1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2024 року

м. Київ

справа № 822/626/17

адміністративне провадження № К/9901/39532/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А., Судді: Юрченко В.П., Хохуляк В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу

Головного управління ДФС у Хмельницькій області (правонаступник Головне управління ДПС у Хмельницькій області)

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.04.2017 (Суддя: Шевчук О.П.),

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017 (Судді: Матохнюк Д.Б., Боровицький О.А., Сапальова Т.В.),

у справі № 822/626/17

за позовом Приватного підприємства "Пакт"

до Головного управління ДФС у Хмельницькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2017 року Приватне підприємство (далі - ПП "Пакт") звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби (далі - ГУ ДФС у Хмельницькій області), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Хмельницькій області форми "Р" від 23 листопада 2016 року №0002451401 та №0002461401 (т. 1 а.с. 2-12).

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.04.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017 адміністративний позов задоволено (т. 5 а.с. 49-57, а.с. 98-100).

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в доводах якої посилався на правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з огляду на не підтвердження позивачем реальності здійснення господарських операцій по придбанню катанки мідної на виконання укладених договорів поставки у контрагентів ПП "Пакт" та ТОВ "Прайм-центр", ТОВ "ЮК Центр Лекс", ТОВ "Приватбізнесгруп", ТОВ "Лартан", ТОВ "Розвиток 2015", ТОВ "Требл Компані", ТОВ "Ташер Лайф", ТОВ "Транза", ТОВ "Оргбук", ТОВ "Сімантек ЛТД", ТОВ "Аренс Груп", ТОВ "Слайн", ТОВ "Хайлайт", що за доводами контролюючого органу свідчить про безоплатне отримання товару та безпідставне формування податково кредиту. Такі висновки контролюючим органом обґрунтовані недоліками первинних документів, зокрема: товарно-транспортних накладних (виписаних контрагентами) які за доводами контролюючого органу не містять відомостей щодо часу прибуття, вибуття, простою під час навантаження та розвантаження ТМЦ, а також посилався на довідки з регіональних сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ, у відповідності до яких за перевізниками не зареєстровані транспортні засоби; неможливістю ідентифікації товару, зазначеного в податкових та видаткових накладних, оскільки більшість з них містить лише загальне посилання на назву товару - катанка мідна та проволока мідна, а в прибуткових накладних (наприклад від 23.02.2016 року - ТОВ "Транза") відсутні відомості щодо артикулу товару, при цьому в деяких видаткових накладних зазначається його підвид: катанка мідна МКЛБ 2 (ТОВ "Прайм-центр", ТОВ "Приватбізнесгруп", ТОВ "ЮК Центр ЛЕКС"); відсутністю документів, що посвідчують якість товару (сертифікати/паспорти якості). За рахунок аналізу податкової інформації, що міститься в інформаційних системах АІС "Податковий блок", Єдиний державний реєстр реєстрації податкових накладних, контролюючий орган посилався на те, що господарські операції не відображені у податковій звітності окремих контрагентів-постачальників, а також останніми не подані податкові декларації за 2015 рік (ТОВ "Лартан", ТОВ "Приватбізнесгруп", ТОВ "Требл Компані", ТОВ "ЮК Центр Лекс", ТОВ "Розвиток 2015"); за результатом аналізу Єдиного державного реєстру судових рішень, контролюючий орган посилався на наявність відкритих кримінальних проваджень відносно контрагентів позивача (ч. 3 ст. 212 КК України, ст. 205 КК України, ч. 3 ст. 209 КК України); просив врахувати вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська (справа № 202/5328/16-к), яким ОСОБА_1 (директора та засновника ТОВ "Карго-Кантрі") визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, а також ухвалу Солом`янського районного суду м.Києва від 13.09.2016 у справі № 760/13243/16-к, якою керівника підприємства ТОВ "Розвиток 2015" визнано винною у вчинені злочину, передбаченого за ч. 1 ст. 205-1 Кримінального кодексу України. Враховуючи викладене, посилаючись на зафіксовані актом перевірки порушення, скаржник просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити в задоволенні позову (т. 5 а.с. 112-124).

