1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2024 року

м. Київ

справа № 362/3828/20

провадження № 61-18444св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа - державний реєстратор філії комунального підприємства Куманівецької сільської ради "Вектор" у Київській області Колодій Олег Валентинович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду від 24 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Приходька К. П., Писаної Т. О., Журби С. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - державний реєстратор філії комунального підприємства Куманівецької сільської ради "Вектор" у Київській області Колодій О. В. (далі - державний реєстратор), про визнання правочину недійсним, визнання протиправним та скасування рішень державного реєстратора, визнання протиправними дій державного реєстратора і відновлення записів про речові права на нерухоме майно.

Позовна заява мотивована тим, що 30 серпня 2016 року між нею та ОСОБА_4 було укладено нотаріально посвідчений договір позики, відповідно до умов якого вона отримала у позику 22 400 доларів США.

Цього самого дня на забезпечення виконання вищевказаних зобов`язань між нею та ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір, згідно з умовами якого нею було передано в іпотеку ОСОБА_4 нерухоме майно, а саме домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку, площею 0,1499 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 3221484004:05:010:0042, розташовану за цією самою адресою. Вартість нерухомого майна, яке передано в іпотеку, визначено сторонами у розмірі 1 300 000 грн без звернення до фахівця з оцінки вартості нерухомого майна.

07 квітня 2017 року між нею та ОСОБА_4 було укладено договір № 1 про внесення змін до договору позики від 30 серпня 2016 року, згідно з умовами якого сторони змінили суму позики та визначили її у розмірі 21 800 доларів США. Узгодили, що позика підлягає поверненню поетапно з повним погашенням суми заборгованості 30 червня 2017 року. Цього самого дня окремим договором № 1 було внесено зміни до іпотечного договору від 30 серпня 2016 року.

У подальшому їй стало відомо про те, що державним реєстратором Колодій О. В. 23 листопада 2018 року було здійснено державну реєстрацію права власності на вищевказане нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, за ОСОБА_4 .

Позивачка вважала, що державну реєстрацію речових прав на вищевказане нерухоме майно здійснено неправомірно, а реєстраційні дії проведено на підставі документів, які не давали правових підстав для передачі нерухомого майна у власність відповідача. Зокрема, їй не було належним чином надіслано заяву-вимогу іпотекодержателя про усунення порушень, а саме її не було надіслано рекомендованим листом, як це передбачено умовами іпотечного договору, а наявна в неї копія розписки від 27 грудня 2017 року, в якій вона нібито підтверджує факт отримання відповідної заяви-вимоги, умовам договору та вимогам Закону України "Про іпотеку" не відповідає. Крім того, оцінка предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності не проводилася, тоді як перехід відповідно до закону права власності на нерухоме майно може відбуватися лише з належним визначенням вартості (ціни) такого майна, яка є істотною умовою при відчуженні майна, що має ключове значення для іпотекодавця, боржника. Вона не надавала згоди на передачу належного їй домоволодіння та земельної ділянки у власність відповідача.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд:

- визнати недійсним правочин про задоволення вимог іпотекодержателя - ОСОБА_4, внесеного у вигляді запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23 листопада 2018 року № 29124774, на підставі рішення від 27 листопада 2018 року № 44466899 та від 27 листопада 2018 року № 44268789, яким її позбавлено права власності на нерухоме майно - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку, площею 0,1499 га, кадастровий номер: 3221484004:05:010:0042, що розташована за цією самою адресою;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Колодій О. В. від 27 листопада 2018 року № 44466899 про державну реєстрацію права приватної власності на нерухоме майно, а саме вищевказану земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1012673332214;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Колодій О. В. від 27 листопада 2018 року № 44268789 про державну реєстрацію права приватної власності на нерухоме майно, а саме вищевказане домоволодіння, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:1012667532214;

- визнати протиправними дії державного реєстратора Колодій О. В., які полягають у внесенні запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23 листопада 2018 року № 29124774, який був внесений на підставі рішення від 27 листопада 2018 року № 44466899;

- визнати протиправними дії державного реєстратора Колодій О. В., які полягають у внесенні запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23 листопада 2018 року № 29125957, який був внесений на підставі рішення від 27 листопада 2018 року № 44268789;

- відновити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 16134021 про її право приватної власності на вищевказане домоволодіння та земельну ділянку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2022 року у складі судді Ковбеля М. М. позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним правочин про задоволення вимог іпотекодержателя - ОСОБА_4, внесеного у вигляді запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23 листопада 2018 року № 29124774, на підставі рішення від 27 листопада 2018 року № 44466899 та від 27 листопада 2018 року № 44268789, яким позбавлено ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку, площею 0,1499 га, кадастровий номер: 3221484004:05:010:0042, що розташована за цією самою адресою.

