П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2024 року
м. Київ
Справа № 990SCGC/9/24
Провадження № 11-78сап24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого Уркевича В. Ю.,
судді-доповідача Кривенди О. В.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,
за участю секретаря судового засідання Іванової Н. П.,
скаржниці ОСОБА_1,
представника скаржниці - адвоката Кравця Р. Ю.,
представника Вищої ради правосуддя Ізвєкова К. В.,
розглянула в судовому засіданні у режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Кравець Ростислав Юрійович, на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 19 березня 2024 року № 794/0/15-24, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 14 лютого 2024 року № 417/3дп/15-24, і
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст та обґрунтування наведених у скарзі вимог
1. 16 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою на рішення ВРП від 19 березня 2024 року № 794/0/15-24 "Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 14 лютого 2024 року № 417/3дп/15- 24 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1" (далі - Спірне рішення).
2. Цим рішенням ВРП погодилася з висновками її Третьої Дисциплінарної палати про наявність у діях судді ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402?VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VІІІ), а саме безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.
3. Спірним рішенням суддю ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді суворої догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.
4. ОСОБА_1 вважає рішення ВРП та її Третьої Дисциплінарної палати протиправними, необґрунтованими і такими, що не містять посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотивів, якими відповідач обґрунтував викладені у спірному рішенні висновки.
5. Вказує на те, що ВРП не пересвідчилася у дійсності підпису особи, яка подала скаргу.
6. Наводить доводи стосовного безпідставності притягнення її до відповідальності, оскільки визначальним фактором для встановлення дисциплінарним органом наявності в діях судді складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ, є саме безпідставне недотримання строків розгляду заяви, скарги чи справи. Виявлення лише факту недотримання передбачених законом строків та невчасності дій не є безумовним свідченням наявності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
7. Зазначає, що в аналогічній ситуації ВРП у рішенні від 16 червня 2021 року № 1361/1дп/15-21 дійшла висновку про відсутність безпідставного недотримання строків розгляду заяви, скарги чи справи.
8. З наведенням відповідних аргументів ОСОБА_1 твердить, що розгляд справи, порушення строків розгляду якої їй ставиться в провину, відкладався з поважних причин.
9. Ідеться у скарзі й про те, що ОСОБА_1 не була забезпечена секретарем судового засідання, хоча й вживала для цього усіх можливих заходів.
10. Також скаржниця зазначає, що безпідставне незабезпечення її секретарем судового засідання, надання негативної характеристики можуть свідчити про прояви мобінгу, тобто умисного групового створення в суді, де вона працює, напруженої, ворожої, образливої атмосфери з метою примушування її до зміни місця роботи, що мала врахувати ВРП, проте не зробила цього.
11. Наголошує ОСОБА_1 й на тому, що ВРП не було доведено наявності такої кваліфікуючої ознаки складу дисциплінарного проступку, як безпідставність, яка передбачена пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, що унеможливлює притягнення судді до відповідальності.
12. Крім того, скаржниця зауважує, що розгляд цивільної справи, порушення строків розгляду якої ставиться їй у провину, завершився тим, що було встановлено відсутність підстав для звільнення позивача від сплати заборгованості по аліментах. У зв`язку із цим вважає, що розгляд цієї справи з недотриманням установленого законом строку не порушив прав сторін, а відповідно й не було підстав застосовувати дисциплінарне стягнення.
13. Також у скарзі йдеться про те, що ВРП усупереч вимогам глави 13 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням ВРП від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (далі - Регламент), щодо попередньої перевірки дисциплінарної скарги не перевірила її на відповідність вимогам статті 107 Закону № 1402-VIII щодо наявності дійсного підпису скаржника, не склала висновку про наявність сумнівів у підписанні скарги, як наслідок не вирішила питання про залишення дисциплінарної скарги без розгляду та повернення її скаржнику відповідно до вимог статті 44 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VІІІ "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VІІІ).
