ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2024 року
м. Київ
Справа № 990/185/23
Провадження № 11-77заі24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого Уркевича В. Ю.,
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Біляр Л. В.,
позивачки ОСОБА_1,
представника позивачки - адвоката Огнев`юк Т. В.,
представника відповідача - Петренко Ю. В.,
розглянула на відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 про перегляд рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (судді Олендер І. Я., Хохуляк В. В., Блажівська Н. Є., Гончарова І. А., Ханова Р. Ф.) від 18 березня 2024 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про оскарження актів, дій чи бездіяльності та
ВСТАНОВИЛА:
1. У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати:
- рішення Комісії від 26 липня 2023 року № 37/зп-23 в частині визнання істотним порушення Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді, яке вона вчинила як кандидатка на посаду судді з індивідуальним кодом 0076518, зафіксованого 28 серпня 2019 року під час складення кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням Комісії від 24 червня 2019 року № 107/зп-19, за наслідками якого вона визнана такою, що не склала кваліфікаційний іспит;
- рішення Комісії від 26 липня 2023 року № 39/зп-23 в частині визнання істотним порушення Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді, яке вона вчинила як кандидатка на посаду судді, зафіксованого 28 серпня 2019 року під час складення кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням Комісії від
24 червня 2019 року № 107/зп-19, за наслідками якого вона визнана такою, що не склала кваліфікаційний іспит, та затвердження результатів кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням Комісії від 24 червня 2019 року № 107/зп-19, за якими в додатках:
- 4 зі спеціалізації місцевого загального суду під № з/п 68 навпроти прізвища, ім`я, по батькові кандидатки ОСОБА_1 проставлена відмітка - не складено;
- 5 зі спеціалізації місцевого адміністративного суду під № з/п 57 навпроти прізвища, ім`я, по батькові кандидатки ОСОБА_1 є відмітка - не складено;
- 6 зі спеціалізації місцевого господарського суду під № з/п 58 навпроти прізвища, ім`я, по батькові кандидатки ОСОБА_1 проставлена відмітка - не складено, а також;
- зобов`язати Комісію:
- визнати ОСОБА_1 такою, що склала кваліфікаційний іспит, призначений рішенням Комісії від 24 червня 2019 року № 107/зп-19, зі спеціалізації місцевого загального суду, зі спеціалізації місцевого адміністративного суду та зі спеціалізації місцевого господарського суду;
- включити ОСОБА_1 до рейтингів кандидатів на посаду судді місцевого загального суду, місцевого адміністративного суду, місцевого господарського суду з результатами кваліфікаційного іспиту, затвердженими рішенням Комісії від 26 липня 2023 року № 37/зп-23 та від 26 липня 2023 року № 39/зп-23;
- зарахувати ОСОБА_1 до резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевого адміністративного суду, місцевого господарського суду та місцевого загального суду.
Прохання мотивувала тим, що вона як кандидатка на посаду судді виконувала практичне завдання, яке полягало у написанні модельного судового рішення за результатами модельного розгляду справи по суті на підставі наявних у справі документів. У модельній справі містилося покликання на Рішення Конституційного Суду України 8 від 17 липня 2018 року № 6-р/201 (далі - Рішення КСУ), яке вона під час виконання практичного завдання відкрила на дозволеному Комісією офіційному веб порталі Верховної Ради України "Законодавство України".
Вважає, що рішення КСУ, яким визнається певна норма закону неконституційною, як-от в конкретному випадку підпункт 7 пункту 4 розділу I Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", стає частиною підданого судовому конституційному контролю нормативно-правового акта. Якщо під електронним текстом цього акта є гіперпосилання, яке передбачає прямий перехід за посиланням на згадане рішення КСУ як джерела, яким можна користуватися під час виконання практичного завдання, то воно відноситься до дозволеного Комісією джерела, розміщеного на офіційному веб-порталі парламенту України "Законодавство України".
