ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2024 року
м. Київ
справа № 947/27191/21
провадження № 61-13259св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Відродження",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Сегеди С. М., Дришлюка А. І., від 31 травня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю "Відродження" (далі - ТОВ "Відродження") звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном.
2. Позовна заява мотивована тим, що ТОВ "Відродження" на прилюдних торгах набуло право власності на житловий будинок і земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, які до цього належали ОСОБА_1 .
3. У подальшому товариству стало відомо, що у спірному будинку проживають колишня дружина та діти ОСОБА_1, який за вказаною адресою лише зареєстрований, оскільки подружжя понад десять років разом не проживає. У досудовому порядку спір не було вирішено, будь-яких угод щодо оренди спірного майна між сторонами не укладено. Наявна заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг.
4. Посилаючись на те, що відповідачі втратили право користування спірним будинком, ТОВ "Відродження" просило суд визнати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим будинком, загальною площею
349,3 кв. м, та земельною ділянкою, площею 0,0543 га, кадастровий номер 5110136900:27:011:0261, за адресою: АДРЕСА_1, зняти відповідачів з реєстраційного обліку та виселити без надання іншого житла.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
5. Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси, у складі судді
Огренич І. В., від 28 лютого 2022 року позов задоволено.
Визнано ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим будинком, загальною площею 349,3 кв. м, та земельною ділянкою
площею 0,0543 га, кадастровий номер 5110136900:27:011:0261, за адресою:
АДРЕСА_1 .
Знято ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з реєстраційного обліку за адресою:
АДРЕСА_1 .
Виселено ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з житлового будинку по
АДРЕСА_1 .
6. Суд першої інстанції вказав, що зі зміною власника нерухомого майна відповідачі втратили право користування спірним будинком та підлягають виселенню.
Інформація про перегляд заочного рішення
7. Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 07 вересня 2022 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 лютого 2022 року визнано неподаною та повернуто заявнику з усіма доданими до неї документами.
8. Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 04 жовтня 2022 року заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Київського райсуду м. Одеси від 28 лютого 2022 року залишено без задоволення.
Короткий зміст оскаржуваної постанови апеляційного суду
9. Постановою Одеського апеляційного суду від 31 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 лютого 2022 року залишено без змін.
10. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що зі зміною власника нерухомого майна відповідачі втратили право користування спірним будинком та підлягають виселенню.
11. Водночас, відхиляючи доводи апеляційної скарги щодо придбання іпотечного майна за особисті кошти позичальника, колегія суддів наголосила, що у справі № 947/21254/19 апеляційним та касаційним судом у постановах
від 30 березня 2021 року та 22 червня 2022 року встановлено факт придбання ОСОБА_1 іпотечного майна за кредитні кошти.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 31 травня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
13. 29 серпня 2023 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 31 травня 2023 року.
14. Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у жовтні 2023 року надійшли до Верховного Суду.
15. Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
16. Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду
від 05 червня 2019 року у справі № 643/18788/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 753/12729/15-ц, у постанові Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 200/3911/19-ц, у постановах Верховного Суду України від 22 червня 2016 року у справі № 6-197цс16, від 21 грудня 2016 року у справі № 6-1731цс16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
17. Крім того, вказує на порушення норм процесуального права та наявність передбачених пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваного судового рішення (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
18. Зауважує, що апеляційний суд не надав належної оцінки доводам щодо набуття житлового будинку ще до отримання кредиту.
19. Вважає, що апеляційний суд встановив обставини справи на підставі недопустимих доказів, оскільки помилково послався на судові рішення у справі № 947/21254/19, якими встановлено лише факт отримання кредитних коштів під іпотеку земельної ділянки та житлового будинку, а не те, що за кредитні кошти було придбано спірне нерухоме майно. Натомість виселення відповідачів без надання іншого житлового приміщення, за умови придбання спірного майна не за кредитні кошти, не відповідає вимогам закону.
20. Звертає увагу на те, що після ухвалення рішення суду набрав чинності Закон України № 2120-IX від 15 березня 2022 року, яким розділ VI "Прикінцеві положення" Закону України "Про іпотеку" доповнено пунктом 52 про те, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.
Інформація щодо подання відзиву на касаційну скаргу
21. 18 жовтня 2023 року представник ТОВ "Відродження" - адвокат
Савенко Г. С. подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, доводи якого не можуть бути враховані касаційним судом, оскільки відзив подано з пропуском строку, визначеного в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
22. Колегією суддів не встановлено підстав для продовження строку на подання відзиву.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
23. 25 січня 2018 року Київським районним судом м. Одеса прийнято рішення у справі № 520/6543/14-ц, яким позов ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № PML 500/098/2007, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н. А. 13 липня 2007 року та зареєстрованим в реєстрі під номером 12524, а саме: земельну ділянку, площею 0,0543 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, що складається в цілому з одного житлового будинку з каміння літ. "А", житловою площею 116,4 кв. м., загальною площею 349,3 кв. м., та № 1, 2 - огорожа, розташованих на земельній ділянці, площею 543 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1, що належать на праві приватної власності ОСОБА_1 шляхом продажу цього майна на електронних торгах за початковою ціною 5 877 842 грн з метою задоволення вимог
ТОВ "ОТП Факторинг Україна" в загальній сумі 8 069 066 грн за кредитним договором № МL-500/098/2007 від 13 липня 2007 року.
24. На виконання вказаного рішення суду видані та пред`явлені до виконання виконавчі листи, а 27 лютого 2019 року відкрито виконавче провадження.
25. 29 травня 2020 року на електронному майданчику ДП "Сетам" за лотом № 377010 реалізовано предмет іпотеки: житловий будинок, загальною
площею 349,3 кв. м, та земельну ділянку, площею 0,0543 га, за адресою:
АДРЕСА_1 . Переможець торгів - ТОВ "Відродження".
26. 04 червня 2020 року ТОВ "Відродження" у повному обсязі виконало свої зобов`язання щодо оплати вартості придбаного на електронних торгах за лотом № 377010 нерухомого майна.
27. 15 червня 2020 року приватним виконавцем Колечко Д. М. оформлено акт про реалізацію предмета іпотеки.
28. 23 вересня 2020 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н. А. видано свідоцтво про те, що ТОВ "Відродження" є власником вказаного майна, зареєстровано право власності.
29. 14 липня та 23 липня 2021 року ТОВ "Відродження" відповідачам було направлено вимоги про виселення та зняття з реєстраційного обліку, які залишено без задоволення.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
30. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
31. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
32. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
33. У розглядуваній справі ОСОБА_1 оскаржує постанову Одеського апеляційного суду від 31 травня 2023 року, зокрема з посиланням на те, що виселення відповідачів можливе лише з наданням іншого постійного житла, оскільки спірне нерухоме майно набуте не за рахунок кредитних коштів.
34. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
35. Статтею 41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.