ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2024 року
місто Київ
Справа № 910/14524/22
Провадження № 12-4гс24
Велика Палата Верховного Суду у складі
головуючого судді Уркевича В. Ю.,
судді-доповідача Банаська О. О.,
суддів Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.,
представників:
позивача - Носика Богдана Миколайовича,
відповідача - Касьянова Максима Геннадійовича,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
на рішення Господарського суду міста Києва від 20 квітня 2023 року
(суддя Плотницька Н. Б.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2023 року (головуючий суддя Гаврилюк О. М., судді Сулім В. В., Ткаченко Б. О.),
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10 травня 2023 року (суддя Плотницька Н. Б.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2023 року (головуючий суддя Гаврилюк О. М., судді Сулім В. В., Ткаченко Б. О.),
на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 27 листопада 2023 року (головуючий суддя Гаврилюк О. М., судді Сулім В. В., Ткаченко Б. О.),
на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 28 листопада 2023 року (головуючий суддя Гаврилюк О. М., судді Сулім В. В., Ткаченко Б. О.)
за позовом Корпорації "ТСМ Груп" до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 7 149 465,06 грн,
УСТАНОВИЛА:
Вступ
За укладеним договором на виконання комплексу робіт Корпорація "ТСМ Груп" (далі - Корпорація) виконала будівельні роботи, які Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - Державне підприємство) прийняло без зауважень, проте оплатило частково.
Корпорація звернулася до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства заборгованості за виконані роботи, штрафу, інфляційних втрат, 3 % річних та пені, а також просила здійснювати нарахування 3 % річних та пені до моменту виконання рішення суду.
Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи касаційні скарги відповідача, мала вирішити питання стосовно того, чи можуть бути застосовані приписи абзацу третього частини другої статті 231 Господарського кодексу України
(далі - ГК України) щодо нарахування штрафу до правовідносин з оплати вартості виконаних робіт за договором.
Велика Палата Верховного Суду, врахувавши усталену практику суду касаційної інстанції, виснувала, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, санкції у виді штрафу, передбаченого абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, можливе за сукупності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом; якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Іншим правовим питання було те, чи допускається під час ухвалення рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеню, зазначити у ньому на підставі частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (частин десятої та одинадцятої статті 265 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)) про нарахування одночасно відповідних відсотків та пені до моменту виконання рішення.
Велика Палата Верховного Суду виснувала, що законодавець прямо виключає (через імперативну альтернативність нарахування або відсотків, або пені) одночасність стягнення відсотків і пені. Повноваження суду не можна тлумачити розширювально. Під час ухвалення рішення про стягнення боргу, на який нараховують відсотки або пеню, не допускається зазначати в рішенні про нарахування одночасно відповідних відсотків та пені до моменту виконання рішення суду.
Також Велика Палата вирішувала, чи може суд відшкодовувати судові витрати на професійну правничу допомогу за перегляд додаткового рішення про розподіл таких судових витрат.
Велика Палата Верховного Суду врахувала, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою частиною. Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення. Особа, яка понесла судові витрати під час апеляційного чи касаційного перегляду додаткового судового рішення про розподіл судових витрат, має право на відшкодування таких витрат, що відповідатиме принципу господарського судочинства, передбаченому у пункті 12 частини третьої статті 2 ГПК України. Під час вирішення цього питання суд має керуватися критеріями, визначеними у частині п`ятій статті 126 та частині п`ятій статті 129 ГПК України. Інакше розуміння позбавить особу права на відшкодування понесених нею судових витрат навіть
у разі необґрунтованого оскарження іншим учасником справи додаткового судового рішення, що нівелюватиме значення такої засади судочинства, як відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення.
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
1. Корпорація у грудні 2022 року звернулася до суду з позовом до Державного підприємства, правонаступником якого є Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - АТ "НАЕК "Енергоатом"),
у якому з урахуванням заяви від 02 березня 2023 року про зменшення розміру позовних вимог просила:
- стягнути з АТ "НАЕК "Енергоатом" 7 149 465,06 грн заборгованості за договором на виконання комплексу робіт, з яких: 2 012 833,59 грн основного боргу, 3 423 883,34 грн пені, 6 560,22 грн штрафу в розмірі 7 % від зобов`язань невиконаних протягом 30-ти днів; 441 024,37 грн 3 % річних та 1 265 163,54 грн інфляційних втрат;
- відповідно до частини десятої статті 238 ГПК України зазначити в рішенні про нарахування 3 % річних та пені на суму боргу до моменту виконання рішення.
