РІШЕННЯ
Іменем України
25 червня 2024 року
м. Київ
справа №990/39/24
адміністративне провадження № П/990/39/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Жука А.В., Прокопенка О.Б., Радишевської О.Р., Смоковича М.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Часник А.О.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Цуцкірідзе І.Л.,
представника третьої особи - Поліщука В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, про скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
1. У лютому 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) за допомогою підсистеми "Електронний суд" подав до Верховного Суду як суду першої інстанції позовну заяву про скасування рішення Вищої ради правосуддя від 11.01.2024 №65/0/15-24, ухвалене за результатом розгляду скарги прокурора Третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 03.05.2023 №95дп-22 про накладення на нього дисциплінарного стягнення.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржене рішення не містить мотивів з посиланням на відповідні норми права, з яких Вища рада правосуддя (далі - ВРП) дійшла висновків про порушення ним загальних завдань кримінального судочинства й вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) та правомірність притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
2.1. Позивач зауважив, що статтею 36 КПК України не визначено повноважень (ані прав, ані обов`язків) прокурора (процесуального керівника) з ініціювання перед керівником органу досудового розслідування питання призначення слідчого чи групи слідчих у кримінальному провадженні. Водночас чинний КПУ України не наділяє прокурора у кримінальному провадженні процесуальними повноваженнями впливати на керівників органів досудового розслідування в питаннях призначення ними слідчих та організації початку досудового розслідування.
2.2. Також позивач вказав, що про факти ненадходження матеріалів кримінального провадження №42020000000002028 протягом 2021 року неодноразово інформував безпосереднього керівника, однак такі доводи позивача не були враховані під час дисциплінарного провадження, а безпосереднього керівника не було опитано з приводу інформування його позивачем про відсутність матеріалів провадження та вжитих заходів із встановлення місцезнаходження таких.
2.3. Позивач наголосив, що пунктами 9.2, 10, 10.1, 10.2 наказу Генерального прокурора від 30.09.2021 № 309 "Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні" саме на керівний склад прокуратур покладаються обов`язки з контролю за належністю скерування матеріалів кримінальних проваджень та нагляду за фактами ненадходження матеріалів кримінального провадження до органу досудового розслідування. При цьому у вказаному наказі не зазначено жодних повноважень чи обов`язків прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні (пункти 11.1-11.22), з нагляду за надходженням матеріалів кримінального провадження до органу досудового розслідування чи до органу прокуратури.
2.4. Крім того, за твердженням позивача, ВРП не дала оцінки його доводам про порушення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів (далі - КДКП) процедури розгляду дисциплінарної справи в частині неоголошення на засіданні та неврахування Комісією поданих 11.04.2023 заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури доповнень до дисциплінарної скарги від 08.11.2022, що згодом дозволило розпочати щодо нього друге дисциплінарне провадження з підстав, викладених у вказаних доповненнях, та накласти на нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів прокуратури.
3. Ухвалою від 14.02.2024 Верховний Суд відкрив провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 та вирішив справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п`яти суддів.
4. Також ухвалою від 09.04.2024 Верховний Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ВРП, залучив КДКП до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
5. У відзиві на позовну заяву ВРП просила відмовити в задоволенні позову. Відповідач стверджує, що визначені статтею 54 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" підстави для скасування рішення ВРП від 11.01.2024 №65/0/15-24 відсутні. Вважає безпідставними покликання позивача на невмотивованість оскарженого рішення, оскільки обставини, які мали значення та стали підставою для прийняття зазначеного рішення, а також мотиви прийняття саме такого рішення докладно, у повному обсязі в ньому наведені. Також відповідач наголосив, що законодавством не встановлено вимог для рішень ВРП щодо обов`язковості посилання на докази, які були досліджені при його прийнятті. Безумовно, рішення має містити посилання на матеріали, які стали підставою для висновків відповідного органу, проте рівень їх деталізації має бути таким, щоб у достатній мірі не давати приводу ставити під сумнів його обґрунтованість. Отже, оскаржене рішення ВРП в достатній мірі відповідає критерію обґрунтованості.