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Колодій О. В. від 27 листопада 2018 року № 44466899 про державну реєстрацію права приватної власності на нерухоме майно, а саме вищевказану земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1012673332214.

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Колодій О. В. від 27 листопада 2018 року № 44268789 про державну реєстрацію права приватної власності на нерухоме майно, а саме вищевказане домоволодіння, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:1012667532214.

Визнано протиправними дії державного реєстратора Колодій О. В., які полягають у внесенні запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23 листопада 2018 року № 29124774, який був внесений на підставі рішення від 27 листопада 2018 року № 44466899.

Визнано протиправними дії державного реєстратора Колодій О. В., які полягають у внесенні запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23 листопада 2018 року № 29125957, який був внесений на підставі рішення від 27 листопада 2018 року № 44268789.

Відновлено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 16134021 про право приватної власності ОСОБА_1 на вищевказане домоволодіння та земельну ділянку.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що згідно з пунктом 5.1. іпотечного договору іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем умов основного зобов`язання. У цьому випадку іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. Проте, така вимога не була належним чином вручена позичальнику, позивачці у справі.

Крім того, згідно з наданих відповідачем звітів про експертно-грошову оцінку нерухомого майна вбачається, що розрахунок вартості майна здійснювався за допомогою методу порівняння аналогів об`єктів і вартість домоволодіння складає 333 тис. грн, а земельної ділянки - 299 тис. грн. Тоді як згідно з наданого позивачкою звіту про оцінку майна вартість домоволодіння та земельної ділянки становить 2 032 154 грн, що значно перевищує суму боргу. При цьому, відповідачем не надано доказів щодо інформування позивачки про вартість іпотечного майна, за якою відбулося зарахування вимог, у той час, як ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною і повинна погоджуватися з власником майна.

Суд першої інстанції послався на відповідні правові висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 24 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено. Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Скасовуючи рішення міськрайонного суду та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що у матеріалах справи міститься розписка ОСОБА_1, про наявність якої нею також зазначено у позовній заяві, про те, що вона 27 грудня 2017 року отримала особисто на руки від приватного нотаріуса Ігнатова О. В. заяву-вимогу про усунення порушень від ОСОБА_5, який діє від імені ОСОБА_4, підпис на якій засвідчено приватним нотаріусом Ігнатовим О. В. 27 грудня 2017 року за реєстровим номером № 893. Відповідно до статті 84 Закону України "Про нотаріат" (у редакції чинній на момент передання заяви нотаріусом), нотаріус передає заяви громадян, підприємств, установ та організацій іншим громадянам, підприємствам, установам і організаціям, якщо вони не суперечать закону та не містять відомостей, що порочать честь і гідність людини. Заяви передаються поштою із зворотним повідомленням або особисто адресатам під розписку. Заяви можуть передаватися також з використанням технічних засобів. Отже, законодавством встановлена можливість передання заяви особисто під розписку, а тому повідомлення боржника слід вважати здійсненим належним чином, оскільки позивачка отримала заяву-вимогу особисто на руки, що підтверджено її підписом.

Оскільки державному реєстратору була подана розписка від 27 грудня 2017 року, яка підтверджувала факт отримання ОСОБА_1 від ОСОБА_5, який діє від імені ОСОБА_4, заяви-вимоги про усунення порушення, то державний реєстратор під час здійснення реєстраційної дії міг пересвідчитися, що з моменту отриманням іпотекодавцем письмової вимоги завершився тридцятиденний строк.

Таким чином, підтвердженням отримання ОСОБА_1 письмової заяви-вимоги ОСОБА_4 про усунення порушення, відповідно й підтвердженням завершення тридцятиденного строку з моменту її отримання, є розписка ОСОБА_6 про отримання цієї заяви-вимоги від 27 грудня 2017 року.

Зазначене свідчить про наявність правових підстав для набуття ОСОБА_4 права власності на предмет іпотеки у позасудовому порядку та про законність дій державного реєстратора щодо державної реєстрації за відповідачем такого права й, відповідно, про факт відчуження належного позивачці предмета іпотеки особою, яка мала права на його відчуження.

Звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку у спосіб реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, має наслідком відчуження предмета іпотеки на користь іпотекодержателя без згоди власника такого нерухомого майна.