2. Корпорація обґрунтовувала пред`явлений позов тим, що відповідач не оплатив вартість виконаних робіт за договором на виконання комплексу робіт від 01 березня 2019 року № 04/19, внаслідок чого виникла заборгованість, на яку нараховано пеню, штраф, 3 % річних та інфляційні втрати.
Стислий виклад заперечень відповідача
3. АТ "НАЕК "Енергоатом" у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях просило суд зменшити розмір заявленої до стягнення пені на 90 %, зазначаючи, зокрема, про те, що немає його вини у простроченні зобов`язання. Корпорація пред`явила позов в частині вимоги про стягнення пені зі спливом позовної давності, а в частині штрафу - безпідставно, оскільки договором та законодавством не передбачено нарахування штрафу у розмірі 7 % за невиконання / несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Просило не застосовувати до нього приписи частини десятої статті 238 ГПК України, оскільки нараховані та згодом донараховані штрафні санкції поставлять його у ще більш скрутне становище.
Стислий виклад змісту судових рішень суду першої інстанції
4. Рішенням від 20 квітня 2023 року Господарський суд міста Києва задовольнив позов Корпорації частково.
Суд стягнув з АТ "НАЕК "Енергоатом" на користь Корпорації 2 012 833,59 грн основного боргу, 342 388,33 грн пені, 441 024,37 грн 3 % річних, 1 265 163,54 грн інфляційних втрат та 6 560,22 грн штрафу.
Суд установив органу (особі), який здійснюватиме примусове виконання рішення, в порядку частини десятої статті 238 ГПК України нараховувати:
? 3 % річних на фактичну (не сплачену) суму основного боргу починаючи з 04 лютого 2023 року до моменту повної оплати основного боргу за такою формулою: (СОБ*3*КДП)/КДР/100 = сума відсотків річних, де: СОБ - сума основного боргу,
3 - 3 % річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, а також стягнути зазначену суму нарахованих відсотків;
? пеню на фактичну (не сплачену) суму основного боргу з урахуванням зменшення розміру пені на 90 % починаючи з 04 лютого 2023 року до повної сплати суми основного боргу, але не довше ніж до дати скасування дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Розрахунок пені здійснювати за формулою: С*О*Д/К/100
(де: С - несплачена сума основного боргу; О - подвійна облікова ставка Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня;
Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому є непогашена заборгованість).
5. Суд першої інстанції визнав обґрунтованим та доведеним позов у частині вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за виконані роботи, пені, 3 % річних, інфляційних втрат, а також штрафу, нарахованого на підставі абзацу третього частини другої статті 231 ГК України, оскільки відповідач є підприємством державного сектора економіки.
6. Врахувавши заявлене відповідачем клопотання про зменшення розміру пені та наведені на його обґрунтування обставини, суд зменшив розмір стягуваної пені на 90 %.
7. Суд першої інстанції також зробив висновок про можливість одночасного нарахування 3 % річних та пені на фактичну (не сплачену) суму основного боргу починаючи з 04 лютого 2023 року до моменту повної оплати основного боргу, оскільки, на переконання суду, це сприятиме найшвидшому виконанню відповідачем судового рішення в частині сплати основного боргу, а позивачу не потрібно буде повторно звертатися до суду з позовом про стягнення з відповідача додатково нарахованих відсотків та пені за допущене ним прострочення після ухвалення судом рішення.
8. Додатковим рішенням від 10 травня 2023 року Господарський суд міста Києва стягнув з відповідача на користь позивача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 57 000,00 грн.
Стислий виклад змісту судових рішень суду апеляційної інстанції
9. Постановами від 24 жовтня 2023 року Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 20 квітня 2023 року та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10 травня 2023 року.
10. Додатковими постановами від 27 та 28 листопада 2023 року Північний апеляційний господарський суд стягнув з відповідача на користь позивача 10 200,00 грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, та 4 800,00 грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом апеляційної скарги на додаткове рішення суду першої інстанції.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
11. 01 березня 2019 року ДП "НАЕК "Енергоатом", яке діяло через керівника відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" (згодом змінено назву з відокремлений підрозділ "Южно-Українська атомна електрична станція" ДП "НАЕК "Енергоатом" на відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" ДП "НАЕК "Енергоатом") (замовник), та Корпорація "ТСМ Груп" (генеральний підрядник) уклали договір на виконання комплексу робіт № 04/19 (далі - договір), відповідно до умов якого генеральний підрядник зобов`язується за завданням замовника з дотриманням вимог законодавства виконати комплекс робіт з теми: "ВП Южно-Українська АЕС. Енергоблоки № 1
та № 2. Комплекс інженерно-технічних засобів системи фізичного захисту. Електротехнічна частина. ІІІ етап. Будівельно-монтажні роботи" в цілому або
за етапами в обсягах та у строки, що зазначені у графіку виконання робіт
(додаток № 2) та у відомостях обсягів робіт (додаток № 4) до цього договору.