Гадає, що чинне законодавство не забороняє користування під час написання модельного судового рішення Рішеннями КСУ. Відповідно до підпункту 17.2 пункту 17 розділу IV Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді, затвердженого рішенням ВККС від 03 жовтня 2018 року № 211/зп-18 (далі - Положення № 211/зп-18), учасник зобов`язаний викласти в зошиті для виконання практичного завдання правильне модельне судове рішення на підставі модельних обставин та документів. Отож після отримання умов практичного завдання, яке містило посилання на Рішення КСУ, для перевірки теоретичних знань та практичних навичок, а також щоб успішно скласти кваліфікаційний іспит претендентка на посаду судді зобов`язана була показати вміння визначати, оцінювати та описувати обставини, які мають значення для ухвалення рішення. Зокрема, вона мала би застосовувати й Рішення КСУ, яке цільово до обставин модельної справи було відкрите на дозволеному для користування офіційному веб порталі парламенту України "Законодавство України". Ба більше, виконати практичне завдання - викласти мотивоване, законне та обґрунтоване модельне судове рішення по такій справі було неможливо без використання Рішення КСУ.
Протиправність цих рішень вбачає в тому, що вони ґрунтуються на протоколі реєстрації порушення порядку кваліфікаційного іспиту, який склали уповноважені особи Комісії, але склали не на підставі нормативно врегульованого рівня критеріїв визначення зафіксованих порушень істотними.
Як на причини для скасування спірного рішення, ОСОБА_1 покликається також на необ`єктивний розгляд протоколу реєстрації порушень. Із цього приводу повідомляє, що Комісія сама спонукала до застосування Рішення КСУ, бо в модельній судовій справі запропонувала розв`язання модельного спору, для якого [валідним] (імовірно доречним, точним) способом мало бути використання Рішення КСУ як джерела права.
Переконує, що те, що позивачка під час виконання практичного завдання вдалася до використання такого джерела, не означає, що вона не дотрималася академічної доброчесності. 28 серпня 2019 року під час виконання письмового практичного завдання з адміністративної спеціалізації всі учасники іспиту (51 особа) оперували відносно однієї модельної справи, в якій були "наче заклики" до застосування джерела права у виді Рішення КСУ. Тому всі учасники іспиту, як вважає позивачка, мали нагоду користатися цим джерелом права на рівних умовах. Посилює свою думку посиланням на те, що Положення № 211/зп-18 не містить заборони на застосування Рішення КСУ, яка була би чіткою та ясною. Використання рішення КСУ вона заздалегідь не готувала і як інші учасники іспиту не принесла його з собою, аби не викликати підозр, що вона мала завчасно виготовлене правильно виконане завдання, що згодом могло бути розцінено як вияв невиправданої переваги. Ще раз нагадує, що всі конкурсанти мали необмежений доступ до мережі "Інтернет" та могли використати Рішення КСУ, застосування якого диктувалося умовами модельної справи.
Наголошує, що на засіданні з розгляду протоколу реєстрації порушення Комісія ретельно не перевірила доводи письмових пояснень позивачки, доладно не проаналізувала модельну справу з адміністративної спеціалізації з прихованими в ній спонуками дослідити резолютивну частину Рішення КСУ. Просить звернути увагу на те, що відкриття на офіційному веб сайті Верховної Ради України тексту акта суду конституційної юрисдикції мало на меті перевірити доводи сторін у модельній справі і таким чином з дотриманням вимог пункту 1 частини шостої розділу V Положення № 211/зп-18 на прикладі виконаного письмового практичного завдання проявити і показати рівень практичних навичок та умінь за написання судового рішення, спроможність визначати, оцінювати та описувати обставини, які мають значення для ухвалення правильного, законного й обґрунтованого судового рішення.
Доводить, що під час затвердження кодованих результатів анонімних практичних завдань кваліфікаційного іспиту Комісія порушила право позивачки як кандидатки на посаду судді "бути почутою", невиправдано обмежила дію фундаментального принципу верховенства права, бо не надала їй можливості безпосередньо (навіч) пояснити й аргументувати свої дії стосовно обставин, зафіксованих у протоколі.