6. Спростовуючи доводи відповідача, викладені у відзиві, позивач у відповіді на відзив на позовну заяву зазначив, що відповідач не навів жодних фактичних даних, які б вказували на порушення саме позивачем вимог статей 2, 28, 36 КПК України чи інших підзаконних нормативних актів у кримінальних провадженнях №42020000000002028 чи №42022000000000003, водночас залишив поза увагою факти порушень іншими особами вимог кримінального процесуального законодавства та положень відомчих наказів.
6.1. Зокрема, позивач звернув увагу, що позивач та інші прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) в складі групи прокурорів не мали жодних повноважень керувати діями прокурорів Київської міської прокуратури, які фактично тривалий час утримували в себе матеріали кримінального провадження №42020000000002028 та не передавали його належному органу досудового розслідування - Національному антикорупційному бюро (далі - НАБУ), хоча мали в своєму розпорядженні наявне в матеріалах справи адресоване саме НАБУ письмове доручення іншого прокурора, який в порядку статті 214 КПК України реєстрував відомості про кримінальне правопорушення.
7. Також до Верховного Суду надійшли пояснення третьої особи, в якому КДКП заперечила проти доводів позивача та просила суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 . КДКП вказала, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, має право звертатися до керівника орану досудового розслідування з питанням призначення слідчого, якщо такий тривалий час не призначається, і про це прокурору стало відомо під час виконання своїх службових обов`язків. Хоч до повноважень керівників органу досудового розслідування, згідно з частиною другою статті 39 КПК України, й віднесено обов`язок визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, водночас це не виключає можливості притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності у випадку неналежного виконання ним своїх службових обов`язків, у тому числі у випадку неналежного здійснення процесуального керівництва через непроведення досудового розслідування в кримінальному провадженні впродовж тривалого часу.
7.1. КДКП зауважила, що обізнаність безпосереднього керівника ( ОСОБА_2 ) позивача про факт ненадходження матеріалів кримінального провадження №42020000000002028 до органу досудового розслідування не звільняє прокурора ОСОБА_1 від виконання своїх службових обов`язків, оскільки позивач, як старший групи прокурорів, несе відповідальність за стан досудового розслідування в кримінальному провадженні, а не його керівник. Крім того, вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що на засіданні КДКП не допитано ОСОБА_2, оскільки ця особа надала свідчення під час службового розслідування, а під час розгляду висновку на засіданні комісії позивачем не заявлялось клопотання про необхідність його допиту.
8. У відповіді на пояснення позивач заперечив проти доводів КДКП та вказав, що повноваження на звернення до керівника органу досудового розслідування з питанням призначення слідчого, якщо такий тривалий час не призначається, входять у сферу компетенції керівників прокуратур, а не до повноважень звичайних прокурорів.
9. У судовому засіданні позивач підтримав доводи і вимоги позовної заяви, представник відповідача та представник третьої особи просили відмовити в задоволенні позову.
10. Заслухавши пояснення представників сторін і дослідивши матеріали справи, Верховний Суд установив такі обставини.
11. ОСОБА_1 працював в органах прокуратури з 20.07.2009, а з 17.08.2020 - на посаді прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП Офісу Генерального прокурора.
12. За рапортом прокурора Офісу Генерального прокурора Варшавської І.О. (т.1 а.с.235) заступником Генерального прокурора Мустецем І.В. 22.10.2020 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), а 26.10.2020 зареєстровано кримінальне провадження №42020000000002028 за фактом вчинення службовими особами ПАТ "Центренерго" кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України (т. 1 а.с.234).
13. Проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42020000000002028 прокурор Офісу Генерального прокурора Сорока А.В. в порядку частини сьомої статті 214 КПК України доручив НАБУ (т.1 а.с.236), проте матеріали вказаного кримінального провадження були скеровані для забезпечення організації досудового розслідування на адресу Київської міської прокуратури, що підтверджується копією реєстру переданих документів №К657 від 04.11.2020 (т.1 а.с.224).
14. Постановою Генерального прокурора Венедіктової І.В. від 14.01.2021 (т.1 а.с.243-245) у кримінальному провадженні №42020000000002028 визначено групу прокурорів, старшим групи прокурорів визначено прокурора ОСОБА_1, якому доручено керувати діями інших прокурорів.