12. У пункті 1.3 договору сторони погодили, що позивач здає в обумовлені терміни виконані роботи відповідачу, за свій рахунок усуває дефекти, що виявили
в процесі виробництва робіт і в межах гарантійного терміну експлуатації. Відповідач зобов`язується прийняти та сплатити виконані роботи.
13. Відповідно до пункту 2.1 договору (в редакції додаткової угоди від 23 жовтня 2019 року № 2) договірна ціна робіт, доручених позивачу, визначена протоколом угоди про договірну ціну (додаток № 1) і складає 31 247 175,39 грн, у т. ч. ПДВ 20 %.
14. Згідно з пунктами 3.1, 4.1 договору терміни виконання робіт визначені
в графіку виконання робіт (додаток № 2), який є невід`ємною частиною цього договору. Оплату за виконані роботи здійснює відповідач шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача після підписання сторонами довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, складеною на підставі актів виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В впродовж 45-ти банківських днів.
15. Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до 30 березня 2024 року (пункт 15.6 договору, в редакції додаткової угоди від 30 березня 2021 року № 6).
16. Позивач виконав, а відповідач прийняв за обсягом та якістю роботи на суму 30 340 931,10 грн, що підтверджується підписаними актами приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2В) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-3) за період з 26 квітня 2019 року до 15 грудня 2020 року.
17. Відповідач у період з 17 грудня 2019 року до 13 квітня 2021 року згідно
з платіжними дорученнями здійснив часткову оплату виконаних позивачем робіт на суму 18 263 929,62 грн за актами здачі-прийняття виконаних робіт № 1-4.
18. 21 березня 2022 року на підставі отриманої згоди від відповідача позивач та Приватне акціонерне товариство "Юженергобуд" (далі - ПрАТ "Юженергобуд") уклали договір про відступлення права вимоги № 04/19-ЮЕБ/П, відповідно до якого Корпорація відступила на користь ПрАТ "Юженергобуд" частину прав вимоги за договором від 01 березня 2019 року № 04/09 на суму 10 064 167,89 грн.
19. З урахуванням відступлених прав у відповідача є заборгованість перед позивачем за виконані будівельні роботи у розмірі 2 012 833,59 грн.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційних скарг
20. АТ "НАЕК "Енергоатом" звернулося до Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких просить:
? скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20 квітня 2023 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2023 року
в частині стягнення 441 024,37 грн 3 % річних та 6 560,22 грн штрафу, а також
у частині донарахування 3 % річних та пені до моменту виконання рішення й ухвалити в цих частинах нове рішення - про залишення зазначених вимог без задоволення;
? скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10 травня 2023 року та постанову Північного апеляційного господарського суду
від 24 жовтня 2023 року, додаткові постанови Північного апеляційного господарського суду від 27 та 28 листопада 2023 року й ухвалити нові рішення, якими зменшити розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу до 1 000,00 грн.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційні скарги
21. АТ "НАЕК "Енергоатом" підставами касаційного оскарження судових рішень, ухвалених за наслідками вирішення спору по суті, визначив неправильне застосування судами частини десятої статті 238 ГПК України (щодо нарахування одночасно відсотків і пені до моменту виконання рішення суду) та абзацу третього частини другої статті 231 ГК України (щодо стягнення штрафу за невиконання грошового зобов`язання), а також неврахування судами висновків щодо застосування норм права, а саме про можливість зменшення 3 % річних, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року
у справі № 902/417/18.
22. Підставою касаційного оскарження судових рішень, ухвалених за наслідками вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, заявник визначив неврахування судами висновків, викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 липня 2021 року
у справі № 922/2604/20, щодо відсутності підстав для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у разі неподання документального підтвердження надання правової допомоги.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
23. Корпорація подала до Верховного Суду відзив, у якому просить відмовити
у задоволенні касаційних скарг, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, посилаючись на те, що покликання відповідача на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, є безпідставним, оскільки у зазначеній справі суд вирішував питання щодо зменшення 96 % річних, нарахованих відповідно до умов договору, а не 3 % річних, нарахування яких здійснено відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.
24. Доводи скаржника про брак підстав для нарахування штрафу позивач вважає необґрунтованими, оскільки можливість нарахування штрафу у спірних правовідносинах прямо передбачена абзацом третім частини другої статті 231 ГК України. Також, на переконання Корпорації, відповідач не спростував можливості одночасного нарахуванні пені та 3 % річних до моменту виконання рішення суду на підставі частини десятої статті 238 ГПК України.