Рух скарги
14. 19 квітня 2024 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла скарга ОСОБА_1, подана через її представника - адвоката Кравця Р. Ю., на Спірне рішення.
15. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 24 квітня 2024 року відкрила провадження за цією скаргою.
16. Ухвалою від 24 травня 2024 року суддя Великої Палати Верховного Суду Кривенда О. В. призначив справу за цією скаргою до розгляду в судовому засіданні.
Позиція ВРП
17. У відзиві на скаргу ВРП зазначає про відсутність передбачених статтею 52 Закону № 1798-VIII підстав, з яких її рішення, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути скасоване. Вважає доводи скаржниці щодо порушення її прав під час прийняття Спірного рішення необґрунтованими, оскільки ВРП у межах повноважень надала правову оцінку обставинам наявності або відсутності у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку.
18. ВРП наголошує на тому, що суддя ОСОБА_1 постановила розглядати справу № 486/1858/20 за правилами спрощеного позовного провадження. З дня відкриття провадження у цій справі (16 грудня 2020 року) до дня задоволення суддею ОСОБА_1 заявленого самовідводу (17 січня 2022 року) минув понад 1 рік. Судові засідання у справі призначалися сім разів із тривалими проміжками (11 січня, 22 лютого, 24 березня, 22 червня, 13 вересня, 22 жовтня 2021 року, 17 січня 2022 року). При цьому після 11 місяців перебування справи у провадженні ОСОБА_1 постановила ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, яка в подальшому була скасована судом апеляційної інстанції.
19. ВРП вважає безпідставними посилання судді ОСОБА_1 на відсутність у неї як судді під час здійснення правосуддя секретаря судового засідання, оскільки ця обставина не звільняє суддю від обов`язку, передбаченого пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону № 1402-VIII, справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
20. Щодо доводів про наявність сумнівів у достовірності підпису ОСОБА_2 у дисциплінарній скарзі ВРП наголошує, що підставою притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є не скарга на його дії, а факт допущення таким суддею порушення закону, яке містить склад дисциплінарного проступку. Така правова позиція висловлена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 січня 2019 року (провадження № 11-864сап18), 12 грудня 2019 року (провадження № 11?788сап19).
21. Посилається на те, що ініціатива осіб, які мають право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку, є не єдиним джерелом інформації, оскільки дисциплінарна справа може бути порушена за власною ініціативою дисциплінарним органом (частина десята статті 49 Закону № 1798-VІІІ).
22. Зауважує, що вимоги щодо зазначення у скарзі інформації, яка дозволяє ідентифікувати скаржника, та заборона розгляду анонімних скарг передбачені законом з метою дисциплінування осіб, які звертаються зі скаргами, забезпечення добросовісності звернень та можливості притягнення таких осіб до відповідальності за надання недостовірної або завідомо неправдивої інформації щодо дій судді.
23. На час порушення дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_2 форма і зміст цієї скарги відповідали вимогам закону.
24. Йдеться у відзиві й про те, що ВРП дійшла обґрунтованого висновку про застосування до судді ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді суворої догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців, що є пропорційним вчиненому внаслідок недбалості дисциплінарному проступку.
25. ВРП просить відмовити в задоволенні скарги.
Встановлені обставини справи
26. ОСОБА_1 . Указом Президента України від 11 листопада 2003 року № 1286/2003 призначена на посаду судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області строком на п`ять років.
27. Постановою Верховної Ради України від 08 жовтня 2009 року № 1633-VІ ОСОБА_1 обрана на посаду судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області безстроково.
28. 21 липня 2021 року до ВРП надійшла скарга ОСОБА_2 на дії судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 під час розгляду справи № 486/1858/20. Скаржник стверджував, що суддя ОСОБА_1 не вживає заходів щодо розгляду зазначеної справи протягом строку, установленого законом, і просив застосувати відповідні заходи реагування.
29. Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 10 січня 2024 року № 21/3дп/15-24 стосовно ОСОБА_1 відкрито дисциплінарну справу з підстав можливої наявності в діях цієї судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом).
30. Під час розгляду дисциплінарної справи встановлено таке.
31. 27 листопада 2020 року до провадження судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 надійшла справа № 486/1858/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Южноукраїнський відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про звільнення від сплати заборгованості по аліментах.
32. Суддя ОСОБА_1 ухвалою від 16 грудня 2020 року відкрила провадження у вказаній справі та постановила розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження. Судове засідання було призначено на 11 січня 2021 року.
33. Відповідно до довідки про рух справи № 486/1858/20, яку надав Южноукраїнський міський суд Миколаївської області, 11 січня 2021 року розгляд справи відкладено.
34. У наступному судовому засіданні, яке відбулось 22 лютого 2021 року, оголошено перерву до 24 березня 2021 року у зв`язку з необхідністю надання учасниками справи відповідних довідок.
35. 24 березня 2021 року справу розглянуто не було у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді ОСОБА_1 (з 16 березня до 21 травня 2021 року).
36. 22 червня 2021 року розгляд справи відкладено у зв`язку з тим, що суддю ОСОБА_1 не забезпечено секретарем судового засідання.
37. 13 вересня 2021 року справа не розглядалася у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді ОСОБА_1 (з 13 до 24 вересня 2021 року).
38. 22 жовтня 2021 року в судовому засіданні суддя ОСОБА_1 постановила ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду у зв`язку з тим, що позов подав неналежний позивач.
39. 14 грудня 2021 року постановою Миколаївського апеляційного суду апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - Пінчукової Л. Л. задоволено, ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 22 жовтня 2021 року скасовано, справу скеровано до суду першої інстанції для продовження розгляду. 20 грудня 2021 року справу № 486/1858/20 повернуто до суду першої інстанції та передано до провадження судді ОСОБА_1
40. 17 січня 2022 року суддя ОСОБА_1 постановила ухвалу про самовідвід.
41. 28 січня 2022 року справу № 486/1858/20 передано до канцелярії суду для проведення повторного автоматизованого розподілу.
Короткий зміст рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП
42. Рішенням Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 14 лютого 2024 року № 417/3дп/15-24 суддю Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у виді суворої догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.
43. Ухвалюючи таке рішення, Третя Дисциплінарна палата ВРП виходила з того, що з дня відкриття провадження у справі № 486/1858/20 (16 грудня 2020 року) до дня задоволення суддею ОСОБА_1 заявленого самовідводу (17 січня 2022 року) минув понад 1 рік. Судові засідання у справі призначалися сім разів із тривалими часовими проміжками (11 січня, 22 лютого, 24 березня, 22 червня, 13 вересня, 22 жовтня 2021 року, 17 січня 2022 року). Водночас після 11 місяців перебування справи № 486/1858/20 у її провадженні суддя ОСОБА_1 постановила ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду (позов подав неналежний позивач), зазначену ухвалу скасував суд апеляційної інстанції.
44. Отже, як зазначила Третя Дисциплінарна палата ВРП, суддя ОСОБА_1 порушила встановлені статтею 275 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) строки розгляду справи № 486/1858/20.
45. Третя Дисциплінарна палата ВРП проаналізувала інформацію щодо навантаження судді ОСОБА_1 за період з листопада 2020 року до липня 2022 року та дійшла висновку про те, що зазначена інформація не свідчить про його надмірність.
46. Також Третя Дисциплінарна палата ВРП зауважила, що предметом спору у справі № 486/1858/20 є звільнення від сплати заборгованості по аліментах. Справа належить до категорії "Спори, що виникають із сімейних правовідносин: про стягнення аліментів", яка відповідно до Рекомендованих показників середніх витрат часу на розгляд справ та коефіцієнтів складності справ за категоріями, затверджених рішенням Ради суддів України від 9 червня 2016 року № 46, має коефіцієнт складності 0,52, а середні витрати часу, необхідні для її розгляду, - 2 години.
