ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2024 року
м. Київ
справа № 553/687/22
провадження № 61-18572св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Харківська обласна прокуратура, Державна установа "Харківський слідчий ізолятор", Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 23 травня 2023 року у складі судді Парахіної Є. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Одринської Т. В., Панченка О. О., Пікуля В. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який у подальшому було уточнено, до Харківської обласної прокуратури, Державної установи "Харківський слідчий ізолятор" (далі - ДУ "Харківський слідчий ізолятор"), Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області (далі - ГУ Державної казначейської служби України в Харківській області) про відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 14 серпня 2009 року вироком Апеляційного суду Харківської області у справі № 68090042 його було засуджено до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна на підставі пунктів 1, 6, 12 частини другої статті 115, частини четвертої статті 187 КК України. Починаючи з березня 2019 року і по цей час він перебуває у ДУ "Сумський слідчий ізолятор" на підставі ухвал Роменського міськрайонного суду Сумської області: від 20 березня 2019 року, від 05 листопада 2019 року, від 14 травня 2021 року.
Позивач вказував, що 08 лютого 2009 року у ході розслідування кримінальної справи № 68090042, порушеної за ознаками складу злочину, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 115 КК України, його на підставі статті 115 КПК України (1960 року) було затримано. Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 11 лютого 2009 року йому було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту та у подальшому такий строк продовжувався до чотирьох місяців - до 08 червня 2009 року.
09 червня 2009 року, тобто після закінчення процесуальних строків розслідування кримінальної справи № 68090042 і тримання його під вартою, прокурором відповідно до вимог статті 229 КПК України (1960 року) складено обвинувальний висновок та направлено кримінальну справу до Апеляційного суду Харківської області супровідним листом заступника прокурора області вих. № 04/2/4-2885-09. У цьому листі наявний відтиск штампу суду від 09 червня 2009 року вх. №1-87 та віза голови суду від 11 червня 2009 року щодо доручення розгляду справи судді Орловій С. О. Листом судді від 19 червня 2009 року за вих. № 1-2009 кримінальну справу № 68090042 призначено до розгляду на 24 червня 2009 року.
Отже, обвинувальний висновок у вказаній кримінальній справі складався поза межами строків слідства, визначених у статтях 120, 156 КПК України (1960 року), а тримання його під вартою у період часу з 08 червня 2009 року по 24 червня 2009 року здійснювалося за відсутності правових підстав. За наявності факту закінчення 08 червня 2009 року строку тримання його під вартою і ненадходження станом на таку дату постанови судді про продовження строку тримання його під вартою або супровідного листа прокурора про перерахування справи за судом, він не був звільнений з-під варти, хоча відповідно до вимог частини одинадцятої статті 156 КПК України (1960 року) і пункту 4 частини першої статті 20 Закону України "Про попереднє ув`язнення" начальник ДУ "Харківський слідчий ізолятор" повинен був негайно звільнити його з-під варти.
Позивач зазначав, що такими неправомірними діями службових осіб органів прокуратури йому завдано моральної шкоди. У зв`язку з незаконним триманням його під вартою та сукупністю інших дій правоохоронних органів він зазнав життєвих незручностей, а саме: погіршився стан його психічного здоров`я, він був змушений проходити додаткове лікування, втратив почуття справедливості.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути на його користь за рахунок Державного бюджету України шляхом списання казначейством коштів із рахунку Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області у сумі 1 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої йому внаслідок порушення службовими особами Харківської обласної прокуратури і ДУ "Харківський слідчий ізолятор" вимог законодавства при застосуванні до нього заходів кримінального примусу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 23 травня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання у безспірному порядку коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного тримання під вартою, у розмірі 1 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що матеріали кримінальної справи № 68090042 не містять даних про те, що строк досудового розслідування та, відповідно, строк застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжувався на період з 08 червня 2009 року до винесення судом вироку у порядку, встановленому чинним на той час КПК України (1960 року). Суд дійшов висновку про незаконність утримування ОСОБА_1 у ДУ "Харківський слідчий ізолятор" у зазначений період.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишено без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 23 травня 2023 року залишено без змін.