Звертає увагу, що декодовані результати анонімних письмових практичних завдань та результати кваліфікаційного іспиту з кожної із спеціалізацій позивачки, які Комісія затвердила рішенням від 26 липня 2023 року № 39/зп-23, становить більше 75 % від максимально можливого бала, що відповідає вимогам статті 78 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VІІІ). У такому разі ефективним способом захисту її прав, свобод та інтересів буде саме визнання її такою, що склала кваліфікаційний іспит, який Комісія призначила рішенням від 24 червня 2019 року № 107/зп-19, зі спеціалізацій місцевого загального суду, місцевого адміністративного суду та місцевого господарського суду відповідно, а також зобов`язати Комісію включити її до рейтингів кандидатів на посаду судді перелічених вище судів та зарахувати до резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевих адміністративного, господарського та загального судів.
Підсумовує, що рішення Комісії № 37/зп-23 та похідне від нього рішення № 39/зп-23 - обидва від 26 липня 2023 року - в частинах, які вона означила, є протиправними, невмотивованими, необґрунтованими та такими, що ухвалені у спосіб, не встановлений законом, без дотримання принципу рівності перед законом, необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів кандидатів на посаду судді і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (без дотримання принципу пропорційності), а тому підлягають скасуванню.
2. Відповідач подав відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні його вимог.
Вважає, що за пунктом 17 розділу IV Положення № 211/зп-18 учасники іспиту мають певні права і повинні утримуватися від порушення заборони кваліфікаційного іспиту. Зокрема, учасник має право, серед іншого, на використання під час виконання практичного завдання таких нормативно-правових актів, як закони, кодекси, коментовані кодекси, постанови пленумів, а також рішення Європейського суду з прав людини. За підпунктом 6 пункту 17.2 розділу IV цього Положення учасник іспиту не повинен використовувати під час виконання практичного завдання джерела інформації на паперових або електронних носіях, які не передбачені підпунктом 5 пункту 17.1 розділу IV Положення № 211/зп-18, тощо.
Згідно з пунктом 18 розділу IV цього Положення у разі порушення особою порядку складення іспиту Комісія на будь-якому етапі може припинити участь цієї особи у ньому та визнати її такою, що не склала іспиту. Відповідно до пункту 22 цього розділу факт порушення порядку складення іспиту фіксується уповноваженими представниками у протоколі реєстрації порушень та розглядається Комісією.
28 серпня 2019 року о 13 год 13 хв під час виконання учасниками іспиту анонімного письмового практичного завдання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду уповноважені представники Комісії зафіксували порушення учасником іспиту з індивідуальним кодом 0076518 ( ОСОБА_1 ) порядку складення кваліфікаційного іспиту та о 16 год 14 хв склали протокол реєстрації порушення підпункту 5 пункту 17.1 та підпункту 6 пункту 17.2 розділу IV Положення № 211/зп-18. Зміст порушення полягав у тому, що кандидат на посаду судді з індивідуальним кодом 0076518 ОСОБА_1 відкрила за допомогою офіційного веб сайту Верховної Ради України тексту Рішення КСУ, яке є джерелом інформації на електронних носіях, користування яким не дозволено підпунктом 5 пункту 17.1 розділу IV цього Положення.
26 липня 2023 року Комісія розглянула питання про затвердження кодованих результатів анонімних письмових практичних завдань кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням Комісії від 24 червня 2019 року № 107/зп-19, дослідила протоколи реєстрації порушень з долученими до них додатками та поясненнями кандидатів і вирішила, що порушення, зафіксовані під час виконання учасниками іспиту анонімного письмового практичного завдання, є істотними. У зв`язку із цим Комісія ухвалила рішення № 37/зп-23, яким, зокрема, визнала ОСОБА_1 такою, що допустила істотне порушення порядку складання кваліфікаційного іспиту, яке зумовлює визнання її такою, що не склала кваліфікаційний іспит.