Відповідно до пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок № 1127) у редакції, чинній на момент вчинення реєстраційної дії, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Тобто для реалізації позасудового порядку звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за загальним правилом необхідні відповідне волевиявлення та вчинення певних дій іпотекодержателем, якщо договором не передбачено іншого порядку.

У редакції Порядку № 1127, що діяв на час реєстрації, серед встановленого переліку документів, необхідних для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки не була передбачена подача документа із визначенням ринкової вартості предмета іпотеки.

Отже, державний реєстратор не міг вимагати від заявника документи - оцінки іпотечного майна, оскільки такі не передбачені законодавством для проведення реєстрації.

Встановлення вартості предмета іпотеки має значення для правовідносин між іпотекодавцем та іпотекодержателем, що виникають після проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки.

Зокрема, у іпотекодержателя на підставі статті 37 Закону України "Про іпотеку" виникає обов`язок відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя. Отже, встановлення вартості предмета іпотеки має правове значення не для факту реєстрації права власності державним реєстратором, а для виникнення зобов`язальних правовідносин між іпотекодержателем та іпотекодавцем. При цьому, відповідачем було здійснено експертну оцінку предмету іпотеки, що підтверджується звітом про експертно-грошову оцінку земельної ділянки та звітом про оцінку вартості нерухомого майна - житлового будинку.

Апеляційний суд послався на відповідні правові висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати, а рішення міськрайонного суду залишити у силі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Васильківського міськрайонного суду Київської області. У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про зупинення виконання судового рішення відмовлено. Підставами касаційного оскарження зазначено пункти 1,4 частини другої статті 389 ЦПК України.

У квітні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 травня 2024 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - державний реєстратор ОСОБА_7, про визнання правочину недійсним, визнання протиправним та скасування рішень державного реєстратора, визнання протиправними дій державного реєстратора і відновлення записів про речові права на нерухоме майно, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду від 24 листопада 2023 рокупризначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки не врахував, що відсутність оцінки предмету іпотеки на момент переходу права власності свідчить про порушення проведеної державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем, що є підставою для скасування такої реєстрації. У матеріалах справи відсутні докази інформування позивачки про вартість іпотечного майна, за якою відбулося зарахування вимог. Тоді як ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною і повинна погоджуватися із власником майна.

Посилається на відповідні правові висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду.

Крім того, апеляційний суд не звернув уваги на пункт 7.6. іпотечного договору, в якому сторони визначили, що усі повідомлення сторін щодо цього договору здійснюються в письмовій формі шляхом направлення листів, телеграм чи факс-повідомлень із подальшим направленням оригіналів таких повідомлень рекомендованим листом. У постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 490/3505/17, провадження № 61-5426св19, зроблено висновок про те, що якщо у законі і договорі по різному урегульовано питання звернення стягнення на предмет іпотеки, то застосовуються вимоги договору, якщо такі не протирічать закону чи не заборонені законом. Отже висновок апеляційного суду про те, що ОСОБА_1 27 грудня 2017 року отримала особисто на руки від нотаріуса заяву-вимогу про усунення порушень від ОСОБА_5, який діє від імені ОСОБА_4, підпис на якій засвідчено ОСОБА_8, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 27 грудня 2017 року за реєстровим номером № 893, є помилковим, так як у цьому випадку заява-вимога відповідача підлягала направленню позивачці поштою рекомендованим листом.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У лютому 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_4 - ОСОБА_9 на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3, в якому зазначено, що постанова апеляційного суду є законною та обґрунтованою, а доводи касаційної скарги - безпідставними. Посилання в касаційній скарзі на відповідні судові рішення Верховного Суду є безпідставними і нерелевантними до обставин цієї справи. Умовами укладеного між сторонами іпотечного договору передбачено іпотечне застереження про можливість набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки без необхідності вчинення іпотекодавцем будь-яких додаткових дій чи висловлювання ним іншим чином свого волевиявлення щодо передачі нерухомого майна. Сторони домовилися, що суб`єкт оціночної діяльності визначається іпотекодержателем. Вартість предмета іпотеки було визначено на момент набуття відповідачем права власності, відповідні звітипро експертно-грошову оцінку земельної ділянки та про оцінку вартості нерухомого майна - житлового будинку містяться у матеріалах справи. Фактичне отримання заяви-вимоги від іпотекодержателя особисто боржником, іпотекодавцем, під розписку не суперечить ні умовам іпотечного договору, ні вимогам законодавства. Позивачка борг не сплатила, після отримання заяви-вимоги про усунення порушення сплинуло достатньо часу (майже рік після отримання вимоги), а тому позивачка розуміла відповідні правові наслідки, проте навіть частково не вчиняла будь-яких дій, направлених на погашення боргу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

30 серпня 2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено нотаріально посвідчений договір позики, відповідно до умов якого остання отримала у позику 22 400 доларів США(т. 1, а. с. 10).

