ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2024 року
м. Київ
справа № 208/7526/20
провадження № 61-1710 св 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Демінова Олега Ігорьовича, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року в складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Свистунової О. В.,
Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" (далі -АТ "Дніпровська ТЕЦ") про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення
на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що з 13 вересня 2004 року вона працювала на AT "Дніпровська ТЕЦ", а з 06 квітня 2009 року займала посаду техніка 1 категорії адміністративно-господарського відділу.
Наказом АТ "Дніпровська ТЕЦ" від 19 серпня 2020 року № 69 її було звільнено
з 31 серпня 2020 року за власним бажанням на підставі заяви від 18 серпня
2020 року.
Вважала своє звільнення незаконним, оскільки 31 серпня 2020 року нею
до канцелярії AT "Дніпровська ТЕЦ" було подано заяву про відкликання заяви про звільнення та її скасування, яка була зареєстрована того самого дня о 08:15 год.
Листом від 09 вересня 2020 року AT "Дніпровська ТЕЦ" повідомило позивача,
що 28 серпня 2020 року від товариства з обмеженою відповідальністю "Розрахунково-консультативний центр" (далі - ТОВ "РКЦ") було отримано лист-підтвердження із копією наказу від 28 серпня 2020 року щодо звільнення співробітників у порядку переводу на AT "Дніпровська ТЕЦ" 31 серпня 2020 року
й цього самого дня на посаду, яку вона обіймала, було прийнято іншого співробітника. У зв`язку з цим, вона через свого адвоката зверталася
із адвокатськими запитами, щоб отримати копії документів, на підставі яких новий співробітник зайняв її посаду, однак листом від 15 вересня 2020 року їй було відмовлено в наданні відомостей, а ТОВ "РКЦ" взагалі проігнорувало адвокатський запит.
У результаті порушення її трудових прав їй завдана моральна шкода,
що виразилася у стражданнях та переживаннях у зв`язку з незаконним звільненням, розмір якої оцінений нею у 10 000,00 грн.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просила суд: визнати незаконним звільнення з посади техніка 1 категорії адміністративно-господарського відділу
АТ "Дніпровська ТЕЦ"; скасувати наказ АТ "Дніпровська ТЕЦ" про припинення трудового договору (контракту) від 19 серпня 2020 року № 69; поновити її на посаді техніка 1 категорії адміністративно-господарського відділу АТ "Дніпровська ТЕЦ"; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 вересня 2020 року по день поновлення на посаді, виходячи з розміру середньоденної заробітної плати 483,57 грн та допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за один місяць, а також
10 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Суди розглядали справу неодноразово.
І. Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 вересня 2021 року в складі судді Івченко Т. П., ухваленим у порядку спрощеного позовного провадження, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним і скасовано наказ АТ "Дніпровська ТЕЦ" № 69 від 19 серпня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 із посади техніка 1 категорії канцелярії
АТ "Дніпровська теплоелектроцентраль".
Поновлено ОСОБА_1 на посаді техніка 1 категорії канцелярії АТ "Дніпровська ТЕЦ".
Стягнуто з АТ "Дніпровська ТЕЦ" на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 191 010,15 грн.
Відмовлено у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1
на роботі на посаді техніка 1 категорії канцелярії АТ "Дніпровська ТЕЦ".
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 скористалась своїм правом на відкликання заяви про звільнення до закінчення двотижневого строку попередження, що встановлено статтею 38 КЗпП України, а тому суд уважав наявними підстави для визнання незаконним і скасування наказу про її звільнення й поновлення позивача на роботі. Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, суд виходив із недоведеності вказаних позовних вимог.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 жовтня 2022 року апеляційну скаргу АТ "Дніпровська ТЕЦ" залишено без задоволення, а рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 вересня 2021 року - без змін.
Постановою Верховного Суду від 13 вересня 2023 року в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду касаційну скаргу
АТ "Дніпровська ТЕЦ" задоволено частково, постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 жовтня 2022 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-11296св22).
ІІ. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року апеляційну скаргу АТ "Дніпровська ТЕЦ" задоволено, рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 вересня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання звільнення незаконним, скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення районного суду та відмовляючи
в задоволенні позову ОСОБА_1, виходив із того, що на момент відкликання
ОСОБА_1 своєї заяви про звільнення за власним бажанням (31 серпня
2020 року), відповідачем вже було погоджено та запрошено на посаду працівника
з іншого підприємства - ТОВ "РКЦ" ОСОБА_2, яку в свою чергу було звільнено
в порядку переведення до АТ "Дніпровська ТЕЦ" (наказ ТОВ "РКЦ" від 28 серпня 2020 року № 30-К), та яка є особою із інвалідністю ІІІ групи загального захворювання.
Апеляційний суд установив, що були відсутні підстави для допущення ОСОБА_1 01 вересня 2020 року до роботи, оскільки остання у цей день вже була відрахована зі штату працівників АТ "Дніпровська ТЕЦ", що підтверджується табелями обліку використання робочого часу. А доводи ОСОБА_1 про те, що заява про її звільнення написана нею під тиском керівництва не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Також апеляційний суд установив, що матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи судом першої інстанції, що є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного рішення
із постановленням нового по суті спору.
Суд урахував відповідну правову позицію Верховного Суду у подібних правовідносинах, а також роз`яснення, надані судам у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів".
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її надходження до суду касаційної інстанції
У лютому 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Демінов О. І., звернувся
до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року та залишити в силі рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 вересня 2021 року.
Підставами касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права
та порушення норм процесуального права, а саме: судом застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а також належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2024 року задоволено клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Демінова О. І., про поновлення строку
на касаційне оскарження. Поновлено заявнику строку на касаційне оскарження. Касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
У наданий судом строк заявник виконав вимоги ухвали суду.
Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її із суду першої інстанції.
У травні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Демінова О. І., мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не застосував відповідну судову практику Верховного Суду в подібних правовідносинах, суд не врахував, що ОСОБА_1 подала заяву про відкликання її заяви про звільнення 31 серпня 2020 року, тобто того самого дня, коли й було винесено наказ про прийняття на роботу ОСОБА_2,
у зв`язку з чим помилково відмовлено в задоволенні позову. При цьому отримання позивачем трудової книжки жодним чином не свідчить про її волевиявлення щодо звільнення із роботи.
Також указується про порушення винесення наказу про прийняття на роботу
ОСОБА_2 .
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У квітні 2024 року АТ "Дніпровська ТЕЦ" надіслало до Верховного Суду відзив
на касаційну скаргу, мотивований тим, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій
статті 389 ЦПК України.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1
частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Демінова О. І., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів
та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених
у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.