26 липня 2023 року Комісія ухвалила рішення № 39/зп-23, яким визнала, що зафіксовані під час складення кваліфікаційного іспиту порушення Положення № 211/зп-18, які, зокрема, скоїла ОСОБА_1, є істотними та достатніми, щоб визнати її такою, що не склала кваліфікаційний іспит, та затвердила декодовані результати анонімних письмових практичних завдань та загальні результати іспиту.
З погляду представника відповідача, наведені обставини спростовують доводи позивачки про незаконність та необґрунтованість рішень Комісії від 26 липня 2023 року № 37/зп-23 та № 39/зп-23 про їхню невідповідність вимогам статті 78 Закону № 1402-VIII, а також що вони були ухвалені з порушенням принципів рівності перед законом та пропорційності (неспівмірність встановленого порушення та його негативних наслідків для позивачки).
Конкретизує, що 28 серпня 2019 року перед початком другого етапу кваліфікаційного іспиту з адміністративної спеціалізації позивачка, як і інші учасники іспиту, була ознайомлена під підпис із загальними правилами виконання анонімного письмового практичного завдання під час кваліфікаційного іспиту. Учасники були обізнані [зі згаданим вище] переліком нормативно-правових актів, які дозволяється використовувати під час виконання практичного завдання на спеціально призначеному ноутбуці у відкритих джерелах та/або на власних паперових носіях видавничого тиражування. Перед проведенням кваліфікаційного іспиту, ще 09 липня 2019 року, о 17 год 23 хв на офіційному веб сайті ВККС (стара версія) у розділі "Всі новини" опублікувала новину із правилами складення кваліфікаційного іспиту, в якій також зазначила про заборону використання під час виконання практичного завдання, зокрема, таких джерел інформації: текстів судових рішень за результатами розгляду судами України справи по суті; інформаційних листів; аналітики розгляду справ судами України; збірників постатейних покажчиків правових позицій; науково-методичної літератури.
Безпосередньо перед початком виконання практичного завдання уповноважений представник Комісії нагадував усім учасникам іспиту про заборону шукати та відкривати тексти рішень КСУ.
Персонально позивачка до початку виконання анонімного письмового практичного завдання була ознайомлена з переліком дозволених для використання нормативно-правових актів та джерел інформації та достеменно знала про заборону використання не дозволених переліком джерел інформації. Тому коли під час складення кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 вчинила порушення правил Положення № 211/зп-18, яке за загальноприйнятими стандартами академічної доброчесності є: нормативно-етичним підґрунтям правил зобов`язань та заборон, що застосовуються до учасників кваліфікаційного іспиту; проявом якостей, які не сумісні зі статусом майбутнього судді та негативно впливають на перебіг усього кваліфікаційного іспиту незалежно від його етапу, ставлять під обґрунтований сумнів питання доброчесності позивачки, Комісія з дотриманням меж, порядку та у спосіб, визначений Законом № 1402-VIII і цим Положенням, визнала, що порушення, яке скоїла кандидатка на посаду судді ОСОБА_1, є істотним і відповідно до підпункту 5 пункту 12 розділу VI цього Положення є безумовною підставою для припинення участі позивачки у кваліфікаційному іспиті та визнання такою, що не склала кваліфікаційний іспит.
3. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 18 березня 2024 року відмовив у задоволенні позовних вимог.
Цей суд виходив з того, що суть кваліфікаційного іспиту - це атестування особи, яка пройшла спеціальну підготовку і виявила намір бути рекомендованою для призначення на посаду судді, а мета - виявлення належних теоретичних знань та рівня професійної підготовки кандидата на посаду судді, з-поміж іншого отриманого за результатами спеціальної підготовки, а також ступеня його здатності здійснювати правосуддя (частини перша та друга статті 78 Закону № 1402-VIII). Порядок складення кваліфікаційного іспиту й методика оцінювання кандидатів передбачають правила проходження іспиту й низку прав, обов`язків та заборон для кандидатів, зокрема щодо джерел інформації, дозволених і заборонених їм для використання під час виконання практичного завдання (частина п`ята статті 78 Закону № 1402-VIII, пункт 17 розділу IV Положення № 211/зп-18).