Погоджуючись із висновками районного суду, апеляційний суд також зазначив, що запобіжний захід щодо ОСОБА_1 був продовжений згідно з постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 06 травня 2009 року в межах строку досудового розслідування до чотирьох місяців, тобто до 08 червня 2009 року. Матеріали кримінальної справи № 68090042 не містять інформації про те, що строк досудового розслідування та, відповідно, строк застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжувався на період з 08 червня 2009 року у порядку, встановленому чинним на той час КПК України (1960 року). Слідчим, прокурором Харківської обласної прокуратури всупереч положенням частини десятої статті 156 КПК України (1960 року) не виконано обов`язок негайного звільнення ОСОБА_1 з-під варти, а установою попереднього ув`язнення - ДУ "Харківський слідчий ізолятор", до якого не надходила постанова судді про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1, на день закінчення строків тримання його під вартою, визначених у постанові Балаклійського районного суду Харківської області від 06 травня 2009 року, не виконано обов`язок, передбачений частиною одинадцятою статті 156 КПК України, негайно звільнити з-під варти обвинуваченого. Апеляційним судом Харківської області при розгляді кримінальної справи також не приймалося рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Лише постановою Апеляційного суду Харківської області від 24 червня 2009 року вирішено запобіжний захід ОСОБА_1 залишити у вигляді тримання під вартою. Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 з 08 червня 2009 року до 24 червня 2009 року незаконно утримувався в ДУ "Харківський слідчий ізолятор".
Апеляційний суд погодився із тим, що суд першої інстанції вірно застосував Закон України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі заступник керівника Харківської обласної прокуратури, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Ленінського районного суду м. Полтави. Підставами касаційного оскарження зазначено пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
У лютому 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 березня 2024 року справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної прокуратури, ДУ "Харківський слідчий ізолятор", ГУ Державної казначейської служби України в Харківській області про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 23 травня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 23 листопада 2023 рокупризначено до судового розгляду.
При розгляді справи відповідно до частини першої статті 46 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" запитано й отримано висновки Наукової-консультативної ради при Верховному Суді.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга заступника керівника Харківської обласної прокуратури мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди у зв`язку з незаконним триманням його під вартою, яке на думку позивача тривало з 08 червня 2009 року по 24 червня 2009 року, оскільки ним не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказаними факт його незаконного тримання під вартою. Так, 08 лютого 2009 року правоохоронними органами ОСОБА_1 відповідно до статті 115 КПК України (1960 року) було затримано за підозрою у вчиненні вбивства двох осіб та 11 лютого 2009 року Балаклійським районним судом Харківської області йому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який під час проведення досудового розслідування двічі продовжувався, а саме в останнє 06 травня 2009 року постановою Балаклійського районного суду Харківської області продовжено строк тримання ОСОБА_1 під вартою до 08 червня 2009 року. У подальшому прокуратурою Харківської області 09 червня 2009 року кримінальну справу № 68090042 за обвинуваченням ОСОБА_2 за пунктами 1, 6, 12 частини другої статті 115, частини четвертої статті 187, частини другої статті 15, частини другої статті 194 КК України та ОСОБА_1 за пунктами 1, 6, 12 частини другої статті 115, частини четвертої статті 187 КК України направлено для розгляду по суті до Апеляційного суду Харківської області. При цьому зазначено, що стосовно обвинувачених обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту та з цього числа обвинувачені перераховуються за судом.
