ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2024 року
м. Київ
справа № 455/598/21
провадження № 61-4807 св 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,
Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Головне управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області, Полтавська обласна прокуратури, Державна казначейська служба України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну
скаргу керівника Полтавської обласної прокуратури на постанову Львівського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Шандри М. М., Крайник Н. П., Левика Я. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області, Полтавської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.
Позовна заява мотивована тим, що 23 квітня 2019 року прокуратурою Полтавської області було зареєстровано кримінальне провадження № 420191700000000043, яке було об`єднано з матеріалами інших досудових розслідувань та об`єднано в кримінальне провадження № 62020000000000557 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною третьою
статті 212, частиною першою статті 366 КК України.
У подальшому постановою старшого слідчого з особливо важливих справ четвертого відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління Державної фіскальної службиУкраїни від 27 листопада
2020 року кримінальне провадження № 62020000000000557 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28,
частиною третьою статті 212 КК України, частиною першою статті 366 КК України, було закрито з реабілітуючих підстав: у зв`язку з відсутністю в діях складу кримінального правопорушення.
Матеріалами кримінального провадження констатувалась його участь у пособництві суб`єктам господарювання в ухиленні від сплати податків в особливо-великих розмірах. Також стверджувалось про наявність незаконних дій з його сторони, які призвели до недоотримання податкових надходжень до державного бюджету. Про його причетність до вчинення кримінально-протиправних діянь, із зазначенням його анкетних даних, в засобах масової інформації поширювалися статі та фото, зроблені по місцю проживання під час обшуку, що заподіяло шкоду його честі, гідності та діловій репутації, оскільки вже констатувався факт вчинення ним злочину.
Станом на момент проведення досудового розслідування він перебував на посаді начальника сектору кадрового забезпечення Яворівського відділу поліції головного управління національної поліції у Львівській області. Унаслідок поширення в службовому середовищі інформації про його причетність до кримінально-протиправних дій його ділова репутація та службовий авторитет зазнав істотного негативного впливу.
Таким чином, здійснення щодо нього заходів, які супроводжували досудове розслідування та передбачали втручання в його особисте життя, а саме проведення обшуків та виїмок, опублікування інформації про протиправний характер поведінки, поширення негативної інформації про нього у службовому середовищі і дискредитація його службової репутації та у сферу проходження служби в органах Національної поліції України, порушили звичний образ його життя та істотним чином негативно вплинули на його становище у цілому. На цей час його звільнено з роботи.
Крім того, 10 жовтня 2019 року за місцем його проживання посадовими особами відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на підставі ухвали Київського районного суду м. Полтави від 03 жовтня 2019 року у справі № 552/5438/19 було проведено обшук та здійснено тимчасове вилучення речей, серед яких грошові кошти у вітчизняній та іноземних валютах, а саме: 287 044 доларів США, 221 980 Євро, 7 190 польських злотих, 36 000 грн.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 06 листопада 2019 року
у справі № 552/5438/19 його скаргу задоволено, зобов`язано посадових осіб слідчого управління фінансових розслідувань головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області повернути йому кошти, які було тимчасово вилучено в ході обшуку 10 жовтня 2019 року, оскільки дозвіл на вилучення таких коштів слідчим суддею не надавався, а слідчим не надано доказів незаконності походження цих коштів, як і доказів накладення на такі кошти арешту у встановленому КПК України порядку.
Він був вимушений оскаржувати бездіяльність органу досудового розслідування до суду, дії працівників головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області, оперативних працівників спостерігали його сусіди, які знають його як порядну та законослухняну людину, у зв`язку з чим були принижені його честь та гідність, ділова репутація і порушено звичайний уклад життя.
Він переживав, хвилювався через те, що його було публічно принижено,
в присутності людей, чия думка для нього важлива, і зазнав сильного нервового потрясіння, відчував головний біль, підвищення артеріального тиску, після чого неодноразово проходив лікування в медичних закладах. Його діти і дружина вимушені виправдовуватися перед знайомими, родичами, доказуючи його непричетність до будь-яких злочинів, оскільки знайомі та друзі цікавилися, з якої причини було проведено обшук, що додає додаткових моральних страждань.