Порушення особою порядку складення кваліфікаційного іспиту надає ВККС право на будь-якому етапі припинити її участь в іспиті та визнати її такою, що не склала кваліфікаційний іспит. Особа вважається такою, що не склала кваліфікаційний іспит, у випадку допущення порушення порядку складення іспиту, яке рішенням ВККС визнано істотним (пункт 18 розділу ІV "Порядок складення іспиту", пункт 8, підпункт 5 пункту 12 розділу VІ Положення № 211/зп-18).
Суд виходив з того, що факт відкриття позивачкою під час виконання анонімного письмового практичного завдання тексту Рішення КСУ, тобто забороненого під час виконання такого завдання джерела, підтверджується наявними у справі доказами, які належним чином зафіксував працівник ВККС і які позивачка не оскаржує, і не заперечується.
Вимоги підпункту 6 підпункту 17.2 пункту 17 Положення № 211/зп-18 містять чітку заборону кандидату на посаду судді на використання під час виконання практичного завдання будь-яких інших джерел інформації (не передбачених підпунктом 5 підпункту 17.1 пункту 17 цього Положення), а отже, відкриття недозволеного джерела інформації, яким у цьому випадку є Рішення КСУ, підпадає під заборонені Положенням № 211/зп-18 дії і становить порушення порядку складення іспиту.
Кандидат на посаду судді на стадії складення кваліфікаційного іспиту є особою, яка вже успішно склала відбірковий іспит, пройшла спеціальну перевірку та спеціальну підготовку (що підтверджується наявними матеріалами справи), а тому повинна мати досвід роботи з різними системами пошуку законодавства і демонструвати належну обачність та обережність при роботі з джерелами інформації під час іспиту, а також враховувати вимоги підпункту 5 підпункту 17.1 пункту 17 розділу ІV Положення.
Суд зважив також на те, що 28 серпня 2019 року, перед початком другого етапу кваліфікаційного іспиту з адміністративної спеціалізації, позивачку та інших учасників іспиту ознайомили під підпис із загальними правилами виконання анонімного письмового практичного завдання, а також що ВККС відповідно до вимог пункту 18 розділу ІV "Порядок складення іспиту", пункту 8, підпункту 5 пункту 12 розділу VІ Положення наділена повноваження на будь-якому етапі припинити участь особи в складенні кваліфікаційного іспиту і визнати її такою, що не склала кваліфікаційний іспит, у разі допущення цією особою такого порушення порядку його складення, яке рішенням Комісії визнано істотним.
У контексті наведеного суд першої інстанції виснував, що доводи позивачки про те, що Положення № 211/зп-18 не забороняє під час виконання практичного завдання використовувати рішення КСУ (навіть з урахуванням того, що 28 серпня 2019 року Комісія надала для виконання практичного завдання модельну справу, яка містила посилання на відповідне рішення КСУ), є безпідставними та необґрунтованими.
Підсумовуючи, суд виснував, що ВККС ухвалила оскаржувані рішення стосовно позивачки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, а тому підстав для їх скасування не встановлено.
4. Позивачка не примирилася із цим рішенням суду та звернулася до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати і постановити нове - про задоволення позову.
У скарзі, яка за обсягом та змістом є розлогою, позивачка наводить підстави та мотиви для втручання в оскаржене судове рішення і ухвалення нового судового рішення, яким просить визнати слушність, підставовість, аргументованість, правильність та справедливість її позовних вимог.
Зі змісту цих підстав та мотивів і зумовленої ними нормативної бази можна побачити, що доводи апеляційної скарги в основному є подібними до доводів позовної заяви. Вони здебільшого дублюють доводи позовної заяви, або конкретизують їх, або оновлюють форму їхнього викладу.