У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України справу передано на розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної відповідачем документальної планової виїзної перевірки ПП "Пакт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2015 року по 30 червня 2016 року складений акт перевірки від 03 листопада 2016 року №0098/22-01-14-01/21332137 з висновками про порушення позивачем вимог:

-ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.1, п.2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11, "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року № 20 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року за №85/4306, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за №860/4153, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4 874 114 грн., в тому числі: за 2015 рік в сумі 3761911 грн.; за 1 квартал 2016 року в сумі 662140 грн.; за півріччя 2016 року в сумі 1112203 грн;

-пп. "а" п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ, який підлягає нарахуванню та сплачується до державного бюджету, всього в сумі 5 232 252 грн., в тому числі: за січень 2015 року в сумі 921872 грн.; за лютий 2015 року в сумі 910003 грн.; за вересень 2015 року в сумі 1083333 грн.; за жовтень 2015 року в сумі 383333 грн.; за листопад 2015 року в сумі 697931 грн.; за січень 2016 року в сумі 428977 грн.; за лютий 2016 року в сумі 82582 грн.; за березень 2016 року в сумі 424227 грн.; за квітень 2016 року в сумі 299994 грн (т. 1 а.с. 13-194).

На підставі висновків акту ГУ ДФС прийняті податкові повідомлення-рішення:

- форми "Р" №0002451401 від 23 листопада 2016 року, яким ПП "Пакт" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на 5430215,50 грн., з яких 4874114,00 грн. - податкові зобов`язання, а 556101,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т. 2 а.с. 166).

- форми "Р" №0002461401 від 23 листопада 2016 року ПП "Пакт" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 7848378,00 грн., з яких 5232252,00 грн. - податкові зобов`язання, 2616126,00грн. - штрафні (фінансові) санкції (т. 2 а.с. 165).

За результатами розгляду скарги позивача від 01 грудня 2016 року, рішенням ДФС України від 02 лютого 2017 року №1918/6/99-99-11-01-01-25 податкові повідомлення-рішення, залишено без змін (т. 1 а.с. 195-210).

Задовольняючи адміністративний позов та скасовуючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій, за результатами оцінки наданих позивачем первинних документів, посилаючись на індивідуальну юридичну відповідальність платника податків, дійшли висновку про документальне підтвердження позивачем реальності господарських операцій на виконання укладених договорів поставки із ПП "Пакт" та ТОВ "Прайм-центр", ТОВ "ЮК Центр Лекс", ТОВ "Приватбізнесгруп", ТОВ "Лартан", ТОВ "Розвиток 2015", ТОВ "Требл Компані", ТОВ "Ташер Лайф", ТОВ "Транза", ТОВ "Оргбук", ТОВ "Сімантек ЛТД", ТОВ "Аренс Груп", ТОВ "Слайн", ТОВ "Хайлайт", а саме: податковими накладними, товарно - транспортними накладними, платіжними дорученнями, прибутковими накладними, накладними на внутрішнє переміщення товару. Суди попередніх інстанцій відхили посилання контролюючого органу на недоліки в оформленні товаросупровідних документів із посиланням на те, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції. Крім цього, суди відхили посилання контролюючого органу на наявність відкритих кримінальних проваджень стосовно контрагентів позивача, із посиланням на не надання вироку по порушеним кримінальним провадженням, у зв`язку з чим за висновками судів, наявність лише факту відкриття кримінального провадження не може слугувати підставою для висновку про фіктивність здійснення господарських операцій між ПП "Пакт" та його контрагентами (т. 5 а.с. 49-57, а.с. 98-100).

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

У відповідності до вимог пункту 135.1 статті 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно підпункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну з зазначеними в ній обов`язковими реквізитами згідно переліку, визначеного цим підпунктом. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (підпункт 201.10. статті 201 ПК України).