15. Виконувачем обов`язків Генерального прокурора 04.01.2022 до ЄРДР за №42022000000000003 внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 366-2 КК України, вчинене народним депутатом ОСОБА_4, на підставі обґрунтованого висновку Національного агентства з питань запобігання корупції від 15.12.2021 (т.1 а.с. 254-263).
16. Забезпечити організацію проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022000000000003 виконувач обов`язків Генерального прокурора Говда Р. в порядку частини сьомої статті 7, статей 216, 218 КПК України доручив детективам НАБУ (т.1 а.с. 253).
17. Постановою Генерального прокурора Венедіктової І.В. від 24.01.2022 (т.2 а.с.4-5) у кримінальному провадженні №42022000000000003 визначено групу прокурорів, старшим групи прокурорів визначено прокурора ОСОБА_1, якому доручено керувати діями інших прокурорів.
18. Супровідним листом від 27.01.2022 №16/1/3-7378ВИХ-22 (т.1 а.с. 228 на зв.) прокурор ОСОБА_1 передав Головному підрозділу детективів НАБУ матеріали кримінального провадження №42022000000000003 від 04.01.2022 для проведення досудового розслідування.
19. Згідно з протоколом оперативної наради в заступника Генерального прокурора - керівника САП від 16.09.2022 (т.1 а.с. 219-220) на нараді було заслухано стан досудового розслідування та процесуального керівництва в кримінальних провадженнях, старшим групи прокурорів яких був ОСОБА_1 . Прокурор ОСОБА_1 повідомив, що досудове розслідування у кримінальних провадженнях №42022000000000003 та №42020000000002028 не здійснюється, детектив або група детективів у вказаних кримінальних провадженнях не визначена у зв`язку з відсутністю в органу досудового розслідування матеріалів цих кримінальних проваджень.
20. За результатами оперативної наради вирішено, зокрема, визнати неефективним нагляд за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування в кримінальних провадженнях №42020000000002028 від 26.10.2020 та №42022000000000003 від 04.01.2022, призначити службове розслідування для перевірки дотримання прокурором ОСОБА_1 вимог КПК України та відомчих нормативно-правових актів при здійсненні повноважень прокурора в цих кримінальних провадженнях.
21. Листом від 16.09.2022 №16/1/3-5871ВИХ-22 (т.1 а.с. 226) прокурор ОСОБА_1 звернувся до Київської міської прокуратури з проханням скерувати матеріали кримінального провадження №42020000000002028 до НАБУ, детективам якого було доручено проведення досудового розслідування під процесуальним керівництвом прокурорів САП.
22. Супровідним листом від 23.09.2022 №09/5-1788вих-22 (т. 1 а.с.232) Київська міська прокуратура направила на адресу НАБУ матеріали кримінального провадження №42020000000002028.
23. Голова комісії з проведення службового розслідування Синюк А. звернувся до НАБУ із запитом про надання інформації щодо кримінальних проваджень №42020000000002028 та №42022000000000003 (лист від 04.10.2022 №16-250вих-22)
24. У листі від 24.10.2022 №0424-006/20165 НАБУ (т.1 а.с. 230 на зв.) НАБУ повідомило, що матеріали кримінального провадження №42022000000000003 до НАБУ надійшли 01.02.2022, після чого 24.02.2022 були евакуйовані до Львівського територіального управління; група детективів у кримінальному провадженні була визначена 16.09.2022; письмові вказівки від прокурора в цьому провадженні не надходили; до прокурорів звернення з приводу ненадходження матеріалів кримінального провадження не було; стан досудового розслідування на оперативних нарадах не заслуховувався.
25. Наказом від 29.09.2022 №201 (т.1 а.с. 215 на зв.-216) заступником Генерального прокурора - керівником САП Клименком О.В. призначено службове розслідування з метою перевірки дотримання прокурором ОСОБА_1 вимог КПК України та відомчих нормативно-правових актів при здійсненні повноважень прокурора в кримінальних провадженнях №42020000000002028 та №42022000000000003.
26. За результатами проведеного службового розслідування щодо можливого неналежного здійснення процесуального керівництва прокурором ОСОБА_1 комісією складено висновок від 28.10.2022 (т.1 а.с.205 на зв.-215), який затверджено заступником Генерального прокурора - керівником САП Клименком О. 28.10.2022.