Суть доводів апеляційної скарги зводиться до того, що дії позивачки з використання Рішення КСУ під час виконання письмового практичного завдання в рамках кваліфікаційного іспиту Комісія кваліфікувала як істотне порушення кваліфікаційного іспиту, хоча ознак для такої юридичної оцінки нема. Подібно до доводів позовної заяви, позивачка ОСОБА_1 вкотре наполягає, що Рішення КСУ, яким визнано норму певного закону неконституційною, було частиною наведеного нормативно-правового акта - закону (його тлумаченням - коментарем), під текстом якого був поданий електронний спосіб відсилання до норми до такого закону, а також містився прямий перехід за посиланням на наведене рішення без зміни джерела. Звідси, як гадає позивачка, - таке джерело є дозволеним для використання під час виконання практичного завдання.
Авторка скарги посилається на нормативну базу, яка є застосовною до спірних правовідносин, і переконує, що суд першої інстанції хибно погодився з законністю і обґрунтованістю дій та рішень ВККС, яка насправді неправильно і неточно застосувала правила проведення іспиту. Через це поведінка позивачки під час виконання письмового практичного завдання, яка на ділі не була протиправною, отримала натомість протилежну за значенням правову оцінку.
Дещо конкретизованим, але по суті такими самими, як у позовній заяві, є доводи скаржниці про порушення порядку розгляду питання про скоєння нею істотного порушення кваліфікаційного іспиту, про обмеження її права брати участь у розгляді цього питання. Нагадує, що Комісія такими своїм діями позбавила її можливості висловити свої пояснення по суті порушення.
Скаржниця вважає, що суд першої інстанції не надав правової оцінки доводам позивачки про те, що Комісія не обґрунтувала свій висновок про дотримання порядку проведення кваліфікаційного іспиту належними, достовірними і допустимими доказами.
ОСОБА_1 подібно до доводів позовної заяви стверджує, що суд першої інстанції не повинен був погоджуватися з висновками оскаржених рішень ВККС про те, що її поведінка під час проходження кваліфікаційного іспиту за описаних вище обставин не відповідала вимогами "академічної доброчесності".
Протиправність судового рішення авторка скарги вбачає в тому, що суд погодився з тим, що ВККС може визнати кандидата таким, що не склав кваліфікаційний іспит, не на підставі частини сьомої статті 78 Закону № 1402-VІІІ, яка прописує, що особою, яка не склала кваліфікаційний іспит, вважається та, яка набрала менше 75 відсотків максимально можливого бала кваліфікаційного іспиту, а на підставі підпункту 5 пункту 12 розділу VІ Положення № 211/зп-18 - за наслідками виявлення порушення, відображеного в протоколі про реєстрацію порушення кваліфікаційного іспиту.
Позивачка переконує, що суд першої інстанції не зважив на доводи позовної заяви про некоректність підготовки модельної справи, що є проявом неорганізованості кваліфікаційного іспиту та недосконалості нормативного регулювання правил його проведення.
Суд першої інстанції не перевіряв законність здійснення відповідачем втручання у права позивача, що гарантовані пунктом 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і таким чином засвідчив, що під час розгляду справи неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи.
Акцентує увагу на тому, що суд неповно з`ясував обставини, які впливають на наслідки розгляду справи, визнав встановленими обставини щодо наявності порушення Положення № 211/зп-18, хоча такі Комісія не довела належним чином. Вкотре нагадує, що висновки суду не відповідають обставинам справи, були виведені на підставі неправильного застосування норм матеріального права та через порушені норми процесуального права. У кінцевому підсумку такі дії суду призвели до неправильного вирішення справи, що є підставами для скасування оскаржуваного рішення.
5. Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 березня 2024 року - без змін.
Стверджує, що суд першої інстанції повно та правильно встановив обставини справи, дослідив докази у справі, надав їм правильну правову оцінку, з урахуванням чого ухвалив обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Здебільшого відзив інтерпретує висновки оскаржуваного рішення суду.