До того ж, пунктом 44.1 статті Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З аналізу наведених норм слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 (провадження №11-200апп21).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Приватне підприємство "Пакт" є юридичною особою, ідентифікаційний код 21332137, з 03 квітня 1997 року перебуває на податковому обліку, є платником ПДВ. Місцезнаходження ПП "Пакт": 32300, Україна, Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, проспект Грушевського, будинок 43. Видами діяльності ПП "Пакт" згідно із наявним в матеріалах справи Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, якими займається підприємство є: 27.32 виробництво інших видів електронних і електричних проводів і кабелів, (основний) 24.42 виробництво алюмінію, 24.44 Виробництво міді, 25.93 виробництво виробів із дроту, ланцюгів і пружин, 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель (т. 2 а.с. 159-164).

Надаючи оцінку зафіксованим в акті перевірки порушенням, суди попередніх інстанцій встановили, що у перевіряємому періоді ПП "Пакт" (покупець) придбано у ТОВ "Прайм-центр", ТОВ "ЮК Центр Лекс", ТОВ "Приватбізнесгруп", ТОВ "Лартан", ТОВ "Розвиток 2015", ТОВ "Требл Компані", ТОВ "Ташер Лайф", ТОВ "Транза", ТОВ "Оргбук", ТОВ "Сімантек ЛТД", ТОВ "Аренс Груп", ТОВ "Слайн", ТОВ "Хайлайт" (продавці) товар - катанку мідну, проволоку мідну та заготовку мідну для волочіння (катанки) на підставі наступних договорів поставки, а саме:

- договір поставки (катанки мідної) №01/5 від 20 січня 2015 року, укладений між позивачем (покупець) та ТОВ "Прайм-Центр" (т. 1 а.с. 222-223), згідно якого позивач приймає та оплачує вартість катанки мідної, проволоки мідної та іншого товару у кількості та асортименті, що вказані у видаткових накладних (п. 4.3.). Дослідивши умови договору, судом першої інстанції встановлено, що ПП "Пакт" не наділений правом перевірки умов транспортування, особи водія та належності транспортних засобів перевізнику, розвантаження проводилося на території підприємства власними основними засобами; оплата товару підтверджена платіжними дорученнями, також надано прибуткові накладні від 23 січня 2015 року, від 29 січня 2015 року, від 25 лютого 2015 року, накладні на внутрішнє переміщення матеріалів (т. 1 а.с. 225-251, 198-200). За висновками суду першої інстанції, придбана катанка мідна в кількості 54364 кг списана (використана) ПП "Пакт" на виробництво кабельно-провідникової продукції, що відображено у Звіті про фінансові результати за 2015 рік.

- договір поставки №01/5 від 20 січня 2015 року (катанки мідної), укладений між позивачем (покупець) та ТОВ "ЮК Центр Лекс" (т. 2 а.с. 12-13), згідно якого позивач приймає та оплачує вартість катанки мідної, проволоки мідної та іншого товару; за висновками суду першої інстанції, розвантаження проводилося на території підприємства позивача власними основними засобами. Катанка мідна оприбуткована ПП "Пакт" в січні 2015 року на центральний склад згідно прибуткових накладних від 29 січня 2016 року (т. 2 а.с. 17-18), звідки передана (переміщена) в цех волочіння (накладні на внутрішнє переміщення матеріалів від 29 лютого 2016 року); також позивачем надано докази оплати придбаного товару (т. 2 а.с. 21). Придбаний товар за висновками судів попередніх інстанцій використано у виробництві кабельно-провідникової продукції, що також відображено у Звіті про фінансові результати за 2015 рік;

- договір поставки №2015/02 від 05 лютого 2015 року (катанки мідної), укладений між позивачем та ТОВ "Приватбізнесгруп"(т. 2 а.с. 22-23), на підтвердження транспортування (доставку) катанки мідної надано товарно-транспортну накладну №270202 від 27 лютого 2015 року (т. 2 а.с. 27-28), а придбаний у вказаного контрагента товар оприбуткований ПП "Пакт" в лютому 2015 року на центральний склад згідно прибуткової накладної від 27 лютого 2015 року (т. 2 а.с. 26), звідки за висновком суду першої інстанції переданий (переміщений) в цех волочіння (накладна на внутрішнє переміщення матеріалів від 27 лютого 2015 року) та використаний на виробництво кабельно-провідникової продукції, на підтвердження оплати товару надані платіжні доручення (т. 2 а.с. 31);