З врахуванням викладеного ОСОБА_1 просив суд стягнути із Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на його користь моральну компенсацію у сумі 1 000 000 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області від 30 квітня
2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України в Полтавській області, прокуратури Полтавської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди. Зазначено, що справу буде розглянуто у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області від 29 червня
2023 року у складі судді Пошивака Ю. П.клопотання прокурора Полтавської обласної прокуратури про закриття провадження у справі задоволено. Закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області, Полтавської обласної прокуратури, Державної Казначейської служби України, про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.
Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що постановою Львівського апеляційного суду від 16 травня 2023 року у справі № 448/884/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу головного управління Державної податкової служби у Полтавській області задоволено частково. Рішення Мостиського районного суду Львівської області від 13 вересня 2022 року у частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області скасовано, ухвалено у цій частині нове рішення, яким у задоволенні таких вимог відмовлено. Апеляційну скаргу прокурора Полтавської обласної прокуратури задоволено частково. Рішення Мостиського районного суду Львівської області від 13 вересня 2022 року у частині стягнення з Державного бюджету України на користь
ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди у розмірі 150 000 грн змінено, зменшено розмір моральної шкоди до 50 000 грн. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що у справі № 448/884/20 судом були розглянуті по суті позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, які заявлені з тих самих підстав, тобто спричинення незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури, і стосувалися того самого предмету - відшкодування моральної шкоди за незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури
і суду, а саме унаслідок незаконного обшуку та тимчасового вилучення коштів.
Хоча у справі № 448/884/20 було декілька позивачів, проте предметом позову є стягнення моральної шкоди у тому самому розмірі, а саме позивачі просили стягнути на їх користь солідарно компенсацію у розмірі 3 000 000 грн, тобто по 1 000 000 грн кожному з позивачів, яка завдана безпідставним та незаконним вилученням і неповерненням коштів у ході проведення слідчих дій у кримінальному провадженні.
Аналогічно у цій справі № 455/598/21 ОСОБА_1 просив стягнути із Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на його користь моральну компенсацію у сумі 1 000 000 грн, в якості відшкодування моральної шкоди завданої незаконними діями у рамках кримінального провадження та порушення честі і ділової репутації за ті самі дії, тобто незаконний обшук і тимчасове вилучення коштів.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Старосамбірського районного суду Львівської області від 29 червня 2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що, закриваючи провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що у цій справі № 455/598/21 ОСОБА_1 обґрунтовував свої вимоги, у тому числі, спричиненням йому моральної шкоди незаконними діями відповідачів під час кримінального провадження, яке було закрито з реабілітуючих підстав, а саме у зв`язку з відсутністю в діях складу кримінального правопорушення та завданням шкоди його діловій репутації, що позбавило його подальшого кар`єрного росту у сфері державної служби. Разом з тим у справі № 448/884/20 позов обґрунтований виключно спричиненням шкоди унаслідок безпідставного та незаконного вилучення і неповернення коштів, вилучених в ході обшуку у межах кримінального провадження.
Тобто підстави позову у справі № 448/884/20 та у цій справі № 455/598/21
не є тотожними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі керівник Полтавської обласної прокуратури просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й залишити у силі судове рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 455/598/21
з Старосамбірського районного суду Львівської області. Підставою відкриття касаційного провадження зазначено абзац четвертий пункту 5 частини другої
статті 392 ЦПК України.
У травні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 червня 2024 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга керівника Полтавської обласної прокуратури мотивована тим, що у справі № 448/884/20, в якій ухвалено судове рішення, позовні вимоги заявлені з тих самих правових підстав, що й у цій справі № 455/598/21, а саме спричинення шкоди незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури у ході здійснення досудового розслідування у тому самому кримінальному провадженні щодо обшуку та тимчасового вилучення майна, тобто предмет позову у вказаних справа є тотожним, а саме відшкодування моральної шкоди. Хоча коло позивачів у справі № 448/884/20 є більшим, проте предмет позову є тотожнім.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справіна підставі пункту 3
частини першої статті 255 ЦПК України.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.