ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/290/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жайворонок Т. Є. - головуючої, Бенедисюка І. М., Колос І. Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Територіального управління державної судової адміністрації України в місті Києві
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 (головуючий - суддя Вовк І.В., судді: Сибіга О.М., Палій В.В.)
та ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 (суддя Олексюк О.В.),
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс"
до Територіального управління державної судової адміністрації України в місті Києві
про стягнення 1 021 534,38 грн
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (далі - ТОВ "Укр Газ Ресурс", позивач) звернулося до суду з позовом до Територіального управління державної судової адміністрації України в місті Києві (далі - ТУ ДСА в м. Києві, відповідач) про стягнення 1 021 534,38 грн за договором про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу № 33-23 від 09.02.2023 (далі - Договір).
В обґрунтування позовних вимог зазначало про неналежне виконання відповідачем зобов`язань в частині здійснення розрахунків за умовами вказаного договору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 задоволено заяву представника позивача про відмову від позову у зв`язку зі сплатою відповідачем заборгованості. Провадження у справі закрито. Стягнуто з ТУ ДСА України в м. Києві на користь ТОВ "Укр Газ Ресурс" 15 323,03 грн судового збору та 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 ухвалу суду першої інстанції від 15.02.2024 залишено без змін.
У травні 2024 року ТУ ДСА в м. Києві звернулося до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою на ухвалу місцевого господарського суду від 15.02.2024 та постанову апеляційного господарського суду від 17.04.2024 у справі № 910/290/24, у якій, посилаючись на неповне з`ясування судами всіх обставин справи та порушення норм матеріального права, просить змінити оскаржувані судові акти в частині стягнення з ТУ ДСА в м. Києві 15 323,00 грн судового збору та 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження за абзацом 2 частиною другою статті 287 ГПК України, відповідач зазначив, що судами першої та апеляційної інстанцій не з`ясовано всіх обставини справи, зокрема пов`язаних з направленням позивачем акта прийому-передачі електричної енергії № 528 від 30.04.2023 лише 26.12.2023, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість, яку він не міг погасити через відсутність указаного акта. Зазначає, що судом першої інстанції порушено норми частин третьої, п`ятої статті 130, пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України, пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" та статей 126, 129 ГПК України, відповідно до яких суд безпідставно поклав на відповідача судові витрати, оскільки, на думку скаржника, тільки відповідачі мають право заявити вимоги про компенсацію понесених ними судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Ухвалою Верховного Суду від 29.05.2024 відкрито касаційне провадження у даній справі з підстави, передбаченої абзацом 2 частиною другою статті 287 ГПК України.
06.06.2024 від ТУ ДСА в м. Києві надійшло клопотання, у якому заявник просить долучити до матеріалів справи докази направлення касаційної скарги з додатками позивачу.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Частиною першою статті 300 ГПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.02.2023 між ТОВ "Укр Газ Ресурс" (постачальником) та ТУ ДСА України в м. Києві (споживачем) укладено договір постачання/закупівлю електричної енергії споживачу № 33-23, за умовами пункту 2.1. Розділу 2 якого постачальник зобов`язується постачати споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити цю електричну енергію на умовах цього Договору.
Згідно з актом прийому-передачі електричної енергії від 30.04.2023 № 528 за період з 01.04.2023 до 30.04.2023 на об`єкти ТУ ДСА України в м. Києві було поставлено електроенергію в обсязі 172 663 кВт/год загальною вартістю 991 078,72 грн. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов вказаного договору щодо своєчасної оплати за поставлену електричну енергію за квітень 2023 року, утворилась заборгованість у розмірі 1 021 534,38 грн, з яких 991 078,72 грн боргу, 10 743,59 грн інфляційних втрат та 19 712,00 грн 3% річних.
ТОВ "Укр Газ Ресурс" звернулося до суду з позовом до ТУ ДСА України в м. Києві про стягнення заборгованості за Договором про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу № 33-23 від 09.02.2023 на підставі статті 74 Закону України "Про ринок енергетичної енергії", статей 526, 610, 625 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 23.01.2024 відкрив провадження у даній справі та призначив підготовче засідання у справі на 15.02.2024.
08.02.2024 до Господарського суду міста Києва від представника ТОВ "Укр Газ Ресурс" надійшло клопотання про забезпечення його участі у всіх судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції в приміщенні суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 у задоволенні заяви представника позивача про участь у судовому засіданні, призначеному на 15.02.2024, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відмовлено у зв`язку з обмеженими технічними можливостями.
08.02.2024 до початку розгляду справи по суті від представника ТОВ "Укр Газ Ресурс" надійшла заява про відмову від позову на підставі вимог частин першої, третьої, п`ятої статті 191 ГПК України у зв`язку зі сплатою відповідачем заборгованості за Договором. Просив стягнути з відповідача на його користь 15 323,03 грн судового збору та 30 000,00 грн витрат, понесених ним на професійну правничу допомогу адвоката.
У судове засідання, призначене на 15.02.2024, представники позивача та відповідача не з`явилися. Як встановлено судом, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Місцевий господарський суд, перевіривши повноваження представника позивача, прийняв відмову від позову ТОВ "Укр Газ Ресурс". Закриваючи провадження у справі, суд виходив з того, що закриття провадження у справі є формою реалізації права позивача, порушенням прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб такою заявою не встановлено.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 15.02.2024 закрив провадження у справі на підставі вимог статті 231 ГПК України. Стягнув з ТУ ДСА України в м. Києві на користь ТОВ "Укр Газ Ресурс" 15 323,03 грн судового збору на підставі вимог частини третьої статті 130 ГПК України та з урахуванням вимог статті 129 ГПК України зменшив розмір заявлених до стягнення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу до 15 000,00 грн.
Не погодившись з постановленою ухвалою суду першої інстанції, ТУ ДСА України в м. Києві оскаржило її в апеляційному порядку, посилаючись на те, що місцевий господарський суд у порушення вимог статей 129, 130 ГПК України дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для стягнення з нього судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, понесених ТОВ "Укр Газ Ресурс" за подання позовної заяви у даній справі. Вказував, що у разі закриття провадження у справі лише відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, проте судом, на його думку, не було враховано, що позивач таким правом не наділений.
Апеляційний господарський суд, відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги та залишаючи ухвалу місцевого господарського суду без змін, виходив з того, що позивач відмовився від позову у зв`язку з погашенням відповідачем заборгованості за Договором після прийняття судом вказаної позовної заяви до розгляду, що відповідно до вимог частини третьої статті 130 ГПК України є підставою для стягнення понесених позивачем судових витрат з відповідача. Зменшуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу з 30 000,00 грн до 15 000,00 грн, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, яким на підставі належних та допустимих доказів встановлено факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а тому на підставі вимог статті 129 ГПК України правильно стягнув 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 231 ГПК України у випадку, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом, господарський суд закриває провадження у справі.
Місцевий господарський суд, приймаючи відмову позивача ТОВ "Укр Газ Ресурс" від позову та закриваючи провадження у даній справі, обґрунтовано виходив з того, що відмова від позову є формою реалізації прав позивача.
Суд закриває провадження у справі за відсутності предмета спору, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань (пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 18/266 (провадження № 12-186звг19).
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (частина четверта статті 231 ГПК України).