26.1. Відповідно до вказаного висновку комісія дійшла висновку, що відомості щодо неналежного здійснення процесуального керівництва прокурором ОСОБА_1 в кримінальних провадженнях №42020000000002028 та №42022000000000003 знайшли своє підтвердження. За результатами службового розслідування встановлено ознаки неналежного виконання прокурором ОСОБА_1 службових обов`язків, тобто дисциплінарного проступку, відповідальність за який передбачена пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру", у зв`язку з чим наявні підстави для спрямування щодо нього дисциплінарної скарги до Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, щодо прокурорів для вирішення питання про наявність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
27. До Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, заступником Генерального прокурора - керівником САП Клименком О.В. подано дисциплінарну скаргу від 02.11.2022 за вих.№03/4-1вих-22 про вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку (т.1 а.с. 142-146).
28. Рішенням від 08.11.2022 №07/3/2-655дс-200дп-22 (т.1 а.с.146 на зв.-147) Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, відкрив дисциплінарне провадження стосовно прокурора ОСОБА_1 .
29. Позивач подав свої пояснення від 21.11.2022 (т.1 а.с.158-181) щодо доводів дисциплінарної скарги.
30. До КДКП надійшли від заступника Генерального прокурора - керівника САП Клименка О. доповнення до дисциплінарної скарги про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, які зареєстровані 11.04.2023 за вх.№07/3-1117вх (т.2 а.с. 68-72), відповідно до змісту яких під час службової перевірки встановлені додаткові обставини, що можуть свідчити про порушення прокурором ОСОБА_1 вимог Закону України "Про прокуратуру", Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, щодо здійснення оцінювання якості роботи прокурора у 2022 році. Так, прокурор ОСОБА_1 у звіті про оцінку роботи прокурора за 2022 рік зазначив необ`єктивні та неправдиві відомості про досягнення ним результатів роботи упродовж 2022 року, використав показники інших звітних періодів для обґрунтування власних досягнень. Також прокурор ОСОБА_1 виявив недоброчесність при заповненні анкет доброчесності прокурора від 27.01.2022 та від 25.03.2023, чим вчинив грубе порушення вимог статей 3, 19 Закону України "Про прокуратуру", статті 16 Кодексу етики та поведінки прокурорів.
31. Член КДКП ОСОБА_8, перевіривши обставини, викладені в дисциплінарній скарзі, склав висновок від 13.04.2023 №07/3/2-655дс-200дп-22 (т.2 а.с. 81 на зв.-89) про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора ОСОБА_1, згідно з яким запропонував притягнути до дисциплінарної відповідальності прокурора ОСОБА_1 та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.
32. Відповідно до витягу з протоколу засідання КДКП від 03.05.2023 (т.1 а.с. 125-126) прийнято рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора ОСОБА_1 у дисциплінарному провадженні №07/3/2-655дс-200дп-22 за дисциплінарною скаргою заступника Генерального прокурора - керівника САП Клименка О.В. та накладення на прокурора ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани.
32.1. На обґрунтування рішення від 03.05.2023 №95дп-22 (т.2 а.с. 94 на зв.-102), яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності прокурора ОСОБА_1, КДКП зазначила, що прокурор ОСОБА_1, будучи старшим групи прокурорів і здійснюючи нагляд у формі процесуального керівництва за додержанням законів під час проведення досудового розслідування в кримінальних провадженнях №42020000000002028 та №42022000000000003, реалізуючи свої повноваження, зобов`язаний виконувати завдання кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України, а також реалізувати повноваження, визначені статтею 36 КПК України. Однак досудове розслідування в указаних провадженнях взагалі не проводилося. Незважаючи на те, що в кримінальному провадженні №42022000000000003 не визначено групу детективів, прокурор ОСОБА_1 не реалізував своїх повноважень, передбачених статтею 36 КПК України, а саме: не ініціював перед керівником органу досудового розслідування питання призначення слідчого чи групи слідчих у провадженні. Також внаслідок бездіяльності прокурора ОСОБА_1 і неналежного виконання ним службових обов`язків поза його увагою залишився факт ненадходження матеріалів кримінального провадження №42020000000002028 до НАБУ.