25. Аргументи АТ "НАЕК "Енергоатом" щодо розподілу судових витрат мають формальний характер, оскільки не зазначено, у чому саме полягає порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
26. Ухвалами від 20 грудня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду відкрив касаційні провадження за касаційною скаргою ДП "НАЕК "Енергоатом" на рішення Господарського суду міста Києва від 20 квітня 2023 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2023 року, а також за касаційною скаргою ДП "НАЕК "Енергоатом" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10 травня 2023 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2023 року, відмовив у задоволенні клопотання про зупинення дії рішення Господарського суду міста Києва від 20 квітня 2023 року та призначив касаційні скарги до розгляду.
27. Ухвалами від 09 січня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду відкрив касаційні провадження за касаційними скаргами ДП "НАЕК "Енергоатом" на додаткові постанови Північного апеляційного господарського суду від 27 та 28 листопада 2023 року й призначив касаційні скарги до розгляду.
28. Ухвалою від 31 січня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду задовольнив клопотання Корпорації про заміну відповідача у справі, замінив відповідача ДП "НАЕК "Енергоатом" на його правонаступника АТ "НАЕК "Енергоатом".
29. Ухвалою від 07 лютого 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновку, викладеного в постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року
у справі № 203/1330/20, щодо застосування приписів частин десятої та одинадцятої статті 265 ЦПК України (аналогічні частині десятій статті 238 ГПК України), зокрема від висновку про можливість нарахування або відсотків, або пені.
30. Ухвалою від 28 лютого 2024 року Велика Палата Верховного Суду прийняла та призначила справу до розгляду.
31. З метою визначення меж розгляду справи Велика Палата Верховного Суду застосовує правила статті 300 ГПК України, відповідно до яких, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені
у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
32. Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалені за наслідками вирішення спору по суті, відповідач оскаржує в частині стягнення 441 024,37 грн 3 % річних та 6 560,22 грн штрафу, а також у частині нарахування
3 % річних та пені до моменту виконання судового рішення. Інші судові рішення відповідачоскаржує в частині стягнення з нього відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині судові рішення не оскаржуються.
33. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду переглядає
в касаційному порядку рішення Господарського суду міста Києва від 20 квітня 2023 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2023 року винятково в частині стягнення штрафу, 3 % річних та донарахування 3 % річних і пені до моменту виконання рішення, а перегляд ухвалених судами додаткових судових рішень здійснює в частині стягнення з відповідача відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
34. Велика Палата Верховного Суду перевірила у межах доводів касаційних скарг правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробила такі висновки.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі, щодо неправильного застосування судами норм матеріального права під час вирішення спору по суті пред`явленого позову
Щодо нарахування штрафу на підставі абзацу третього частини другої статті 231 ГК України
35. Одним із питань, яке має вирішити Велика Палата Верховного Суду, є те, чи можуть бути застосовані правила абзацу третього частини другої статті 231 ГК України в разі прострочення виконання грошового зобов`язання.
36. Корпорація обґрунтовувала позов у частині вимоги про стягнення штрафу
в розмірі 7 % тим, що відповідач є підприємством державного сектора економіки та вважала застосовним до спірних правовідносин абзац третій частини другої статті 231 ГК України.
37. АТ "НАЕК "Енергоатом" вважало зазначену позовну вимогу безпідставною, оскільки умовами укладеного між сторонами договору та чинним законодавством не передбачено стягнення штрафу у розмірі 7 % за невиконання / несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, яким є зобов`язання з оплати виконаних будівельних робіт.
38. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, визнав правомірним нарахування позивачем штрафу відповідно до абзацу третього частини другої статті 231 ГК України.
39. Велика Палата Верховного Суду вважає такі висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими з огляду на таке.
40. Господарським є зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій,
а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина перша статті 173 ГК України).
41. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина перша статті 174 ГК України).
42. Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (частина третя статті 510 ЦК України).
43. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина друга статті 193 ГК України).
44. За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина перша статті 216 ГК України).
45. Відповідно до частин першої, другої статті 217 ГК України господарськими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання,
в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
46. Згідно із частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями
у цьому Кодексі є господарські санкції у виді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
47. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається
(частина перша статті 231 ГК України).
48. Відповідно до частини другої статті 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
- за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів
(робіт, послуг) стягується штраф у розмірі 20 % вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг) (абзац другий);
- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі
0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості (абзац третій).