- договір поставки №2109/1 від 21 вересня 2015 року (заготовки мідної для волочіння (катанки), укладений між ПП "Пакт" та ТОВ "Лартан" (т. 2 а.с. 32-34); за висновком суду першої інстанції, оплата товару підтверджені платіжним дорученням, транспортування якого підтверджується товарно-транспортною накладною №220915 від 22 вересня 2015 року (т. 2 а.с. 38-39), також надано прибуткову накладну від 22 вересня 2015 року (т. 2 а.с. 37), накладною на внутрішнє переміщення матеріалів від 22 вересня 2015 року;

- договір поставки 09-0915 від 09 вересня 2015 року (проволоки мідної), укладений між позивачем та ТОВ "Розвиток-2015" (т.2 а.с. 1-3); за висновком суду першої інстанції, придбана у ТОВ "Розвиток-2015" проволока мідна оприбуткована ПП "Пакт" у вересні 2015 року згідно прибуткової накладної від 10 вересня 2015 року (т. 2 а.с. 6), звідки передана (переміщена) в цех волочіння за накладною на внутрішнє переміщення матеріалів від 10 вересня 2015 року; на транспортування (доставку) проволоки мідної виписано (оформлено) товарно-транспортну накладну б/н від 10 вересня 2015 року (т. 2 а.с. 7);

- договір поставки №3009/1 від 30 вересня 2015 року, укладений між позивачем та ТОВ "Требл Компані" (заготовки мідної для волочіння (катанки) (т. 2 а.с. 40-47), оплата придбаного товару підтверджена платіжними дорученнями про оплату придбаного товару (т. 2 а.с. 68-75, 71-75), прибутковими накладними за жовтень-листопад 2015 року (т. 2 а.с. 53-57), а також, за висновком суду першої інстанції накладними на внутрішнє переміщення матеріалів від 02 жовтня 2015 року, 12 жовтня 2015 року, 06 листопада 2015 року, 17 листопада 2015 року, 27 листопада 2015 року; на транспортування (доставку) заготовки мідної для волочіння (катанки) виписано (оформлено) товарно-транспортні накладні: від 02 жовтня 2015 року, від 12 жовтня 2015 року, від 06 листопада 2015 року, від 17 листопада 2015 року, від 27 листопада 2015 року (т. 2 а.с. 58-67);

- договір поставки від 21 лютого 2016 року №21/02-1, укладений між позивачем та ТОВ "Ташер-Лайф" (проволоки мідної) (т. 2 а.с. 76-78), за висновком суду першої інстанції, придбана за умовами вказаного договору проволока мідна оприбуткована ПП "Пакт" в лютому 2016 року згідно прибуткової накладної від 29 лютого 2016 року (т. 2 а.с. 80), звідки передана (переміщена) в цех волочіння (накладна на внутрішнє переміщення матеріалів від 29 лютого 2016 року); транспортування товару підтверджено товарно-транспортною накладною від 29 лютого 2016 року (т. 2 а.с. 81);

- договір поставки від 25 січня 2016 року №25/01 (проволока мідна, заготовка мідна для волочіння (катанка), укладений між позивачем та ТОВ "Транза" (т. 2 а.с. 83-86), на підтвердження оплати за придбаний товар - проволоку мідну, заготовку мідну для волочіння (катанку) позивачем надано платіжні доручення (т. 2 а.с. 91-92); за висноком суду першої інстанції, придбаний товар оприбуткований в лютому 2016 року згідно прибуткової накладної від 23 лютого 2016 року (т. 2 а.с. 88), звідки переданий (переміщений): в цех екструзії та цех волочіння (накладні на внутрішнє переміщення матеріалів від 23 лютого 2016 року); транспортування товару підтверджено товарно-транспортною накладною від 23 лютого 2016 року (т. 2 а..с. 89-90);


................
Перейти до повного тексту