32.2. Комплексно проаналізувавши сукупність всіх обставин, КДКП вважала, що прокурором ОСОБА_1 під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у вищезазначених кримінальних провадженнях допущено порушення вимог статей 2, 28, 36 КПК України, пункту 3 розділу IV Порядку №51, підпунктів 11.1, 11.3 пункту 11 Наказу №309, тобто вчинено дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачено пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру", а саме: неналежне виконання службових обов`язків.
33. До Вищої ради правосуддя 08.06.2023 за вх.№5/0/11-23 надійшла скарга прокурора ОСОБА_1 на рішення КДКП про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у дисциплінарному провадженні №07/3/2-655дс-200дп-22 (т.1 а.с. 76-82), на обґрунтування якої ОСОБА_1 вказав, що рішення КДКП є необ`єктивним, прийнятим без дотримання вимог Закону України "Про прокуратуру", у рішенні не враховано вимог норм матеріального та процесуального права. Дисциплінарне провадження здійснено з порушенням Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження. У кримінальних провадженнях №42020000000002028, №42022000000000003 ОСОБА_1 не міг реалізувати повноваження, передбачені статтею 36 КПК України, оскільки у цих провадженнях з обставин, які не залежали від його дій, не було визначено слідчих, що є безпосереднім обов`язком керівника органу досудового розслідування.
33.1. Про ненадходження матеріалів кримінального провадження №42020000000002028 до НАБУ скаржник зазначив, що неодноразово інформував керівника відділу ОСОБА_2 та вживав заходів щодо встановлення місцезнаходження матеріалів. Також наголосив, що відповідно до пункту 1 розділу 3 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань призначення процесуального керівника, прийняття до провадження відбувається при фактичному отриманні матеріалів кримінального провадження, чого у випадку з кримінальним провадження №42020000000002028 не було, оскільки такі матеріали, як прокурор, не отримував. При цьому пунктами 9.2, 10, 10.1, 10.2 Наказу №309 саме на керівний склад прокуратур покладаються обов`язки з контролю за належністю скерування матеріалів кримінальних проваджень та нагляду за фактами ненадходження таких матеріалів до органу досудового розслідування.
33.2. Крім того, позивач зазначив, серед іншого, що його процесуальне керівництво в кримінальних провадженнях №42020000000002028, №42022000000000003 не призвело до жодних негативних наслідків або порушення вимог закону чи прав учасників таких проваджень.
34. Членом ВРП ОСОБА_9 складено висновок від 27.12.2023 (т.1 а.с. 99 на зв.-109), в якому запропоновано залишити без змін рішення КДКП від 03.05.2023 №95дп-22 про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора ОСОБА_1 .
35. За результатами розгляду скарги ВРП рішенням від 11.01.2024 №65/0/15-24 (т.1 а.с. 60-71) залишила без змін рішення КДКП від 03.05.2023 №95дп-22 та дійшла висновку, що оскаржене рішення КДКП є вмотивованим, містить кваліфікацію дій прокурора ОСОБА_1, конкретні підстави щодо застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді догани за неналежне виконання службових обов`язків, а тому рішення КДКП є правомірним та обґрунтованим.
36. Не погодившись з таким рішення ВРП, позивач звернувся з позовом до Верховного Суду як суду першої інстанції.
37. Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
38. Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" від 21.12.2016 №1798-VIII (далі - Закон №1798-VIII) ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
39. Відповідно до частини першої статті 2 зазначеного Закону статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП визначаються Конституцією України, цим Законом та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
40. Частиною першою статті 26 Закону №1798-VIII встановлено, що ВРП діє у пленарному складі, якщо інше не встановлено цим Законом.
41. Відповідно до частини першої статті 34 Закону №1798-VIII рішення ВРП ухвалюється більшістю членів ВРП, які беруть участь у засіданні ВРП, якщо інше не визначено цим Законом.
42. Згідно з положеннями частини п`ятої статті 53 Закону №1798-VIII за результатами розгляду скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора ВРП має право: 1) скасувати повністю рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора та закрити дисциплінарне провадження; 2) скасувати частково рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора та ухвалити нове рішення; 3) скасувати повністю або частково рішення відповідного органу про відмову в притягненні до дисциплінарної відповідальності прокурора та ухвалити нове рішення; 4) змінити рішення відповідного органу, застосувавши інший вид дисциплінарного стягнення; 5) залишити рішення відповідного органу без змін.