47. Ураховуючи встановлені під час дисциплінарного провадження обставини, зокрема інформацію про рух справи № 486/1858/20, тривалість її розгляду та коефіцієнт складності, а також помірне навантаження судді ОСОБА_1, Третя Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що дії судді містять склад дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом).
48. Визначаючи характер дисциплінарного проступку, Третя Дисциплінарна палата ВРП вказала, що в діях судді не встановлено умислу, дисциплінарний проступок суддя ОСОБА_1 вчинила внаслідок недбалості.
49. Водночас Третя Дисциплінарна палата ВРП врахувала, що ОСОБА_1 раніше притягалася до дисциплінарної відповідальності. Так, рішенням ВРП від 26 лютого 2019 року № 596/0/15-19 рішення її Першої Дисциплінарної палати від 28 вересня 2018 року № 3023/1дп/15-18 змінено та застосовано до судді ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді подання про тимчасове, строком на шість місяців, відсторонення від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов`язковим направленням до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації з питань суддівської етики та застосування норм кримінального процесуального законодавства та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
50. Третя Дисциплінарна палата ВРП зазначила, що у цьому конкретному випадку застосування до судді ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади за вчинення дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ, не відповідатиме принципу пропорційності.
51. Дії судді ОСОБА_1 кваліфіковано за пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ, що з огляду на те, що поведінка судді не має умисного характеру, не порочить звання судді та не підриває авторитету правосуддя, не могло бути визнано істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов`язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді.
52. Отже, визначаючи вид стягнення, Третя Дисциплінарна палата ВРП взяла до уваги обставини та характер дисциплінарного проступку, його наслідки, наявність непогашеного дисциплінарного стягнення на час вчинення дисциплінарного проступку та дійшла висновку про те, що пропорційним є застосування до судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді суворої догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.
Короткий зміст рішення ВРП
53. ВРП за наслідками розгляду скарги судді ОСОБА_1 на рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 14 лютого 2024 року № 417/3дп/15-24 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1" залишила це рішення без змін.
54. Як зазначила у Спірному рішенні ВРП, під час розгляду дисциплінарної справи оцінювались показники щодо навантаження, кількісний та якісний показники розгляду справ в Южноукраїнському міському суді Миколаївської області за період з 2020 року до першого півріччя 2021 року, зокрема, судді ОСОБА_1 . Крім того, Третя Дисциплінарна палата ВРП взяла до уваги інформацію щодо загального навантаження судді ОСОБА_1 за період з листопада 2020 року до липня 2022 року і ця інформація не свідчила про його надмірність.
55. За результатами порівняння середнього навантаження одного судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області із середнім навантаженням суддів в інших районах Миколаївської області встановлено, що судове навантаження в Южноукраїнському міському суді Миколаївської області у 2021 році не було найвищим у Миколаївській області. Воно також було нижчим, ніж середньому по Україні в загальних судах (383 дні проти 299 днів в Южноукраїнському міському суді Миколаївської області), майже на третину.
56. З огляду на це ВРП погодилася з висновком її Третьої Дисциплінарної палати про те, що з огляду на помірне навантаження судді ОСОБА_1 часові проміжки між призначеними нею судовими засіданнями у справі № 486/1858/20 були тривалими (11 січня, 22 лютого, 24 березня, 22 червня, 13 вересня, 22 жовтня 2021 року, 17 січня 2022 року).
57. ВРП дійшла висновку про те, що рішення її Дисциплінарної палати є вмотивованим у частині кваліфікації дій судді ОСОБА_1 як дисциплінарного проступку, який передбачає застосування до неї виду дисциплінарного стягнення у виді суворої догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців, оскільки під час обрання такого стягнення не порушено принципу пропорційності.