Цього самого дня на забезпечення виконання вищевказаних зобов`язань між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено іпотечний договір, згідно з умовами якого ОСОБА_1 передала в іпотеку ОСОБА_4 нерухоме майно, а саме домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку, площею 0,1499 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 3221484004:05:010:0042, розташовану за цією самою адресою. Вартість нерухомого майна, яке передано в іпотеку, визначено сторонами у розмірі 1 300 000 грн без звернення до фахівця з оцінки вартості нерухомого майна (т. 1, а. с. 12-15).

07 квітня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено договір № 1 про внесення змін до договору позики від 30 серпня 2016 року, згідно з умовами якого сторони змінили суму позики та визначили її у розмірі 21 800 доларів США. Узгодили, що позика підлягає поверненню поетапно з повним погашенням суми заборгованості 30 червня 2017 року. Цього самого дня окремим договором № 1 було внесено зміни до іпотечного договору від 30 серпня 2016 року (т. 1, а. с. 11, 16).

27 грудня 2017 року ОСОБА_5, який діяв від імені ОСОБА_4 на підставі довіреності від 07 вересня 2015 року, посвідченої приватним нотаріусом Клименком Д. Б. (реєстровий № 1551), звернувся із заявою до приватного нотаріуса Ігнатова О. В., в якій просив передати ОСОБА_1 вимогу про усунення порушення та повернути суму заборгованості за договором позики від 30 серпня 2016 року у тридцятиденний строк (т. 1, а. с. 17-18).

27 грудня 2017 року згідно з розписки, яка міститься у матеріалах справи, ОСОБА_1 отримала особисто на руки заяву-вимогу про усунення порушень від 27 грудня 2017 року від ОСОБА_5, який діяв від імені ОСОБА_4 (т. 1, а. с. 19).

Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 154291492, внесеного у вигляді запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23 листопада 2018 року № 29124774, на підставі рішення від 27 листопада 2018 року № 44466899 та від 27 листопада 2018 року № 44268789, відносно нерухомого майна - домоволодіння, об`єкт житлової нерухомості за номером АДРЕСА_1, та земельної ділянки, площею 0,1499 га, кадастровий номер 3221484004:05:010:0042, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, державним реєстратором Колодієм О. В., філія комунального підприємства Куманівецької сільської ради "ВЕКТОР" у Київській області, здійснено державну реєстрацію прав приватної власності на ім`я іпотекодержателя (відповідача) на підставі наступних документів: договір позики серія та номер: 1927, виданий 30 серпня 2016 року, видавник приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Клименко Д. Б., договір № 1 про внесення змін до договору позики серія та номер: 182, виданий 07 квітня 2017 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Клименко Д. Б., іпотечний договір, серія та номер: 1928, виданий 30 серпня 2016 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Клименко Д. Б., договір № 1 про внесення змін до іпотечного договору, серія та номер: 183, виданий 07 квітня 2017 року, видавник приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Клименко Д. Б., копія нотаріальної заяви до приватного нотаріуса про передачу вимоги про усунення порушення, серія та номер: 893/894, виданий 27 грудня 2017 року, видавник приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ігнатов О. В.

Відповідно до наданих відповідачем звітів про оцінку вартості нерухомого майна від 10 листопада 2018 року та про експертно-грошову оцінку земельної ділянки від 10 листопада 2018 року вбачається, що розрахунок вартості майна здійснювався за допомогою методу порівняння аналогів об`єктів і вартість домоволодіння складає 333 тис. грн, а земельної ділянки - 299 тис. грн (т. 1, а. с. 61-108). У своїй заяві оцінювач зазначив, що проведений аналіз, отримані висновки і викладені обґрунтування мають статус особистої його думки (т. 1, а. с. 76).

Згідно з наданого позивачкою звіту про проведення незалежної ретроспективної оцінки від 20 травня 2019 року вартість домоволодіння та земельної ділянки становить 2 032 154 грн (т. 1, а. с. 22-32)

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судового рішення лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.


................
Перейти до повного тексту