянку, в іншій частині не оскаржується, а тому з огляду на вимоги статті 400 ЦПК України в іншій частині суд касаційної інстанції не переглядає.
Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Відповідно до частин першої та другої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Предметом спору в цій справі є зобов`язання ОСОБА_1 повернути спірну земельну ділянку. Під час звернення до суду із цим позовом прокурор вказував, що в межах спірної земельної ділянки протікає струмок (ліва притока ІІ порядку річки Смотрич), що свідчить про те, що спірна земельна ділянка належить до земель водного фонду та не могла передаватися у приватну власність.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про охорону земель" об`єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.
У статтях 13, 14 Конституції України визначено, що земля, водні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.