58. Стосовно доводів судді ОСОБА_1 про наявність сумнівів у достовірності підпису ОСОБА_2 у дисциплінарній скарзі ВРП зазначила, що на час порушення дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_2 форма і зміст цієї скарги відповідали вимогам закону і правових підстав для відмови у відкритті дисциплінарного провадження Третьою Дисциплінарною палатою ВРП встановлено не було, однак на момент перегляду рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП зазначена скарга вже вичерпала свою дію, оскільки минула стадії відкриття дисциплінарної справи, її розгляду і ухвалення дисциплінарним органом ВРП рішення. Водночас під час розгляду дисциплінарної справи підтвердився факт вчинення суддею дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом), що є фактичною підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності безвідносно до скарги, а отже, ВРП дійшла висновку, що наведені доводи судді ОСОБА_1 не можуть вплинути на висновки Третьої Дисциплінарної палати ВРП щодо наявності в діях судді дисциплінарного проступку та не заслуговують на увагу.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
59. Велика Палата Верховного Суду, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали дисциплінарного провадження щодо судді, дослідивши доводи, наведені в скарзі на рішення ВРП та у відзиві на неї, виходить з такого.
60. Статтею 131 Конституції України визначено, що в Україні діє ВРП, яка, зокрема, розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.
61. З метою усунення прогалин у національному законодавстві, на які звернув увагу Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 09 січня 2013 року у справі "Олександр Волков проти України", Верховна Рада України прийняла Закон № 1798-VIII, який визначає статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП.
62. Статтею 1 цього Закону передбачено, що ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
63. Згідно із частиною другою статті 26 Закону № 1798-VIII для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів ВРП утворює дисциплінарні палати з числа членів ВРП.
64. Главою 4 розділу II Закону № 1798-VIII визначено порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів. Так, частинами першою, сьомою та восьмою статті 49 цього Закону передбачено, що розгляд дисциплінарної справи відбувається у відкритому засіданні Дисциплінарної палати, в якому беруть участь суддя, скаржник, їх представники.
65. У засіданні Дисциплінарної палати заслуховуються доповідач, суддя, скаржник, їх представники, свідки та інші особи, які були викликані або запрошені взяти участь у засіданні.
66. Учасники дисциплінарної справи мають право подавати докази, надавати пояснення, заявляти клопотання про виклик свідків, ставити запитання учасникам дисциплінарної справи, висловлювати заперечення, заявляти інші клопотання або відводи, ознайомлюватися з матеріалами справи. Для ознайомлення можуть надаватися матеріали, які безпосередньо пов`язані зі скаргою, з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних щодо знеособлення персональних даних.
67. Відповідно до частини другої статті 50 Закону № 1798-VIII за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.
68. Згідно із частинами першою, третьою та десятою статті 51 Закону № 1798-VIII право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до ВРП має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення.
69. Скарга на рішення Дисциплінарної палати може бути подана виключно до ВРП.
70. За результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати ВРП має право:
1) скасувати повністю рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та закрити дисциплінарне провадження;
2) скасувати частково рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та ухвалити нове рішення;
3) скасувати повністю або частково рішення Дисциплінарної палати про відмову в притягненні до дисциплінарної відповідальності судді та ухвалити нове рішення;
4) змінити рішення Дисциплінарної палати, застосувавши інший вид дисциплінарного стягнення;
5) залишити рішення Дисциплінарної палати без змін.
71. На підставі частини другої статті 52 Закону № 1798-VIII право на оскарження до суду рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, має суддя, щодо якого було ухвалено відповідне рішення.
72. Частиною сьомою статті 266 КАС України визначено, що на рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду.
73. Наведені вище положення Закону № 1798-VIII та частини сьомої статті 266 КАС України узгоджуються з пунктом 77 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, в якому, серед іншого, зазначено, що організація дисциплінарного розгляду в кожній країні повинна бути такою, що дозволяє подання апеляції на рішення первинного дисциплінарного органу (відомства або суду) до суду.