49. Тлумачення приписів наведеної норми права дозволяє зробити висновок, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, санкції у виді штрафу, передбаченого абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, можливе за сукупності таких умов:
- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;
- якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;
- якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості
яких і вираховують у відсотковому відношенні розмір штраф.
50. Такий правовий висновок зробив Верховний Суд України у постанові від 04 лютого 2014 року у справі № 3-1гс14 і цей висновок послідовно застосовує Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, зокрема у постановах від 23 серпня 2022 року у справі № 910/9375/21, від 28 березня 2024 року у справі № 905/405/22, від 04 травня 2023 року справі № 910/21298/21 та багатьох інших.
51. Практика суду касаційної інстанції щодо застосування абзацу третього частини другої статті 231 ГК України є усталеною та підстав переглядати її Велика Палата Верховного Суду не встановила.
52. Отже, частина друга статті 231 ГК України не встановлює розміру штрафних санкцій за порушення саме грошового зобов`язання, а містить лише уніфікований розмір штрафних санкцій за певні види правопорушень (порушення вимог щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг), порушення строків виконання негрошового зобов`язання) у господарському зобов`язанні, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, якщо інше не передбачено законом або договором.
53. У справі, що переглядається, предметом спору є вимога Корпорації про стягнення заборгованості за виконані роботи, а штраф нараховано позивачем за прострочення виконання відповідачем зобов`язання з оплати будівельник робіт.
54. Тож виник спір щодо неоплати виконаних робіт за договором підряду, а тому потрібно з`ясувати, яким є саме це зобов`язання - грошовим чи негрошовим.
55. Відповідно до частин першої, другої статті 317 ГК України будівництво об`єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи
з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб`єктами господарювання для інших суб`єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проєктних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до приписів Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
56. Відповідно до частини першої статті 318 ГК України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об`єкт відповідно до проєктно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проєктно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх.
57. Згідно із частиною першою статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
58. Зміст договору підряду визначають два пов`язаних між собою зустрічних зобов`язання: 1) зобов`язання, в якому виконавець має виконати певну роботу,
а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) зобов`язання, в якому замовник має оплатити виконану роботу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.
59. Згідно з правилами глави 47 розділу І книги п`ятої ЦК України грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.
60. Отже, грошовим є будь-яке зобов`язання, що складається, зокрема,
у правовідносинах, в яких праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
61. Правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити виконану роботу грошима, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, є грошовим зобов`язанням.
62. Суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що між сторонами у цій справі виникло зобов`язання з оплати виконаних робіт за договором підряду, тобто грошове зобов`язання, відповідальність за порушення якого регулюють приписи частини шостої статті 231 ГК України, за змістом якої штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
63. Умовами укладеного між сторонами договору не передбачено відповідальності у виді штрафу за порушення виконання замовником зобов`язань з оплати виконаних підрядником робіт за договором.
64. Натомість у пункті 10.1 договору сторони дійшли згоди, що за порушення термінів виконання робіт генеральний підрядник зобов`язаний сплатити замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості невиконаних у строк робіт за кожен день прострочення. За прострочення виконання робіт більше тридцяти днів генеральний підрядник додатково платить штраф у розмірі 7 % вартості несвоєчасно виконаних робіт.
65. Отже, сторони в договорі передбачили відповідальність в розмірі, визначеному в частині другій статті 231 ГК України, лише для генерального підрядника за невиконання / неналежне виконання ним робіт в погоджений строк, тобто за невиконання зобов`язання, яке має негрошовий характер.
66. Ураховуючи наведене, суди першої та апеляційної інстанцій помилково застосували до спірних правовідносин правила абзацу третього частини другої статті 231 ГК України та стягнули з відповідача штраф в розмірі 6 560,22 грн, тому оскаржувані судові рішення в цій частині підлягають скасуванню з ухваленням нового - про відмову в задоволенні зазначеної позовної вимоги.
Щодо зменшення відсотків, нарахованих на підставі частини другої статті 625 ЦК України
67. У касаційній скарзі АТ "НАЕК "Енергоатом" посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, та не надали належної оцінки наявності підстав для зменшення відсотків річних.
68. На підтвердження неможливості своєчасно сплатити за виконані позивачем роботи за договором АТ "НАЕК "Енергоатом" посилається на обставини щодо втрати ним значної частини виробничих потужностей під час військової агресії проти України, пріоритетності забезпечення фінансування заходів підтримання безпеки атомних станцій, виконання спеціальних обов`язків на ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільного інтересу та надзвичайно великих фінансових витрат у межах його виконання, відсутність механізму компенсації за виконання таких спеціальних обов`язків.