6. Ухвалою від 22 квітня 2024 року Велика Палата відкрила апеляційне провадження в цій справі, а ухвалою від 13 травня 2024 року призначила розгляд справи на 13 червня 2024 року о 12 год 00 хв.
7. Обставини справи коротко можна навести так.
03 квітня 2017 року Комісія ухвалила рішення № 28/зп-17, яким оголосила добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 600 прогнозованих вакантних посад суддів місцевого суду. Позивачка брала участь у вказаному доборі як особа, яка не має стажу роботи на посаді помічника судді більше трьох років, була допущена до складення відбіркового іспиту, що відбувся 31 жовтня 2017 року, за результатами якого рішенням Комісії від 06 грудня 2017 року № 127/зп-17 визнана такою, що успішно його склала та попередньо допущена до наступної стадії добору кандидатів на посаду судді місцевого суду.
За результатами проведеної спеціальної перевірки в межах процедури добору кандидатів на посаду судді місцевого суду ОСОБА_1 визнано такою, що відповідає установленим Законом № 1402-VIII вимогам до кандидата на посаду судді, та рішенням Комісії від 01 серпня 2018 року № 184/зп-18 направлено для проходження спеціальної підготовки в Національній школі суддів України. Після успішного проходження програми спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді в Національній школі суддів України матеріали позивачки направлені до Комісії для складення нею кваліфікаційного іспиту.
ВККС 24 червня 2019 року ухвалила рішення № 107/зп-19 про призначення кваліфікаційного іспиту у межах процедури добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням Комісії від 03 квітня 2017 року № 28/зп-17, стосовно 370 кандидатів на посаду судді, визначено черговість етапів його проведення: перший етап - складення письмового анонімного тестування; другий етап - виконання анонімного письмового практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду; третій етап - виконання анонімного письмового практичного завдання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду; четвертий етап - виконання анонімного письмового практичного завдання зі спеціалізації місцевого господарського суду та графік його проведення.
01 серпня 2019 року ВККС провела письмове анонімне тестування під згенерованим індивідуальним кодом 0058514, цього ж дня затвердила кодовані та декодовані результати складеного кандидатами письмового анонімного тестування під час кваліфікаційного іспиту згідно з додатком 1,2 та допустила до виконання анонімних письмових практичних завдань під час кваліфікаційного іспиту кандидатів згідно з додатком 3 (позивачка зазначена під № з/п 68).
01 листопада 2019 року Комісія рішенням № 190/зп-19 внесла зміни до пунктів 2, 3 рішення Комісії від 01 серпня 2019 року № 141/зп-19 шляхом затвердження 34 учасникам декодованих результатів, зокрема, пп. 7 - ОСОБА_1, код учасника - № 0058514, бал учасника - 82,125.
27 серпня 2019 року позивачка склала анонімне письмове практичне завдання зі спеціалізації місцевого загального суду під згенерованим індивідуальним кодом 0086084.
Наступного дня після виконання письмового практичного завдання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду (під згенерованим індивідуальним кодом 0076518) представник Комісії повідомив позивачку, що у зв`язку з тим, що вона відкрила за допомогою офіційного веб сайту Верховної Ради України текст Рішення КСУ, їй необхідно надати з цього приводу відповідні письмові пояснення, після надання яких виконане письмове практичного завдання зі спеціалізації адміністративного суду буде приймати відповідач.
29 серпня 2019 року позивачка виконала анонімне письмове практичне завдання зі спеціалізації місцевого господарського суду під згенерованим індивідуальним кодом 0091537.
Під час прямої трансляції засідання Комісії, на якому було затверджено кодовані результати анонімних письмових практичних завдань (26 липня 2023 року), позивачка довідалася, що стосовно неї та інших учасників іспиту 28 серпня 2019 року представник Комісії склав протокол реєстрації порушень.