Згідно зі статтею 73 КЗпП України визначено святкові і неробочі дні, серед яких виокремлено, що робота також не проводиться в дні релігійних свят, а саме один день (неділя) - " Трійця". Листом Міністерства праці та соціальної політики України від 30 червня 2008 року № 10338/0/14-08/13 "Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2009 рік" роз`яснено, що у 2009 році релігійне свято "Трійця" припадає на 07 червня 2009 року (неділя). Відповідно до частини третьої статті 67 КЗпП України, якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний переноситься на наступний день після святкового або неробочого. Тому за графіком п`ятиденного робочого тижня з вихідними днями в суботу та неділю в 2009 році вихідний день у неділю 8 березня має бути перенесений на понеділок 9 березня, вихідний день у неділю 19 квітня - на понеділок 20 квітня, вихідний день у суботу 2 травня - на понеділок 4 травня, вихідний день у суботу 9 травня - на понеділок 11 травня, вихідний день у неділю 7 червня - на понеділок 8 червня, вихідний день у неділю 28 червня - на понеділок 29 червня. Частиною четвертою статті 89 КПК України (1960 року) визначено, що якщо закінчення строку припадає на неробочий день, то останнім днем строку вважається наступний робочий день. Таким чином, прокуратурою Харківської області вищевказану кримінальну справу направлено до Апеляційного суду Харківської області з дотриманням строків визначених законодавством, а обвинувачений ОСОБА_1 з 09 червня 2009 року вважається таким, що рахується за Апеляційним судом Харківської області.
Крім того, судами не враховано, що вироком Апеляційного суду Харківської області від 14 серпня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Верховного Суду України від 01 червня 2010 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених пунктами 1, 6, 12 частини другої статті 115, частини четвертої статті 187 КК України, та засуджено до покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Тоді як лише внаслідок незаконного засудження, ухвалення судом виправдувального вироку позивач має право на відшкодування майнової та моральної шкоди і право на таке відшкодування виникає в силу вимог закону, а саме статті 1176 ЦК України та Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду". Цей Закон суди попередніх інстанцій застосували безпідставно.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури, в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги - безпідставними. Судами вірно встановлено, що він без належної правової підстави утримувався під вартою у період з 08 червня 2009 року по 24 червня 2009 року. Посилання відповідача на те, що 07 червня 2009 року (неділя) і 08 червня 2009 року (понеділок) були святкові та вихідні дні не мають значення для правильного вирішення цієї справи, оскільки звільнення з місць попереднього ув`язнення відбувається у передсвяткові або передвихідні дні у випадку закінчення строків дії судового рішення на вихідні або святкові дні, що узгоджується з частиною першою статті 29 Конституції України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
07 лютого 2009 року слідчим слідчого відділу Балаклійського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області порушено кримінальну справу № 68090042 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 115 КК України, по факту умисного вбивства ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
08 лютого 2009 року ОСОБА_1 було затримано за підозрою у вчиненні вказаного злочину.
Постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 11 лютого 2009 року обрано відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з подальшим утриманням в умовах слідчого ізолятора № 27 міста Харкова.
На підставі клопотання слідчого, у зв`язку з продовженням досудового слідства, строк тримання під вартою ОСОБА_1, судом було продовжено до 08 червня 2009 року, вирішено ув`язненого під варту обвинуваченого ОСОБА_1 утримувати в Харківському слідчому ізоляторі.
Згідно з матеріалів кримінальної справи № 68090042 встановлено, що 09 червня 2009 року заступником прокурора Харківської області Хачатрян С. П. затверджено обвинувальний висновок у кримінальній справі № 68090042 по обвинуваченню ОСОБА_2 за пунктами 1, 6, 12 частини другої статті 115, частини четвертої статті 187, частини другої статті 15, частини другої статті 194 КК України та ОСОБА_1 за пунктами 1, 6, 12 частини другої статті 115, частини четвертої статті 187 КК України.
Вказана кримінальна справа у порядку, встановленому статтею 232 КПК України (1960 року), була направлена прокуратурою Харківської області для розгляду по суті до Апеляційного суду Харківської області 09 червня 2009 року за вих. № 04/2/4/-2885-09, яка надійшла до суду в цей самий день.
Справа передана на розгляд судді Апеляційного суду Харківської області Орловій С. О. та призначена до підготовчого розгляду на 24 червня 2009 року.
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 24 червня 2009 року кримінальну справу № 68090042, прийнято до провадження апеляційного суду та призначено до судового розгляду. Запобіжний захід ОСОБА_1 залишено тримання під вартою.
Вироком Апеляційного суду Харківської області від 14 серпня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Верховного Суду України від 01 червня 2010 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених пунктами 1, 6, 12 частини другої статті 115, частини четвертої статті 187 КК України, та засуджено до покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.